Документ № 91490512

Справа № 991/6490/20

Провадження1-кс/991/6678/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Череавач І.І., прокурора Козачини С.С., захисника Шкаровського Д.О., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_1 - Шкаровського Д.О. про зміну запобіжного заходу, в порядку ст. 201 КПК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника Шкаровського Д.О. про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваної ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.02.2020 у вигляді застави в розмірі 7 000 000,00грн. на особисте зобов`язання строком на один день з покладенням обов`язку прибувати до детектива, прокурора або слідчого судді за першим викликом.

Клопотання обґрунтоване тим, що Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 52017000000000361 від 01.06.2017 року за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.1 ст.357 КК України, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

04.02.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/982/20 до підозрюваної ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді застави 7 000 000 (сім мільйонів) гривень та покладено обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України, строк дії яких неодноразово продовжений ухвалами слідчих суддів від 01.04.2020, 29.05.2020 та від 21.07.2020.

Клопотання захисником вноситься у відповідності до положень ст. 201 КПК України.

Захисник зазначив, що пред`явлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України не обґрунтована, ґрунтується на очевидно недопустимих доказах, отриманих без дозволу суду та з порушенням імунітету члена родини судді ЄСПЛ, гарантованого ст.1 Шостого протоколу до Генеральної угоди про привілеї та імунітет Ради Європи 1996р.

Поряд з цим захисник вважає, що заявлені стороною обвинувачення ризики, які стали підставою для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, перестали існувати, окрім того ухвалою слідчого судді про продовження строку дії обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України від 21.07.2020 було встановлено наявність лише одного ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України та оцінено його як мінімальний, а з врахуванням того, що у ОСОБА_1 відсутня можливість проживання за кордоном, тому на думку захисника, такий розмір застави є невиправданим та не адекватним встановленому ризику.

Окрім того захисником зазначено про істотну зміну фінансового стану ОСОБА_2 , який надав суму в розмірі 5,5 млн грн, згідно договору позики та наразі вимагає повернення своїх коштів, у зв`язку зі складним фінансовим становищем в країні. Однак визначений слідчим суддею розмір застави в сумі 7 млн грн є вдвічі більшим за наявні у ОСОБА_1 заощадження, тому у неї відсутня можливість повернути ОСОБА_2 кошти та до неї можуть бути застосовані фінансові санкції за порушення зобов`язання.

Захисник зазначив, що ОСОБА_1 протягом 6 місяців застосованого до неї запобіжного заходу виконує покладені на неї процесуальні обов`язки в повному обсязі та застава не має жодного стимулюючого ефекту.

Сторона захисту вважає, що підстави для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу відсутні, як і відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, однак положення ст.201 КПК України не передбачають можливості скасування запобіжного заходу, а лише його зміну, у зв`язку з чим стороною захисту внесене клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 із застави на особисте зобов`язання строком 1 день, що буде рівнозначним скасуванню запобіжного заходу.

Окрім того в неодноразових доповненнях до клопотання захисником наголошувалось на тому, що на даний час досудове розслідування у даному кримінальному провадженні зупинене постановою детектива від 05.08.2020 з незалежних від ОСОБА_1 підстав, а саме у зв`язку з оголошенням в розшук підозрюваної ОСОБА_3 та наявністю запитів про міжнародну правову допомогу до компетентних органів іноземних держав. Згідно положень ч.5 ст. 280 КПК України після зупинення досудового розслідування проведення слідчих дій не допускається, за таких обставин, враховуючи відсутність наміру проведення слідчих (розшукових ) дій щодо ОСОБА_1 , продовження дії запобіжного заходу, застосованого до неї, є безпідставним.

В судовому засіданні захисник Шкаровський Д.О. та підозрювана ОСОБА_1 підтримали подане клопотання, просили його задовольнити в повному обсязі.

Прокурор Козачина С.С. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання захисника та зміни запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання, оскільки застосований запобіжний захід наразі забезпечує належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Слідчий суддя розглядає клопотання про зміну запобіжного заходу згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч.4 ст. 201 КПК України).

Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Встановлено, що Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.06.2017 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 357 КК України.

22.01.2020 року о 19 годині 28 хвилин ОСОБА_1 було повідомлено про підозру в порядку статей 133, 135 КПК України, оскільки вона перебувала за кордоном.

27.01.2020 року об 11 годині 35 хвилин, ОСОБА_1 було вручено письмове повідомлення про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

04.02.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/982/20 до підозрюваної ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді застави 7 000 000 (сім мільйонів) гривень та покладено на два місяці обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого (детектива), прокурора та суду за першим викликом; повідомляти слідчого (детектива), прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними і свідками у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.06.2017 року; здати органам Державної міграційної служби України паспорти для виїзду за кордон, строк дії яких неодноразово продовжений ухвалами слідчих суддів від 01.04.2020, від 29.05.2020 та частково продовжений ухвалою слідчого судді від 21.07.2020, за виключенням обов`язку здати органам Державної міграційної служби України паспорти для виїзду за кордон.

Під час застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу та неодноразового продовження строку дії покладених на неї обов`язків, визначених ч.5 ст. 194 КПК України, слідчими суддями перевірялась наявність обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.02.2020 було підтверджено законність застосування запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_1 та ухвала від 04.02.2020 залишена без зміни та набула законної сили.

За таких обставин доводи захисника про те, що підозра, пред`явлена ОСОБА_1 необґрунтована та не підтверджується зібраними доказами не беруться до уваги, оскільки у слідчого судді були правові підстави для застосування запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_1 та колегією суддів вказані правові підстави були визнані законним та достатніми.

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми, а тому відхиляє доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_1 підозри.

Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Пояснення захисника стосовно того, що пред`явлена ОСОБА_1 підозра є необґрунтованою, оскільки надані стороною обвинувачення докази на підтвердження обґрунтованості підозри є неналежними та недопустимими, з огляду на порушення імунітету члена родини судді ЄСПЛ, гарантованого ст.1 Шостого протоколу до Генеральної угоди про привілеї та імунітет Ради Європи 1996р., не беруться до уваги, оскільки нормами Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. При цьому варто додати, що питання щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею при розгляді даного клопотання не вирішувались, оскільки підлягає дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Окрім того імунітет, про який заявлено стороною захисту, стосується іншого підозрюваного у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , а не підозрюваної ОСОБА_1 .

Зокрема, у відповідності до положень ст. 201 КПК України перевіряється можливість зміни запобіжного заходу, а не його застосування чи скасування, тому доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості підозри, пред`явленої ОСОБА_1 не заслуговують на увагу.

Посилання захисника на те, що на даний час перестали існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, є голослівним.

Ухвалами слідчих суддів неодноразово становлено наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, який на даний час, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваної ОСОБА_1 , сімейний та майновий стан, на думку слідчого судді не зменшився.

В клопотанні захисником ставиться питання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання підозрюваній ОСОБА_1 .

На думку слідчого судді, застосований запобіжний захід підозрюваній ОСОБА_1 у вигляді застави наразі достатньою мірою гарантує виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Поряд з цим більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є 1)особисте зобов`язання; 2) особиста порука.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справі «Єлоєв проти України» та у справі, на яку посилається захисник, «Мангурас проти Іспанії» встановлено, що з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання.

При цьому, сума (застави) повинна бути оцінена, враховуючи дані про особу та поведінку самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку.

Тобто розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, застосовуючи до підозрюваної запобіжний захід у вигляді застави 7 млн грн., своє рішення мотивувала тим, що застава у розмірі визначеному законом ( 300 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб) не буде достатньою для гарантування виконання ОСОБА_1 своїх процесуальних обов`язків, оскільки втрата цієї суми у випадку їх невиконання не буде для неї значною, з урахуванням її майнового стану, оскільки відомості у декларації вказують на те, що у ОСОБА_1 є значні грошові кошти, коштовні ювелірні вироби, годинники та інші цінні речі. До того ж було враховано майновий стан її чоловіка, який відповідно до декларації ОСОБА_1 також має значні активи. Слідчим суддею до того ж враховано реальну можливість внесення застави у повному розмірі чи її частини іншими особами та пропорційність цього заходу в цілому.

З такими висновками слідчого судді погодилась колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та, надаючи оцінку доводам захисників щодо непомірності обраного слідчим суддею розміру застави, у своєму рішенні зазначила, що вказаний розмір не є заздалегідь непомірним для підозрюваної та не призведе до неможливості виконання застави, з огляду на наявність у неї та членів її родини задекларованих доходів на суму, яка значно перевищує визначений ухвалою слідчого судді розмір застави.

Позиція сторони захисту стосовно істотної зміни фінансового стану підозрюваної та ОСОБА_2 , що вказує на необхідність повернення йому коштів, наданих для внесення в якості застави за ОСОБА_1 , не може слугувати підставою для зміни запобіжного заходу з огляду на наступне.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Тобто застава забезпечує дієвість кримінального провадження, що обумовлюється забезпеченням виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Ухвалою від 04.02.2020 про застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді застави роз`яснено порядок внесення такої застави та наслідки невиконання обов`язків ОСОБА_1 , покладених на неї ухвалою суду.

Посилання в клопотанні на складний фінансовий стан підозрюваної та ОСОБА_2 , викликаний запровадженням карантинних заходів на території України та коливаннями курсу долару США до гривні, що зумовлює втрати на курсовій різниці, не може бути підставою для зміни запобіжного заходу підозрюваній, який є індивідуальним заходом процесуального примусу та зумовлює наявність певних обмежень, а відтак не може бути підставою для повернення коштів до моменту припинення дії запобіжного заходу.

Окрім того, варто враховувати, що встановлений слідчим суддею ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду є актуальними безвідносно до стадії цього кримінального провадження.

З огляду на викладене, а також наведених вище характеристик кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , та вагомості встановленого ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_1 та не зможе запобігти вказаному ризику.

Аналізуючи вищевказані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання слід відмовити.

Твердження адвоката про те, що на даний час досудове розслідування у даному кримінальному провадженні зупинене постановою детектива від 05.08.2020 з незалежних від ОСОБА_1 підстав, тому продовження дії запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_1 , є безпідставним, не заслуговують на увагу, оскільки положення ст. 280 КПК України не обумовлюють скасування чи припинення дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваної особи.

З огляду на викладене, слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення, позицію апеляційної інстанції, яка дійшла висновку щодо законності ухвали слідчого судді та доцільності застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави саме в такому розмірі з покладенням на неї обов`язків, визначених ч.5 ст. 194 КПК України, що забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків, дійшов висновку, що клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваній ОСОБА_1 на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання на один день і з покладенням обов`язку прибувати до детектива, прокурора або слідчого судді за першим викликомзадоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 131, 132, 176-178, 193-195, 196, 201, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_1 - Шкаровського Д.О. про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваної ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.02.2020 у вигляді застави в розмірі 7 000 000,00грн. на особисте зобов`язання строком на один день з покладенням обов`язку прибувати до детектива, прокурора або слідчого судді за першим викликом, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.Д. Воронько