Документ № 91866087

Справа № 991/7701/20

Провадження1-кс/991/7915/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В., за участю секретаря судових засідань Волощенко С.В., прокурора Скибенка О.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Надіч Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І. про продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І. про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ст. 366-1 КК України, в якому він просив продовжити на 60 днів покладені на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 та продовжені неодноразово ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду обов`язки, а саме:

- прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, якщо таке спілкування не пов`язане із виконанням процесуальних та слідчих дій у кримінальних провадженнях;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу, прокурор послався на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким корупційним злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Крім того, зазначив, що враховуючи відомості про особу підозрюваного, характер вчиненого кримінального правопорушення, матеріальний стан можна прийти до вмотивованого висновку про те, що в разі не продовження терміну дії обов`язків ОСОБА_1 завдяки своєму становищу негативно впливатиме на хід кримінального провадження, безпосередньо впливатиме на учасників кримінального провадження, переховуватиметься від сторони обвинувачення та суду, іншим чином перешкоджатиме кримінальному провадженню.

З огляду на те, що 20.07.2020 здійснено повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017, наразі триває процедура відкриття матеріалів іншій стороні у порядку ст. 290 КПК України, однак, враховуючи факт продовження існування ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_1 на даний час має можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, що вказує на неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом скасування або зменшення обсягу обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 у відповідності до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, що визначені ухвалою слідчого судді, яких зобов`язаний дотримуватися підозрюваний ОСОБА_1 у зв`язку із внесенням ним застави, прокурор просив продовжити на 60 днів строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив задовольнити із зазначених вище підстав, наполягав на тому, що саме в такому обсязі, в якому покладені на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, вони здатні забезпечувати його процесуальну поведінку. Крім того, зазначив, що підозра є обґрунтованою, ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зникли і не зменшилися, триває процедура ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, при цьому, обсяг матеріалів кримінального провадження є досить значним, а тому ознайомлення з матеріалами провадження 8 підозрюваних та їх захисників займе тривалий час, за такого просив продовжити строк дії покладених раніше обов`язків ще на 60 днів.

Захисник в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання з підстав його необґрунтованості, вважала, що у його задоволенні слід відмовити; надала до суду письмові заперечення, в яких зазначила, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, є необгрунтованим, без жодного долученого належного доказу, який би прямо підтверджував версію сторони обвинувачення щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, а протиправність дій ОСОБА_1 є лише припущенням органу досудового розслідування; при цьому, наявні порушення вимог КПК України під час складання повідомлення про підозру щодо ОСОБА_1 , повідомлення про підозру вручено останньому внаслідок порушення норм КПК України щодо порядку та строку вручення, що свідчить про відсутність у ОСОБА_1 відповідного процесуального статусу підозрюваного та призводить до незаконного та недопустимого застосування щодо нього запобіжних заходів та обов`язків; існування ризиків, що передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, заявлених стороною обвинувачення, не підтверджено належними доказами; має бути враховано стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 , який погіршився в результаті виконання обов`язку щодо носіння електронного засобу контролю, під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків.

Підозрюваний позицію захисника підтримав, просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Дослідивши матеріали клопотання прокурора, заслухавши пояснення та заперечення учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про початок досудового розслідування у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000785 від 10.11.2017 за підозрою, зокрема, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ст. 366-1 КК України.

25.07.2019 р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 31.07.2019 застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 - цілодобово, а також покладено на підозрюваного ОСОБА_1 процесуальні обов`язки. Строк дії ухвали судом визначено до 28.09.2019 включно.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13.09.2019 змінено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період часу з 22:00 год до 6:00 год. Решту обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 31.07.2019 на ОСОБА_1 , залишено без змін.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.09.2019 строк дії запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період часу з 22:00 год до 6:00 год визначено до 26.11.2019. Продовжено на 60 днів покладені на ОСОБА_1 обов`язки.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.11.2019 строк дії запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період часу з 22:00 год до 6:00 год визначено до 25.01.2020. Продовжено на 60 днів покладені на ОСОБА_1 обов`язки.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 ОСОБА_1 змінено запобіжний захід з домашнього арешту на заставу у розмірі 525 500 грн. та у разі внесення застави покладено наступні обов`язки: прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, а також від спілкування із працівниками ГУНП в Одеській області, працівниками інших правоохоронних органів, якщо таке спілкування не пов`язане із виконанням процесуальних та слідчих дій у кримінальних провадженнях, а також процесуальних дій в адміністративних провадженнях; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Необхідність покладення на підозрюваного ОСОБА_1 вищезазначених обов`язків відповідно до висновків, викладених в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 р., обумовлено: наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 особливо тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме, - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, що підтверджується сукупністю зібраних доказів; наявністю ризику, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, - наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Термін дії обов`язків, у разі внесення застави, судом визначено до 22.03.2020 включно.

11 березня 2020 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000785 продовжено до 12-ти місяців, тобто до 25.07.2020.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19.03.2020 р. продовжено строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 процесуальних обов`язків до 18.05.2020 включно.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 14.05.2020 р. продовжено строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 процесуальних обов`язків до 12.07.2020 включно.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 09.07.2020 р. продовжено строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 процесуальних обов`язків до 25.07.2020 включно.

20.07.2020 р. ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.

20.07.2020 року прокурором у кримінальному провадженні прийнято рішення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні 52017000000000785 від 10.11.2017 та про достатність зібраних доказів для складання обвинувального акту, повідомлено підозрюваного ОСОБА_1 про відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту згідно ст. 290 КПК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.07.2020 р. продовжено обов`язки, покладені на підозрюваного ОСОБА_1 , до 23.09.2020 включно.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

У клопотанні прокурор посилається на наявність наступних ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

При вирішенні питання про продовження строку покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, тобто у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, а також той факт, що останній підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, та відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин віднесений до категорії особливо тяжких злочинів, при цьому ч. 5 ст. 191 КК України є корупційним злочином, за яке правопорушнику має бути призначена виключно реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.

Статтею 278 КПК України передбачено порядок вручення письмового повідомлення про підозру - письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Частиною 1 статті 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Статтею 133 КПК Глави 11 Розділу ІІ КПК України встановлено, що слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії. Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов`язковою.

Статтею 135 КПК Глави 11 Розділу ІІ КПК України передбачено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.135 Глави 11 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).

Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом (ч. 8 ст. 135 КПК України).

Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом (ч. 1 ст. 136 КПК України).

Отже, з огляду на наведені положення закону, стаття 278 КПК України покладає на слідчого/прокурора обов`язок вручити підозрюваному в кримінальному провадження письмове повідомлення про підозру в день його складення слідчим/прокурором, однак, якщо це неможливо зробити, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України) - шляхом вручення підозрюваному повідомлення про підозру, надіслання його поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення повідомлення про підозру по телефону або телеграмою, під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Відтак, встановлено, що діючими нормами КПК України передбачена можливість вручення підозрюваному повідомлення про підозру не в день його складання, однак для цього має бути об`єктивна причина, існування якої унеможливлює вручення відповідного повідомлення у день його складання.

Слідчим суддею встановлено, що 25 липня 2019 року детективом Національного антикорупційного бюро України Єременко І.Г. складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та стороною обвинувачення вжито заходів для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень згідно ч. 1 ст. 278 КПК України з урахуванням ст. 111 КПК України та ст. 135 КПК України.

Відповідно до матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , (а.с. 85, том 2); фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж по абонентському номеру, належному ОСОБА_1 (а.с. 102-107, том 2). При цьому, квартира АДРЕСА_4 , на праві власності належить колишній дружині ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (а.с. 93-100, том 2).

Матеріалами клопотання підтверджено, що у зв`язку із відсутністю ОСОБА_1 за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_3 що підтверджується протоколом від 25.07.2019 р. (а.с. 74-78, том 2), детективом НАБУ було здійснено виклик ОСОБА_1 за телефоном та повідомлено про необхідність прибуття за вищевказаною адресою, на що ОСОБА_1 відмовив, посилаючись, що він не є власником цієї квартири та знаходиться в смт Затока Білгород-Дністровського району.

В свою чергу, органом досудового розслідування були вжиті заходи щодо розшуку особи в смт Затока Білгород-Дністровського району та щодо здійснення виклику на мобільний телефон ОСОБА_1 (а.с. 79-83).

У зв`язку з тим, що місце перебування ОСОБА_1 станом на 25.07.2019 р. не встановлено та у зв`язку із неможливістю особистого вручення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_1 , 25 липня 2019 року детективами НАБУ було вжито заходів щодо вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру від 25.07.2019 р. шляхом вручення за останнім відомим місцем проживання колишній дружині ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , як дорослому члену сім`ї особи, відповідно до ч. 2 ст. 135 КПК України, яка відмовилася від підпису про отримання повідомлення про підозру ОСОБА_1

30.07.2019 р. ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, під час його затримання.

За такого, враховуючи ту обставину, що в день складання повідомлення про підозру ОСОБА_1 - 25.07.2019 р., місцезнаходження останнього було не відомо та органом досудового розслідування були вжиті передбачені положеннями КПК України заходи щодо встановлення місцеперебування ОСОБА_1 , слідчий суддя дійшов висновку, що детективи Національного антикорупційного бюро України з об`єктивних причин не мали можливості вручити підозрюваному ОСОБА_1 повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 25.07.2019 р. в день його складання.

З урахуванням того, що положеннями КПК України передбачена можливість вручення підозрюваному повідомлення про підозру не в день його складання, але таке вручення має бути у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України), то слідчий суддя дійшов висновку, що детективами НАБУ дотримані вимоги КПК України, оскільки органом досудового розслідування повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 25.07.2019 р. вручено останньому у спосіб, визначений КПК України, а саме, - шляхом вручення в день складання повідомлення про підозру його колишній дружині за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_1 .

При цьому, чинним КПК не передбачено, що невручення письмового повідомлення особі в день його складення тягне за собою настання наслідків невизнання такої особи в подальшому підозрюваною, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру може бути вручене затриманій особі, однак не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання, а за такого, вручення ОСОБА_1 письмового повідомлення про підозру відбулося з дотримання вимог чинного кримінального процесуального законодавства, що спростовує позицію сторони захисту.

В свою чергу, повідомлення про підозру підлягає обов`язковому здійсненню, зокрема, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 276 КПК України).

За такого, доводи заявника про підозру ОСОБА_1 не в день його складання є грубим порушенням встановленого ч. 1 ст. 278 КПК України порядку вчинення такої процесуальної дії, не приймаються слідчим суддею до уваги, оскільки повідомлення про підозру ОСОБА_1 було складено в межах досудового розслідування, однак як встановлено вище вручення відповідного повідомлення особисто відбулося не в день його складання з об`єктивних причин, проте було вжито заходів для вручення відповідного повідомлення про підозру у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, та було вручено дорослому члену сім`ї особи за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_1 , що відповідає діючим нормам КПК України.

В свою чергу, частиною 1 статті 42 КПК України встановлено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

При цьому, наявність спору з приводу проживання чи не проживання особи за останнім відомим стороні обвинувачення місця проживання особи, якій повідмляється про підозру, не має значення, оскільки за змістом ст.42 КПК України, у разі невстановлення місцезнаходження особи якій повідомляється про підозру, сторона обвинувачення повинна вжити заходи для вручення такого повідомлення особі у спосіб, передбачений для вручення повідомлень. Заходи вжиті стороною обвинувачення для вручення повідомлення про підозру особі за останнім відомим стороні обвинувачення місцем проживання особи не носять протиправного характеру та грутуються на доказах про місце проживання особи отриманих в межах кримінального провадження. За такого, сам факт вжиття заходів для вручення повідомлення про підозру особі у день її складання за останнім відомим місцем проживання особи (особа може мати кілька місць проживання) відповідно до положень ч.1 ст.42 КПК України дає підстави вважати таку особу підозрюваним.

Враховуючи, що повідомлення про підозру, як процесуальний документ, складено та підписано з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства і стороною обвинувачення вжито заходів для його вручення підозрюваному ОСОБА_1 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (частина 1 статті 42 КПК України), що підтверджується доказами наданими стороною обвинувачення та дослідженими слідчим суддею, за такого, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_1 є підозрюваними відповідно до положень ч.1 ст.42 КПК України.

Крім того, твердження сторони захисту про те, що має місце порушення вимог КПК України під час складання повідомлення про підозру щодо ОСОБА_1 , зокрема, сам по собі документ «Повідомлення про підозру» від 25.07.2019 р., що вручено ОСОБА_1 , було складено та підписано детективом НАБУ та погоджено прокурором САП не в день його складання - 25.07.2019 р., а раніше, а вже потім була проставлена дата за відсутності зазначених осіб, що свідчить про незаконність таких дій, не приймається слідчим суддею до уваги, оскільки суд не є експертом та позбавлений можливості встановлювати дійсність відповідного документа.

В свою чергу, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч. 1, 2 ст. 22 КПК України).

Отже, у випадку, коли необхідні спеціальні знання, зокрема, для визначення дійсності відповідного документу, давності виконання записів та підписів на такому документі, виявлення підробки, ґрунтуючись на розбіжності між датою, зазначеною на документі та періодом, коли насправді був створений документ тощо, сторона захисту має можливість звернутися до експертної установи з метою отримання та в подальшому надання суду висновку експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знання у відповідності до ч. 2 ст. 101 КПК України, з метою реалізації права на збирання та подання до суду доказів, що в даному випадку відповідно до визначення в КПК України (ст. 85) буде відповідати критерію належності доказів на підтвердження позиції сторони захисту.

Що стосується доводів сторони захисту щодо необгрунтованості повідомленої ОСОБА_1 підозри та відсутності достатніх доказів, які б прямо підтверджували версію сторони обвинувачення щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, то відповідні доводи також не беруться слідчим суддею до уваги, оскільки слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення (справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, справа «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

За такого, обґрунтованість підозри щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_1 вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

При цьому, обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри неодноразово перевірялася слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному та клопотань про продовження строку дії запобіжного заходу.

В свою чергу, стороною захисту не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність підозрюваного до злочину, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або необгрунтованість повідомленої підозри (зміненої підозри), а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру (про зміну раніше повідомленої підозри) є вочевидь необгрунтованим.

Крім того, слідчим суддею встановлено, що ризик, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити дії, передбачені пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, що наведено в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 р. та існування якого стало підставою для покладення на підозрюваного ОСОБА_1 зазначених в даній ухвалі обов`язків, на даний час продовжує існувати та не зменшився.

В свою чергу, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, ризик переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та/або суду продовжує існувати та обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку, оскільки злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; враховуючи наявність у володінні підозрюваного нерухомого майна на окупованій території України, що обумовлює можливість переховуватися за межами України. При цьому, наявність відповідного ризику є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження.

За такого, метою продовження строку покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останнього переховуватися від слідства та суду у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017.

Твердження прокурора про наявність інших ризиків слідчим суддею до уваги не береться, оскільки не знайшло свого підтвердження під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, з огляду на те, що наведені стороною обвинувачення ризики, зокрема, ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, обґрунтовуються лише тим, що ОСОБА_1 тривалий час займав керівні посади в органах внутрішніх справ, в тому числі заступника начальника ГУ НП в Одеській області та відповідно зберіг тісні зв`язки із працівниками поліції та інших правоохоронних органів, на яких може впливати через підпорядкованих раніше йому працівників правоохоронних органів. При цьому, доказів на підтвердження здійснення впливу ОСОБА_1 на колишніх підлеглих - працівників правоохоронних органів до суду не надано, та інших доводів на підтвердження наявності вказаних ризиків стороною обвинувачення не наведено, а тому вказані твердження не можуть бути визнаними достатніми для доведення існування зазначених ризиків.

При цьому, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 р., якою змінено запобіжний захід з домашнього арешту на заставу у розмірі 525 500 грн., було встановлено наявність ризику, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, - наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду, існування інших ризиків слідчим суддею встановлено не було. В свою чергу, на даний час прокурором не надано належних доказів на підтвердження виникнення інших ризиків, зазначених в клопотанні.

Зокрема, ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, на даний час не підтверджується, враховуючи і ту обставину, що досудове розслідування, протягом якого орган досудового розслідування мав можливість допитати свідків, отримати відповідні покази, зібрати докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, наразі завершено, зокрема, 20.07.2020 р. здійснено повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017 (а.с. 229-230, Том 2), наразі триває процедура ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а отже всі необхідні речі та документи, що мають доказове значення для даного кримінального провадження, отримані органом досудового розслідування та перебувають у його володінні.

В свою чергу, доводи сторони захисту щодо відсутності в матеріалах клопотання доказів на підтвердження існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають значення у кримінальному провадженні), з урахуванням посилання прокурора в клопотання на його існування, не беруться слідчим суддею до уваги, оскільки як вбачається зі змісту клопотання прокурора, останній не зазначав, що встановлено наявність відповідного ризику.

Доводи сторони захисту щодо необхідності врахувати стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 , який погіршився в результаті виконання обов`язку щодо носіння електронного засобу контролю, під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків, не береться слідчим суддею до уваги, оскільки як вбачається зі змісту клопотання прокурора, останній не просив покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язку носити електронний засіб контролю.

Отже, вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя виходить з того, що з урахуванням внесеної застави на даний момент існують мінімальний ризик того, що підозрюваний буде переховуватись від слідства та суду, ухилятись від покладених на нього процесуальних обов`язків, однак такий ризик продовжує існувати, а тому саме такі мінімальні обов`язки, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, які на нього покладені, можуть запобігти цим ризикам.

При цьому, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків на два місяці, з огляду на те, що останньому 20.07.2020 р. було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, при цьому, 20 липня 2020 року здійснено повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017, та відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту згідно ст. 290 КПК України, наразі триває процедура відкриття матеріалів іншій стороні у порядку ст. 290 КПК України, а враховуючи значний обсяг матеріалів кримінального провадження, є достатні підстави вважати, що стороні захисту необхідний значний час для ознайомлення з відповідними матеріалами, що свідчить про доцільність продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків саме на два місяці, який є таким, що відповідає передбаченому законом строку.

Доводи сторони захисту стосовно того, що закінчився строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , з тих підстав, що строк 60 днів, на який продовжено його обов`язки, слід рахувати з дня постановлення ухвали від 23 липня 2020 року, не приймається до уваги, оскільки на 60 днів продовжено строк дії обов`язків з дня коли вони завершувались - 25 липня 2020 року і цей строк не є строком дії ухвали (строк дії ухвали в ній не зазначно), проте зазначено термін дії обов`язків - 23 вересня 2020 року (включно). Ухвала від 09 липня 2020 року та ухвала від 23 липня 2020 року стосуються різних часових періодів дії обов`язків, а тому їх не можна вважати такими, що одночасно встановлюють/продовжують обов`язки підозрюваному ОСОБА_1 .

Таким чином, на час розгляду клопотання та постановлення ухвали у цій справі строк обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , не сплив.

З огляду на вищевикладене, враховуючи продовження існування мінімального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, що вказує на неможливість запобігання вказаному ризику у разі, якщо покладені на підозрюваного попередньою ухвалою слідчого судді обов`язки не будуть продовжені, слідчий суддя вбачає підстави для задоволення клопотання.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 176-179, 194, 199, 309, 376 КПК України слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити на строк дії ухвали строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, а саме:

- прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, якщо таке спілкування не пов`язане із виконанням процесуальних та слідчих дій у кримінальних провадженнях;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Попередити підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І.

Строк дії ухвали - 60 днів, до 22 листопада 2020 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя А.В.Біцюк