Пошук

Документ № 91645308

  • Дата засідання: 17/09/2020
  • Дата винесення рішення: 17/09/2020
  • Справа №: 991/7638/20
  • Провадження №: 42016110350000102
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
  • Секретар : Заплатинської К.В.
  • Захисник/адвокат : Тетарчук І.В.

Справа № 991/7638/20

Провадження1-кс/991/7843/20

У ХВ АЛ А

17 вересня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, детектива ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_5, на неповернення тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню № 42016110350000102 від 01.04.2016,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали скарги представника власника майна ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3, по кримінальному провадженню № 42016110350000102 від 01.04.2016, у якій адвокат прохає зобов`язати детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 повернути ОСОБА_5 вилучене майно.

В обґрунтування вимог скарги адвокат зазначає, що 15.07.2020 детективами Національного антикорупційного бюро України проведено обшук квартири АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_5 . За результатами даного обшуку з володіння ОСОБА_5, окрім іншого, вилучено таке майно: сертифікати гарантії на ювелірні вироби; ювелірний виріб «Blue Sapphire 2.97 cts. Ring set in 18k gold setting»; сертифікат № 04928; договір купівлі-продажу браслету Bileklik; попередній договір № 150/65 від 11.10.2019 року; проект попереднього договору № 140/19 від 13.02.2019 року; меморіальний ордер № 1188; платіжне доручення № 1; квитанції про оплату 5 шт.; попередній договір № 140/19 від 13.02.2019 року; договір про розірвання попереднього договору № 140/19.

У зв`язку із тим, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду, на підставі якої проводився обшук, не надавала права на відшукання та вилучення вищевказаного майна та воно не є арештованим, адвокат зазначає, що вилучені речі є тимчасово вилученим майном і підлягають поверненню володільцю.

27.08.2020 заявником до Національного бюро подано клопотання про повернення вилученого під час проведення обшуку майна, втім, постановою від 28.08.2020 частково відмовлено у задоволенні клопотання та вищевказані речі володільцю повернуті не були. Відповідна постанова адвокатом отримана 03.09.2020.

Посилаючись на вищезазначене та на приписи КПК України, адвокат прохає зобов`язати детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 повернути тимчасово вилучене майно його власникові.

Адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримала, пояснення надала аналогічні її тексту та додатково пояснила, що вилучені детективами документи та сертифікати на ювелірні вироби по своїй природі не можуть містити будь-яких відомостей щодо обставин кримінального правопорушення, а квитанції про сплату грошових коштів, договори купівлі-продажу стосуються діяльності фізичної особи, а не діяльності товариств, про які йшлося в ухвалі суду. З огляду на це, вилучені документи також не містять відомостей, що мають значення для кримінального провадження. На підставі наведеного скаргу просила задовольнити та зобов`язати детектива повернути тимчасово вилучені речі.

Детектив ОСОБА_4 у судовому засідання заперечував проти задоволення скарги та пояснив, що вилученні документи на ювелірні вироби та квитанції про сплату грошових коштів мають доказове значення та можуть бути використані стороною обвинувачення для доведення фактів, що встановлюються у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №52020000000000506, вже після проведення вищевказаного обшуку. Одночасно з цим детектив вказав на той факт, що в ході проведення обшуку не було відшукано ніяких ювелірних виробів, а тому, вимоги адвоката щодо повернення ювелірного виробу «Blue Sapphire 2.97 cts. Ring set in 18k gold setting» є безпідставними, так як і безпідставними є вимоги щодо повернення сертифікату № 04928 оскільки про можливість його отримання було повідомлено заявнику у постанові від 28.08.2020, однак вказаний документ стороною захисту дотепер не отриманий. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні скарги.

Вивчивши матеріали скарги, вислухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши надані суду заперечення, слідчий суддя дійшов наступних висновків

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.

Як встановлено у судовому засіданні, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366, ч.1 ст. 212 (чинна до 25.09.20219), ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК України.

15.07.2020 детективами Національного антикорупційного бюро України проведено обшук квартири АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_5 . У ході даного обшуку детективами вилучено матеріальні цінності та документи, що перебували у володінні та користуванні ОСОБА_5 .

Як вбачається зі змісту скарги адвокатом, яка діє в інтересах ОСОБА_5 оскаржується бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України щодо неповернення тимчасово вилученого під час проведення обшуку майна, а саме: сертифікатів гарантії на ювелірні вироби; ювелірний виріб «Blue Sapphire 2.97 cts. Ring set in 18k gold setting»; сертифікат № 04928; договір купівлі-продажу браслету Bileklik; попередній договір № 150/65 від 11.10.2019 року; проект попереднього договору № 140/19 від 13.02.2019 року; меморіальний ордер № 1188; платіжне доручення № 1; квитанції про оплату 5 шт.; попередній договір № 140/19 від 13.02.2019 року; договір про розірвання попереднього договору № 140/19.

Відповідно до протоколу обшуку від 15.07.2020, у ході його проведення, окрім іншого, було відшукано та вилучено: сертифікат гарантії на ювелірний виріб «Pair Blue Sapphire 1,97 cts. Earrings set in 18k gold setting» від 10.11.2017; сертифікат гарантії на ювелірний виріб «1PC Blue Sapphire 2,97 cts. Ring set in 18k gold setting» від 10.11.2017; сертифікат гарантії № 72466 на ювелірні вироби «Pair Blue Sapphire 1,97 cts. Earrings set in 18k gold setting» та ювелірний виріб «1PC Blue Sapphire 2,97 cts. Ring set in 18k gold setting»; сертифікат № 04928 про придбання 06.05.2016 браслету; договір купівлі-продажу браслету Bileklik; попередній договір № 150/65 від 11.10.2019 року; проект попереднього договору № 140/19 від 13.02.2019 року; меморіальний ордер № 1188 від 28.10.2019; платіжне доручення № 1 від 28.10.2019; квитанції про оплату у кількості 5 штук квитанція № 1169 від 18.10.2019, № 1172 від 28.10.2019, № 0.0.1266699504.1, № 0.0.1266690773.1, № 0.0.1266674629.1; попередній договір № 140/19 від 13.02.2019 року; договір про розірвання попереднього договору № 140/19 від 13.02.2019. Таким чином, у ході обшуку дійсно була відшукана та вилучена частина з зазначеного адвокатом у скарзі майна.

27.08.2020 адвокат ОСОБА_3, діючи в інтересах ОСОБА_5, звернулася до детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 із клопотанням про повернення вилученого під час проведення обшуку майна (вих. 26/08/2020 від 26 серпня 2020 року).

У подальшому, засобами поштового зв`язку на адресу адвоката надійшла постанова про часткову відмову у задоволенні клопотання від 28.08.2020, якою було відмовлено у поверненні вищезазначених документів, окрім сертифікату № 04928 про придбання 06.05.2016 браслету. Відмова у поверненні інших документів мотивована їх значенням для досудового розслідування та долученням їх до матеріалів провадження.

На теперішній час, матеріали за результатами проведення вищевказаного обшуку, разом з іншими матеріалами, виділені в окреме провадження під індивідуальним номером №52020000000000506 від 05.08.2020.

Приписами ч. 1 ст. 234 КПК України встановлено, що обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право, зокрема, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Дослідивши ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.07.2020 у справі № 991/5671/20, її резолютивну частину, слідчим суддею встановлено, що дозвіл на проведення обшуку надавався з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, що є предметом доказування у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016, а саме: договорів між ДП «Ізюмський приладобудівний завод» та ТОВ «Оптимумспецдеталь», додатків до них, документів, що стосуються укладання та виконання таких договорів, інших документів щодо взаємовідносин між товариствами, мобільних терміналів систем зв`язку, комп`ютерної техніки, різноманітних носіїв інформації та пристроїв за допомогою яких можливо створення, копіювання та зберігання інформації.

З огляду на вказане, оскільки постановлена ухвала суду щодо надання дозволу на проведення обшуку, не містить відомостей щодо надання права на відшукання документів на ювелірні вироби (договорів купівлі-продажу ювелірних виробів, сертифікатів їх гарантій тощо), а також не містить посилань на квитанції оплати за 2019 рік, договорів або проектів договорів за 2019 рік та інших пов`язаних з ними документів, оскільки досудове розслідування здійснюється у кримінальному провадженні щодо фактів, що мали місце до 01 квітня 2016 року дата внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в межах якого було надано право на проведення обшуку, слідчим суддею встановлено, що вилучені під час проведення обшуку вищезазначені документи, є саме тимчасово вилученим майном.

Водночас, однією із засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, вирішуючи питання щодо обмеження права власності особи під час кримінального провадження, суду слід керуватись нормами Кримінального процесуального законодавства України, які безпосередньо регулюють питання можливого обмеження права власності.

Пункт 7 ч. 2 ст. 131 КПК України зазначає, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, суть якого полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його або розпоряджатися чи користуватися ним.

Так, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт з метою збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України) може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Пункт 2 ч. 5 ст. 171 КПК України зазначає, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Сукупний аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні після спливу строків, визначених у ч. 5 ст. 171 КПК, може мати лише один статус арештованого.

Отже, за відсутності судового рішення про арешт майна в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України, воно вважається тимчасово вилученим та підлягає негайному поверненню володільцю.

При вирішенні скарги адвоката слідчий суддя зважає на ті обставини, що детективом не надано доказів звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт вилучених документів та задоволення клопотання шляхом постановлення відповідного судового рішення. Крім того, у судовому засіданні детективом не доведено, що вилучені сертифікати гарантії на ювелірні вироби, квитанції сплати, договори та проекти договорів датовані 2019 роком, містять будь-яку інформацію, дозвіл на відшукання якої надавався ухвалою суду на проведення обшуку. У зв`язку з чим, на переконання слідчого судді, відшукані документи не можуть бути використані стороною обвинувачення для доведення будь-яких обставин по кримінальному провадженню № 42016110350000102 від 01.04.2016. Факт внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань окремого кримінального провадження за № 52020000000000506 від 05.08.2020 та проведення по ньому досудового розслідування не позбавляє сторону обвинувачення необхідності звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, для надання такому майну процесуального статусу та законності його перебування у останніх. Водночас, із наданих у судовому засіданні детективом заперечень, не встановлено, що вилучені документи мають значення для досудового розслідування, оскільки до суду не надано постанови про визнання їх речовими доказами.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема статтею 41 Конституції України, якими передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Питання тривалості обмеження права на мирне володіння майном, оцінюється слідчим суддею з урахуванням практики ЄСПЛ. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» п. 50, Series A N).

З огляду на наведене, з метою недопущення порушення права власності, враховуючи, що детективом не надано доказів накладення арешту на вилучені під час проведення обшуку документи, слідчий суддя вважає, що скарга в цій частині є обґрунтованою та речі підлягають поверненню їх власникові.

Водночас, стосовно зобов`язання детектива повернути ОСОБА_5 ювелірний виріб «Blue Sapphire 2.97 cts. Ring set in 18k gold setting», слідчий суддя зазначає, що відповідно до протоколу обшуку від 15.07.2020 та опису речей, які були відшукані та вилучені за результатами такого обшуку, пояснень детектива в судовому засіданні, детективами не було віднайдено зазначеного адвокатом ювелірного виробу в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2, свідчить лише про опис сертифікату в якому зазначалося про два ювелірні вироби, а отже, скарга в цій частині задоволенню не підлягає.

Також не підлягає задоволенню скарга в частині зобов`язання повернути сертифікат № 04928, оскільки відповідно до постанови від 28.08.2020, детективом Національного антикорупційного бюро України прийнято рішення про його повернення. Так, відповідно до ч. 2 ст. 305 КПК України, слідчий (детектив) самостійно може припинити дію чи бездіяльність, яка оскаржується. Факт не звернення власників сертифікату до уповноваженої особи НАБУ з метою його отримання, не може бути підставою для зобов`язання вчинення такої дії.

На підставі вищевикладеного, скарга адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 167-169, 170-173, 303, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Скаргу адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_5, на неповернення тимчасово вилученого майна задовольнити частково.

Зобов`язати детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 повернути ОСОБА_5, тимчасово вилучене майно, яке було вилучено 15.07.2020 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2, а саме:

- сертифікати гарантії на ювелірні вироби;

- договір купівлі-продажу браслету Bileklik;

- попередній договір № 150/65 від 11.10.2019 року;

- проект попереднього договору № 140/19 від 13.02.2019 року;

- меморіальний ордер № 1188;

- платіжне доручення № 1;

- квитанції про оплату 5 шт.;

- попередній договір № 140/19 від 13.02.2019 року;

- договір про розірвання попереднього договору № 140/19.

В іншій частині вимог скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1