- Головуючий суддя (ВАКС) : Саландяк О.Я.
- Захисник/адвокат : Шевченка О.Б., Фаренюка О.С.
- Прокурор : Перов А.В.
Справа № 991/7654/20
Провадження1-кс/991/7859/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Саландяк О.Я., з участю секретаря судових засідань Зубріцької А.М., прокурора Перова А.В., захисників Шевченка О.Б., Фаренюка О.С., підозрюваного ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду в м. Києві клопотання детектива Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Бірюкова Родіона Геннадійовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000001458 від 06.08.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, - підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України,
УСТАНОВИЛА:
Детектив Національного антикорупційного бюро України Бірюков Р.Г. 14.09.2020 звернувся до Вищого антикорупційного суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000001458 від 06.08.2020, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, у якому просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці з можливістю внесення застави у розмірі 2 379 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 000 658,00 грн. У разі внесення застави просив покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та з іншими будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду); здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; носити електронний засіб контролю.
Клопотання мотивував встановленими у ході досудового розслідування такими обставинами.
Детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020000000001458 від 06.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що народні депутати України, як суб`єкти права законодавчої ініціативи, внесли до Верховної Ради України проєкт Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020), в якому визначено правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від управління відходами, сприяння підготовці їх до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання негативному впливу відходів на здоров`я людей та навколишнє природне середовище, відповідно до преамбули цього законопроєкту.
Згідно подання Голови комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України внесено на розгляд Верховної Ради України підготовлений на виконання Постанови Верховної Ради України від 13 травня 2020 року № 599-ІХ «Про направлення на повторне читання проєкту Закону України про управління відходами» доопрацьований народними депутатами України - членами Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування проєкт Закону України «Про управління відходами» (реєстр. № 2207-1)». Поміж комітетів Верховної Ради України по проєкту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020), відповідно до положень Закону України Законом України «Про Регламент Верховної Ради України» та Законом України «Про комітети Верховної Ради України» Головним комітетом визначено Комітет з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України, а серед інших комітетів - Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Верховної Ради України, до складу якого входить ОСОБА_2
21.07.2020 року народними депутатами України на засіданні Верховної Ради України проголосовано та прийнято рішення про розгляд за скороченою процедурою проєкту Закону про управління відходами (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020) та про прийняття проєкту Закону про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020) за основу.
В подальшому постановою Верховної Ради України «Про прийняття за основу проєкту Закону України про управління відходами» від 21 липня 2020 року № 813-IX прийнято за основу проєкт Закону України про управління відходами (реєстр. № 2207-1-д) та доручено комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування доопрацювати зазначений законопроєкт з урахуванням зауважень і пропозицій суб`єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.
В той же час встановлено, що 09.07.2020 у приміщенні закладу громадського харчування «Веранда на Дніпрі» за адресою: м. Київ, Набережне шосе, 11-А, у період часу з близько 16 год 00 хв по 17 год 00 хв відбулась зустріч між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , в ході якої ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 , що він є представником іноземної компанії, яка займається переробкою твердих побутових відходів. На території іншої держави функціонує завод компанії по спалюванню сміття, в результаті чого генерується електроенергія та тепло, що споживаються населенням. При цьому, в ході зустрічі ОСОБА_3 зазначив, що іноземна компанія, яку він представляє, зацікавилась пропозицією від держави Україна про так званий проєкт «інвестиційна няня» та розглядає перспективу побудови на території м. Києва сміттєспалювального заводу, а він, як представник вказаної компанії, займається питаннями підготовки нормативно-правової бази та дослідженням питань, які є необхідними для реалізації зазначеного інвестиційного проєкту на території України. В ході вказаної зустрічі ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 , що однією з умов інвестицій є прийняття ряду законодавчих ініціатив щодо надання підприємствам, які здійснюють утилізацію сміття, «зеленого тарифу» на продаж електроенергії, та іншого нормативного регулювання діяльності підприємства. В свою чергу ОСОБА_1 під час зустрічі повідомив ОСОБА_3 , що на даний час у Верховній Раді України знаходиться законопроєкт під реєстраційним №2207-1-д «Про управління відходами» та запитав ОСОБА_3 чи вказаний законопроєкт містить норми, які останній вважає, за необхідне внести до законодавства. Також ОСОБА_1 в ході зустрічі повідомив ОСОБА_3 , що може організувати зустрічі із депутатами необхідних комітетів, для обговорення «дорожньої карти» та прийняття необхідних правок у законодавстві щодо утилізації сміття та зазначив, що має знайомих в комітетах Верховної Ради України, які можуть допомогти ОСОБА_3 реалізувати законодавчі ініціативи та подати до Верховної Ради України всі необхідні пропозиції та законопроєкти.
13 липня 2020 року у період близько з 12 год 00 хв по 13 год 00 хв за допомогою месенджеру (мобільного застосунку) «WhatsApp» ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 про можливість організації йому зустрічі із народними депутатами України та запропонував ОСОБА_3 підготувати список змін, які потрібно внести до законодавства України. Надалі 22 липня 2020 року в період часу близько з 18 год 00 хв до 20 год 00 хв в приміщенні закладу громадського харчування «Хамелеон №5» за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, 82, відбулася зустріч між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , в ході якої останній повідомив ОСОБА_1 , що в першому читанні прийняли законопроєкт із реєстраційним номером №2207-1-д.
Також ОСОБА_1 повідомив, що у нього є знайомі народні депутати у комітетах Верховної Ради України та він допоможе ОСОБА_3 подати необхідні правки, пообіцявши при цьому організувати ОСОБА_3 зустріч із народним депутатом України для обговорення вищевказаного питання. Так, ОСОБА_1 у період, з 09.07.2020 по 27.07.2020, більш точної дати, часу та місця органом досудового розслідування не встановлено, повідомив народному депутату України IX скликання, члену Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг ОСОБА_2 про існування ОСОБА_3 , який представляє іноземну компанію, і наявність у ОСОБА_3 бажання внесення змін до законопроєкту із реєстраційним номером №2207-1-д шляхом внесення до нього необхідних правок і пропозицій з метою подальшого внесення таким чином змін до чинного по різних напрямках законодавства для реалізації проєкту з будівництва заводу по утилізації твердих побутових відходів компанією, яку представляє ОСОБА_3 .
Внаслідок цього, отримавши від ОСОБА_1 вищевказану інформацію, в період часу з 09.07.2020 по 27.07.2020, більш точної дати, часу та місця органом досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_2 , виник злочинний умисел, спрямований на використання свого службового становища та наявних із цим повноважень, як народного депутата України, з метою одержання неправомірної вигоди за вчинення ним, тобто ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_3 та компанії, яку останній представляє, дій з використанням наданої йому влади та службового становища у вигляді ініціювання та внесення поправок і пропозицій до проєкту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020).
При цьому, ОСОБА_2 в період часу з 09.07.2020 по 27.07.2020, більш точної дати, часу та місця органом досудового розслідування не встановлено, з метою запобігання викриттю своєї злочинної діяльності та подальшого можливого притягнення його до кримінальної відповідальності, прийняв рішення про залучення до реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_1 в якості особи, яка сприятиме вчиненню ним, тобто ОСОБА_2 , кримінального правопорушення. В зазначений період часу, ОСОБА_2 довів зміст своїх злочинних намірів до відома ОСОБА_1 , повідомивши його про свій злочинний умисел та запропонував ОСОБА_1 взяти участь у вчиненні вказаного вище корупційного умисного злочину. При цьому ОСОБА_2 визначив роль ОСОБА_1 як особи, яка має здійснювати подальше безпосереднє спілкування із ОСОБА_3 з приводу ініціювання та внесення поправок і пропозицій до проєкту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020), а також одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 , її зберігання і подальшої передачі ОСОБА_2 , а також надання ОСОБА_3 інших порад і вказівок. ОСОБА_1 погодився на вказану пропозицію ОСОБА_2
27 липня 2020 року, ОСОБА_1 відповідно до попередньої домовленості із ОСОБА_2 , запросив ОСОБА_3 для проведення зустрічі із ним та ОСОБА_2 . Того ж дня в період часу приблизно з 15 год 30 хв до 16 год 50 хв, знаходячись в приміщенні закладу громадського харчування «Веранда на Дніпрі», за адресою: м. Київ, Набережне шосе, 11, під час зустрічі, на якій були присутні ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , останній повідомив ОСОБА_2 , що він є представником іноземної компанії, яка протягом тривалого періоду займається переробкою твердих побутових відходів. На території іншої держави функціонує завод компанії по спалюванню сміття, в результаті чого генерується електроенергія та тепло, які споживаються населенням. ОСОБА_3 зазначив, що компанія, яку він представляє, хоче реалізувати проєкт з будівництва сміттєспалювального заводу в м. Києві, а ОСОБА_3 займається підготовкою нормативно-правової бази та дослідженням питань, які є необхідними для реалізації даного інвестиційного проєкту на території України, зокрема, як приклад, прийняття ряду законодавчих ініціатив щодо надання підприємствам, які здійснюють утилізацію сміття, «зеленого тарифу» на продаж електроенергії, щодо чого юристами компанії, підготовлені певні правки та пропозиції до перехідних положень до законопроєкту № 2207-1-д.
ОСОБА_2 , продовжуючи реалізовувати спільний із ОСОБА_1 злочинний умисел, повідомив ОСОБА_3 , що існує можливість внесення відповідних правок. Отримавши від ОСОБА_2 схвальну відповідь, ОСОБА_3 під час зустрічі передав останньому пропозиції до проєкту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020) та повідомив, що дані правки розробили юристи компанії. ОСОБА_2 надав ОСОБА_3 належний йому абонентський номер оператора мобільного зв`язку і погодив подальше передання йому, тобто ОСОБА_2 , за допомогою месенджера (мобільного застосунку) «WhatsApp» електронного варіанту переданих пропозицій про внесення змін до проєкту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020).
В подальшому ОСОБА_2 , 27 липня 2020 року в період часу приблизно з 15 год 00 хв до 17 год 00 хв, знаходячись у закладі громадського харчування «Веранда на Дніпрі», за адресою: м. Київ, Набережне шосе, 11а, у присутності ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 , про те, що за подання ним зазначених вище пропозицій до проєкту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020), ОСОБА_3 має передати неправомірну вигоду, використовуючи конспірацію із вживанням метафоричної лексики під час мовлення з метою уникнення викриття у вчиненні злочину, та не зазначивши на той момент її конкретний розмір та вигляд. Окрім того, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 , що всі подальші питання з цього приводу він має вирішувати із ОСОБА_1 .
При цьому ОСОБА_1 надав вказівку ОСОБА_3 , на даному етапі, за подачу зазначених вище, поправок і пропозицій до проєкту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020), передати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів, не зазначивши при цьому її конкретний розмір та використовуючи конспірацію із вживанням метафоричної лексики під час мовлення.
Після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повідомили ОСОБА_3 , що після зустрічі із ним вони поїдуть узгоджувати питання поправок і пропозицій, які надав ОСОБА_3 , після чого ОСОБА_1 з ним зв`яжеться.
Після цього, того ж дня, тобто, 27 липня 2020 року близько 20 год 35 хв ОСОБА_3 на виконання спільних із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 попередніх домовленостей за допомогою месенджеру (мобільного застосунку) «WhatsApp» із використанням його абонентського номеру оператора мобільного зв`язку надіслав ОСОБА_2 на наданий останнім номер абонентського номеру оператора мобільного зв`язку електронний документ, який містив, передані 27 липня 2020 року під час попередньої зустрічі у закладі громадського харчування «Веранда на Дніпрі», за адресою: м. Київ, Набережне шосе, 11а, поправки і пропозиції до проєкту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020) з метою подальшого їх внесення ОСОБА_2 у встановленому законом порядку.
Під час наступної зустрічі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , яка відбулась 29.07.2020 в період часу приблизно з 15 год 00 хв до 17 год 00 хв в закладі громадського харчування «Шоті» за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 9, ОСОБА_1 повідомив, що розмір неправомірної вигоди, який необхідно буде передати за внесення ОСОБА_2 вищевказаних поправок і пропозицій він вказати не може, оскільки вищевказаний розмір остаточно ще не сформований.
В подальшому, 02.08.2020 під час листування у месенджері (мобільному застосунку) «WhatsApp» із використанням належних ОСОБА_3 та ОСОБА_1 абонентських номерів оператора мобільного зв`язку, яке відбулось у період часу приблизно з 10 год 35 хв по 14 год 00 хв ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 розмір неправомірної вигоди у вигляді 13 (тринадцяти) тисяч доларів Сполучених Штатів Америки (далі - доларів США), яку останній має передати згідно попередньо досягнутих, в якості неправомірної вигоди за внесення ОСОБА_2 поправок і пропозицій до проєкту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020).
Наступного дня, тобто 03.08.2020, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 , що він та представники його компанії згодні із умовами, що висунуті ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , після чого висловив до ОСОБА_1 прохання на підтвердження подання ОСОБА_2 раніше обмовлених поправок і пропозицій до проєкту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020), надіслати йому посилання із поданими пропозиціями. Того ж дня, ОСОБА_1 близько 14 год 11 хв за допомогою месенджера (мобільного застосунку) «WhatsApp»» із використанням його абонентського номеру оператора мобільного зв`язку надіслав ОСОБА_3 на його абонентський номер оператора мобільного зв`язку відомості, які підтверджували подання від імені ОСОБА_2 03.08.2020 пропозицій до прийнятого за основу 21.07.2020 Верховною Радою України проєкту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020).
В подальшому, ОСОБА_1 05 серпня 2020 року близько 11 год 45 хв, за допомогою месенджеру (мобільного застосунку) «WhatsApp» надіслав ОСОБА_3 повідомлення про отримання Апаратом Верховної Ради України поданих від імені ОСОБА_2 пропозицій до проєкту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020), а після цього близько 13 год 50 хв надіслав відомості щодо проходження документу поданого ОСОБА_2 03.08.2020 в Апараті Верховної Ради України.
Таким чином ОСОБА_2 , 03.08.2020 протягом дня, але не пізніше 11 год 45 хв, забезпечив подання пропозицій до проєкту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020), які попередньо були отримані ним у паперовому та електронному вигляді від ОСОБА_3 .
У такий спосіб, ОСОБА_2 виконав відведені йому злочинним планом активні дії, спрямовані на доведення до кінця спільного із ОСОБА_1 злочинного умислу, спрямованого на одержання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди у вигляді 13 (тринадцяти) тисяч доларів США.
Після цього 07 серпня 2020 року близько 17 год 00 хв, ОСОБА_3 згідно попередньої домовленості із ОСОБА_1 , прибув до закладу громадського харчування «Веранда на Дніпрі», за адресою: м. Київ, Набережне шосе, 11а, де на нього чекав ОСОБА_1 .
Перебуваючи у приміщенні закладу в період часу близько з 17 год 30 хв до 17 год 40 хв ОСОБА_1 , діючи умисно, послідовно та узгоджено із ОСОБА_2 , створюючи необхідні умови для отримання неправомірної вигоди для ОСОБА_2 від ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що ОСОБА_2 виконав всі дії, необхідні для подання пропозицій до проєкту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020), одержав від ОСОБА_3 в якості неправомірної вигоди грошові кошти у розмірі 13 (тринадцяти) тисяч доларів США, які останній передав ОСОБА_1 згідно попередньо досягнутих під час зустрічі 27 липня 2020 року домовленостей із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Відповідно до прим. №1 до ст. 368 КК України неправомірною вигодою в значному розмірі вважається вигода, що в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - така, що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, в особливо великому розмірі - така, що у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 07 серпня 2020 року неправомірна вигода у вигляді 13 (тринадцяти) тисяч доларів США складала 359 830 грн 09 коп, що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Ґрунтуючись на цих обставинах, детектив робить висновок про те, що наявні достатні підстави вважати що має місце факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
10.09.2020 ОСОБА_1 у встановленому чинним кримінальним процесуальним законодавством України порядку було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, тобто у вчиненні пособництва в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди у великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища.
Можлива причетність підозрюваного ОСОБА_1 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, які за версією сторони обвинувачення стали достатніми для вручення підозри у вчинені вказаного кримінального правопорушення та за обставин, що викладені у клопотанні.
В ході досудового розслідування детективом встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які обґрунтовують необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, приховати або спотворити речі та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи впливати на його хід.
Беручи до уваги вищевикладені обґрунтовані ризики та той факт, що ОСОБА_1 в силу своїх наявних соціальних зв`язків та матеріального стану з метою ухилення від органу досудового розслідування та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування, а також знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, впливати на свідків та перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інший злочин застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків. Іілодобовий домашній арешт не зможе уберегти від ризику знищити речові докази, які можуть міститися у листуванні в соціальних мережах між підозрюваними, заявником та іншими особами,що могли бути не обізнаними про злочинні наміри підозрюваного, але залученні до механізму вчинення злочину. Особисте зобов`язання не відповідає тяжкості злочину у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів. При цьому вік та стан здоров`я підозрюваного не виключають можливості тримання його під вартою.
Наявність на утримані неповнолітніх дітей та займаної посади з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , встановлених в ході досудового розслідування ризиків, недостатньо для доведення того, що підозрюваний виконуватиме покладені на нього процесуальні обов`язки.
За таких підстав для запобігання встановленим в ході досудового розслідування ризикам, детектив просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.
На праві приватної власності у ОСОБА_1 та його дружини - ОСОБА_4 є матеріальні активи та грошові кошти.
Ураховуючи майновий та соціальний стан підозрюваного ОСОБА_1 , наявність доведених, на думку сторони обвинувачення, ризиків, обґрунтованим буде застосування застави у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Разом з тим, застава у розмірі 2 379 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 000 658,00 грн. з урахуванням майнового стану ОСОБА_1 є помірною для останнього.
Прокурор Перов А.В. клопотання підтримав, із підстав, що у ньому зазначені, просив його задовольнити. Додав, що спеціальне завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи виконувалось відповідно до норм ст. 272 КПК України, однак через витік інформації було припинено. Розмір застави обраховувався стороною обвинувачення, виходячи із обсягу наявного у підозрюваного майна, розрахунків розміру застави слідчому судді не надав.
Підозрюваний ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечив. Пояснив, що постійним місцем проживання є житло за адресою: АДРЕСА_2 та належить його матері. Тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_3 . З дружиною перебуває в процесі розлучення, двоє дітей проживають з нею, однак вони усі знаходяться на його утриманні, має хороший стан здоров`я. Має дохід від передачі автомобіля BMW X6 в оренду в розмірі 10 тис грн в місяць. Також є приватним підприємцем, здійснює продаж електротехніки.
Захисники Шевченко О.Б., Фаренюк О.С. заперечили проти задоволення клопотання. Адвокат Шевченко О.Б. зазначив, що повідомлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України ґрунтується лише на припущеннях. Зазначив, що органом досудового розслідування порушено норми кримінального процесуального законодавства України під час кваліфікації діянь підзахисного та послався на а.с. 24 т. 1, а саме на витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Вказав, що у витяг не внесено ст. 27 КК України, яка зазначена у повідомлені про підозру, а у попередній кваліфікації зазначена ст. 28 КК України. Вчинення злочину лише пособником без основної особи - організатора є неможливим. Ризики, які зазначені у клопотанні, не є обґрунтованими. Так, стороною обвинувачення не надано доказів на існування ризику переховування. Навпаки, ОСОБА_1 не переховується від слідства та з`являється до детективів після викликів для проведення слідчих дій у телефонному режимі. Також підзахисний не має доступу до Верховної Ради України, з огляду на що знищити документи та речі не може. Покази ОСОБА_3 щодо погроз з боку ОСОБА_1 не є достовірними. Зазначений детективом у клопотанні розмір застави не є адекватним та у разі застосування до підзахисного буде таким, який ОСОБА_1 сплатити не зможе.
Захисник Фаренюк О.С. зазначив, що підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності, зазначені в ст. 10 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», а в даному випадку вони відсутні. Зазначив, що проведення спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи, відповідно до норм ст. 272 КПК України, можливо лише в межах досудового розслідування, тобто після внесення відомостей в ЄРДР.
Слідча суддя, заслухавши думки прокурора, підозрюваного, захисників, дослідивши та оцінивши матеріали додані до клопотання детектива та надані стороною захисту, дійшла такого висновку.
Відповідно до статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
При цьому відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо наявності обґрунтованої підозри.
При вирішенні питання щодо задоволення клопотання, слідча суддя враховує наявність доказів обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, а саме відомості, що містяться у:
1.витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.09.2020 (т.1 а.с. 24);
2.протоколі огляду від 05.09.2020 офіційного веб-порталу Верховної Ради України із додатками, який містить відомості щодо перебування ОСОБА_2 на посаді народного депутата України ІХ скликання у період вчинення кримінального правопорушення (т. 1 а.с. 37-41);
3.протоколі огляду від 31.08.2020 офіційного веб-порталу Верховної Ради України із додатками, які містять відомості щодо обставин внесення, опрацювання, підготовки до розгляду і подальшого розгляду проекту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020) в комітетах Верховної Ради України, а також її органах (т. 1 а.с. 42-51);
4.протоколі допиту свідка ОСОБА_3 від 02.09.2020, відповідно до якого свідок повідомив про зміст і обставини його зустрічей з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що відбувались протягом липня-серпня 2020 року, умови і порядок обговорення надання ним неправомірної вигоди у сумі 13 000 доларів США і подальшої передачі вказаної суми ОСОБА_1 за внесення ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді народного депутата України із використанням його службового становища і наявних у зв`язку із повноважень пропозицій до проекту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020) в ході його доопрацювання і підготовки до другого читання, а також з приводу спільних та узгоджених дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стосовно висунутої ОСОБА_3 пропозиції неправомірної вигоди у розмірі 200 тисяч доларів США членам Комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України ІХ скликання - народним депутатам України за прийняття останніми позитивного рішення щодо включення шляхом голосування поданих ОСОБА_2 пропозиції до проекту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020) перед розглядом цього законопроекту у другому читанні, які ОСОБА_3 попередньо передавав ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 52-64);
5.протоколі за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - аудіоконтроль особи від 05.08.2020 № 15/1668 (а.с. т. 1 а.с. 65-109), у яких зафіксовано факт і обставини зустрічей та зміст розмов, які мали місце:
-15.07.2020, 20.07.2020, 22.07.2020 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і іншими учасниками зустрічей;
-27.07.2020 між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у ході якої двоє останніх повідомили ОСОБА_3 про можливість внесення необхідних пропозицій до проєкту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020) та необхідність передання в якості неправовірної вигоди грошових коштів (т. 1 а.с. 88);
-29.07.2020 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у ході якої останній повідомив ОСОБА_3 про значення термінів, які використовують ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спілкування із ним, тобто ОСОБА_3 з метою конспірації, шляхом вживання метафоричної лексики під час мовлення. А також про порядок визначення розміру неправомірної вигоди, яку ОСОБА_3 необхідно в подальшому передати за внесення ОСОБА_2 вищевказаних поправок і пропозицій (т. 1 а.с. 91-97);
6.протоколі за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо, відеоконтроль ОСОБА_2 від 25.08.2020 № 15/1846 (т. 1 а.с. 110-131), у якому зафіксовано факт і обставини зустрічей та зміст розмов, які мали місце:
- 13.08.2020 між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у ході якої двоє останніх повідомили ОСОБА_3 , що повноваження доопрацювання проєкту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020) у тому числі питання включення до вищевказаного законопроєкту поданих ОСОБА_2 пропозицій, які попередньо були отримані ним від ОСОБА_3 , віднесено до повноважень членів Комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України ІХ скликання, які є народними депутатами України та відбуватиметься шляхом голосування і прийняття рішення на засіданні Комітету. Окрім того ОСОБА_2 і ОСОБА_1 повідомили ОСОБА_3 , що вони знайомі із більшістю членів Комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України, які можуть вчинити дії, зокрема щодо прийняття позитивного рішення про включення, шляхом голосування, пропозицій, поданих ОСОБА_2 до проєкту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020) (т. 1 а.с. 110-115);
- 20.08.2020 між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у ході якої двоє останніх використовуючи конспірацію із вживанням метафоричної лексики під час мовлення, повідомили ОСОБА_3 , що за прийняття позитивного рішення щодо внесення до проєкту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020) пропозицій, поданих ОСОБА_2 , останній має передати членам Комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України, неправомірну вигоду у розмірі 200 000 доларів США. (т. 1 а.с. 121-126, зворот);
7.протоколі за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо, відеоконтроль особи ОСОБА_1 від 25.08.2020 № 15/1845 (т. 1 а.с. 132-166), у яких зафіксовано факт і обставини зустрічей та зміст розмов, які мали місце:
- 07.08.2020 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у ході якої зафіксовано обставини одержання ОСОБА_1 від ОСОБА_3 в якості неправомірної вигоди грошових коштів у розмірі 13 тисяч доларів США, які останній передав ОСОБА_1 згідно попередньо досягнутих під час зустрічі 27 липня 2020 року домовленостей із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за внесення ОСОБА_2 пропозицій до проєкту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020) 03.08.2020, а також щодо подальшого розподілу предмета неправомірної вигоди із ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 133);
- 13.08.2020 між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у ході якої двоє останніх повідомили ОСОБА_3 , що повноваження доопрацювання проєкту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020) у тому числі питання включення до вищевказаного законопроєкту поданих ОСОБА_2 пропозицій, які попередньо були отримані ним від ОСОБА_3 , віднесено до повноважень членів Комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України ІХ скликання, які є народними депутатами України та відбуватиметься шляхом голосування і прийняття рішення на засіданні Комітету. Окрім того під час вищевказаної зустрічі ОСОБА_2 і ОСОБА_1 повідомили ОСОБА_3 , що вони знайомі із більшістю членів Комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України, які можуть вчинити дії, зокрема щодо прийняття позитивного рішення про включення, шляхом голосування, пропозицій, поданих 03.08.2020 ОСОБА_2 до проєкту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020) (т. 1 а.с. 142-147, 150-151);
- 19.08.2020 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у ході якої під час телефонної розмови ОСОБА_1 повідомив щодо дій та заходів, які вони вживають із ОСОБА_2 для з`ясування можливих варіантів позитивного рішення щодо внесення до проєкту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020) пропозицій, поданих ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 153-155);
- 20.08.2020 між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у ході якої двоє останніх використовуючи конспірацію із вживанням метафоричної лексики під час мовлення, повідомили ОСОБА_3 , що за прийняття позитивного рішення щодо внесення до проєкту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020) пропозицій, поданих ОСОБА_2 , останній має передати членам Комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України, неправомірну вигоду у розмірі 200 000 доларів США (т. 1 а.с. 158-164);
8.протоколі від 07.08.2020 огляду та вручення грошових коштів від 07.08.2020 із додатками, у якому зафіксовано обставини огляду грошових коштів в сумі 15 тис. доларів США та вручення їх ОСОБА_3 , з яких останній має передати 13 тис. доларів США ОСОБА_1 , згідно попередньо висловленого останнім прохання з метою перевірки дійсних намірів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 167);
9.протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину від 10.08.2020 № 15/1730 із додатками № 15/1731 від 10.08.2020, у якому зафіксовано факт і обставини зустрічі між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 07.08.2020 під час якої відбулось одержання ОСОБА_1 від ОСОБА_3 в якості неправомірної вигоди грошових коштів у розмірі 13 тисяч доларів США, які останній передав ОСОБА_1 згідно попередньо досягнутих під час зустрічі 27 липня 2020 року домовленостей із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за внесення ОСОБА_2 пропозицій до проєкту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020) 03.08.2020 (т. 1 а.с. 168-170);
10.протоколі огляду від 28.08.2020 (т. 1 а.с. 171-189), який містить додатки з фотознімками з відеозапису огляду мобільного телефона, яким користувався ОСОБА_3 під час листування і спілкування із ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , відповідно до якого у телефоні наявне листування між ним та ОСОБА_1 , у якому міститься обговорення обставин виду і розміру неправомірної вигоди, як умови за внесення ОСОБА_2 пропозицій до проекту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020), вкладення в електронному вигляді щодо підтвердження внесення ОСОБА_2 вказаних вище пропозицій та інші фактичні обставини;
11.протоколі огляду від 28.08.2020 (т. 1 а.с. 202-207), який містить додатки з фотознімками з відеозапису огляду мобільного телефона, яким користувався ОСОБА_3 під час листування із ОСОБА_1 , від якого надійшло повідомлення із вкладенням у вигляді аудіофайлу, де він повідомляє, що скинув правки від ОСОБА_5 та повідомив про їх подання до секретаріату та порядок внесення на друге читання, голосування депутатами; також містить поріняльну таблицю до пропозицій, поданих народним депутатом України ОСОБА_2 до проекту Закону України «Про управління відходами»;
12.протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою у публічно доступних місцях від 26.08.2020 № 15/1852 (т. 1 а.с. 215-217), у якому зафіксовано спілкування ОСОБА_2 з ОСОБА_1 під час якого останній сказав, що «робити будуть все поступово» та запитав який бюджет хоче мати з цього;
13.постанові про виправлення описки та уточнення відомостей у процесуальному документі від 08.09.2020, яким внесено уточнення в протокол проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою у публічно доступних місцях від 26.08.2020 № 15/1852 (т. 1 а.с. 218-221);
14.повідомленні про підозру ОСОБА_1 від 10.09.2020 про те, що він підозрюється у вчиненні пособництва в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди у великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України (т. 1 а.с. 255-268), яка також містить розпис ОСОБА_1 про те, що повідомлення про підозру, пам`ятку про процесуальні права та обов`язки він отримав 10.09.2020 о 14 год 22 хв;
15.протоколі огляду документів від 11.09.2020 (т. 2 а.с. 1-16), який містить знімки екранів мобільного телефону марки «Apple» IMEI НОМЕР_1 та ноутбуку «Apple MacBook Pro» Model A 1989, serial C02X80MISHC9, вилучені під час обшуку автомобіля «Tesla», Model 3, р.н. НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_1 на праві приватної власності (т. 1 а.с. 212) та на яких відображена інформація щодо пропозицій до проєкту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020) (т. 2 а.с. 6, 12-13), повідомлення від ОСОБА_6 із вміщеним файлом «правки до 2207 1д» (т. 2 а.с. 16);
16.протоколі огляду від 10-11.09.2020 (т. 2 а.с. 17-44), який містить знімки екрану мобільного телефону марки «Xiaomi» MI MIX IMEI: НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 , вилученого під час обшуку автомобіля «Tesla», Model 3, р.н. НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_1 на праві приватної власності (т. 1 а.с. 212) та на яких містяться повідомлення зі змістом «Рамковий закон 2207-2» (т. 2 а.с. 34, 37), додаток із вивантаженими із телефону абонентськими номерами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 40-42).
На даному етапі слідча суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності, допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Повідомлена ОСОБА_1 підозра на час розгляду клопотання є обґрунтованою, тобто зазначені у клопотанні детектива і додані до нього докази, підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_1 міг вчинити зазначений вище злочин.
Посилання сторони захисту на відсутність підстав у органу досудового розслідування на виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи до внесення відомостей в ЄРДР спростовується нормами абз. 8 п. 1. ст. 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність». Зокрема, оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності за наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право виконувати спеціальне завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації згідно з положеннями статті 272 Кримінального процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 272 КПК України під час досудового розслідування тяжких або особливо тяжких злочинів можуть бути отримані відомості, речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, особою, яка відповідно до закону виконує спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації, або є учасником зазначеної групи чи організації, який на конфіденційній основі співпрацює з органами досудового розслідування. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України, відноситься до особливо тяжких злочинів, згідно із ч. 6 ст. 12 КК України. Відповідно до наявної в матеріалах клопотання інформації (т. 1 а.с. 25-31), підставою для виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи під час проведення оперативно-розшукової діяльності були фактичні дані про протиправне діяння саме організованої групи. При цьому, попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до абзацу 5 частини 5 статті 214 КПК України, абзацу 6 пункту 1 глави 2 Розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 та може відрізнятися від кваліфікації діянь за ознаками кримінального правопорушення, наявні в матеріалах оперативно-розшукової діяльності.
Матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази, відповідно до норм абз. 6 ч. 2 ст. 99 КПК України.
Отже, підстав вважати, що докази, отримані під час виконання спеціального завдання ОСОБА_3 , не відповідають вимогам ст. 84-86 КПК України, у слідчої судді немає.
Також не знайшли підтвердження аргументи сторони захисту щодо відмінностей даних, які містяться у витязі з ЄРДР (ч. 4 ст. 368 КК України) з наявними в повідомленні ОСОБА_1 про підозру (ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України) з огляду на таке.
Реєстр, як визначено в п. 2 глави 1 розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджено Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298), - це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 2 цього розділу, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.
Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 26.03.2019 (справа № 807/1456/17, провадження № 11-1460апп18) зазначила, що діяльність уповноважених службових осіб правоохоронних органів щодо інформаційного наповнення ЄРДР полягає в офіційному фіксуванні здійснених у кримінальному провадженні процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень і є похідною від них. Отже, набуття особою статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, ознаки якого підпадають під визначені статті КК України, є правовими наслідками передбачених законом процесуальних дій слідчого, прокурора - складання повідомлення про підозру та вручення її підозрюваному у передбачений КПК України спосіб (Глава 22 КПК України), а не наслідками відображення інформації про ці дії у відповідній базі даних.
Також слідча суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності організатора кримінального правопорушення, так як в матеріалах кримінального провадження містяться відомості про таку особу.
Всі інші доводи сторони захисту, висловлені у судовому засіданні, здебільшого зводяться до оцінки обґрунтованості підозри та наявності у сторони обвинувачення доказів з точки зору їх належності, допустимості і достатності для висновку про остаточну винуватість підозрюваного, що виходить за межі повноважень слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Оцінку таким доказам і кінцевий висновок щодо винуватості особи має надати суд під час розгляду справи по суті.
Одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди у великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища визнається злочином за наявності таких елементів в їх сукупності: предмета злочину у вигляді неправомірної вигоди у великому розмірі, одержання такої неправомірної вигоди та наявність прямого умислу на вчинення таких дій, наявність спеціального суб`єкту злочину. Відсутність однієї із зазначених елементів буде свідчити про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 368 КК України.
Предметом злочину є неправомірна вигода у великому розмірі. Відповідно до пункту 1 примітки до ст. 368 КК України неправомірною вигодою в великому розмірі вважається вигода, що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 07.08.2020 неправомірна вигода у розмірі 13 тисяч доларів США складала 359 830 грн 09 коп що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Так як під час проведення слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій органом досудового розслідування одного із співучасників вчинення злочину ідентифіковано як народного депутата України, відповідно до примітки 3 ст. 368 КК України така особа є службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.
Також, дії ОСОБА_1 як пособника полягали у сприянні вчиненні злочину службовій особі, а саме одержанні неправомірної вигоди. Відповідно до інформації, яка міститься в матеріалах кримінального провадження щодо наявності в діях народного депутата України умисла, який охоплювався усвідомлення того, що ОСОБА_3 сприймає свою поведінку як надання неправомірної вигоди. В той же, час ОСОБА_1 переконав ОСОБА_3 у тому, що таку неправомірну вигоду він в подальшому передав народному депутату України за вчинення останнім в інтересах ОСОБА_3 дій з використанням службового становища.
Відтак застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідча суддя вважає виправданим.
Щодо наявності ризиків
ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється в пособництві у вчиненні за попередньою змовою групою осіб особливо тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
У зв`язку із цим, до ОСОБА_1 як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, на підставі п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, допускається застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.
Відповідно до частини 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. Детектив у клопотанні посилається на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: ризик переховування від органів досудового розслідування та суду; ризик знищення, приховання або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення; ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
1.Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідча суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 застосовується судами при розгляді справ, як джерело права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнови проти Росії» (Smirnova v. Russia N 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
На наявність ризику переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування або суду вказують такі обставини, на які посилається сторона обвинувачення. Так, злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , є особливо тяжким корупційним, покарання за яке, у разі визнання його винуватим, повинне бути призначене у вигляді позбавлення волі без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
ОСОБА_1 , має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та неодноразово перетинав державний кордон України, що підтверджується витягом з інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (т. 1 а.с. 237, зворот), обізнаність та досвід перетину підозрюваним державного кордону України, що може свідчити про те, що підозрюваний, усвідомлюючи, що у разі засудження за інкриміновані корупційні злочини, знаючи, що неможливо застосувати звільнення від відбування покарання з випробуванням та застосування більш м`якого покарання, може вжити заходів щодо переховування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, згідно з якими підозрюваний протягом останніх років неодноразово виїжджав за межі України. Також матеріали кримінального провадження містять дані, що більшість перельотів ОСОБА_1 здійснив до Братислави, що може свідчити про наявність сталих зв`язку на території іноземної країни (т. 1 а.с. 237, зворот).
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 де зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Також, як вбачається із даних, наявних в декларації дружини підозрюваного - ОСОБА_4 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої за 2019 рік, доходи ОСОБА_1 в 2019 році в середньому складали більше 800 тис гривень за рік, грошові заощадження в національній валюті - близько 100 000 грн, та 14 000 доларів США (т. 1 а.с. 222-228), які є достатніми для фінансового забезпечення під час можливого переховування, що разом з усвідомленням безальтернативності покарання можуть спонукати підозрюваного до переховування від органів досудового розслідування та свідчать про реальну можливість такого переховування.
При цьому, ризик втечі слідча суддя оцінює в сукупності з наявними іншими даними особи підозрюваного: місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з Україною.
Отже, наведені обставини дають підстави дійти висновку про наявність ризику ймовірного переховування від органу досудового розслідування та суду.
2.Знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення.
Досудове розслідування здійснюється за фактом отримання неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того надає таку вигоду дій з використанням свого службового становища. Органом досудового розслідування не виявлена та не вилучена частина ідентифікованих та вручених в якості неправомірної вигоди грошових коштів. Враховуючи те, що грошові кошти в якості неправомірної вигоди ОСОБА_2 безпосередньо вручались ОСОБА_1 є підстави вважати, що внаслідок обізнаності останнього про місце їх фактичного знаходження існує загроза їх знищення або спотворення.
Слідча суддя бере до уваги той факт, що після передачі зазначених грошових коштів пройшов значний проміжок часу (більше місяця), однак дійшла висновку, що ризик хоча і є мінімальним, однак є таким, що все-таки існує.
Також матеріалами кримінального провадження підтверджуються факти використання ОСОБА_1 в ході спілкування з ОСОБА_3 засобів безпосереднього маскування і конспірації в ході мовленнєвої діяльності (т. 1 а.с. 58, 88, 91-92, 95, 99-101. 114, 121, 124, 126, 133, 159, 161), така поведінка може свідчити і про подальші спроби приховування та спотворення слідів злочину.
3.Незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Відповідно до наявних матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 має сталі соціальні зв`язки, достатньо широке коло неформальних зв`язків, про що сам повідомляв (підтверджується протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 02.09.2020, т. 1 а.с. 61), зазначав, що його всі знають, як куратора від партії «Слуга народа» (протокол за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - аудіоконтроль особи від 05.08.2020 № 15/1668, т. 1 а.с. 66, 76, 79, 99). Також підозрюваний повідомив ОСОБА_3 , що тривалий час займається організацією передвиборчих процесів, підбором кандидатів, зокрема, організовував вибори для ПП « Удар », після проведення яких його округ показав найкращі результати по м. Києву, організовував політичну кампанію для партії «Укроп», двічі балотувався до ВРУ по Подільському виборчому округу м. Києва (т. 1 а.с. 57), зможе вирішити будь-яке питання, за годинуможе знайти контакти осіб з будь-якої державної адміністрації (т. 1 а.с. 118), що має зв`язки із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими особами (т. 1 а.с. 138). Отже, є підстави вважати, що ОСОБА_1 має досить велике коло знайомств серед високопосадовців (про що особисто неодноразово повідомляв ОСОБА_3 ), тому може впливати на свідків кримінального правопорушення, зокрема, на їх намір та можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та у подальшому в суді, а також надає йому можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також є достатні підстави вважати, що свідками у кримінальному провадженні можуть бути високопосадовці (т. 1 а.с. 54-56, 65-70), вплив на яких може мати ОСОБА_1 .
Отже, користуючись своїми зв`язками, підозрюваний може вживати активних дій, спрямованих на особистий чи опосередкований вплив на свідків у кримінальному провадженні, в тому числі які не допитані, а також інших осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, однак не ідентифікованих органом досудового розслідування, з метою спотворення даних, які можуть свідчити про причетність підозрюваного або інших осіб до вчинення корупційних злочинів.
Зважаючи на те, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Отже, наведені обставини дають слідчій судді підстави дійти висновку про наявність ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
4.Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На наявність такого ризику вказують дані, які містяться в матеріалах кримінального провадження та якими підтверджуються факти погроз ОСОБА_3 зі сторони ОСОБА_1 , а саме позбавленням життя у разі викриття його злочинної діяльності (т. 1 а.с. 63, 124), які ОСОБА_3 сприйняв як реальні.
Отже, ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спроби протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слідча суддя вважає наявними у зв`язку із встановленням обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним ОСОБА_1 зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1, п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є, серед інших, видом заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Детектив у клопотанні просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 2 379 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 000 658,00 грн та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частини п`ятою статті 176 КПК України.
ОСОБА_1 не є особою, до якої може бути застосовано норми ч. 5 ст. 176 КПК України, так як кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він підозрюється, не зазначено в переліку статей, визначених у наведеній нормі. Санкція статті 368 КК України не передбачає безальтернативного застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи застави в силу положень ч. 8 ст. 194 КПК України.
Більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 з огляду на суперечливі дані стосовно місця його проживання, з урахуванням повідомлених ним у судовому засіданні даних.
Проте прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти встановленим під час розгляду ризикам, оскільки у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності вказують на обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким корупційним злочином, наявні обґрунтовані ризики, передбачені пунктами 1-4 частини 1 статті 177 КПК України. Також беручи до уваги специфіку кримінального правопорушення, його суспільний резонанс, роль ОСОБА_1 у його вчиненні, міцні соціальні зв`язки підозрюваного, слідча суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. При цьому вік та стан здоров`я підозрюваного не виключають можливості тримання його під вартою.
Таким чином, слідча суддя переконана в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із встановленням застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених КПК України.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до частини п`ятої статті 182 КК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у межах, зазначених цим кодексом не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Детектив у клопотанні просить визначити заставу у розмірі, що перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 5 000 658,00 грн, посилаючись на майновий стан, дані про особу підозрюваного, нездатність застави у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Таким чином, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
При визначенні розміру застави слідчою суддею враховано розмір предмета злочину, сімейний стан підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_1 одружений (т. 1 а.с. 62), має двох малолітніх дітей (т. 2 а.с. 63-64), разом з тим, перебуває у відносинах з іншою жінкою (т. 1 а.с. 215-221), майновий стан підозрюваного, зокрема, доходи ОСОБА_1 в 2019 році в середньому складали більше 800 тис гривень за рік, грошові заощадження в національній валюті - близько 100 000 грн та 14 000 доларів США (т. 1 а.с. 222-228), також те, що підозрюваному на праві власності належать автомобілі Toyota Tundra, 2008 р.в., Toyota Tundra, 2017 р.в. (т. 1 а.с. 224-225), одну з яких в 2020 році підозрюваний відчужив, згідно із версією сторони захисту, BMW X6, 2011 р.в. (яку у підозрюваного винаймають за 10 000 грн на місяць), Tesla model 3, 2018 р.в. (т. 1 а.с. 210-212), також слідча суддя бере до уваги наявність у ОСОБА_1 доходу від здійснення підприємницької діяльності.
Також, слідча суддя звертає увагу, що сторона обвинувачення не обґрунтувала розмір визначеної у клопотанні застави будь-якими розрахунками чи міркуваннями, достатніми, щоб вони могли бути повністю враховані, однак погоджується, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а тому з урахуванням встановлених вище обставин, слідча суддя дійшла висновку, що застава у розмірі 476 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 000 552 грн, не є непомірною для підозрюваного, в той же час ця сума є значною та, на думку слідчої судді, цілком здатною забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку підозрюваного.
Слідча суддя враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.
Слідча суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме: прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; носити електронний засіб контролю.
При цьому, слідча суддя вважає, що заборона спілкування з будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду), є невизначеною, необґрунтованою та такою, що може порушити права підозрюваного.
Вирішуючи питання щодо визначення строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, слідча суддя враховує те, що строк досудового розслідування закінчується 10.11.2020. З огляду на норми п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, та враховуючи вимоги ч. 7 ст. 194 КПК України, наявні підстави для визначення строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, у разі внесення застави, в межах строку досудового розслідування, тобто до 09.11.2020.
На підставі наведеного, керуючись статтями 131-132, 176-178, 180, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідча суддя,-
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання детектива задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09.11.2020, в межах строку досудового розслідування.
Взяти підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту у залі суду.
Визначити ОСОБА_1 розмір застави у розмірі 476 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 000 552 грн (один мільйон п`ятсот п`ятдесят дві) гривні.
У разі внесення застави у визначеному в ухвалі слідчої судді розмірі, вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави. Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України на такий розрахунковий рахунок:
Вищий антикорупційний суд, код ЄДРПОУ 42836259,
номер рахунка за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000,
призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду).
У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави покласти на нього такі обов`язки:
1)прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
2)не відлучатись із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;
3)повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4)утримуватися від спілкування з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
5)здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
6)носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов`язків визначити до 09.11.2020, в межах строку досудового розслідування.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42020000000001458 від 06.08.2020.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захисникам для відома та направити керівнику ДУ "Київський слідчий ізолятор" - для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Доручити виконання ухвали батальйону конвойної служби ГУНП в м. Києві та керівнику ДУ "Київський слідчий ізолятор".
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.
Слідча суддя О.Я. Саландяк