Документ № 92408224

Справа № 991/8571/20

Провадження1-кс/991/8795/20

У Х В А Л А

19 жовтня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.

за участю:

секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,

детектива Ліпіна Ю.О.,

захисника Федоренка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду

клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Войтюка Р.В., погоджене з прокурором другого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кимликом Р.В. про здійснення спеціального досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у кримінальному провадженні № 52016000000000235 від 11.07.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 та ч. 3 ст. 209 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000235 від 11.07.2016, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до матеріалів клопотання, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52016000000000235 від 11.07.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 та ч. 3 ст. 209 КК України.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 , будучи службовою особою ПАТ «Запоріжжяобленерго», діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 , за організації та під керуванням останнього, повторно, вчинив зловживання службовим становищем, а саме використав надане йому службове становища всупереч інтересам служби, що полягало у переведенні боргу ПАТ «Запорізький завод феросплавів» з оплати вартості поставленої електричної енергії на загальну суму 164 900 000 гривень, шляхом підписання, у порушення вимог чинного законодавства, двох договорів про переведення боргу, внаслідок чого заподіяно тяжкі наслідки інтересам ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ДП «Енергоринок» у вигляді недоотримання доходів у формі грошових коштів на вищезазначену суму, які згідно з алгоритмом оптового ринку електричної енергії підлягали розподілу між ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ДП «Енергоринок» відповідно у сумі 6 282 623,09 гривень та 158 617 376,91 гривень, та які боржником ПАТ «Запорізький завод феросплавів» були сплачені на рахунки ПрАТ «ХК «Енергомережа» на виконання договору купівлі-продажу (постачання) електричної енергії.

10.07.2020 детективом Національного антикорупційного бюро України складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

У зв`язку із виїздом ОСОБА_1 поза межі території України, його відсутністю за місцем проживання та реєстрації, у той же день, тобто 10.07.2020, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 поштовим зв`язком надіслано на адресу житлово-експлуатаційної організації за місцем реєстрації останнього, тобто вручення повідомлення про підозру здійснено в порядку, передбаченому ст.ст. 135, 278 КПК України.

Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 12.10.2020, у зв`язку не встановленням місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_1 , останнього оголошено у розшук та постановою від 13.10.2020, ОСОБА_1 оголошено у міжнародний розшук.

13.10.2020 до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва направлено постанову про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_1 для внесення відповідних відомостей до інформаційної системи міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол.

Враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, щодо якого відповідно до ст. 297-1 КПК України передбачено можливість здійснення спеціального досудового розслідування, а також те, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перебуває в міжнародному розшуку, з метою повного та неупередженого розслідування злочину та проведення досудового розслідування у розумні строки, детектив просить постановити ухвалу щодо здійснення спеціального досудового розслідування у відношенні ОСОБА_1 .

Детектив Ліпін Ю.О. у судовому засіданні клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання та додатково пояснив, що ОСОБА_1 достеменно відомо про здійснення органами досудового розслідування кримінального провадження за фактом вчинення ним злочинів, за час перебування на посаді виконуючого обов`язки генерального директора товариства «Запоріжжяобленерго». Факт здійснення щодо нього досудового розслідування та набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваного підтверджується зверненням адвоката до Національного бюро з клопотанням про залучення його у якості захисника підозрюваного. Також детектив пояснив, що стороною обвинувачення не встановлено місцезнаходження підозрюваного, оскільки відповідно до наявних відомостей, ОСОБА_1 у 2016 році покинув територію України та дотепер не повертався на материкову частину країни. У зв`язку з переховуванням підозрюваного, його було оголошено у розшук та у міжнародний розшук, та відповідна постанова направлена до департаменту міжнародного поліцейського співробітництва з метою внесення відомостей до банків даних Інтерполу щодо розшуку підозрюваного.

Захисник Федоренко Д.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 , щодо скоєння ним злочину передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні № 52016000000000235 від 11.07.2016, було направлено детективами на адресу житлово-експлуатаційної організації, за місцем мешкання останнього на 2016 рік, а запит до компетентних органів Російської Федерації, щодо надання міжнародно-правової допомоги з врученням останньому письмового повідомлення про підозру, у зв`язку з можливим перебуванням ОСОБА_1 у м. Москва, не містить дати та номеру вихідного документа, та кількості аркушів, що були додатками до такого запиту. З огляду на наведене, захисник вважає, що ОСОБА_1 не набув статусу підозрюваного у цьому провадженні, а отже до нього не може бути застосовано спеціального досудового розслідування. Одночасно з цим, захисник також зазначає, що ОСОБА_1 на протязі останніх двох років проживає поза межами території України, у зв`язку з чим, його не викликали належним чином для участі у проведенні слідчих дій або вручення процесуальних документів, що вказує на не можливість оголошення його у міжнародний розшук, оскільки відповідне процесуальне рішення детектива буде суперечити приписам КПК України. З огляду на наведене просив відмовити у задоволенні клопотання.

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників судового засідання, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків

Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень врегульовані главою 24-1 КПК України.

В силу вимог ч. 1 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 112, 113, 114, 114-1, 115, 116, 118, частинами другою-п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук (ч. 2 ст. 297-1 КПК України).

Якщо у кримінальному провадженні повідомлено про підозру декільком особам, слідчий, прокурор вправі звернутися до слідчого судді із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування лише стосовно тих підозрюваних, щодо яких наявні передбачені частиною другою цієї статті підстави, а стосовно інших підозрюваних подальше досудове розслідування у цьому самому кримінальному провадженні здійснюватиметься згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом (ч. 3 ст. 297-1 КПК України).

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення (ч.ч. 1, 2 ст. 297-4 КПК України).

У судовому засіданні встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 11.07.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000235, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 та ч. 3 ст. 209 КК України, у якому 10.07.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Оскільки, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ст. 364 КК України, спираючись на ч. 2 ст. 297-1 КПК України, приходжу до висновку, що інкримінований ОСОБА_1 злочин передбачає можливість здійснення спеціального досудового розслідування.

В той же час, з огляду на заперечення сторони захисту, вважаю за необхідне надати правову оцінку щодо набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Порядок вручення повідомлень, передбачений ст. 135 КПК України.

В силу ч. 1 ст. 135 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).

Із матеріалів клопотання вбачається, що 10.07.2020 старшим детективом Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Войтюком Р.В. за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кравченком М.М., складено письмове повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

У зв`язку із відсутністю ОСОБА_1 за місцем реєстрації та місцем проживання та відсутністю відомостей про точне його місцезнаходження, повідомлення про підозру, відповідно до ч. 2 ст. 135 КПК України, було відправлено:

- 10.07.2020 на адресу житлово-експлуатаційної організації за місцем реєстрації останнього, а саме до КП УЖГ «Печерськжитло»;

- 10.07.2020 детективом Національного бюро за погодженням з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, складено запит про надання міжнародно-правової допомоги у кримінальному провадженні № 52016000000000235, який відповідно до супровідного листа № 19/1/1-24819-18 від 31.07.2020, Офісом Генерального прокурора направлено до компетентних органів Російської Федерації. Згідно змісту даного запиту, стороною обвинувачення у компетентних органів Російської Федерації запитувалася саме допомога з приводу вручення ОСОБА_1 письмового повідомлення про підозру;

- 13.07.2020 на адресу житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання ОСОБА_1 - до обслуговуючого садівничого кооперативу «Бородінка».

Зазначене дає підстави вважати, що орган досудового розслідування вжив можливих заходів для вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень. А тому, на думку слідчого судді, ОСОБА_1 набув процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52016000000000235 від 11.07.2016.

В той де час, оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так, у своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яке виразилось в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для юридичної особи використанні службовою особо свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Згідно примітки 1 статті 364 КК України та ч. 3 ст. 18 КК України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відповідно до наказу № 1071-к від 09.04.2015, ОСОБА_1 було призначено на посаду виконуючого обов`язки генерального директора ВАТ «Запоріжжяобленерго». З цих підстав слідчий суддя доходить висновку про наявність ознак, що свідчать про віднесення підозрюваного до службових осіб у розумінні ст. 364 КК України.

Водночас, згідно з приміткою 4 до ст. 364 КК України тяжкими наслідками у розумінні цієї статті вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно із п. 5 підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України сума неоподатковуваного мінімуму в частині кваліфікації кримінальних правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

За цією нормою Податкового кодексу України податкова соціальна пільга встановлюється у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Досудове розслідування здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, що мало місце впродовж 2015 року.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2015 року складав 1218,00 гривень. Таким чином, податкова соціальна пільга у 2015 році становила 609 гривень.

Тобто відповідальність за ч. 2 ст. 364 КК України в такому випадку могла наступати у разі настання тяжких наслідків у сумі 152 250 гривень. В свою чергу, у клопотанні йдеться про наслідки у розмірі 164 900 000 гривень.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами. Слідчий суддя погоджується із доводами детектива, що повідомлена ОСОБА_1 підозра на час розгляду клопотання є обґрунтованою, а зазначені у клопотанні детектива і додані до нього докази об`єктивно підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що він міг вчинити зазначений вище злочин. Такими матеріалами (доказами) кримінального провадження є: (1) договір № 93 від 01.07.2015 про переведення боргу, укладеного між ПАТ «Запорізький завод феросплавів» в особі ОСОБА_3 , ПАТ «Холдингова компанія «Енергомережа» в особі ОСОБА_2 та ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі ОСОБА_1 , щодо переведення боргу на суму 100 000 000 гривень; (2) договір № 94 від 02.07.2015 про переведення боргу, укладеного між ПАТ «Запорізький завод феросплавів» в особі ОСОБА_3 , ПАТ «Холдингова компанія «Енергомережа» в особі ОСОБА_2 та ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі ОСОБА_1 , щодо переведення боргу на суму 64 900 000 гривень; (3) постановою Верховного суду від 04.04.2018, якою залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду про визнання недійсними зазначених договорів у зв`язку з їх невідповідністю законодавству України у сфері електроенергетики; (4) інформаційним листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № № 8123/28.1/7-16 від 10.08.2016, відповідно до якого вищезазначені договори про переведення боргу не відповідність законодавству України у сфері електроенергетики; (5) актом позапланової виїзної ревізії Державної фінансової інспекції в Запорізькій області від 10.11.2016, щодо недоотримання ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ДП «Енергоринок» доходів на суму 6 282 623,09 гривень та 158 617 376,91 гривень; (6) висновком судово-економічної експертизи № 643/17-45 від 09.02.2017, яким документально підтверджено висновок зазначеної позапланової ревізійної перевірки; (7) висновком судової-почеркознавчої експертизи № 14380/14381/16-32 від 07.03.2017, яким підтверджено виконання підписів у договорах про переведення боргу самим ОСОБА_1 .

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ним вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Щодо факту переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та оголошення його у міжнародний розшук

Згідно довідки КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» № 2316 від 11.04.2016, ОСОБА_1 зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом з донькою ОСОБА_4 та сином ОСОБА_5 .

Також, відповідно до пояснень детектива, наданих у судовому засіданні, органом досудового розслідування було встановлено іншу адресу мешкання ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 », що підтверджується листом Голови ОСК «Європа» від 24.07.2020 щодо виїзду у травні 2016 року ОСОБА_1 з місця тимчасового проживання та перериванням з ним зв`язку.

Відповідно до наявних у матеріалах справи відомостей щодо перетину державного кордону України, ОСОБА_1 , 22.05.2016 через КПВВ Чонгар виїхав за межі материкової частини України та дотепер не повертався.

Також, у судовому засіданні детектив підтвердив, що ОСОБА_1 неодноразово викликалася до Національного антикорупційного бюро України для проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, шляхом надсилання на відомі адреси його мешкання повісток про виклик, розміщенням у засобах масової інформації повісток про виклик та розміщення викликів на сайті Національного бюро, проте без поважних причин не з`являвся та не повідомляв детективів про причини свого неприбуття.

В той же час, заява адвоката Федоренка Д.В. від 06.08.2020 про залучення його у якості захисника ОСОБА_1 , подана на ім`я детектива Войтюка Р.В., який є старшим групи детективів у кримінальному провадженні № 52016000000000235, свідчить про обізнаність підозрюваного щодо проведення Національним антикорупційним бюро України досудового розслідування по зазначеному провадженню та процесуальний статус ОСОБА_1 .

Так, Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду 30 травня 2019 року (справа № 639/793/17) наголосив, що під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника. Нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо.

Наведені обставини у своїй сукупності дають підстави для висновку, що ОСОБА_1 умисно переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

У зв`язку з не встановленням місцезнаходження підозрюваного, постановою старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Войтюка Р.В від 12.10.2020, підозрюваного ОСОБА_1 оголошено у розшук.

Постановою цього ж детектива від 13.10.2020, ОСОБА_1 оголошено у міжнародний розшук та відповідна постанова того ж дня направлена до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва для внесення відповідних відомостей до інформаційної системи міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол.

Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено детективом Войтюком Р.В. шляхом винесення постанови від 13.10.2020 про оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_1 .

Фактично, на думку слідчого судді, дата винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного (13.10.2020) є початком перебування особи в міжнародному розшуку в розумінні вимог ст. 281 КПК України, та є доказами міжнародного розшуку в розумінні вимог ч. 6 ст. 193 КПК України.

З огляду на наявні в матеріалах клопотання докази, зокрема постанови старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Войтюка Р.В . про оголошення ОСОБА_1 в міжнародний розшук від 13 жовтня 2020 року, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначена особа перебуває у міжнародному розшуку.

Враховуючи наведене, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні шляхом зловживання своїм службовим становищем кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання детектива.

Керуючись ст.ст. 297-1, 297-3, 297-4, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Войтюка Р.В. - задовольнити.

Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000235 від 11.07.2016, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Відомості про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000235 від 11.07.2016, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше 24 годин після постановлення ухвали внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Якщо підстави для постановлення слідчим суддею ухвали про спеціальне досудове розслідування перестануть існувати, подальше досудове розслідування стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювати згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Мойсак