Документ № 91929677

Справа № 757/23925/17-к

Провадження 1-кп/991/173/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

24 вересня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого: Крука Є.В.

суддів: Білоус І.О., Кравчука О.О.

секретар судового засідання Мітніцької О.В.

за участю:

прокурора Пономаренка В.П.

захисника Сороки М.С.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в режимі відеоконференції та відкладення розгляду справи в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000003697 від 25 листопада 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження та заявлені клопотання

У провадженні Вищого антикорупційного суду знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000003697 від 25 листопада 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Судове засідання у зазначеному провадженні призначено на 24 вересня 2020 року о 13 год. 00 хв. в приміщенні суду за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 41.

22 вересня 2020 року на адресу суду електронною поштою надійшло клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи, призначеної на 24 вересня 2020 року, в режимі відеоконференції із Франківським районним судом м. Львова, з посиланням на те, що він, ОСОБА_1 , має постійне місце проживання у Львівські області; має місце стрімке зростання захворюваності в м. Києві на Covid-19; у нього, ОСОБА_1 , наявні хронічні захворювання.

Одночасно з цим ОСОБА_1 просить відкласти розгляд справи, призначеного на 24 вересня 2020 року, з тих самих причин та з огляду на те, що його захисник - адвокат Готін О.М. не може прибути в судове засідання.

2. Позиції учасників судового провадження

Прокурор Пономаренко В.П. у разі наявності відповідної можливості проти участі обвинуваченого ОСОБА_1 у судовому засіданні в режимі відеоконференції не заперечував. У той же час сторона обвинувачення звернула увагу суду на технічну неможливість трансляції за межі Вищого антикорупційного суду відеозапису обшуку квартири ОСОБА_1 від 1 грудня 2016 року.

Окремо Пономаренко В.П. зазначив про невідповідність клопотання, поданого обвинуваченим ОСОБА_3 , вимогам законодавства щодо оформлення електронного документу, а також вказав на відсутність належних доказів, що підтверджували б причини неявки обвинуваченого ОСОБА_1 у судове засідання 24 вересня 2020 року.

Захисник Сорока М.С. просив клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити, вважаючи наведені у клопотанні причини поважними. Також захисник підтвердив власноручне складання та направлення до суду клопотання ОСОБА_1 та зазначив, що з особистого спілкування йому відомо, що обвинувачений ОСОБА_1 виявив бажання приймати участь у судовому засіданні 24 вересня 2020 року в режимі відеоконференції.

3. Оцінка та мотиви суду

3.1 Щодо здійснення дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції.

Статтею 1 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» визначені засади організації та діяльності Вищого антикорупційного суду; передбачено, що Вищий антикорупційний суд є постійно діючим вищим спеціалізованим судом у системі судоустрою України; місцезнаходженням Вищого антикорупційного суду є місто Київ.

Відповідно до ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

КПК України передбачена можливість участі сторін кримінального провадження в режимі відеоконференції.

Разом з цим, відповідно до ч.1 ст. 358 КПК України, протоколи слідчих (розшукових) дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, якщо в них викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, повинні бути оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження та пред`явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження.

На даний час судовий розгляд зазначеного кримінального провадження перебуває на стадії дослідження доказів сторони обвинувачення.

8 травня 2020 року судом було задоволено клопотання прокурора Пономаренка В.П. про залучення спеціаліста - старшого детектива Національного бюро відділу детективів кримінальної лабораторії Управління аналітики та обробки інформації Національного антикорупційного бюро Бойко Максима Володимировича для надання безпосередньої технічної допомоги щодо забезпечення дослідження в судовому засіданні змісту оригіналів файлів аудіо- та відеозаписів, їх відтворення без внесення змін до змісту зі збереженням індивідуальних ознак як оригіналів записів.

У судових засіданнях було встановлено, що трансляція відеозапису обшуку квартири ОСОБА_1 від 1 грудня 2016 року в режимі відеоконференції є технічно неможливою. Відтворення та трансляція такого відеозапису можливі лише в приміщенні Вищого антикорупційного суду.

Таким чином клопотання від 22 вересня 2020 року про проведення судового засідання, призначеного на 24 вересня 2020 року, в режимі відеоконференції, за даних обставин не відповідає вимогам ч. 3 ст. 336 КПК України, якою передбачено, що застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки, передбачені цим Кодексом.

Разом з цим задоволення поданого клопотання може призвести до фактичної неможливості для обвинуваченого ОСОБА_3 повноцінно приймати участь у оцінці наданого стороною обвинувачення речового доказу, що, у свою чергу, суд вважає порушенням принципів, викладених у ч. 3 ст. 21 КПК України, яка закріплює, що кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом, та ч. 6 ст. 22 КПК України, яка закріплює, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Оцінюючи доводи обвинуваченого ОСОБА_1 щодо його постійного місця проживання у Львівській області, суд враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, місцем зареєстрованого проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом Громадянина України НОМЕР_1 ; відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень 1/5 квартири за вказаною адресою належить обвинуваченому ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності.

Окрім того, зі сканкопії Виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 20/2/2899 (том 10, а.с. 95), яка була надіслана на електронну адресу суду 21 вересня 2020 року, вбачається, що операційне втручання відбулося в Клінічній лікарні «Феофанія» в м. Києві, а місце проживання ОСОБА_1 , зазначене у цьому документі заретушовано.

Судом не приймається до уваги посилання ОСОБА_1 на необхідність розгляду справи в режимі відеоконференції через стрімке зростання захворюваності в м. Києві на Covid-19, оскільки обставини в цій частині не підтверджують неможливість прибуття ОСОБА_3 до суду за викликом, та не є достатніми для здійснення судового провадження в режимі відеоконференції.

За наведених обставин суд не вбачає перешкод для прибуття до суду обвинуваченого ОСОБА_1 , та прийняття ним участі у судовому засіданні за для захисту своїх прав та інтересів на стадії дослідження доказів.

Зважаючи на необхідність безпосередньої участь обвинуваченого ОСОБА_1 в судовому засіданні для можливості належного дослідження доказу - відеозапису обшуку квартири ОСОБА_1 від 1 грудня 2016 року, наявність місця для проживання в м. Києві, та ненадання належного обґрунтування існування інших підстав для дистанційного судового провадження,суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 від 22 вересня 2020 року про розгляд справи в режимі відеоконференції.

3.2 Щодо поважності причин неявки обвинуваченого ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 23 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень (ч. 3 ст. 23 КПК України).

Крім того, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 7 липня 1989 року).

Відповідно п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України процесуальним обов`язком обвинуваченого є прибуття за викликом до суду, а в разі неможливості прибуття за викликом у призначений строк - обов`язок заздалегідь повідомити про це суд та надати підтверджуючі документи.

У ч. 1 ст. 138 КПК України наведено вичерпний перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, а саме:

1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;

2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;

3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);

4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;

5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;

6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;

7) несвоєчасне одержання повістки про виклик;

8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

Отже, обов`язком обвинуваченого є його явка за викликом до суду, а в разі наявності поважних причин неможливості прибути за викликом до суду у визначений час, передбачених ст. 138 КПК України, обвинувачений зобов`язаний заздалегідь про це повідомити суд.

Судові засідання у кримінальному провадженні № 42016000000003697 призначалися неодноразово на 19 березня 2020 року, 9 квітня 2020 року, 15 червня 2020 року, 17 червня 2020 року, 28 червня 2020 року, 4 серпня 2020 року, 26 серпня 2020 року, 31 серпня 2020 року, 2 вересня 2020 року, 21 вересня 2020 року, відкладалися у зв`язку з неможливістю прибуття обвинуваченого ОСОБА_1 до Вищого антикорупційного суду з різних причин.

Одна із загальних засад кримінального провадження визначена в статті 22 КПК України (змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості). Наведена стаття визначає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Принцип змагальності має реалізовуватися з одночасним дотриманням принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (ст. 10 КПК України), що передбачає єдиний правовий режим для забезпечення реалізації процесуальних прав всіх учасників. Зокрема вимоги до порядку надання доказів мають бути однаковими для всіх учасників процесу.

Судом неодноразово пропонувалося обвинуваченому ОСОБА_1 надати докази поважності неприбуття у відповідні судові засідання.

В обґрунтування поважності причин неприбуття в судові засідання 26 серпня .2020 року та 2 вересня 2020 року обвинувачений ОСОБА_1 надіслав електронною поштою фотокопію Виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 20/2/2899 (том 10, а.с. 95).

Відповідно до ч. 3 ст. 99 КПК України сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа, на який вони посилаються. Враховуючи вимоги даної статті щодо необхідності подання оригіналу документу, суд позбавлений можливості його оцінити, проте звертає увагу на наступне.

По-перше, в направленій суду фотокопії дані щодо проведеного лікування та трудових рекомендацій заретушовані.

По-друге, попри те, що фотокопії відповідної виписки зазначено, що безпосередньою датою проведення операції є 27 серпня 2020 року, датою госпіталізації ОСОБА_1 зазначено 26 серпня 2020 року (що співпадає з датою судового засідання, призначеного на 26 серпня 2020 року).

По-третє, суд не є медичною установою та не може визначати відповідність обставин, викладених в медичних документах, критеріям п.5 ч. 1 ст. 138 КПК України (тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад); в тому числі суд не може оцінити, чи мав обвинувачений ОСОБА_1 можливість залишити медичний заклад та прибути в судове засідання 26 серпня 2020 року (за день до запланованого операційного втручання).

Листом від 21 вересня 2020 року суд запропонував обвинуваченому ОСОБА_1 надати оригінал відповідного документу та надати інформацію з документальним підтвердженням, яка засвідчує поважні причини його неприбуття на виклик у судові засідання 26 серпня 2020 року та 2 вересня 2020 року, але відповіді на вказаний запит від обвинуваченого ОСОБА_3 до суду не надійшло.

В обґрунтування поважності причин неприбуття в судове засідання 21 вересня 2020 року обвинувачений ОСОБА_1 послався на ті обставини, що його захисник адвокат Готін О.М. не може прибути в судове засідання через його зайнятість в іншому судовому процесі; що його, ОСОБА_1 , постійне місце проживання знаходиться у Львівські області; що відбувається стрімке зростання захворюваності в м. Києві та у Львівській області на Covid-19; що у нього наявні хронічні захворювання.

В судовому засіданні 21 вересня 2020 року суд визнав причини неявки обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисників адвокатів Готіна О.М., Сороки М.С. неповажними. При визнанні причин неявки неповажними суд в тому числі врахував той факт, що судове засідання, необхідність участі в якому адвокат Готін О.М. обґрунтував свою неявку, було призначено 21 вересня 2020 року на 11 годину 00 хвилин у Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду (том 10, а.с. 88), у той час як судове засідання у цьому кримінальному провадженні було призначено на 21 вересня 2020 року о 09 годині 00 хвилин (та фактично розпочалося о 09 годині 08 хвилин), що на думку суду давало об`єктивну можливість адвокату Готіну О.М. з`явитися в судове засідання, або потребувало надання суду додаткових доказів неможливості відповідної явки.

В обґрунтування поважності причин неприбуття в судове засідання, призначене на 24 вересня 2020 року, обвинувачений ОСОБА_1 також послався на ті обставини, що він наполягає, щоб його має захищати виключно адвокат Готін О.М., який не може прибути в судове засідання.

Згідно ч. 1 ст. 45 КПК України захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).

З матеріалів справи вбачається, що захист інтересів обвинуваченого ОСОБА_1 здійснюють два захисника Готін О.М. та Сорока М.С. , які надають правову допомогу на підставі договорів (угоди) про надання правових послуг адвоката від 10 червня 2020 року; договори є чинними до 7 грудня 2020 року.

Як було зазначено вище, ч. 1 ст. 138 КПК України містить визначення поважності причин неприбуття особи на виклик. Така обставина поважності неприбуття в судове засідання на виклик, як неявка захисника, в ч. 1 ст. 138 КПК України не передбачена.

Суд також не вважає, що неявка захисника може бути обґрунтована пунктом 8 ч. 1 ст. 138 КПК, зокрема як інша обставина, яка об`єктивно унеможливлює з`явлення обвинуваченого на виклик.

Щодо обставин неприбуття в судове засідання, як постійне місця проживання у Львівські області, стрімке зростання захворюваності в м. Києві на Covid-19, наявність хронічних захворювань, то суд їх не вважає поважними з підстав, визначених в пункті 3.1 цієї ухвали.

На підставі викладеного, керуючись статтями 42, 138, 314, 323, 336 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 від 22 вересня 2020 року про розгляд справи в режимі відеоконференції та відкладення розгляду справи - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.

Головуючий суддя: Крук Є.В.

Судді: Білоус І.О.

Кравчук О.О.