- Головуюча суддя (ВАКС): Федорак Л.М.
- Суддя (ВАКС): Маслов В.В., Строгий І.Л.
- Секретар : Бикова К.В.
- Прокурор : Симків Р.Я.
Справа № 757/7845/19-к
1-кп/991/114/19
У Х В А Л А
15 жовтня 2020 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуюча - Федорак Л.М.,
судді - Маслов В.В., Строгий І.Л.,
секретар судового засідання - Бикова К.В.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 42015110000000121 стосовно обвинувачення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Матвіїв Курган Ростовської область Російської Федерації, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 388 КК України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Кишинів Республіки Молдова, що зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст.27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення прокурор Симків Р.Я.,
сторона захисту захисники: Іщенко О.Б., Мірошник О.М.,
в с т а н о в и в:
У провадженні Вищого антикорупційного суду (далі - суд) перебуває зазначене кримінальне провадження.
У судовому засіданні захисник обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - Мірошник О.М. заявив відвід головуючій судді Федорак Л.М.
В обґрунтування заявленого відводу захисник покликається на те, що головуюча, відмовивши у задоволенні його клопотання про відкладення судового розгляду у зв`язку із закінченням робочого часу, визначеного наказом голови суду від 31 серпня 2020 року «Про продовження дії заходів, визначених рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 19 березня 2020 року № 1», упереджено відноситься до нього та змушує працювати понаднормово.
Вирішуючи заявлений відвід, суд виходить із наступного.
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії, учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді передбачений ст. 75, 76 КПК України, це зокрема, й наявність сумніву у його неупередженості.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (заява № 21722/11), зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно із: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 рішення).
Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), п.п. 49, 50). Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), п. 45). При цьому, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44).
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.
Щодо призначення судового засідання у позаробочий час, то відповідно до рішення зборів суддів ВАКС № 6 від 16 липня 2020 року судді першої інстанції ВАКС працюють у режимі ненормованого робочого дня. Вказане рішення розміщене, у відкритому доступі, на офіційній інтернет-сторінці суду на веб-порталі «Судова влада України».
До того ж, про дату і час, а також визначену тривалість судового засідання секретар судового засідання повідомляла захисника Мірошника О.М., що підтвердив і сам захисник.
А тому відмова у задоволенні клопотання захисника Мірошника О.М. про відкладення судового засідання у зв`язку із закінченням робочого часу не може породжувати об`єктивних сумнівів у неупередженості головуючого судді.
Натомість, наведені захисником обставини, які слугували підставою для відводу головуючої, зводяться виключно до незгоди захисника із постановленою судом ухвалою, якою відмовлено в задоволенні клопотання Мірошника О.М. про відкладення судового розгляду. Водночас, зазначене судове рішення містить мотиви його прийняття, ґрунтується на нормах діючого кримінального процесуального закону, набрало законної сили, окремому оскарженню не підлягає, а заперечення проти нього можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, передбачені ч. 1 ст. 392 КПК України.
Відповідно, таке рішення не може слугувати підставою для відводу судді.
З цього приводу, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягає сумніву («Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [Велика Палата], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata (п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а проста можливість існування двох поглядів на питання не є підставою для повторного розгляду. Відхилення від цього принципу виправдані, тільки якщо вони необхідні в обставинах істотного і незаперечного характеру («Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).
З огляду на зазначене, беручи до уваги те, що суд, приймаючи відповідне процесуальне рішення, наводив мотиви його прийняття, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для повторного детального аналізу таких обставин в рамках розгляду заяви про відвід, а відповідно до принципу юридичної визначеності також суд не буде переглядати власне рішення, яке набрало законної сили.
Враховуючи викладене, посилання захисника Мірошника О.М. не породжують об`єктивних сумнівів у неупередженості головуючої судді Федорак Л.М., а тому у задоволенні відводу належить відмовити.
Керуючись статтями 75, 76, 80, 82, 369-372 КПК України, суд
п о с т а н о в и в:
У задоволенні заяви захисника Мірошника Олександра Миколайовича про відвід головуючій судді Федорак Лесі Миколаївні відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
Судді:
В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак