- Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
- Секретар : Заплатинської К.В.
- Захисник/адвокат : Янченко С.П.
- Прокурор : Семак І.А.
Справа № 991/8636/20
Провадження1-кс/991/8862/20
У ХВ АЛ А
22 жовтня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4,
захисника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,
у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.
За версією органу досудового розслідування, в середині 2016 року ОСОБА_4 створено та очолено злочинну організацію з розподілом на структурні частини в м. Одеса та в м. Києві.
В склад структурної частини в м. Одеса входили ОСОБА_6, який виступав керівником структурної частини організації, ОСОБА_7, ОСОБА_8 її учасники, та інші особи додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних злочинах встановлюються.
Учасникам вказаної групи ОСОБА_4 визначив такі функції: організація ввезення на територію України текстильних виробів і товарів легкої промисловості; придбання або створення товариств, які б виступали імпортерами таких товарів в Україні, управління рахунками цих товариств; виготовлення (підробка) договорів купівлі продажу та інвойсів на такі товари із заниженими цінами; організація доставки цих товарів до МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС для розмитнення; підготовки та подання митних декларації та інших документів для розмитнення цих товарів за заниженою митною вартістю, з неповними даними про коди УКТ ЗЕД товарів; надання неправомірної вигоди службовим особами митних органів при розмитненні цих товарів; сплати митних платежів у заниженому розмірі для випуску цих товарів в обіг, отримання для цього коштів товариствами імпортерами у вигляді безоплатної фінансової допомоги від інших пов`язаних товариств; організації протидії спробам розслідування злочинної діяльності організації, зокрема, переслідування співробітників правоохоронних органів, які здійснювали такі розслідування; організації приховування злочинної діяльності організації; подання додаткових митних декларацій, аналогічних до вказаних тимчасових митних декларацій, для завершення митного оформлення товарів із заниженою митною вартістю; отримання судових рішень про скасування рішень про коригування заниженої митної вартості вказаних товарів.
В склад структурної частини в м. Києві входили керівник на той час Київської міської митниці ОСОБА_9, його заступник ОСОБА_10, в.о. начальника відділу митного оформлення № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС ОСОБА_11, старший державний інспектор ВМО ОСОБА_12, державні інспектори ОСОБА_13, ОСОБА_14, а також інші особи, додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних ними злочинах встановлюються.
Також до діяльності злочинної організації було залучено Директора департаменту адміністрування митних платежів ДФС України ОСОБА_15 .
Вказаній структурній частині ОСОБА_4 визначив такі функції: утримуватися від здійснення визначених автоматизованою системою ДФС АСАУР митних формальностей з контролю митної вартості; випускати товари, надані злочинною організацією для митного оформлення, у вільний обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі (виходячи з початкової заниженої митної вартості цих товарів, визначеної за підробленими договорами та інвойсами); замість митних формальностей, необхідних для контролю митної вартості товарів (надсилання запитів, витребування додаткових документів) відбирати зразки товарів для проведення експертиз, з метою створення передумов для невідкладного випуску товарів в обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі; після отримання результатів експертиз та додаткових митних декларацій, аналогічних за змістом до первісних ТМЦ приймати рішення про коригування митної вартості з недоліками, завідомо достатніми для скасування цих рішень в судовому порядку; після скасування рішення по коригування митної вартості завершувати митне оформлення за початковими заниженими даними про митну вартість.
Діючи у складі учасників одеської структурної частини злочинної організації ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інших, створили або придбали чи іншим чином отримали контроль, або почали використовувати з метою вчинення злочинів злочинною організацією ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» та ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ».
Також, для забезпечення функціонування злочинної організації ОСОБА_4 використовувалися також іноземні компанії: BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD, бенефіціарним власником яких він був, як контрагентів українських товариств імпортерів, підконтрольних злочинній організації.
Так, учасники одеської структурної частини злочинної організації, забезпечили доставку товарів за договорами, організували їх доставку до ВМО № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці; використовуючи електронні цифрові підписи компаній-імпортерів, подали в порядку електронного декларування тимчасові митні декларації типу ІМ40ТН зі ставкою мита 8%, вказавши в них занижені відомості про нижчу за мінімальну ринкову вартість цих товарів; подали супровідні документи до вказаних ТМД, зокрема, копії договорів купівлі продажу та відповідних інвойсів.
Натомість, діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та інших, попри дані автоматизованої системи ДФС АСАУР про ризик заниження договірної вартості та необхідність здійснення додаткових митних формальностей для контролю митної вартості, не здійснювала цих формальностей без належних для цього підстав.
Також, діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації ОСОБА_13, ОСОБА_14 відбирали зразки для проведення експертного дослідження товарів з метою визначення їх коду УКТ ЗЕД, що у будь-якому випадку не впливало на ставку митних платежів, тобто не мало жодного практичного сенсу крім, як створити видимість здійснення додаткових митних формальностей (експертиз), протягом яких товар має бути випущено в обіг, а також прикриття протиправних дій учасників київської структурної частини злочинної організації.
Разом з тим, після проведення експертиз із визначення коду УКТ ЗЕД товарів, учасники одеської структурної частини злочинної організації, використовуючи електронні цифрові підписи компаній імпортерів, подавали в порядку електронного декларування додаткові митні декларації типу ІМ40ДТ, з тією ж ставкою митних платежів і тією ж договірною вартістю (відповідно, тією ж сумою митних платежів), що були вказані у ТМД на відповідний товар.
Після чого, для приховання злочинної діяльності, учасники київської структурної частини злочинної організації, лише на даному етапі, замість етапу подання ТМД, приймали рішення про коригування митної вартості, зазначеної в додаткових митних деклараціях, з недоліками, що ставали підставою для скасування цих рішень в судовому порядку.
В подальшому, учасники одеської структурної частини злочинної організації, подавали позови і отримували рішення судів про скасування рішень про коригування митної вартості.
На підставі зазначених судових рішень, в подальшому завершувалося митне оформлення товарів за договорами купівлі продажу, у відповідності до вказаних у них заниженої вартості відповідних товарів.
Вказаними діями, Державному бюджету України завдано збитків у вигляді недоотримання митних платежів на суму 77 719 040, 72 грн.
26.11.2019 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України. Враховуючи неможливість вручення зазначеного повідомлення про підозру у день його складення внаслідок не встановлення місцезнаходження ОСОБА_4, вжито заходів для його вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме: зазначене повідомлення про підозру надіслано поштою на адресу його проживання.
27.11.2019 при встановлені місцезнаходження ОСОБА_4, йому вручено письмове повідомлення про підозру у скоєнні вищевказаних кримінальних правопорушень.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 36 440 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В результаті внесення застави, ОСОБА_4 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. В подальшому, строк дії обов`язків було продовжено ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду до 23.05.2020, включно.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.04.2020 збільшено розмір застави, застосованої до підозрюваного ОСОБА_4 та ухвалою слідчого судді від 02.06.2020 змінено запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4 шляхом покладання на нього процесуальних обов`язків, а саме:
1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду за першим викликом;
2) не відлучатися із м. Одеси та Одеської області без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді (суду);
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
В подальшому ухвалами слідчих суддів вищезазначені обов`язки, покладені на підозрюваного, також були продовжені, востаннє слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу, якою обов`язки до 25.10.2020, включно.
Також у клопотанні прокурор зазначає, що закінчити досудове розслідування до визначеного строку не пред`являється можливим у зв`язку з необхідністю проведення низки слідчих та процесуальних дій, зокрема: отримати результати призначених судових економічних експертиз для визначення повного обсягу збитків, спричинених діяльністю злочинної організації; провести допити свідків; застосувати заходи забезпечення кримінального провадження, у т.ч. пошук, виявлення та арешт активів підозрюваних з метою їх конфіскації, спеціальної конфіскації; отримати від компетентних органів іноземних держав відповіді на раніше надіслані запити про міжнародну правову допомогу, здійснити їх переклад та проведення за їх результатами необхідних додаткових слідчих дій, а також виконати дії, направлені на підготовку матеріалів кримінального провадження до закінчення досудового розслідування.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжує існувати, а саме: ризик того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших учасників цього кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного обов`язків у межах строку досудового розслідування..
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні подане клопотання підтримав та зазначив, що наведені у клопотанні ризики є актуальними з огляду на порушення підозрюваним одного із обов`язків, які були на нього покладені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019, під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу та надав аргументацію їх існування аналогічну тексту клопотання. Посилаючись на існування ризиків просив клопотання задовольнити та продовжити строк дії обов`язків в межах строку досудового розслідування до 26 листопада 2020 року.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання. У судовому засіданні надав пояснення з приводу того, що досудове розслідування з часу повідомлення ОСОБА_4 про підозру здійснюється на протязі 11 місяців, що є достатнім часом для його закінчення та прийняття одного з передбачених законом рішень. В той же час наголосив, що для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні, відповідно до пояснень прокурора, стороні обвинувачення необхідно отримати висновок судово-економічної експертизи та матеріали виконання запиту про міжнародно-правову допомогу, на виконання яких ОСОБА_4 не може мати ніякого впливу. Також захисник зазначив, що наведені прокурором ризики належним чином не обґрунтовуються, а їх аргументація є аналогічною з раніше поданими клопотаннями, стороною обвинувачення не наводиться нових обставин, які б можна було розцінювати, як підтвердження ризиків. На підставі наведеного просив відмовити у задоволенні клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію захисника та пояснив, що дотримуються усіх обов`язків, які були на нього покладені, не вчиняв ніяких дій, що можуть вказувати на існування будь-якого з ризиків, передбачених кримінальним-процесуальним законодавством. Просив відмовити у продовженні строку дії обов`язків.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, в якому ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст.212, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 36 440 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В результаті внесення застави, ОСОБА_4 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. В подальшому, строк дії обов`язків було продовжено ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду до 23.05.2020, включно.
16.04.2020 Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалою, якою звернено в дохід держави 35000620 гривень, які є частиною від суми застави у розмірі 70001240 гривень, внесеної відповідно до ухвали слідчого судді, як застава за ОСОБА_4 та одночасно збільшено розмір застави до 76598982 гривень.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.06.2020 змінено запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4 шляхом покладання на нього процесуальних обов`язків, а саме:
1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду за першим викликом;
2) не відлучатися із м. Одеси та Одеської області без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді (суду);
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
В подальшому ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду вищезазначені обов`язки, покладені на підозрюваного, також були продовжені, востаннє строк дії обов`язків продовжений ухвалою слідчого судді до 25.10.2020, включно
Водночас, постановою заступника Генерального прокурора керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 18.08.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 26 листопада 2020 року
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовуються з метою досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_4, слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_4 вищезазначених кримінальних правопорушень, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 20.03.2018, а саме, з електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_2 », якою користується ОСОБА_4, з якого вбачається, що ОСОБА_4 планував та контролював вчинення злочинів злочинною організацією та усував перешкоди у їх вчиненні; (2) протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 25.06.2018, щодо вищенаведеної електронної скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відповідно до якого ОСОБА_15 (на той час ОСОБА_16 ) надавала ОСОБА_4 інформацію про перевірку очолюваного нею Департаменту ДФС, яка стосувалася схеми митного оформлення товарів за тимчасовими митними деклараціями по заниженій вартості; (3) протоколом огляду від 11.02.2020 мобільного телефону ОСОБА_15, в ході якого виявлена листування між електронними поштами « ІНФОРМАЦІЯ_3 », як власником телефону та « ІНФОРМАЦІЯ_2 » щодо надання інформації про перевірку Департаменту ДФС з приводу схеми митного оформлення товарів; (4) протоколом про результати аудіо-, відеоконтроля особи від 10.11.2017, проведеного у відношенні ОСОБА_4, згідно з яким останній обговорює питання схем розмитнення товарів та іншими матеріалами провадження у своїй сукупності.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст.212, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.06.2020 була встановлена наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик також знайшов своє підтвердження і при вирішенні питання про продовження покладених на підозрюваного обов`язків до 25.10.2020.
Так, стосовно загрози переховування підозрюваного, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, чи обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою (застосування запобіжного заходу). При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв`язки, будь-які зв`язки з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.
Слідчий суддя констатує, що відсутність нарікань з боку прокурора на процесуальну поведінку ОСОБА_4 за останні місяці вказує на його свідоме дотримання покладених на нього обов`язків. Проте при вирішені питання про продовження строку дії покладених обов`язків, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, за найтяжчий з яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, що на думку слідчого судді, разом з достатнім майновим станом останнього, наявністю у підозрюваного нерухомого майна поза межами України та громадянства іншої країни (відповідно до записів ОСОБА_4 в анкеті клієнта банку Investicijubank), може бути мотивом для нього переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
А тому, зазначене є достатнім для того, щоб дійти висновку про ймовірність існування ризику переховування, який і дотепер має місце.
Також слідчий суддя вважає, що залишається актуальним і ризик можливого незаконного впливу ОСОБА_4 на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, який ґрунтується на ролі ОСОБА_4 в інкримінованих злочинах, повідомленні про підозру іншим учасникам злочинної організації та обізнаністю ОСОБА_4 щодо ролі кожного у скоєних злочинною організацією злочинах. Таким чином, на переконання суду, ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності може використовувати незаконний вплив на свідків з метою зміни останніми свідчень, їх викривлення або подальшої відмови від надання показів, а також узгоджувати спільні дії з іншими співучасниками злочину, що може зашкодити досудовому розслідуванню та можливому подальшому розгляду справи у суді. Вказаний ризик на теперішній час також залишається актуальним, не дивлячись на відсутність у матеріалах справи доказів такого незаконного впливу або спроб впливу підозрюваного на учасників даного кримінального провадження, з огляду на норми чинного законодавства, відповідно до яких, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на тих показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а отже до моменту безпосереднього отримання показів судом від учасників кримінального провадження стверджувати про повну відсутність ризику, неможливо.
Окрім цього вважаю, що прокурором у судовому засіданні доведено і продовження існування ризиків можливого перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального провадження, що підтверджується протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у відношенні ОСОБА_4 та кримінальним провадженням № 42017000000003518, за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, за фактом спроби підкупу співробітника правоохоронного органу за зміну ним правової кваліфікації кримінального правопорушення.
З огляду на викладене, враховуючи доведеність прокурором у судовому засіданні про продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які з часом проведення досудового розслідування мають тенденцію зменшуватися, проте у даному кримінальному провадженні з огляду на особу підозрюваного, попереднє порушення ним процесуального обов`язку та загальну специфіку кримінального провадження залишаються актуальними, хоча і значно зменшилися, з метою їх мінімізації, вважаю за можливе клопотання прокурора задовольнити та продовжити дію обов`язків, визначених попередніми ухвалами слідчих суддів, а саме обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. На переконання суду саме визначені обов`язки в достатній мірі гарантують належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування.
Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, по кримінальному провадженню № 52017000000000636 від 26.09.2017 задовольнити.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду за першим викликом;
2) не відлучатися із м. Одеси та Одеської області без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді (суду);
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Строк дії ухвали встановити до 26 листопада 2020 року, включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає
Слідчий суддя ОСОБА_1