Документ № 91456006

Справа № 761/40713/17

Провадження 1-кп/991/126/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

20 серпня 2020 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією у складі:

головуючий - Строгий І.Л.,

судді - Ногачевський В.В., Федорак Л.М.,

секретар судового засідання - Свідунова Л.В.,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення:

прокурор - Перов А.В.,

сторона захисту:

обвинувачений - ОСОБА_1 та його захисник - Дорошенко К.К.,

обвинувачений - ОСОБА_2 та його захисник - Загорняк Н.Б.,

інші учасники кримінального провадження:

представник потерпілого - Хлопузян Р.Д.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту у кримінальному провадженні № 52017000000000218 від 31 березня 2017 року стосовно обвинувачення:

- ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Чернігів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України,

- ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України,

у с т а н о в и в:

1. На розгляді у Вищому антикорупційному суді (далі - суд) перебуває зазначене кримінальне провадження.

Суть питання, що вирішується, і за чиєю ініціативою розглядається.

2. 19 серпня 2020 року через канцелярію суду від обвинуваченого ОСОБА_1 надійшло клопотання про скасування арешту майна.

3. Обвинувачений просить скасувати арешт з годинників: Breguet 2949 ref 5827, Breguet 3147 ref 5827, Breguet 3951 ref 5817 та Rolex чоловічий сріблястого кольору. Обґрунтовуючи клопотання, ОСОБА_1 зазначив, що 2 березня 2017 року в будинку, де він проживав зі своєю родиною за адресою: АДРЕСА_2 проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 1 березня 2017 року. Під час проведення обшуку було вилучено майно, яке належало не тільки ОСОБА_1 , а також його дружині ОСОБА_3 , що не мало жодного відношення до розслідування кримінального правопорушення. Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 9 березня 2017 року в рамках цього кримінального провадження накладено арешт на тимчасово вилучене майно під час обшуку. Окрім того, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19 квітня 2017 року зазначену ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва скасовано, накладено арешт на частину майна, яке було вилучено під час обшуку, зокрема: годинник Breguet 2949 ref 5827, годинник Breguet 3147 ref 5827, годинник Breguet 3951 ref 5817 та інше майно.

4. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2018 року скасовано арешт, який було накладено на майно ОСОБА_3 , зокрема, жіночі годинники в кількості 5 одиниць, а саме: жіночі годинники Cartier Ballon Bleu Automatic Silver Dial Ladies Watch № 559215vx3284, Chopard Happy Sport Ladies Diamond Watch № 15391178475, Breguet Reine De Naples 8908ВВ № 4856АР, Rolex Cosmograph Daytona, Rolex Daytona 116528 № НОМЕР_1 .

5. ОСОБА_1 вважає, що на сьогодні відсутні підстави для продовження арешту його майна, зокрема годинників, так як на його думку годинники, на які накладено арешт не можуть вважатися речовими доказами, оскільки вони не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі його сліди, не містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі не є предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій, цінностями чи іншими речами, набутими кримінально протиправним шляхом. У своєму клопотанні ОСОБА_1 звертає увагу суду, що відповідно до пред`явленого обвинувачення, йому не інкримінується отримання будь-якої матеріальної вигоди, а майно, про яке йдеться в клопотанні, було набуте до 2015 року відповідно до щорічної електронної декларації.

6. Окрім того, ОСОБА_1 вказує на те, що годинники, на які накладено арешт, не підлягають спеціальній конфіскації, оскільки це кримінальне провадження не стосується кримінального правопорушення, за яке може бути застосована спеціальна конфіскація, а санкція ч. 2 ст. 364 КК України, за якою він обвинувачується не передбачає додаткового покарання у вигляді конфіскації майна. Тому обвинувачений вважає, що накладення арешту на годинники було здійснено необґрунтовано, підстави для його продовження на сьогодні відпали, а відтак, просить скасувати арешт, накладений на годинники: Breguet 2949 ref 5827, Breguet 3147 ref 5827, Breguet 3951 ref 5817 та Rolex чоловічий сріблястого кольору.

Позиції учасників судового провадження щодо заявлених клопотань.

7. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , його захисник Дорошенко К.К. клопотання підтримали, посилаючись на обставини, викладені у ньому. Додали, що в частині накладення арешту з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, потреба у арешті відпала, оскільки накладено арешт на інше майно, за рахунок якого буде можливо відшкодувати шкоду.

8. Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Загорняк Н.Б. у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна.

9. Прокурор Перов А.В., думку якого підтримав представник потерпілого - Хлопузян Р.Д., заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Установлені судом обставини, мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

10. Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 9 березня 2017 року у цьому кримінальному провадженні накладено арешт на тимчасово вилучене майно ОСОБА_1 , зокрема, годинники: Breguet 2949 ref 5827, Breguet 3147 ref 5827, Breguet 3951 ref 5817, Rolex с/н 394 № 2085, Rolex с/н Р7635083, Rolex 261246, Rolex 754008.

11. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19 квітня 2017 року зазначену ухвалу скасовано, та постановлено нову ухвалу, якою накладено арешт на частину майна, яке було вилучено під час обшуку, зокрема, годинники: Breguet 2949ВВ REF.5827, годинник Breguet 3147, годинник Breguet 3951 АЕ, Rolex с/н 394 № 2085, Rolex с/н Р7635083, Rolex v261246, Rolex v754008.

12. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2018 року скасовано арешт, накладений на майно ОСОБА_3 , а саме жіночі годинники: Breguet Reine De Naples 8908ВВ № 4856АР, Rolex Cosmograph Daytona, Rolex Daytona 116528 № НОМЕР_1 .

13. Змістовний аналіз ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 9 березня 2017 року та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 19 квітня 2017 року дає підстави стверджувати про те, що арешт на майно, про яке у своєму клопотанні зазначає ОСОБА_1 , накладався з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження, а саме з метою забезпечення збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

14. Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

15. Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

16. Відповідно до частин 1, 2, 3, 6, 8 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

17. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК України).

18. За змістом відповідних положень, суд вправі скасувати арешт тільки з підстав того, що арешт було накладено необґрунтовано або у подальшому у його застосуванні відпала потреба.

19. І хоч КПК України не визначає переліку обставин, за наявності яких суд може встановити такі підстави, однак логічне тлумачення відповідної норми, дає підстави зробити висновок, що перевіряючи наявність першої підстави, суд повинен виходити з обставин, які існували на час накладення арешту, а наявність другої - з огляду на існуючі обставини на час розгляду клопотання.

20. При цьому, відповідно до засади диспозитивності (ч. 3 ст. 26 КПК України), суд виходить тільки із тих обставин, на які посилаються учасники провадження.

21. Окрім того, саме на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту покладається обов`язок довести те, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

22. З огляду на це, суд зауважує, що дієвість кримінального провадження досягається лише у випадку виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, до яких, зокрема віднесено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

23. Згідно з пунктом 10 ч. 1 ст. 56, ч. 2 ст. 127 та ч. 1 ст. 129 КПК України потерпілий як учасник кримінального провадження має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

24. Отже, на переконання суду, дієвість кримінального провадження у цьому випадку полягатиме у забезпеченні реального відшкодування потерпілому шкоди, завданої кримінальним правопорушенням за рахунок майна осіб, які таку шкоду заподіяли та на яке судом накладено арешт з метою забезпечення такого відшкодування.

25. При цьому винуватість особи у заподіянні шкоди і відповідно обґрунтованість заявленого цивільного позову може бути вирішено лише остаточним судовим рішенням.

26. Оскільки у цьому кримінальному провадженні потерпілим - ПАТ «Укргазвидобування» заявлено цивільний позов, згідно з яким з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 потерпілий просить солідарно стягнути майнову шкоду у розмірі 35 282 862,17 грн (т. 5 а.п. 1-87), суд вважає, що у подальшому застосуванні арешту, накладеного під час досудового розслідування на майно ОСОБА_1 , не відпала потреба. Адже у разі, якщо за результатами розгляду цивільного позову, суд дійде висновку про його обґрунтованість, це дозволить потерпілому у найкоротші для себе строки та у повному обсязі отримати відповідне відшкодування за рахунок арештованого майна.

27. Щодо співмірності вартості арештованого майна ОСОБА_1 заявленій потерпілим майнової шкоди, суд вважає, що обвинувачений не довів того, що вартість арештованого майна значно перевищує розмір шкоди, яку потерпілий просить відшкодувати, тобто не довів, що у застосуванні відповідного заходу відпала потреба.

28. Накладаючи арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, Апеляційний суд м. Києва виходив з того, що майно не тільки визнане органами досудового розслідування речовими доказами у кримінальному провадженні, а й відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки існує обґрунтована підозра, що відповідне майно ОСОБА_1 отримав внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

29. Водночас, ОСОБА_1 висунуто обвинувачення, зокрема, в умисному з метою одержання неправомірної вигоди для інших фізичних та юридичних осіб, використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 364 КПК України.

30. Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

31. А тому, суд погоджується з позицією обвинуваченого ОСОБА_1 з приводу того, що арештоване майно, з якого він просить скасувати арешт, з огляду на пред`явлене обвинувачення, не може вважатись речовим доказом, оскільки не відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, адже з огляду на пред`явлене обвинувачення йому не інкримінується отримання неправомірної вигоди, а тому відповідна підстава для арешту майна відпала.

32. Отже, підсумовуючи усе вище викладене, не визначаючи наперед будь-яких обставин, пов`язаних з доведеністю чи недоведеністю висунутого проти ОСОБА_1 обвинувачення, доведеністю чи не доведеністю позовних вимог до нього, суд вважає, що арешт, зокрема годинників, про які йдеться у клопотанні накладений обґрунтовано, відповідає критеріям розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження і необхідність у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження на сьогодні не відпала.

33. Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Судді:

В.В. Ногачевський І.Л. Строгий Л.М. Федорак