Документ № 92493022

Справа № 991/8609/20

Провадження1-кс/991/8835/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., детектива Бачинського Я.Р., адвоката Марфіна В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Марфіна Віталія Вікторовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛЬТА КАПІТАЛ», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №52017000000000785 від 10.11.2017,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому адвокат Марфін В.В., який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛЬТА КАПІТАЛ», просить скасувати арешт житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01.08.2019 (справа №760/21804/19) в рамках кримінального провадження №52017000000000785.

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01.08.2019 у справі №760/21804/19 (провадження №1-кс/760/11496/19) в рамках кримінального провадження №52017000000000785, за результатом розгляду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Єременка І.Г. накладено арешт у вигляді заборони відчуження на майно, яке належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: житловий будинок, загальною площею 299.4 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; транспортний засіб причіп Одисей 5 д/з НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ; транспортний засіб мотоцикл Harley-Davidson FXD д/з НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 ; транспортний засіб автомобіль легковий Chevrolet Captiva д/з НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 .

В той же час 29.07.2019 між ОСОБА_2 та ТОВ «ФК «Альта Капітал» було укладеного Договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №29/07-69П (надалі - Договір позики), згідно з якими ТОВ «ФК «Альта Капітал» надало ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 2 500 000 грн для внесення в якості застави за підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52017000000000785.

Відповідно до Договору позики та Додаткових угод ОСОБА_3 зобов`язалась повернути ТОВ «ФК «Альта Капітал» суму отриманої позики через 12 місяців тобто до 29.07.2020 та сплатити проценти за весь період користування грошовими коштами.

В забезпечення виконання зобов`язань за договором позики між ТОВ «ФК «Альта Капітал» та ОСОБА_1 02.08.2019 укладений Договір іпотеки згідно з яким ОСОБА_1 було передано в іпотеку житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить останньому на праві особистої приватної власності.

Як зазначено адвокатом, ОСОБА_3 , у порушення взятих на себе зобов`язань за Договором позики, не виконала умови Договору позики щодо своєчасності сплати процентів за користування позикою та повернення суми позики, у зв`язку з чим було розпочато процедуру звернення стягнення на іпотечне майно.

Водночас, під час реалізації права на звернення стягнення на іпотечне майно, ТОВ «ФК «АЛЬТА КАПІТАЛ» стало відомо, що 08.08.2019 о 10:20:54 год в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстровано обтяження у вигляді арешту, підстава ухвала Солом`янського районного суду м. Києва від 01.08.2019 № 760/21804/19.

Тобто, реєстрація 08.08.2019 обтяження у вигляді арешту на майно відбулася вже після реєстрації 02.08.2019 обтяження у вигляді іпотеки, яке відповідно до закону надає пріоритетне право на задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином з урахуванням зареєстрованого 08.08.2019 обтяження на майно у вигляді арешту, ТОВ «ФК «АЛЬТА КАПІТАЛ», як іпотекодержатель цього майна, на сьогодні позбавлене можливості реалізувати набуте ним за договорами іпотеки пріоритетне право на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна у встановленому законом порядку.

Викладені вище обставини та фактична відсутність можливості у ТОВ «ФК «Альта Капітал» володіти майном, а саме житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , стали підставою для звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Адвокат Марфін В.В. у судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив скасувати арешт житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва від 01.08.2019 (справа №760/21804/19) в рамках кримінального провадження №52017000000000785.

На підтвердження зазначеної у клопотанні позиції адвокат Марфін В.В. через канцелярію подав до суду доповнення до клопотання про скасування арешту на майно, в яких зазначив, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 02.08.2019 о 18:27:16 год у Державному реєстрі Іпотек зареєстровано іпотеку на вказаний будинок.

Тобто ТОВ «ФК «АЛЬТА КАПІТАЛ», володіючи станом на 02.08.2019 інформацією про відсутність будь-яких заборон та/або обтяжень на житловий будинок АДРЕСА_1 , та укладаючи 02.08.2019 Договір іпотеки з ОСОБА_1 в забезпечення належного виконання Договору позики грошових коштів на суму 5 760 000,00 грн., усвідомлювало про реальність такого забезпечення та розраховувало на безперешкодну реалізацію свого пріоритетного права на задоволення своїх вимог у разі порушення позичальником основного зобов`язання.

Однак, з урахуванням зареєстрованого 08.08.2019 обтяження на майно у вигляді арешту, ТОВ «ФК «АЛЬТА КАПІТАЛ», як іпотекодержатель цього майна, на сьогодні позбавлене можливості реалізувати набуте ним за Договором іпотеки пріоритетне право на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна у встановленому законом порядку.

Детектив НАБУ Бачинський Я.Р.у судовому засіданні та в письмових запереченнях проти задоволення клопотання про скасування арешту майна заперечував та просив повністю відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування власної позиції зазначив, що дії підозрюваного ОСОБА_1 після його затримання 25.07.2019 свідчать про перешкоджання ним кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, спрямованих на унеможливлення накладення арешту на належне йому майно та подальшої його конфіскації.

Зокрема, 25.07.2019 невстановленою на даний час слідством особою було підписано від імені ОСОБА_1 договір купівлі-продажу належного йому на праві власності автомобіля LAND ROVER RANGE ROVER SPORT, номер кузова НОМЕР_7 , в той час коли сам ОСОБА_1 був затриманий вранці 25.07.2019 за адресою місця проживання і в той же день доставлений для проведення слідчих і процесуальних дій у м. Київ, а тому фізично підписати зазначений договір він не міг.

Окрім того 31.07.2019 ОСОБА_1 за день до накладення арешту слідчим суддею було відчужено автомобіль CHEVROLET CAPTIVA та мотоцикл HARLEY-DAVIDSON FXD.

Детектив зазначає, що зазначені дії підозрюваного ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_2 щодо передачі в іпотеку ТОВ «ФК «Альта Капітал» будинку загальною площею 299,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , свідчать про усвідомлення підозрюваним невідворотності покарання за вчинений ним злочин та його наміри унеможливити конфіскацію належного йому майна шляхом накладення приватних обтяжень на його нерухомість.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши клопотання детектива та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Клопотання подане в порядку ст.174 КПК України.

Частина перша статті 174 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01.08.2019 у справі №760/21804/19 провадження №1-кс/760/11496/19 в рамках кримінального провадження №52017000000000785 частково задоволено клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Єременка І.Г. про арешт майна та накладено арешт, у вигляді заборони відчуження, на майно, яке належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: житловий будинок, загальною площею 299.4 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; транспортний засіб причіп Одисей 5 д/з НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ; транспортний засіб мотоцикл Harley-Davidson FXD д/з НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 ; транспортний засіб автомобіль легковий Chevrolet Captiva д/з НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 . В задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.

Підставою для накладення арешту на майно, згідно ухвали слідчого судді від 01.08.2019, відповідно до п.3 ч. 2 ст. 170 КК України є конфіскація майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Арешт майна з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, що передбачено ч.5 ст.170 КПК України.

Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_1 підозрюється у кримінальному провадженні №52017000000000785 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Тобто слідчий суддя в ухвалі від 01.08.2019 дійшов обґрунтованого висновку про накладення арешту на майно, яке належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_1 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Зважаючи на приписи ст. 309 та ст. 174 КПК України, а також керуючись принципом остаточності рішення суду у спірних правовідносинах, слідчий суддя приходить висновку, що у випадку коли особа (підозрюваний, інший власник або володілець майна) вважає накладення арешту необґрунтованим, з цієї підстави він може: 1) оскаржити відповідну ухвалу слідчого судді в апеляційному порядку, або 2) заявити клопотання про скасування арешту такого майна на підставі ст. 174 КПК України. Однак одна і та ж підстава не може бути предметом неодноразового розгляду різними судами (слідчими суддями).

Слідчий суддя зауважує, що реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.

В клопотанні про скасування арешту майна представником ТОВ «ФК «АЛЬТА КАПІТАЛ» зазначено, що ОСОБА_3 , в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором позики, не виконує умови Договору позики щодо своєчасності сплати процентів за користування позикою та повернення суми позики, внаслідок чого за Договором позики існує заборгованість в сумі 869341 грн 45 коп.

З метою усунення порушень ОСОБА_2 умов Договору позики 28.08.2020 на адресу останньої та ОСОБА_1 був направлений лист-вимога про усунення порушення основного зобов`язання та згодом розпочато процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності.

Однак у зв`язку з наявністю арешту вказаного житлового будинку згідно ухвали слідчого судді від 01.08.2019, ТОВ «ФК «Альта Капітал» фактично не може реалізувати своє право власності на предмет іпотеки, що порушує права ТОВ «ФК «Альта Капітал».

Проте, такі доводи адвоката не можуть слугувати підставою для скасування арешту майна, з огляду на те, що ухвала слідчого судді від 01.08.2019, якою накладено арешт на вказаний житловий будинок, була постановлена 01.08.2019 та набула законної сили негайно.

Станом на 01.08.2019 (дата накладення арешту Солом`янським районним судом м.Києва) житловий будинок належав підозрюваному ОСОБА_1 і Договір іпотеки щодо зазначеного нерухомого майна між ТОВ «ФК «Альта Капітал» та ОСОБА_1 не укладався.

На сьогоднішній день ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01.08.2019 у справі № 760/21804/19; провадження № 1-кс/760/11496/19 є чинною.

Варто зазначити, що арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил КПК України (ч.3 ст. 170 КПК України).

Тобто ухвала слідчого судді, суду згідно вимог КПК України є пріоритетною для виконання.

Водночас укладення сторонами Додаткової угоди №1 від 02.08.2019, тобто вже після ухвалення слідчим суддею ухали про арешт майна від 01.08.20219, жодним не може свідчити про необхідність скасування такого арешту.

Поряд з цим слідчий суддя зауважує, що застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження (у тому числі арешту майна), хоч і є втручанням у права і свободи особи, проте воно можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання.

Слідчий суддя вважає, що було дотримано засад розумності та співрозмірності при обмеженні права власності, арешт майна застосований за наявності для того правових фактичних підстав, відповідає завданням кримінального провадження. Втручання держави в право особи на розпорядження своїм майном у даному випадку є виправданим, оскільки здійснене на підставі закону, з метою задоволення суспільного інтересу, з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.

Водночас інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.

Натомість адвокатом не доведено необґрунтованості накладення арешту на вказаний житловий будинок та відсутності подальшої потреби в ньому, враховуючи наявність відносин цивільно-правового характеру між ОСОБА_2 та ТОВ «Фінансова компанія «АЛЬТА КАПІТАЛ», при цьому не виключається можливість виконання ОСОБА_2 зобов`язань перед ТОВ «Фінансова компанія «АЛЬТА КАПІТАЛ» та відновлення попереднього стану.

До того ж, варто уваги те, що Договір Позики укладався між ОСОБА_2 та ТОВ «ФК «Альта Капітал», а Договір іпотеки між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Альта Капітал».

Житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві особистої приватної власності саме ОСОБА_1 .

Водночас Додаткова угода № 1 від 02.08.2019 про внесення змін до Договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №29/07-69П від 29.07.2019, якою до переліку нерухомого майна, наданого для забезпечення зобов`язання, додано житловий будинок, загальною площею 299.4 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , була укладена між ОСОБА_2 та ТОВ «ФК «Альта Капітал», при тому, що власником вказаного будинку є ОСОБА_1 .

При цьому суму позики не було збільшено, а лише додано до об`єктів нерухомості ще житловий будинок, власником якого є ОСОБА_1 , стосовно якого в першу ж чергу було розпочато процедуру звернення стягнення іпотекодержателем, в той час коли згідно Договору було наявне інше заставне нерухоме майно, а саме дві квартири, процедура звернення яких на користь іпотекодержателя для забезпечення зобов`язання не розпочата.

Наведене дає підстави припускати, що вказані правочини можуть мати ознаки фіктивності та викликає сумнів в їх справжності.

На підставі наведеного вище, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини, на які посилається представник у клопотанні є недостатніми для висновку про необґрунтованість накладеного арешту та відсутності подальшої потреби в ньому, тому клопотання про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 174, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання від 15.10.2020 адвоката Марфіна Віталія Вікторовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛЬТА КАПІТАЛ», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01.08.2020 у справі №760/21804/19 у кримінальному провадженні №52017000000000785 від 10.11.2020, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.Д. Воронько