Пошук

Документ № 91670172

  • Дата засідання: 16/09/2020
  • Дата винесення рішення: 16/09/2020
  • Справа №: 991/5578/20
  • Провадження №: 52017000000000365
  • Інстанція: АП ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (АП ВАКС): Михайленко Д.Г.
  • Суддя (АП ВАКС): Павлишин О.Ф., Глотов М.С.
  • Секретар : Онуфрієнко І.В.

Справа № 991/5578/20

Провадження №11-сс/991/634/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2020 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого Михайленка Д. Г., суддів Павлишина О. Ф., Глотова М. С.,

за участю секретаря судового засідання Онуфрієнко І. В.,

учасники судового провадження: захисник Тхорівський М. С.,

розглянула апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_1 адвоката Тхорівського Максима Сергійовича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.07.2020 про відмову у відкриті провадження за скаргою на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017.

Історія провадження

1.Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 за частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 205, частиною 1 статті 366, частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України (далі - КК).

2.15.01.2019 в межах цього кримінального провадження ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 - частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 27 - частиною 3 статті 358 КК.

3.21.04.2020 ОСОБА_1 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень (далі - повідомлення про зміну підозри від 21.04.2020).

4.07.07.2020 захисник підозрюваної - адвокат Тхорівський М. С. подав до слідчого судді скаргу на повідомлення про зміну підозри від 21.04.2020 за епізодом за частиною 2 статті 27 - частиною 3 статті 358 КК (далі - скарга).

5.10.07.2020 слідчий суддя відмовив у відкритті провадження за скаргою.

6.24.07.2020 на вказану ухвалу слідчого судді захисник подав апеляційну скаргу.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді

7.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.07.2020 відмовлено у відкритті провадження за скаргою на повідомлення про зміну підозри від 21.04.2020 (епізод за частиною 2 статті 27 - частиною 3 статті 358 КК), яка була подана захисником на підставі пункту 10 частини 1 статті 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017.

8.Ухвала мотивована тим, що скарга подана в рамках кримінального провадження № 52017000000000365, до якого не застосовується зазначена вище норма. При цьому слідчий суддя виходив з таких мотивів: (1) частину 1 статті 303 КПК було доповнено пунктом 10 щодо оскарження повідомлення про підозру на підставі Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017; (2) зазначене доповнення не має зворотної дії в часі та застосовується до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після введення в дію цих змін, тобто з 16.03.2018; (3) днем початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 є 02.06.2017, незалежно від дати внесення до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення, які об`єднанні у це кримінальне провадження (в цьому випадку незалежно від того, що відомості про кримінальне правопорушення за частиною 3 статті 358 КК було внесено до ЄРДР 17.12.2018 та в подальшому вказане провадження об`єднане в провадження № 52017000000000365); (4) кримінальне провадження № 52017000000000365 розпочато до набуття чинності відповідних змін, які зворотної дії не мають в силу прямої вказівки закону (пункт 4 параграфу 2 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017). Із цих підстав слідчий суддя дійшов висновку, що скарга подана на повідомлення про зміну підозри, яке не підлягає оскарженню, тому на підставі частини 4 статті 304 КПК відмовив у відкриті провадження.

Вимоги та доводи апеляційної скарги

9.Захисник в апеляційній скарзі висловлює прохання: (1) поновити строк апеляційного оскарження; (2) скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою зобов`язати суд першої інстанції відкрити провадження за скаргою на повідомлення про підозру від 21.04.2020.

10.Як на підставу поновлення строку апеляційного оскарження, захисник посилається на те, що отримав повний текст оскаржуваної ухвали від 10.07.2020 лише 21.07.2020 засобами поштового зв`язку.

11.В обґрунтування апеляційної скарги зазначає таке: (1) в межах цього провадження захист оскаржує повідомлення про зміну підозри від 21.04.2020 лише в частині кримінального правопорушення за частиною 3 статті 358 КК, відомості про яке були внесені до ЄРДР за № 52018000000001207 17.12.2018 (тобто після набрання 15.03.2018 чинності змін до КПК, внесених Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017); (2) матеріали досудового розслідування № 52018000000001207 від 17.12.2018 були об`єднані з матеріалами досудового розслідування за частиною 5 статті 191 КК в одне кримінальне провадження, зареєстроване раніше за № 52017000000000365 від 02.06.2017; (3) присвоєння кримінальним провадженням, які об`єднують матеріали декількох досудових розслідувань, номера кримінального провадження, яке розпочате раніше, здійснюється виключно для цілей обліку та не підміняє дати внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, яка залишається незмінною та не залежить від присвоєного номеру в ЄРДР; (4) всі кримінальні правопорушення, відомості про які внесено до ЄРДР, з 15.03.2018 повинні бути врегульовані з урахуванням змін до КПК, внесених Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017, в протилежному випадку нівелюється мета та завдання для реалізації яких було прийнято вказаний Закон; (5) сторона обвинувачення та суд фактично визнали необхідність застосування до кримінального провадження № 52017000000000365 положень КПК в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, що підтверджується фактом звернення 29.03.2019 детектива до слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва із клопотанням про продовження строку досудового розслідування та постановлення слідчим суддею відповідної ухвали, якою продовжено цей строк.

12.На підтвердження своїх доводів захисник посилається на судову практику Європейського суду з прав людини, Конституційного Суду України та інших національних судів.

Позиції учасників судового провадження

13.Захисник підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

14.Прокурор не з`явився у судове засідання та надіслав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просив провести апеляційний розгляд без його участі та залишити апеляційну скаргу без задоволення.

15.Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явились, будь-яких заяв чи клопотань не подавали. Участь учасників судового провадження в апеляційному розгляді не є обов`язковою та їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).

Оцінка та мотиви Суду

16.Для правильного вирішення апеляційної скарги Суд має встановити: (1) чи пропущено захисником строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді від 10.07.2020; як що ні, то (2) чи підлягає оскарженню в межах об`єднаного кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 повідомлення про зміну підозри за епізодом щодо вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке було внесено до ЄРДР після 15.03.2018.

17.На ці питання Суд надає негативні відповіді з мотивів, наведених нижче.

(1) Чи пропущено захисником строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді від 10.07.2020?

18.Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення (пункт 3 частини 2 статті 395 КПК). Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абзац 2 частини 3 статті 395 КПК).

19.Із матеріалів провадження вбачається, що: (1) 10.07.2020 слідчий суддя постановив ухвалу за відсутності та без повідомлення адвоката Тхорівського М. С., який її оскаржує; (2) копія вказаної ухвали була направлена захиснику супровідним листом від 13.07.2020 (а. с. 179), проте доказів її отримання адвокатом Тхорівським М. С. матеріали провадження не містять; (3) як зазначив в апеляційній скарзі захисник, він отримав оскаржувану ухвалу засобами поштового зв`язку 21.07.2020; (4) 24.07.2020 захисник подав апеляційну скаргу.

20.Отже, захисник Тхорівський М. С. подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 10.07.2020 у встановлений КПК строк.

21.Питання щодо поновлення процесуального строку вирішується по суті (відмова чи задоволення) лише у разі його пропущення. Із цих підстав, у зв`язку з поданням апеляційної скарги в передбачений КПК строк, відсутній предмет розгляду, ініційований у клопотанні про поновлення строку, а тому це клопотання Суд не вирішує по суті.

(2) Чи підлягає оскарженню в межах об`єднаного кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 повідомлення про зміну підозри за епізодом щодо вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке було внесено до ЄРДР після 15.03.2018?

22.Як вбачається з матеріалів провадження, в межах об`єднаного кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 захисник оскаржив повідомлення про зміну підозри від 21.04.2020 лише за епізодом за частиною 3 статті 358 КК, тобто за окремим кримінальним правопорушення, відомості про яке внесено до ЄРДР 17.12.2018. Захисник обґрунтовує можливість такого оскарження, посилаючись на збереження (в межах об`єднаного провадження) самостійного режиму правового регулювання кримінального провадження за частиною 3 статті 358 КК, яке було розпочато після 15.03.2018.

23.Суд неодноразово зазначав, що на стадії досудового розслідування повідомлення про підозру в межах кримінального провадження, яке розпочато до 15.03.2018, оскарженню не підлягає (ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09.04.2020 у справі № 991/2013/20, від 04.12.2019 № 760/14903/19, від 11.01.2020 у справі № 757/54615/19-к, від 04.06.2020 у справі № 991/3320/20).

24.Так, на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення про підозру відповідно до пункту 10 частини 1 статті 303 КПК. Частина 1 статті 303 КПК була доповнена пунктом 10 на підставі Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 (підпункт 23 пункт 7 параграфу 1 розділу 4 цього Закону). Зазначене доповнення набрало чинності 15.03.2018 та було введено в дію з 16.03.2018, не має зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін (пункт 4 параграфу 2 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017).

25.У свою чергу факт внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення КПК пов`язує з початком кримінального провадження: кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження (пункт 10 частини 1 статті 3 КПК); досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР (пункт 5 частини 1 статті 3, частина 2 статті 214 КПК).

26.При цьому використання в тексті Закону (пункт 4 параграфу 2 розділу 4) замість терміну «кримінальні провадження» слова «справ» (по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в ЄРДР після введення в дію змін) не впливає на суть доповнень, внесених цим Законом, та правильність висновків Суду щодо застосування пункту 10 частини 1 статті 303КПК, адже ці терміни в наведеному контексті є тотожними за змістом. Так, законодавець в КПК наряду з терміном «кримінальне провадження» (стаття 334) в значенні окремого досудового розслідування чи окремого судового провадження, їх матеріалів також використовує такі тотожні терміни як «справа» (стаття 82, частина 3 статті 179, пункт 3 частини 2 статті 284, абзац 2 частини 3 статті 297-4) та «кримінальна справа» (стаття 317) відповідно. Тотожність цих понять підтверджується і змістом Закону, яким (1) передбачено, що сторона захисту має право оскаржити повідомлення про підозру у «кримінальному провадженні» до моменту його закриття чи направлення до суду обвинувального акту; (2) визначено правила застосування доповнень у часі та «справи» (кримінальні провадження), в яких це право можливо реалізувати.

27.Отже, шляхом прямої вказівки в Законі України № 2147-VIII від 03.10.2017 визначено питання щодо дії норми пункту 10 частини 1 статті 303 КПК. При цьому Закон пов`язує можливість оскарження повідомлення про підозру в межах конкретного кримінального провадження з часом початку досудового розслідування у ньому, а саме досудове розслідування у кримінальному провадженні має бути розпочато з 16.03.2018.

28.Слідчий суддя дійшов вірного висновку, що днем початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365, у межах якого ОСОБА_1 повідомлено про підозру, є саме 02.06.2017, незалежно від дати внесення до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення, які були об`єднані у це кримінальне провадження.

29.Так, з витягу з ЄРДР від 18.04.2019 вбачається, що в межах кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 здійснюється досудове розслідування семи кримінальних правопорушень, відомості про які було внесено до ЄРДР таким чином: (№ 1) за частиною 5 статті 191 КК - 02.06.2017; (№ 2) за частиною 5 статті 191 КК - 15.11.2017; (№ 3) за частиною 1 статті 205 КК - 17.12.2018; (№ 4) за частиною 1 статті 366 КК - 17.12.2018; (№ 5) за частиною 3 статті 358 КК - 17.12.2018; (№ 6) за частиною 3 статті 358 КК - 17.12.2018; (№ 7) за частиною 4 статті 358 КК - 17.12.2018.

30.Отже, кримінальне провадження було розпочато 02.06.2017 та в подальшому до нього об`єднано матеріали декількох досудових розслідувань, які розпочаті як до, так і після 15.03.2018. При цьому кримінальні провадження, розпочаті пізніше (в тому числі за статтею 358 КК), пов`язані з подією заволодіння майном, що підтверджується змістом повідомлення про підозру та витягу з ЄРДР.

31.Виходячи з системного аналізу положень КПК (частина 1 статті 217, частина 6 статті 219), при об`єднанні матеріалів досудового розслідування з декількох (двох і більше) окремих матеріалів досудового розслідування утворюється одне єдине (об`єднане) кримінальне провадження, внаслідок чого збільшується його обсяг (за кількістю осіб та/або кримінальних правопорушень, що розслідуються). У такий спосіб забезпечується досягнення завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування (стаття 2 КПК). При цьому кримінальне провадження, яке було об`єднано, з моменту об`єднання припиняє самостійне існування (окреме обчислення строків досудового розслідування, рух провадження тощо у ньому не здійснюється) та трансформуються в частину (епізод) кримінального провадження, яке було розпочато раніше та з яким воно об`єднано. Вказане підтверджується, зокрема, порядком обчислення та продовження строку досудового розслідування: обчислюється та продовжується в цілому в об`єднаному кримінальному провадженні, а не окремо паралельно по кожному епізоду (кримінальному правопорушенню).

32.Збільшення обсягу кримінального провадження за кількістю кримінальних правопорушень шляхом об`єднання матеріалів досудового розслідування обумовлюється тим, що відомості про декілька вчинених кримінальних правопорушень вносяться до ЄРДР за кожним кримінальним правопорушення окремо (частини 1 та 5 статті 214 КПК, пункт 8 глави 2 розділу ІІ Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України № 139 від 04.04.2016 (далі - Положення), чинного станом на 2017-2018 роки). Відомості про об`єднання матеріалів досудових розслідувань підлягають внесенню до ЄРДР, при цьому об`єднаному кримінальному провадженню присвоюється номер раніше розпочатого провадження (абзац 17 пункту 1 глави 2 розділу І, абзац 4 пункт 1 глави 3 розділу ІІ вказаного вище Положення). Останнє підтверджується змістом витягу з ЄРДР від 18.04.2019 у цьому кримінальному провадженні. Слід зазначити, що аналогічним чином (фактичним приєднанням кримінального провадження, яке надійшло до суду пізніше, до того, в якому раніше розпочато судове провадження) відбувається об`єднання матеріалів декількох кримінальним проваджень на стадії судового провадження (частина 2 статті 334 КПК). Тобто на стадії досудового розслідування та на стадії судового провадження встановлено єдиний алгоритм об`єднання матеріалів кримінального провадження.

33.Із врахуванням вищенаведеного, якщо в об`єднаному кримінальному провадженні розслідуються кримінальні правопорушення, відомості про які внесені як до, так і після 15.03.2018, то правовий режим в такому провадженні є єдиним і визначається датою внесення до ЄРДР відомостей про перше (за порядком обліку в ЄРДР) кримінальне правопорушення, поширюється на всі наступні епізоди (незалежно від дати внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР) та є незмінним протягом усього часу досудового розслідування. Днем початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, в якому об`єднанні матеріали декількох досудових розслідувань, є дата внесення до ЄРДР відомостей про перше (за порядком обліку в ЄРДР) кримінальне правопорушення, незалежно від дати внесення до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення, які об`єднанні у це кримінальне провадження.

34.Початком досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 є 02.06.2017.

35.Отже, сторона захисту подала скаргу в межах кримінального провадження, до якого не застосовується зазначений пункт 10 частини 1 статті 303 КПК (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017).

36.У контексті доводів апеляційної скарги Суд звертає увагу, що положеннями КПК не передбачено порядку оскарження повідомлення про підозру, який обґрунтовується захисником в цьому провадженні, а саме: окремого оскарження слідчому судді в межах об`єднаного кримінального провадження, розпочатого до 15.03.2018, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відомості про яке внесено до ЄРДР після 15.03.2018. Суд наголошує, що правовий режим у конкретному кримінальному провадженністосується всього провадження, а не окремих кримінальних правопорушень (епізодів), які наряду з іншим (іншими) розслідуються в об`єднаному кримінальному провадженні.У протилежному випадку в межах одного кримінального провадження (яке об`єднує матеріали досудових розслідувань, розпочатих як до, так і після 15.08.2018) містились би епізоди з різними правовими режимами, обумовленими змінами, внесеними Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017. Як наслідок, за таких обставин в межах об`єднаного кримінального провадження вступали б в протиріччя різні інститути КПК (щодо обчислення та продовження строку досудового розслідування, оскарження повідомлення про підозру, доручення судових експертиз тощо), що унеможливлювало б належне здійснення кримінального провадження. Наведене додатково підтверджує правильність висновків Суду.

37.Слідчий суддя помилково в оскаржуваній ухвалі послався на норму, що міститься в частині 7 статті 217 КПК, оскільки вона застосовується лише до кримінальних проваджень, розпочатих після 15.03.2018 (підпункт 13 пункт 7 параграфу 1 розділу 4, пункт 4 параграфу 2 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017). Проте вказане не змінює правильність висновків слідчого судді щодо визначення початку досудового розслідування в об`єднаному кримінальному проваджені.

38.Правова позиція детектива (при поданні до слідчого судді клопотання від 29.03.2019 про продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні) та висновки слідчого судді за результатами його розгляду, позиції слідчих суддів судів загальної юрисдикції з розгляду аналогічних питань, на які посилався захисник, не мають для Суду обов`язкового значення та жодним чином не можуть впливати на прийняття Судом рішення у цьому провадженні. При цьому Суд звертає увагу, що при розгляді згаданого клопотання детектива від 29.03.2019 захисник Тхорівський М. С. відстоював позицію щодо непоширення доповнень, внесених Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017, на кримінальне провадження № 52017000000000365, тобто позицію, яка є протилежною тій, яку він відстоює в апеляційній скарзі.

39.Всі підозрювані в кримінальних провадженнях, розпочатих до 15.03.2018, мають рівні процесуальні права. Законодавче розширення процесуальних прав підозрюваних в рамках кримінальних проваджень, розпочатих після 15.03.2018, в частині можливості оскарження повідомлення на підозру, не є дискримінацією підозрюваних (за будь-якою ознакою) в межах кримінальних проваджень, які розпочаті до 15.03.2018. Зазначеними вище доповненнями не погіршується становище останніх, адже вони не позбавляються жодних процесуальних прав, які мали до змін, зокрема, доводити свою правову позицію щодо необґрунтованості підозри на стадії досудового розслідування при вирішенні питань, які потребують констатації наявності обґрунтованої підозри, чи щодо своєї невинуватості під час судового провадження.

40.Скарга на повідомлення про підозру в межах кримінальних проваджень, розпочатих до 15.03.2018, може бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК (частина 2 статті 303 КПК). Тобто в цих випадках етап судової перевірки вчинення органом досудового розслідування певних процесуальних дій законодавцем перенесено на стадію судового провадження, що не порушує сутності конституційного права особи на судовий захист. Таким чином, нормами КПК гарантовано підозрюваному механізм судового захисту від необґрунтованого повідомлення про підозру і в кримінальних провадженнях, які розпочаті до 15.03.2018.

41.На підставі зазначеного вище Суд відхиляє твердження захисника щодо дискримінації підозрюваних у кримінальних провадженнях, розпочатих до 15.03.2018.

42.Зміст норми, передбаченої пунктом 4 параграфу 2 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, сформульовано зрозуміло та чітко, що унеможливлює будь-яке двозначне тлумачення щодо його дії в часі та виключає правову невизначеність при застосуванні в частині оскарження повідомлення про підозру, обумовлює повну прогнозованість судової процедури.

43.Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК (частина 1 статті 24 КПК). Нормою статті 303 КПК (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017) передбачено вичерпний перелік рішень, дій та бездіяльності слідчого, які можуть бути оскаржені на стадії досудового розслідування. Відповідно до цієї норми повідомлення про підозру в межах кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 не підлягає оскарженню, що не є обмеженням доступу до суду і в розмінні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

44.Так, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК). В ухвалі ЄСПЛ щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі Скорик проти України зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Безумовно, право доступу до судів не є абсолютним, але може бути обмежене; це дозволено в тому розумінні, що право доступу «за своєю суттю вимагає регулювання державою, регулювання якої може змінюватися за часом та місцем відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих людей». Тим не менш, застосовані обмеження не повинні обмежувати чи зменшувати доступ до особи таким чином або настільки, що порушується сама суть права (рішення ЄСПЛ у справі Ashingdane v. The United Kingdom від 28.05.1985, заява № 8225/78, § 57).

45.Наведені висновки ЄСПЛ хоча і сформульовані щодо випадків, які відмінні від оскарження стороною захисту повідомлення про підозру, проте встановлюють деякі загальні вимоги щодо прийнятності скарг (звернень до суду) і у кримінальному провадженні, зокрема, на етапі досудового розслідування. Так, законодавець у КПК, як це було мотивовано вище, чітко висловився щодо неможливості оскарження повідомлення про підозру в межах кримінальних проваджень, які розпочаті до 15.03.2018. При цьому це обмеження не може вважатися таким, що порушує саму суть права на доступ до суду, оскільки доводи, викладені в скарзі та апеляційній скарзі, хоча і не можуть бути розглянуті слідчим суддею по суті, проте це компенсується наявністю права (1) подати скаргу на повідомлення про підозру під час підготовчого провадження (частина 2 статті 303 КПК) та (2) доводити необґрунтованість підозри як на стадії досудового розслідування при вирішенні відповідних процесуальних питань, так і під час розгляду кримінального провадження по суті (частина 2 статті 22 КПК).

Висновок Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

46.Якщо в об`єднаному кримінальному провадженні наявні кримінальні правопорушення, відомості про які внесені як до, так і після 15.03.2018, то правовий режим в такому провадженні є єдиним і визначається датою внесення до ЄРДР відомостей про перше (за порядком обліку в ЄРДР) кримінальне правопорушення, поширюється на всі наступні епізоди (незалежно від дати внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР) та є незмінним протягом усього часу досудового розслідування. Днем початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, в якому об`єднанні матеріали декількох досудових розслідувань, є дата внесення до ЄРДР відомостей про перше (за порядком обліку в ЄРДР) кримінальне правопорушення, незалежно від дати внесення до ЄРДРвідомостей про кримінальні правопорушення, які об`єднанні у це кримінальне провадження.

47.З мотивів, наведених вище, слідчий суддя законно відмовив у відкритті провадження за скаргою захисника на повідомлення про зміну підозри в межах кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017.

48.Керуючись статтями 303, 304, 405, 407, 422 КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.07.2020 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Г. Михайленко

Судді О. Ф. Павлишин

М. С. Глотов