- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Михайленко Д.Г.
Справа № 991/8087/20
Провадження №11-сс/991/836/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2020 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження: підозрюваний ОСОБА_5, захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7, прокурор ОСОБА_8,
розглянула апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.10.2020 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного за частиною5 статті191, частиною4 статті369, частиною3 статті209, частиною3 статті28 частинами3, 4 статті358 Кримінального кодексу України ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42017000000004969.
Історія провадження
1.02.10.2019 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 27 частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі КК), в рамках кримінального провадження № 42017000000004969 від 11.12.2017.
2.04.10.2019 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду застосував до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 5,5 млн грн.
3.22.10.2019 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду: (1) скасовано ухвалу від 04.10.2019; (2) застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; (3) визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 млн грн, за умови внесення якої (4) на підозрюваного покладено ряд процесуальних обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).
4.24.10.2019 заставодавець ОСОБА_10 внесла за підозрюваного заставу в повному розмірі. У зв`язку з цим підозрюваний ОСОБА_5 був звільнений з-під варти та в подальшому строк дії покладених судом на нього обов`язків у зв`язку із внесенням застави неодноразово продовжувався слідчими суддями.
5.03.04.2020 ухвалою слідчого судді заставу звернуто в дохід держави внесену та до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі100млнгрн з покладенням ряду процесуальних обов`язків.
6.29.04.2020 Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду: (1)скасовано ухвалу від 03.04.2020; (2)постановлено нову ухвалу, якою звернуто в дохід держави суму в розмірі 30 млн грн, що є частиною застави, внесеної за підозрюваного ОСОБА_5 ; (3)застосовано до нього запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100млнгрн; (4)постановлено вважати, що за ОСОБА_5 із суми застави в розмірі100млнгрн, внесено грошові кошти в розмірі 50млнгрн; (5)решта суми застави в розмірі50млнгрн підлягає внесенню відповідно до статті182КПК.
7.04.05.2020 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру: його дії кваліфіковано за частиною5 статті191, частиною4 статті369, частиною3 статті209, частиною3 статті28 частинами3,4 статті358КК.
8.14.05.2020 слідчий суддя змінив запобіжний захід у вигляді застави на домашній арешт.
9.28.05.2020 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду: (1)скасовано ухвалу від 14.05.2020; (2)застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.07.2020; (3)визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100млнгрн. Строк тримання під вартою неодноразово продовжувався, в останнє ухвалою 02.10.2020.
10.05.10.2020 на зазначену ухвалу захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, яку 27.10.2020 змінив та доповнив.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді
11.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.10.2020: (1)частково задоволено клопотання прокурора; (2)продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 на 60 діб (до 30.11.2020), з можливістю внесення застави в розмірі 100 млн грн; (3)у разі внесення застави на підозрюваного покладено ряд процесуальних обов`язків.
12.Ухвала мотивованатаким:(1)наявнаобґрунтована підозравчинення ОСОБА_5 інкримінованих діянь;(2)прокурордовів продовженняіснування ризиків,передбачених пунктами1,3,5статті177КПК,а саме:1)переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята/абосуду; 2)незаконновпливати насвідків,іншого підозрюваного,експерта уцьому жкримінальному провадженні; 3)вчинити інше кримінальне правопорушення; (3)прокурором не доведено наявність інших ризиків; (4)застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить запобігання встановленим ризикам; (5)раніше визначений розмір застави в розмірі 100 млн грн. залишається незмінним, оскільки КПК не передбачено неодноразового визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу за умови дії попередньо визначеного розміру застави. За своєю суттю «визначення» розміру застави здійснюється одноразово і в подальшому можливе тільки зміна розміру застави як альтернативного запобіжного заходу в порядку передбаченому статтями 200-201 КПК; (6)строк тримання під вартою продовжено на 60 днів з огляду на значний обсяг матеріалів кримінального провадження та час, необхідний стороні захисту для ознайомлення ними.
Вимоги та зміст апеляційної скарги захисника
13.В апеляційній скарзі захисник висловлює прохання (1)скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та (2)постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 ; (3)застосувати до нього запобіжний захід у виді застави в розмірі 25 млн грн та звільнити його з-під варти негайно в залі суду.
14.Апеляційна скарга обґрунтована таким: (1)відсутня обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень; (2)відсутні ризики, передбачені статтею177КПК; (3)слідчим суддею не надано оцінку обставинам, передбаченим статтею178КПК; (4)не встановлено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні про продовження строку тримання під вартою; (5)застава у розмірі 100млн грн для підозрюваного є завідомо непомірною. На теперішній час дружина підозрюваного має можливість внести за нього заставу в розмірі 25 млн грн.
Позиції учасників провадження
15.Захисники підтримали апеляційну скаргу ОСОБА_9 та просили її задовольнити. Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію захисників.
16.Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника.
Оцінка та мотиви Суду
17.Для правильного вирішення апеляційних скарг Суд має дати відповіді на такі питання: (1)чи є законні підстави для продовження підозрюваному ОСОБА_5 строку запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою; якщо так, то (2)чи є підстави для зменшення раніше визначеного розміру застави в сумі 100млнгрн як альтернативи триманню під вартою.
18.На ці питання Суд надає ствердні відповіді з наведених нижче мотивів.
19.Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (частина4 статті199КПК).
20.Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що: (1)обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, (2)обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою (частини3 та5 статті199КПК).
21.В ухваліпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддязазначає відомостіпро: 1)кримінальнеправопорушення (йогосуть іправову кваліфікаціюіз зазначеннямстатті (частинистатті)закону Українипро кримінальнувідповідальність),у якомупідозрюється особа; 2)обставини,які свідчатьпро існуванняризиків,передбачених статтею177КПК; 3)обставини,які свідчатьпро недостатністьзастосування більшм`яких запобіжнихзаходів длязапобігання ризикам,передбаченим статтею177КПК; 4)посиланняна докази,які обґрунтовуютьці обставини; 5)запобіжний захід, який застосовується (частина1 статті196КПК).
22.Отже, для обґрунтування відповідей, які Суд зафіксував вище у пункті17 цієї ухвали, необхідно в межах доводів апеляційних скарг розкрити: (1)кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; (2)чи продовжують існувати ризики, які були заявлені прокурором, та їх обґрунтованість; (3)чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; (4)обґрунтованість розміру застави; (5)обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
(1) Кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа
23.ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 4 статті 369, частиною 3 статті 209, частиною 3 статті 28 частинами 3, 4 статті 358 КК.
Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 191 КК
24.За версією сторони обвинувачення ОСОБА_5, будучи кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ«Укрбуд Девелопмент», діючи організованою групою у складі спільно з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, за попередньою змовою спільно із залученими до вчинення злочину шляхом підкупу командувачем Національною гвардією України ОСОБА_15 та ОСОБА_16, як її керівник та учасник організованої групи, в інтересах ТОВ«Укрбуд Девелопмент», заволодів чужим державним майном, закріпленим за Головним управлінням Національної гвардії України (далі ГУ НГУ), в особливо великому розмірі у виді активів на суму 81635448грн, що полягає в різниці між ринковою вартістю частки ГУ НГУ в ЖК«Аристократ», належної до отримання ГУ НГУ після введення його в експлуатацію, та ринковою вартістю квартир, фактично достроково отриманих в житлових комплексах «Оберіг» і «Казка».
25.Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.04.2006 між Головним управлінням внутрішніх військ МВС України, правонаступником якого є ГУ НГУ (Сторона 1), військовою частиною НОМЕР_1 внутрішніх військ МВС України (Уповноважений представник Сторони 1) та ТОВ «ФБК «Пагода» (Сторона 2) було укладено договір № 209 на проектування та будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та паркінгом для легкових автомобілів (далі Об`єкт, ЖК «Аристократ») на земельній ділянці по АДРЕСА_1 (далі Договір № 209).
26.За умовами вказаного вище договору та додаткової угоди № 93/20/1-209/15/Д3 від 18.11.2015 до нього будівництво мало здійснюватися на частині земельної ділянки орієнтовною площею 0,9 га, що перебуває в постійному користуванні військової частини НОМЕР_1, та після введення Об`єкта в експлуатацію ГУ НГУ мало отримати у власність 50 квартир загальною площею 4173,36 кв.м та 30 машино-місць. Договором передбачалась можливість дострокового виконання зобов`язань шляхом обміну нерухомості в Об`єкті на нерухомість в інших житлових об`єктах за умови відповідності ринкової вартості предметів такого обміну (пункт 5.10 Договору № 209).
27.За браком фінансово-економічних ресурсів у ТОВ«ФБК «Пагода» для здійснення подальшого фінансування будівництва Об`єкта директор цього товариства на початку 2013року звернулася до ОСОБА_5 з відповідною комерційною пропозицією про залучення до інвестиційного проекту будівництва Об`єкта. ОСОБА_5 на той час обіймав посаду президента Української державної будівельної корпорації«Укрбуд» (далі корпорація«Укрбуд») та прийняв зазначену пропозицію.
28.За версією сторони обвинувачення в ОСОБА_5 виник умисел на заволодіння майном, належним ГУ НГУ, шляхом збільшення загальної площі Об`єкту за результатами внесення змін до Проектної документації без здійснення належного розрахунку з ГУ НГУ відповідно до Договору № 209 та подальшого дострокового виконання договору шляхом нерівноцінного обміну. З метою реалізації цього задуму ОСОБА_5, зокрема, визначив в якості підконтрольної йому юридичної особи, що братиме участь у реалізації вказаного інвестиційного проекту, ТОВ «Укрбуд Девелопмент», а в якості виконавця вчинення заволодіння часткою ГУ НГУ у Договорі № 209 обрав генерального директора цього товариства ОСОБА_12 та призначеного Указом Президента України № 733/2015 від 30.12.2015 на посаду Командувача Головного управління ОСОБА_15 .
29.01.08.2013 між ТОВ «ФБК «Пагода» та ТОВ «Укрбуд Девелопмент» був укладений договір № 70, за яким до участі в будівництві Об`єкта було залучено ТОВ «Укрбуд Девелопмент» для інвестування засобів, достатніх для завершення будівництва.
30.06.10.2016 сторони (від ГУ НГУ діяв ОСОБА_15 ) уклали додаткову угоду №3/20/1-209/15/Д4 до Договору №209. За умовами цієї додаткової угоди було здійснено обмін частки ГУ НГУ в ЖК«Аристократ», на 65 квартир загальною площею 5550,45 кв.м в ЖК«Оберіг», що розташований за адресою: місто Київ, Дарницький район, вулиця Бориспільська, 21-45.
31.29.11.2016 сторони (від ГУ НГУ діяв ОСОБА_15, від ТОВ «Укрбуд Девелопмент» ОСОБА_12 ) уклали додаткову угоду № 3/20/1-209/15/Д5 до Договору № 209, за умовами якої було здійснено обмін частки ГУ НГУ в ЖК «Аристократ» на 65 квартир загальною площею 5572,00 кв.м в ЖК«Оберіг». Права на ці 65 квартир належали ТОВ«Укрбуд Девелопмент» та були передані ГУ НГУ за акт приймання-передачі 30.11.2016.
32.Внаслідок укладення та виконання зазначених угод було суттєво змінено співвідношення майнових інтересів сторін за договором №209 у бік погіршення становища ГУ НГУ та військової частини НОМЕР_1 . Внаслідок чого вчинено заволодіння на користь третьої особи ТОВ«Укрбуд Девелопмент» державним майном, закріпленим за ГУ НГУ у виді активів на суму 77 153 700 грн, що полягає в різниці між ринковою вартістю частки ГУ НГУ в ЖК«Аристократ», належної до отримання ГУ НГУ, та ринковою вартістю квартир, фактично отриманих Головним управлінням за актом приймання-передачі від 30.11.2016 в ЖК«Оберіг». Цим спричинено матеріальну шкоду (збитки) в розмірі 77 153 700 грн.
33.07.11.2017 Сторони (від Головного управління діяв ОСОБА_15 ) та ТОВ«Укрбуд Девелопмент» в особі генерального директора ОСОБА_12 уклали додаткову угоду №3/20/1-209/15/Д7 до Договору № 209. Відповідно до умов цієї угоди у зв`язку із збільшенням площі квартир в Об`єкті в порівнянні з проектною площею ТОВ «Укрбуд Девелопмент» мало передати ГУ НГУ 5 квартир загальною площею 336,40 кв.м (4 квартири в ЖК «Оберіг» та 1 квартиру в ЖК «Казка» за адресою: місто Київ, вулиця Академіка Лебедєва, 1). Ці квартири були передані ГУ НГУ за актом приймання-передачі 07.11.2017.
34.Внаслідок укладення та виконання додаткової угоди №3/20/1-209/15/Д7 від 07.11.2017 до Договору №209 вчинено заволодіння на користь третьої особи ТОВ«Укрбуд Девелопмент» державним майном, закріпленим за ГУ НГУ у виді активів на суму 4481748грн, що полягає у різниці між ринковою вартістю об`єктів обміну, чим спричинено матеріальну шкоду (збитки) на вказану суму.
35.Всього внаслідок укладення та виконання додаткових угод №3/20/1-209/15/Д4 від 06.10.2016, №3/20/1-209/15/Д5 від 29.11.2016, №3/20/1-209/15/Д7 від 07.11.2017 ГУ НГУ та військовою частиною НОМЕР_1 втрачено активів на загальну суму 81635448грн.
36.Дії підозрюваного ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною5 статті191КК як заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене організованою групою.
Кримінальне правопорушення, передбачене частиною4 статті369 КК
37.ОСОБА_5 підозрюється в тому, що висловив пропозицію, пообіцяв та надав командувачу НГУ ОСОБА_15 (який є особою, що займає відповідальне становище) та ОСОБА_16 неправомірну вигоду на загальну суму 5057051,87 грн, з яких: у вигляді грошових коштів у розмірі 125тис. доларів США (100тис. доларів США ОСОБА_15 та 25тис. доларів США ОСОБА_16 ), що станом на 05.10.2016 за офіційним курсом НБУ становило 3233951,87грн, та у вигляді квартири АДРЕСА_2, ринковою вартістю 1824000грн (далі квартира), яка була оформлена на доньку ОСОБА_15 ОСОБА_17 .
38.За версією слідства ОСОБА_5, будучи керівником та учасником організованої групи, діючи через ОСОБА_11 та ОСОБА_14 (як учасників організованої групи), з відома і за узгодженням з ОСОБА_12, за посередництва ОСОБА_16 у період з 21.07.2016 по 04.08.2016 висловив ОСОБА_15 пропозицію надати йому та третій особі ОСОБА_16 неправомірну вигоду в сумі від50 до 100тис. доларів США, в подальшому сума неправомірної вигоди була уточнена із погодженням часу, місця, способу та інших умов її надання та в період часу з 05.10.2016 по 07.06.2016 ОСОБА_15 була надана неправомірна вигода у розмірі 100тис. доларів США та ОСОБА_16 25тис. доларів США.
39.Неправомірна вигода надавалась за вчинення ОСОБА_15 в інтересах того, хто пропонує, обіцяє та надає таку вигоду, та в інтересах третьої особи ТОВ«Укрбуд Девелопмент», дій з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме за підписання ним від імені ГУ НГУ проекту додаткової угоди від 06.10.2016 №3/20/1 209/15/Д4.
40.Продовжуючи свою незаконну діяльність, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_11 у період з 10.08.2016 по 09.03.2017 висловив ОСОБА_15 пропозицію надати неправомірну вигоду у вигляді квартири в ЖК«Микитська слобода», забудовником якого було ТОВ«Укрбуд Девелопмент», яка в подальшому (з березня2017 року до 10.04.2017) була надана у завуальованій формі під виглядом укладення законної угоди нібито оплатного придбання майнових прав на вказану квартиру дочкою ОСОБА_15 ОСОБА_17 шляхом надання спільно з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 доручень підпорядкованим особам: без належного документального оформлення встановити спеціальну поточну ціну у сумі 7800 грн за 1кв.м, забезпечити підписання від імені ОСОБА_17 пакету документів щодо придбання нею майнових прав на вказану квартиру та здійснити оплату майнових прав за вказану квартиру від імені ОСОБА_17 готівкою у розмірі 592800грн з метою унеможливити ідентифікацію справжньої особи платника. Таким чином ОСОБА_15 була надана неправомірна вигода у вигляді зазначеної квартири ринковою вартістю 1824000 грн за підписання ним з використанням наданої йому влади та службового становища командувача НГУ від імені ГУ НГУ правочинів щодо незаконного, повного та остаточного обміну частки ГУ НГУ в ЖК«Аристократ» відповідно до договору №209 від 12.04.2006, а саме: додаткових угод від 06.10.2016 №3/20/1-209/15/Д4 та від 07.11.2017 №3/20/1-209/15/Д7 до договору №209.
41.Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною4 статті369КК: пропозиція, обіцянка та надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, та третій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє та надає таку вигоду, та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинені організованою групою та її учасником.
Кримінальне правопорушення, передбачене частиною4 статті209КК
42.ОСОБА_5 підозрюється в тому, що у січні-березні 2018року, діючи організованою групою у складі спільно з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, вчинив дії, спрямовані на приховання та маскування незаконного походження квартири, одержаної (наданої) ОСОБА_15 в якості неправомірної вигоди, та надання легального статусу її походженню, шляхом підготовки, укладення та підписання ОСОБА_12 від імені ТОВ«Укрбуд Девелопмент», а також шляхом надання доручень та вказівок на підписання директором ТОВ«Касса народної довіри» і ОСОБА_17 пакету фіктивних правочинів, листів та інших документів, пов`язаних з оформленням квартири, зокрема, кредитного договору КД №0903001/100-КФІ/17 від 09.03.2017 між ТОВ«КНД» та ОСОБА_17 щодо надання останній кредиту на суму 1231200грн (що становило різницю між ринковою вартістю квартири та спеціальною ціною за договором).
43.Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною3 статті209КК як вчинення організованою групою дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.
Кримінальні правопорушення, передбачені частиною3 статті28 частинами3, 4 статті358 КК
44.ОСОБА_5 підозрюється в тому, що будучи керівником та учасником організованої групи, спільно з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_18 шляхом безпосереднього внесення суб`єктом оціночної діяльності та оцінювачем ОСОБА_18 до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей щодо величини ринкової вартості об`єктів оцінки, склав та видав завідомо підроблені офіційні документи, а саме: (1)звіти з незалежної оцінки майнових прав станом на 26.05.2016 в ЖК«Аристократ» (1 звіт) та ЖК«Оберіг» (2 звіти); (2)звіти з незалежної оцінки майнових прав станом на 03.08.2016 (50 квартир загальною площею 4173,36кв.м та 30машино-місць загальною площею 480кв.м в ЖК«Аристократ» та 61 квартиру загальною площею 5122,70 кв.м в ЖК«Оберіг»); (3)звіт про оцінку станом на 30.11.2016 65 квартир загальною площею 5572кв.м в ЖК«Оберіг».
45.У подальшому ОСОБА_5 шляхом безпосереднього внесення залученим ОСОБА_18 до вчинення злочину оцінювачем ОСОБА_19 до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей щодо дати їх складення, підстав проведення і замовника оцінки, величини ринкової вартості об`єктів оцінки повторно склав та видав завідомо підроблені офіційні документи звіти ТОВ«Меркурій партнерс» про оцінку станом на 03.08.2016 65квартир в ЖК«Оберіг» (1звіт), 50квартир та 30 машино-місць в ЖК«Аристократ» (2звіти).
46.Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною3 статті28 частиною3 статті358КК як складання та видача оцінювачем завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні права і звільняють від обов`язків, вчинені повторно за попередньою змовою групою осіб (організованою групою).
47.Крім цього, ОСОБА_5 підозрюється в тому, що шляхом безпосереднього внесення ОСОБА_18 завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів щодо дати їх складення, підстав проведення і замовника оцінки майна, величини ринкової вартості об`єктів оцінки, шляхом підроблення останньою підписів оцінювача ОСОБА_20 та керівника ТОВ«Меркурій партнерс» ОСОБА_21, повторно підробив офіційні документи: звіт ТОВ«Меркурій партнерс» про оцінку станом на 20.10.2017 квартир загальною площею 257,96кв.м в ЖК «Аристократ» та в ЖК«Оберіг» і ЖК«Казка».
48.Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною3 статті28 частиною3 статті358КК як підроблення офіційних документів, які посвідчуються та видаються оцінювачем, як особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, та підприємством-суб`єктом оціночної діяльності, і які посвідчують певні права і звільняють від обов`язків, з метою використання їх іншою особою, вчинені повторно за попередньою змовою групою осіб (організованою групою).
49.Вказані завідомо підроблені документи ОСОБА_5, зокрема, через учасників організованої групи ОСОБА_11 та ОСОБА_13 використав при вирішенні питання на службових нарадах та укладенні угод щодо обміну частки ГУ НГУ в ЖК«Аристократ» та квартири в ЖК«Оберіг» та ЖК«Казка» з метою протиправного заволодіння майном НГУ та наступного приховання цього факту.
50.Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною3 статті28 частиною4 статті358КК як використання завідомо підроблених документів, вчинене організованою групою.
51.Отже, ОСОБА_5 підозрюється, зокрема, у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого корупційних злочинів (частини 4, 5 статті 12, примітка 1 статті 45, частина4 статті369, частина5 статті191 КК).
52.Європейським судом з прав людини вироблено правило, за яким особу, обвинувачену у правопорушенні, має бути звільнено до судового розгляду, якщо держава не доведе існування «відповідних і достатніх» підстав для подальшого тримання її під вартою. Щоб дотримати цієї вимоги, національні судові органи повинні дослідити усі факти за і проти існування реального суспільного інтересу, який, за належного врахування принципу презумпції невинуватості, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, і викласти ці міркування у своїх рішеннях, якими вони відмовляють у задоволенні клопотання про звільнення (рішення у справі Боротюк протиУкраїни від 16.03.2011, заява №33579/04, §60, аналогічні висновки викладені в рішенні Геращенко протиУкраїни від 07.02.2014, заява №20602/05, §100).
53.Корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства (абзац2 Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 05.05.1998). Корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність та соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвиткові і загрожує стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства (абзац5 преамбули Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) від 27.01.1999, ратифікованої Законом України №252-V від 18.10.2006). Корупція породжує серйозні проблеми і загрози для стабільності й безпеки суспільств, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права. Випадки корупції, пов`язані з великими обсягами активів, які можуть складати значну частку ресурсів держави, ставлять під загрозу політичну стабільність і сталий розвиток цих держав (абзаци2 та 4 преамбули до Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003, ратифікованої Законом України № 251-V від 18.10.2006).
54.Сучасні реалії в Україні зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до корупційних злочинів та необхідності ефективної протидії їм з метою захисту особи, суспільства та держави.
55.Зазначене вище слід враховувати при визначені пропорційності втручання в права людини шляхом застосування запобіжних заходів у кримінальних провадженнях, враховуючи при цьому також особливості проваджень, які підсудні Вищому антикорупційному суду.
56.Наявність значного суспільного інтересу в кримінальному провадженні №42017000000004969 обумовлюється: (1)значенням належного функціонування Національної гвардії України та (2)значним розміром шкоди.
57.Так, Національна гвардія України входить до складу сектору безпеки і оборони України та є військовим формуванням з правоохоронними функціями (частина2 статті12 Закону України «Про національну безпеку України», частина1 статті1 Закону України «Про Національну гвардію України»). Основними функціями Національної гвардії України є, зокрема, захист конституційного ладу України, цілісності її території від спроб зміни їх насильницьким шляхом; охорона громадського порядку, забезпечення захисту та охорони життя, здоров`я, прав, свобод і законних інтересів громадян (пункти1 та 2 частини1 статті2 Закону України «Про Національну гвардію України»). Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони (частина2 статті1 Закону України «Про Національну гвардію України»).
58.В умовах збройної агресії проти України та тимчасової окупації частини території України, яка розпочалась з 20.02.2014 (частина2 статті1 та стаття2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»), належний стан та забезпечення державних органів сектору безпеки і оборони України є вкрай актуальним.
59.За версією обвинувачення йдеться про заволодіння активами державного органу сектору безпеки і оборони України вартістю 81635448 грн. Вказаний розмір шкоди більш ніж в 175 разів перевищував мінімальну суму, яка складала особливо великий розмір в контексті частини5 статті 191 КК на час вчинення відповідних діянь підозрюваним.
60.Вказані обставини в сукупності, особливо в умовах збройної агресії проти України та тимчасової окупації частини її території, обумовлюють наявність значного суспільного інтересу у цьому кримінальному провадженні. Зазначене, за наявності інших необхідних умов, може виправдовувати обмеження прав підозрюваного ОСОБА_5 .
Щодо обґрунтованості підозри
61.Суд погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень.
62.Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, у рішенні в справіFox, Campbell and Hartley v. The United Kingdomвід 30.08.1990, заяви №№12244/86, 12245/86; 12383/86, §32) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі Нечипорук і Йонкало проти Українивід 21.04.2011, заява №42310/04, §175).
63.Сторона захисту, стверджуючи про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих правопорушень, не наводить жодних доводів на обґрунтування цих тверджень.
64.На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень прокурор серед іншого надав, зокрема: (1)Договір №209 та додаткові угоди до нього, акти приймання-передачі квартир (том1 а.с.31-71); (2)висновок експертів за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи (том1 а.с.140-144); (3)висновок комісійної судової економічної експертизи (том1 а.с.145-148); (4)аудиторський звіт Департаменту внутрішнього аудиту МВС України (том1 а.с.149-150); (5)звіти ФО-П ОСОБА_22 про оцінку майнових прав (том1 а.с.91-95, 96-99, 100-104); (6)звіти ТОВ«Меркурій Партнерс» про оцінку квартир (том1 а.с.105-108, 109-113, 114-117, 118-122); (7)висновки судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення (том2 а.с.152-208); (8)протоколи огляду отриманих від операторів мобільного зв`язку документів (відомостей) щодо з`єднань абонентських номерів, якими користувались ОСОБА_15, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_11 (том2 а.с.59-60, 61); (9)протокол огляду речей, вилучених під час обшуків у ТОВ«ФБК «Пагода» (том2 а.с.98-106); (10)витяг зі стенограми показань свідка ОСОБА_17 (том4 а.с.1); (11)висновок експерта за результатам судово-лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи (том4 а.с.2-43); (12)висновок експерта за результатами проведення фізико-хімічної експертизи (том4 а.с.70-71); (13)протокол за результатами проведення НСРД від 16.12.2019 (том4 а.с.72-81); (14)витяг з реєстру прав нерухомого майна від 20.05.2019 про реєстрацію 10.04.2017 права власності на квартиру на ім`я ОСОБА_17 (том1 а.с.152-153); (15)протокол огляду веб-сторінки компанії «Укрбуд» від 19.08.2019 (том2 а.с.130); (16)протокол огляду речей, вилучених за результатами обшуку в офісі ТОВ«Укрбуд Девелопмент» від 02.10.2019 (том1 а.с.258-259).
65.Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
(3) Ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість
66.Метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконновпливати напотерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому провадженні; 4)перешкоджатикримінальному провадженнюіншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина1 статті177КПК).
67.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною1 статті177 КПК (частина2 статті177КПК).
68.Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною1 статті177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
69.Зазначений стандарт доказування (переконання) Суд використовує для перевірки продовження існування ризиків, передбачених частиною1 статті177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
70.У межах цього апеляційного провадження Судом в межах доводів апеляційних скарг перевіряється законність та обґрунтованість встановлення слідчим суддею таких ризиків: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; 3)вчинити інше кримінальне правопорушення.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду
71.Суд погоджується з висновком слідчого судді про продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
72.Ризик переховування від правосуддя Суд оцінює в світлі (1)обставин цього кримінального провадження та (2)особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_5 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).
73.Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (за вчинення особливо тяжких злочинів, у яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). До того ж звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційних злочинів КК не передбачено (статті69,75 КК).
74.Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
75.З матеріалів провадження вбачається, що підозрюваний протягом останніх п`яти років понад 40 раз виїжджав за межі України, володіє декількома паспортами для виїзду за кордон, тому обізнаний з правилами перетину державного кордону. Сам факт здачі підозрюваним паспортів для виїзду за кордон до уповноважених органів зменшує наявність цього ризику, проте не нівелює його.
76.Раніше Судом було встановлено, що підозрюваний обізнаний з недоліками роботи електронного засобу контролю, який закріплений на його тілі (пункт82 ухвали суду від 22.10.2019).
77.При цьому Суд враховує, що ОСОБА_5 володіє значними майновими активами. Наявність таких активів, в тому числі і за кордоном, дає підстави для висновку про достатність ресурсів для життя підозрюваного в умовах розшуку, що підвищує ймовірність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
78.Наведені вище фактичні дані цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного ОСОБА_5, факт порушення покладеного на нього судом обов`язку, встановлений ухвалою суду від 29.04.2020, в сукупності дають Суду підстави дійти висновку про існування достатньої ймовірності ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні, а також щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
79.Ризики, передбачені пунктом3 та5 частини1 статті177 КПК у цьому кримінальному провадженні слід дослідити одночасно. При цьому Суд погоджується з висновками слідчого судді, що вказані ризики продовжують існувати.
80.При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини1, 2 статті23, стаття224 КПК).
81.Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею225КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина4 статті95 КПК).
82.За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
83.Суд оцінює висловлення підозрюваним намірів вбити інших осіб, які зафіксовані в ході проведення у вересні 2019 року стосовно ОСОБА_5 негласних слідчих (розшукових) дій, як реальні наміри (за стандартом доказування (переконання), який визначений в пунктах 68-69 цієї ухвали)) (протокол про результати проведення НСРД від 01.10.2019).
84.Висновок про таку реальність цих намірів обумовлюється характером розмови та серйозністю сприйняття співрозмовниками висловлювань ОСОБА_5 . Зокрема, такий намір ОСОБА_5 висловлює 23.09.2019 в розмові з рідною людиною. Зі змісту розмови вбачається, що у ОСОБА_5 з цією особою довірливі відносини та з нею підозрюваний є відвертим (щирим). Вказане підтверджується серед іншого тим, що цій особі відомо про його проблеми та вона зателефонувала ОСОБА_5 з пропозицією допомогти. Крім того, вона у розмові відмовляла підозрюваного від реалізації таких намірів, що додатково підтверджує сприйняття нею цих намірів як таких, що можуть бути реалізовані ОСОБА_5 .
85.Так само 23.09.2019 в розмові з іншою особою ОСОБА_5 висловив наміри знайти всіх ймовірно з метою розправи шляхом залучення до цього іншої особи як виконавця, а також повідомив їй про необхідність уберегти себе від цього в обмін на її допомогу (том1 а.с.206-208).
86.Зі змісту розмов можна дійти висновку про відсутність внутрішніх стримувачів у поведінці підозрюваного та про ймовірну можливість вирішення проблемних ситуацій у поза правовий спосіб шляхом вчинення злочинів проти життя людини. З розмов також зрозуміло про обізнаність ОСОБА_5 про те, що стосовно нього проводять негласні слідчі (розшукові) дії, проте навіть таке знання не стримало підозрюваного від висловлення відповідних намірів та погроз. Це додатково підтверджує про недієвість навіть таких стримувачів для його поведінки.
87.Наведене дає достатні підстави погодитися із тезою сторони обвинувачення, що ОСОБА_5 висловив намір позбавити життя іншого підозрюваного, а також інших невизначених у телефонній розмові людей для вирішення корпоративного конфлікту з ними. При цьому з матеріалів НСРД слідує, що корпоративний конфлікт ймовірно стосується підприємства, діяльності якого стосується вказане кримінальне провадження.
88.Вказані фактичні дані в сукупності також дають достатні підстави для висновку про реальність намірів ОСОБА_5 щодо ймовірного вирішення проблемної ситуації в неправовий спосіб шляхом вчинення іншого кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким. І хоч негативні наслідки не були спричинені, проте таке поводження підозрюваного характеризує його особу та не може бути не прийнято Судом в контексті аналізованих ризиків.
89.Наведене також дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявність ризику, передбаченого пунктом5 частини1 статті177 КПК.
90.Крім того, як вище було встановлено ОСОБА_5 висловив намір позбавити життя, зокрема, підозрюваного для вирішення корпоративного конфлікту з ним. У зв`язку із викладеним, існує ймовірність незаконного впливу й на інших підозрюваних, свідків у цьому кримінальному провадженні.
91.Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина1 статті3 Конституції України).
92.Із врахуванням того, що підозрюваний висловлював саме намір позбавити життя інших людей, ці два ризики, які перевіряються, Судом оцінюється як дуже вагомі.
93.З матеріалів НСРД, зокрема, вбачається, що 23.09.2019 ОСОБА_5 в телефонному режимі фактично в наказному порядку вказує особі, яка ймовірно є працівником будівельної компанії можливо корпорації«Укрбуд» чи ТОВ«Укрбуд Девелопмент», надати інформацію щодо продажів нерухомості цією компанією за певний період. Такі вказівки ОСОБА_5 згаданою особою сприймаються беззастережно та безумовно як вимоги, обов`язкові до виконання нею як підпорядкованою підозрюваному особою. Вказане підтверджує, що підозрюваний ОСОБА_5 має вплив на працівників корпорації«Укрбуд» та ТОВ«Укрбуд Девелопмент».
94.За версією обвинувачення, кримінальні правопорушення, що є предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні, були вчинені організованою групою, між учасниками якої існували взаємозв`язки, координація та відносини залежності. Зокрема, ОСОБА_5, який на момент подій, вказаних у повідомленні про підозру, був народним депутатом України (2016-2019), інкримінуються керівництво та участь у вказаній організованій групі. Суд враховує, що з огляду на депутатський імунітет перелік слідчих (процесуальних) дій, які могли проводитись стосовно нього, досить тривалий час був обмежений. За таких обставин показання, зокрема, інших підозрюваних матимуть важливе значення при встановленні всіх обставин кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 . При цьому прокурор зазначив, що підозрюваний ОСОБА_12 співпрацює зі слідством, що не заперечувалось захистом, відповідно підозрювані у цьому кримінальному провадженні мають різні правові позиції (пункт88 ухвали суду від 29.04.2020).
95.При цьому з підстав, зазначених вище, завершення досудового розслідування не зменшує ризик впливу на учасників провадження, навпаки на цьому етапі досудового розслідування підозрюваному надається доступ до всіх матеріалів кримінального провадження, відповідно він має можливість ознайомитись з показаннями осіб, відомостями, які зафіксовані за допомогою НСРД, які раніше можливо йому не були надані. Вказані обставини, а також факт порушення процесуального обов`язку (пункт104 цієї ухвали), ще більше переконують Суд, що наведені вище ризики не втратили свою актуальність.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
96.Суд погоджується з висновками слідчого судді про те, що прокурор не довів наявність вказаних ризиків.
Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків
97.ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Прип`яті Київської області, зареєстроване місце проживання у місті Києві, фактично проживає у Київській області.
98.Одружений, є батьком двох малолітніх дітей, 2009 та 2016 року народження.
99.З 06.03.2020 працює в ТОВ «БУ «Укрбудмонтаж» на посаді заступника генерального директора. Протягом 2016-2019 років ОСОБА_5 був народним депутатом Верховної Ради України восьмого скликання. Раніше був президентом державної будівельної корпорації «Укрбуд» (2010-2016 роки), депутатом Київської міської ради (2014-2015 роки), директором будівельних організацій ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» і ПрАТ «Київсоцбуд» (2007-2010 роки).
100.За місцем проживання та роботи характеризується позитивно.
101.Проте такі обставини в світлі наведених вище фактичних даних не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені Судом ризики до маловірогідності чи до їх виключення.
102.Також Суд враховує, що в інших кримінальних провадженнях ОСОБА_5 24.09.2019 повідомлено про підозру за частиною1 статті296КК та 28.09.2020 за частиною 2 статті369КК (том4 а.с.206-230) (пункт10 частини1 статті178 КПК). При цьому остання підозра є новою (після застосування до підозрюваного 28.05.2020 тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 100 млн грн) обставиною, що має враховуватись при застосуванні запобіжного заходу.
(4)Чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК?
103.Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, Суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
104.У цьому провадженні до підозрюваного був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та в силу вимог закону він був звільнений з-під варти у зв`язку із внесенням за нього застави в розмірі 80 млн грн. Проте навіть такий значний розмір застави та загроза її втратити не забезпечили належної процесуальної поведінки підозрюваного, адже у листопаді 2019 року він порушив покладений на нього у зв`язку із застосуванням застави обов`язок утриматись від спілкування з іншими підозрюваними ОСОБА_12 та ОСОБА_11, що було встановлено ухвалою від 29.04.2020.
105.Виходячи з норм, що містяться в частині 10 статті 182, пункту 3 частини 4 статті 183, частини 2 статті 179 КПК, законодавцем передбачене поступове збільшення суворості запобіжного заходу стосовно підозрюваного у разі порушенням ним умов раніше застосованого запобіжного заходу. З цих підстав у цьому провадженні до підозрюваного не можуть бути застосовані запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання та поруки. Визначена ухвалою від 29.04.2020 застава в розмірі 100 млн грн не була внесена.
106.Вирішуючи питання про співвідношення домашнього арешту та тримання під вартою, Суд зазначає наступне. Домашній арешт та тримання під вартою є ізоляційними запобіжними заходами, проте рівень ізоляції особи за ними суттєво відрізняється з огляду на умови, пов`язані з позбавленням (обмеженням) волі підозрюваного. У цьому контексті домашній арешт є «несуворою» формою ізоляції підозрюваного та, зокрема, не запобігає можливості вільного спілкування підозрюваного як особисто, так і за допомогою засобів телекомунікації з особами, стосовно яких є обов`язок утриматись від спілкування. Враховуючи факт порушення такого обов`язку ОСОБА_5 (під загрозою втрати застави в розмірі80 млн грн.), домашній арешт не зможе ефективно запобігти вказаному ризику.
107.Крім цього, виходячи з системного аналізу норм, що містяться в статтях178, 181, 183 КПК, Суд дійшов висновку, що встановлення ізоляції підозрюваного може бути здійснено шляхом застосування домашнього арешту, а не тримання під вартою, за злочин, який передбачає (1) позбавлення волі, але не передбачає можливість тримання під вартою, чи (2) за умови, що наявність пом`якшуючих (позитивних) обставин в розумінні статті 178 КПК чи/та характеристик злочину, не дозволяють застосувати до особи тримання під вартою.
108.Разом з тим, такі обставини відсутні у цьому провадженні. Так, Суд відповідно до частини 1 статті 178 КПК враховує такі фактичні дані: (1)факт порушення ОСОБА_5 раніше застосовного до нього запобіжного заходу в вигляді застави в розмірі 80млнгрн (як альтернативи триманню під вартою), а саме: порушення процесуального обов`язку шляхом спілкування з підозрюваними, що могло зашкодити кримінальному провадженню (пункт9); (2) факт невиконання ухвал слідчого судді від 03.04.2020 та суду від 29.04.2020 про застосування до нього застави в розмірі 100 млн грн, які підлягали безумовному виконання, шляхом невнесення визначеної суми застави (пункт 9); (3) значний суспільний інтерес у цьому кримінальному провадженні та значний розмір шкоди, спричинений державі кримінальним правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 (пункти 2, 11); (4) притягнення його до кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 296 КК та за частиною 2 статті369КК (у інших кримінальних провадженнях) (пункт 10).
109.З наведеного вище слідує, що завдання, для виконання якого прокурор звернувся з клопотанням від 28.09.2020, а саме: забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим ризикам, може бути виконане лише шляхом продовження застосування до нього запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою із визначенням відповідного розміру застави та покладенням ряду процесуальних обов`язків.
110.При цьому з мотивів, наведених у пунктах 104 та 107 цієї ухвали (враховуючи факт порушення підозрюваним умов застави в розмірі 80 млн грн., передбачене законодавцем поступове збільшення суворості запобіжного заходу у разі порушення підозрюваним умов раніше застосованого заходу), розмір застави як альтернативи триманню під вартою не може бути меншим 80 млн грн. (частини8, 10 статті182КПК).
111.З наведених вище підстав, Суд відхиляє доводи захисту щодо можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 25 млн грн.
(5) Щодо обґрунтованості розміру застави
112.В клопотанні прокурор просив застосувати заставу (як альтернативу триманню під вартою) у розмірі 100 млн грн, посилаючись на незмінність майнового стану підозрюваного. Захисник зазначав про непомірність такого розміру застави та можливість внесення застави лише у розмірі 25 млн грн.
113.При вирішенні питання щодо визначення та помірності розміру застави (як альтернативи триманню під вартою) слідчий суддя зазначив, що при продовженні строку тримання під вартою він позбавлений повноважень змінювати раніше визначений ухвалою суду апеляційної інстанції від 28.05.2020 розмір застави в сумі 100 млн грн, її зміна можлива лише в порядку статей200-201 КПК. Також слідчий суддя зазначив, що з огляду на майновий стан підозрюваного підстав для зміни її розміру немає.
114.Суд не погоджується із зазначеними висновками слідчого судді та вважає, що наявні підстави для визначення підозрюваному ОСОБА_5 застави (як альтернативи триманню під вартою) в розмірі 80,5млнгрн з таких мотивів.
115.Клопотання про продовження строку тримання під вартою розглядається згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (частина 4 статті 199 КПК). У свою чергу, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 183 КПК (абзац 1 частини 3 статті 183 КПК).
116.Отже, застава (як альтернатива триманню під вартою) є складовою запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обґрунтованість її розміру (як еквіваленту триманню під вартою) підлягає періодичній перевірці щоразу при вирішенні питання щодо продовження тримання під вартою.
117.Ухвалою суду від 28.05.2020 підозрюваному була встановлена застава (як альтернатива триманню під вартою) в розмірі 100 млн грн, яка була визначена з врахуванням вимог частин 4, 5 статті 182 КПК та практики ЄСПЛ (рішення у справіMusuc v. Moldovaвід 06.11.2007, заява №. 42440/06, § 42; рішення у справіОлександр Макаров проти Росіївід 12.04.2009, заява №15217/07, § 139; рішення у справіMangouras v. Spain,заява № 12050/ 04, § 79; рішення у справіPunzelt v. Czech Republicвід 25.04.2000 заява № 31315/96, § 86).
118.Суд в черговий раз звертає увагу, що положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням тощо.
119.ОСОБА_5 підозрюється, зокрема, в заволодінні активами державного органу сектору безпеки і оборони України вартістю 81 635 448 грн.
120.Особливий характер справи, який слід врахувати при визначені розміру застави, пов`язаний із значним суспільним інтересом у цьому кримінальному провадженні, який обумовлюється (1)значенням належного функціонування Національної гвардії України як на час ймовірного вчинення злочину, так і на сьогодні; (2)значним розміром шкоди, який більш ніж в 175 разів перевищував мінімальну суму, яка складала особливо великий розмір в контексті частини5 статті191 КК на час вчинення відповідних діянь підозрюваним.
121.При визначення застави Судом було враховано майновий стан ОСОБА_5 та його дружини, яка була у цьому провадженні заставодавцем. Зокрема, ОСОБА_5 та його дружина є власниками значної кількості нерухомого майна. ОСОБА_5 є власником: (1) трьох земельних ділянок у Печерському районі міста Києві загальною площею 0,2288 га; (2) домоволодіння в Київській області; (3) садибного будинку у Печерському районі міста Києва площею 522,8 кв. м; (4) квартири площею 133,4 кв. м у місті Києві. Дружина підозрюваного володіє на праві власності: (1) сімома земельними ділянками у Київській області (Бориспільський район) та у місті Чернігові загальною площею 1,3766 га; (2) трьома квартирами у місті Києві загальною площею 176,7 кв. м; (3) двома садовими будинками у Київській області (Бориспільський район) загальною площею 1992,2 кв. м (пункт 181 ухвали суду від 29.04.2020). ОСОБА_5 володіє значними майновими активами. Зокрема, підозрюваний у 2018 році задекларував таке майно щодо себе та своєї дружини: 1) грошові активи у розмірі більш ніж 113,2 мільйонів грн та 4,7 мільйонів доларів США (з них особисто підозрюваному належали 11,579 мільйонів грн та 4,4 мільйонів доларів США); 2) нерухоме майно (земельні ділянки, квартири, житлові та садові будинки) загальною вартістю за останньою оцінкою більше ніж 51 мільйон грн; 3) автомобілі вартістю більше 12 мільйонів грн; 4) цінні папери номінальною вартістю більше ніж 12,5 мільйонів грн; 5) корпоративні права вартістю понад 101,4 мільйони грн та інше цінне майно (коштовні годинники, ювелірні вироби, меблі, майнові права тощо), вартість якого не була зазначена в Декларації (пункт 182 ухвали суду від 29.04.2020).
122.Також було враховано, що у 2018 році підозрюваний ОСОБА_5 задекларував здійснення видатків на загальну суму 96790866 грн (розділ 14 декларації, поданої ОСОБА_5 як особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік) (пункт187 ухвали від 29.04.2020). Також він має активи за кордоном, у 2018 році він задекларував себе бенефіціарним власником п`яти іноземних компаній, які зареєстровані у Великій Британії, Белізі, Південній Кореї, Естонії. Зокрема, в ТОВ «Селестіс Консалтінг» (Естонія) мав 100 % від статутного капіталу вартістю 98380528 грн. Такі дані, як зазначає сторона обвинувачення, містяться в декларації, поданій ОСОБА_5 як особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік (пункт 183 ухвали суду від 29.04.2020).
123.Крім цього, підозрюваний ОСОБА_5 у 2018 році задекларував себе кінцевим бенефіціарним власником (контролером) 8 юридичних осіб з місцем реєстрації в Україні, в тому числі корпорації «Українська будівельна корпорація «Укрбуд» та ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» (ухвала від 22.10.2019).
124.У клопотанні прокурор посилався на актуальність цих відомостей згідно даних декларування майна за 2019 рік (том 1 а. с. 12).
125.Станом на 29.08.2019 підозрюваний задекларував себе (1) кінцевим бенефіціарним власником (контролером) 16 юридичних осіб (з них 6 іноземних компаній з місцем реєстрації у Великій Британії, Белізі, Естонії, Південній Кореї); (2) власником корпоративних прав 4 юридичних осіб (з них 2 іноземні компанії з місцем реєстрації у Естонії та Південній Кореї) загальною вартістю 105 226 607 грн та (3) також задекларував цінні папери номінальною вартістю 11 559 000 грн., (4) готівкові кошти у розмірі 4,4 млн доларів США та 40 млн грн та кошти на банківських рахунках у сумі 526108 грн; (5) нерухоме майно (земельні ділянки, житлові будинки) загальною вартістю за останньою оцінкою більше ніж 12 млн грн; (6) автомобілі загальною вартістю понад 5 млн грн; (7) інше цінне майно (коштовні годинники, меблі, картини, книги тощо), вартість якого не була зазначена в декларації.
126.Захисник, стверджуючи про непомірність застави в сумі 100 млн грн, навів дані щодо: (1)зміни майнового стану ОСОБА_5 протягом вересня жовтня 2019 року, зазначивши відомості про здійснені витрати, припинення статусу кінцевого бенефіціарного власника, припинення права власності на корпоративні права, відсутність у компаній активів; (2)накладення 21.09.2020 арешту на годинники, колекції картин та книг. Сторона захисту зазначила про можливість внесення дружиною підозрюваного суми застави лише у розмірі 25 млн грн.
127.Так, захисник зазначив, що протягом вересня початку жовтня 2019 року ОСОБА_5 здійснив витрати на загальну суму 3837662грн та 2636273доларів США, з яких: 3837662грн на покупку автомобіля, 562376доларів США колекцію картин, 1033897доларів США колекцію книжок, приблизно 500000 доларів США передав матері на лікування, а 540000 доларів США на благодійну допомогу. Крім цього, уклав з дружиною договір поділу грошових коштів в сумі 82 млн грн.
128.При цьому на підтвердження факту купівлі картин та колекції книжок сторона захисту надала суду заяву, в якій особи, які її підписали, зазначили, що ОСОБА_5 набув вказане майно за усними угодами купівлі-продажу і їх вартість становить понад 1,5 млн доларів США (том 6 а. с. 83).
129.Зазначені обставини щодо здійснення витрат протягом зазначеного періоду Суд враховує в контексті обсягу здійснюваних підозрюваним фінансових операцій, що підтверджує його значний майновий стан.
130.Надаючи суду відомості про те, що ОСОБА_5 станом на 2020 рік не є кінцевим бенефіціарним власником жодної юридичної особи та учасником (засновником) ряду юридичних осіб, участь в яких підозрюваний задекларував станом на 29.08.2019, захист надав Суду відомості щодо способу припинення статусу кінцевого бенефіціарного власника та способу припинення права власності на зазначені корпоративні права лише у 3 (з 16) юридичних осіб ТОВ«Селестіс Консалтінг», ТОВ«Кроун Концепт Ко Лтд» та ТОВ«КС С і С Ко. Лтд» (том5 а.с.142-145, 111-112, 123-124).
131.Так, продаж частки у статутному капіталі ТОВ«Селестіс Консалтінг» (100%) номінальною вартістю 3102508євро було здійснено 29.10.2019 за ціною 1000євро директору цього ж Товариства. Враховуючи (1)очевидно невигідний продаж корпоративних прав (в 3102 рази менше від номінальної вартості, навіть нотаріальний збір за посвідчення цього договору склав 8871,07євро), (2)факт укладення ОСОБА_5 договору 29.10.2019, тобто після повідомлення 02.10.2019 йому про підозру у цьому кримінальному провадженні та після звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням 24.10.2019 застави, (3)продаж корпоративних прав особі, яку раніше підозрюваний як засновник призначив директором цього ж товариства, (4)очевидно непропорційне співвідношення між сумами капіталовкладень з поступового щорічного збільшення статутного капіталу (з 36420638 грн у 2017 році до 98 380 528 грн у 2018 році та до 103453362 грн у 2019 році) та сумою подальшого продажу цієї частки у статутному капіталі за 1000євро (том3 а.с.163, том6 а.с.82), (5)виходячи з майнового стану підозрюваного та його родини, для яких сума в розмірі 1000євро, не є суттєвою, (6)невідображення підозрюваним доходу від продажу зазначених корпоративних прав у декларації за 2019 рік, поданій у вересні 2020 року Суд розцінює укладання зазначеного договору як зловживання правом та намагання вивести цей актив з-під можливої кримінальної (у частині конфіскації майна як виду покарання) чи цивільно-правової відповідальності у зв`язку із кримінальними правопорушеннями, про які ОСОБА_5 повідомлено про підозру. При цьому Суд відхиляє доводи захисту про вигідність ціни продажу корпоративних прав з огляду на наявність у компанії заборгованості за кредитним договором, оскільки захист не надав жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.
132.Захист навів дані щодо ліквідації у 2020 році ТОВ «Кроун Концепт Ко Лтд» (Південна Корея, підозрюваний декларував себе кінцевим бенефіціарним власником станом на 29.08.2019 том6 а.с.85) та ТОВ «КС С і С Ко. Лтд» (Південна Корея, підозрюваний декларував себе власником 100% статутного капіталу станом на 29.08.2019 том6 а.с.80), проте не надав відомості щодо розподілу активів цих товариств.
133.Доказів щодо способу припинення права власності підозрюваного на корпоративні права чи статусу контролера в інших товариствах захист не надавав. Саме по собі припинення статусу кінцевого бенефіціарного власника та права власності на корпоративні права не означає, що такі активи вибули безоплатно, а не трансформувались у інші майнові активи, зокрема, грошові кошти. Отже, доводи захисту про суттєві зміни в майновому стані в бік зменшення не є обґрунтованими.
134.Щодо довідок за підписом директорів, наданих на підтвердження відсутності активів у компаній «Орлея Лімітед» та «Пларс Трейдінг ЛТД», в яких ОСОБА_5 був чи є бенефіціарним власником (том5 а.с.81, 84), то Суд зазначає таке. Відомості щодо нездійснення господарської діяльності та відсутності активів стосуються конкретної дати «30.09.2020» (дати надання довідки). Такі дані мають підтверджуватись документами бухгалтерського обліку, фінансової звітності, даними з відповідних реєстрів тощо. До того ж відсутні підтверджуючі документи того, що особа, яка підписала ці довідки, є керівником зазначених компаній. З цих підстав Суд вважає необгрунтованим довід захисту щодо нездійснення господарської діяльності компаніями, учасником чи кінцевим бенефіціарним власником яких є підозрюваний.
135.Щодо укладення договору поділу майна подружжя від 07.10.2019 (далі Договір) Суд вже надавав оцінку цьому договору і підстав для її зміни немає. Так, відповідно до цього Договору готівкові кошти в розмірі 82 млн грн подружжя ОСОБА_23 були визнані особистою власністю ОСОБА_10 . Захист зазначив, що ОСОБА_10 внесла вказані грошові кошти в якості застави за ОСОБА_5 в розмірі 80 млн грн, з них в подальшому 30 млн грн були звернуті в дохід держави та 50 млн грн повернуті ОСОБА_10, однак з цієї суми на 25 млн грн накладено арешт та 25 млн грн було їй повернуто.
136.Суд не може розцінювати зазначені фактичні дані як нові докази зміни майнового стану підозрюваного з таких підстав.
137.Статтею 69 Сімейного кодексу України (далі СК) передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
138.Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України (далі ЦК)) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Сутність добросовісності передбачає вірність зобов`язанням, повагу до прав інших суб`єктів, обов`язок до співставлення власних та чужих інтересів, унеможливлення заподіяння шкоди третім особам. Згідно з частиною 3 статті 13 ЦК не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
139.Як вбачається з тексту Договору (пункт 3.1), готівкові кошти у сумі 82 млн грн, які є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_23, передаються у власність Сторони 1, тобто ОСОБА_10, Сторона 2 ( ОСОБА_5 ) отримала годинник вартістю 2511411,2 грн (вартість визначена за домовленістю сторін) (пункти 2 та 3.4 Договору).
140.Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу. Боржник, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу та накладено арешт на його майно, та його дружина, які здійснюють поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки поділ майна порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.11.2019 у справі № 337/474/14-ц, постановах Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 711/10526/16-ц, від 20.05.2019 у справі № 461/12463/15-ц, від 01.09.2019 у справі № 638/8669/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №14-712цс19.
141.Враховуючи: (1) очевидно нееквівалентний розподіл спільно нажитого майна у формі готівкових грошових коштів, за яким підозрюваний ОСОБА_5 фактично відступив близько 40 000 000 (сорока мільйонів) грн із спільної сумісної власності своїй дружині, не отримавши жодної еквівалентної компенсації; (2) дату підписання Договору (07.10.2019), що слідує за датою постановлення слідчим суддею Вищого антикорупційного суду (04.10.2019) ухвали про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у вигляді застави) та відповідає початку проміжку часу, в який ОСОБА_10 частинами внесла заставу за ОСОБА_5, Суд розцінює укладання Договору про розподіл грошових коштів подружжя як зловживання правом та намагання вивести ці кошти з-під можливої кримінальної (у частині конфіскації майна як виду покарання, зокрема з метою уникнення можливого звернення стягнення на кошти, внесені в якості застави як запобіжного заходу, після розгляду судом обвинувального акту по суті) чи цивільно-правової відповідальності у зв`язку із кримінальними правопорушеннями, про які ОСОБА_5 повідомлено про підозру.
142.Тому у цьому провадженні Суд розглядає грошові кошти в розмірі 50 млн грн, які повернуто застоводавцю ОСОБА_10, спільною сумісною власністю подружжя. З цих коштів 25 млн грн було повернуто ОСОБА_10 .
143.Суд звертає увагу, що за даними декларації підозрюваного, поданої за період з 01.01.2019 по 29.08.2019, вбачається, що дружина підозрюваного не надала відомості щодо (1) суми наявних у неї готівкових коштів станом на 29.08.2019, (2) суми доходу від підприємницької діяльності, отриманого протягом вказаного періоду, та щодо (3) іншого виду доходу та його розміру (том6 на звороті а.с. 90, 91, 93). Сторона захисту не надала ці відомості Суду. Разом з тим, раніше Судом було встановлено, що у 2018 році дружина підозрюваного отримала дивіденди у розмірі 58 823 529 грн, дохід від зайняття підприємницької діяльності в сумі 979 125 грн, вона мала готівкові кошти у сумі 100 млн грн та 300 тис. доларів США, на банківських рахунках розмістила 1 715 727 грн (декларація, що подана ОСОБА_5 як особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік) (пункт 185 ухвали від 29.04.2020).
144.У 2019 році ОСОБА_5 задекларовано наявність у дружини нерухомого майна (4 квартир, 7 земельних ділянок, 2 садових будинків), 7 об`єктів незакінченого будівництва, автомобіля, корпоративних прав, цінного рухомого майна. При цьому у матеріалах провадження відсутні відомості, що належні ОСОБА_10 об`єкти нерухомості обтяжені.
145.Щодо доводів захисника про арешт належного ОСОБА_5 майна Суд зазначає, що застава в розмірі 100 млн грн була визначена з врахуванням і цієї обставини.
146.Захист як на нову обставину істотної зміни майнового стану посилався на арешт ухвалою слідчого судді від 21.09.2020 належних підозрюваному годинників, колекції картин та книг (том5 на звороті а.с.182) загальною вартістю понад 40млнгрн. Суд погоджується з доводами захисту, що зазначена обставина є новою (після визначення 28.05.2020 застави в розмірі 100 млн грн) обставиною зміни майнового стану підозрюваного. Разом з тим внаслідок арешту згаданих вище речей права підозрюваного обмежені лише в частині розпорядження ними, речі у підозрюваного не вилучені та вони не можуть бути безпосередньо внесені як застава. З цих підстав в повній мірі вартість цього майна не може бути врахована при визначенні розміру застави у цьому провадженні.
147.Також Судом відповідно до висновків ЄСПЛ у справіPunzelt v. CzechRepublicвід 25.04.2000 враховується обсяг здійснюваних підозрюваним фінансових операцій. Зокрема, з матеріалів НСРД йдеться про надання ОСОБА_5 1 млн доларів США одній особі, про купівлю іншою особою у ОСОБА_5 за 2 млн доларів США 50 % «госпітальної», одночасну витрату 200 тис доларів США тощо (протокол про результати проведення НСРД від 01.10.2019 (том 1 а. с. 208)).
148.З урахуванням мотивів, викладених у пунктах 110, 146 цієї ухвали, підозрюваному ОСОБА_5 слід визначити заставу в розмірі 80,5 млн грн, яка буде здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків та запобігти встановленим ризикам, та не є завідомо непомірною для нього із урахуванням викладеного вище.
(6) Обставини, що унеможливлюють завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу
149.На теперішній час матеріали кримінального провадження відкриті стороні захисту, яка ознайомлюється з ними в порядку статті 290 КПК. Зокрема, ОСОБА_5 ознайомився з частиною матеріалів кримінального провадження, яких всього близько 250 томів. Вказані обставини, об`єктивно унеможливлюють завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу, тобто до 03.10.2020.
Щодо інших доводів сторони захисту
150.В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи захисту, які не потребують детального аналізу Суду та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. При цьому Суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справіRuizTorija v. Spainвід 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справіСерявін та інші проти Українивід 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58). У цьому провадженні Суд надав відповіді на всі вагомі аргументи сторони захисту.
Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги
151.Ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою можуть бути оскаржені в апеляційному порядку (пункт 3 частини 1 статті 309 КПК).
152.За наслідкамиапеляційного розглядуза скаргоюна ухвалислідчого суддісуд апеляційної інстанції маєправо,зокрема, скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу (пункт2 частини3 статті407 КПК).
153.Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (пункти2, 3 частини1 статті409КПК). Судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо серед іншого суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки (пункт2 частини1 статті411КПК).
154.Слідчий суддя правильно встановив продовження існування ризиків, передбачених пунктами1, 3, 5 частини1 статті177КПК, неможливість застосування до підозрюваного іншого менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Проте (1)дійшов помилкового висновку щодо неможливості зменшення розміру застави (як альтернативи триманню під вартою) за результатами розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою; (2)дослідивши надані захистом докази щодо арешту рухомого майна підозрюваного, які свідчать про зміни в майновому стані підозрюваного ухвалу про арешт майна від 21.09.2020, не взяв їх до уваги. Зазначені обставини в сукупності вплинули на правильність вирішення питання щодо продовження строку тримання під вартою та унеможливили ухвалення законного судового рішення.
155.З огляду на встановлені та описані вище обставини: (1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжкого та особливо тяжких злочинів, що згідно пункту4 частини2 статті183 КПК може бути підставою для застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою; 2)наявність значного суспільного інтересу в кримінальному провадженні №42017000000004969; (3)ризики, передбачені статтею 177 КПК, (4)повідомлення ОСОБА_5 28.09.2020 про підозру в іншому кримінальному провадженні, Суд дійшов висновку, що потреби кримінального провадження виправдовують застосування до підозрюваного запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.
156.Враховуючи арешт рухомого майна підозрюваного, альтернативний триманню під вартою запобіжний захід у вигляді застави має бути визначений у розмірі 80,5млнгрн.
157.Завдання, для виконання якого прокурор звернувся з клопотанням, а саме: забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим ризикам може бути виконане лише через продовження строку застосування до нього запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення відповідного розміру застави.
158.Таким чином, апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, оскаржувану ухвалу слідчого судді слід скасувати та постановити нову ухвалу про продовження строку тримання під вартою із альтернативою застосування застави в розмірі 80,5 млн грн та покладенням на підозрюваного відповідних процесуальних обов`язків.
159.Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 404, 405, 407, 409, 411, 532 КПК, колегія суддівпостановила:
1.Апеляційну скаргу задовольнити частково.
2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.10.2020 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати.
3.Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою задовольнити частково.
4.Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30.11.2020 підозрюваному ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцю міста Прип`ять Чорнобильського району Київської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
5.Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 визначити до 30.11.2020.
6.Визначити підозрюваному ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 500 000 (вісімдесят мільйонів п`ятсот тисяч) гривень.
7.Сума застави може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_2 .
8.Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.
9.У разі внесення застави заставодавцем роз`яснити заставодавцю, що: (1) ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: 1)частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України за вчинення якого передбачено покаранняу виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;2)частиною 4 статті 369 Кримінального кодексу Україниза вчинення якого передбачено покаранняу виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої;3)частиною 3 статті 209Кримінального кодексу Україниза вчинення якого передбачено покаранняу виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;4)частиною 3 статті 28 частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України за вчинення якого передбачено покаранняу видіобмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк;5)частиною 3 статті 28 частинами 4 статті 358Кримінального кодексу Україниза вчинення якого передбачено покаранняу видіштрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років; (2) заставодавець зобов`язаний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та його явку за викликом.
10.За умови внесення застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді, судута зобов`язати виконувати такі обов`язки: (1)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу детектива, прокурора або суду; (2)повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; (3)утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_12 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_13 ; (4)утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 ; (5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в`їзду в Україну; (6)носити електронний засіб контролю.
11.Строк дії покладених у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків визначити до 30.11.2020.
12.З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
13.Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на Національне антикорупційне бюро України.
14.У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
15.У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
16.Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
17.Копію ухвалу вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3