- Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
- Секретар : Заплатинської К.В.
- Захисник/адвокат : Шевченка О.Б.
- Прокурор : Перов А.В.
Справа № 991/8946/20
Провадження1-кс/991/9175/20
УХВАЛА
02 листопада 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.
за участю:
секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,
прокурора Перова А.В.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисників Шевченко О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Перова А.В. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000001458 від 06.08.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_2 , будучи народним депутатом України ІХ скликання, а отже являючись суб`єктом права законодавчої ініціативи та суб`єктом внесення поправок, пропозицій та зауважень до законопроектів, постанов та інших актів Верховної Ради України, тобто будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, діючи з прямим умислом та за пособництва ОСОБА_1 , в період часу з 09.07.2020 по 02.08.2020, висловив до ОСОБА_3 прохання надати йому неправомірну вигоду та 07.08.2020, знову діючи за пособництва ОСОБА_1 , одержав таку неправомірну вигоду у розмірі 13 000 доларів США, за вчинення ним, як службовою особою дій з використанням наданої йому влади та службового становища в інтересах ОСОБА_3 та компанії, яку останній представляє, а саме: внесення ним поправок та пропозицій до проекту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020).
Крім того, в період часу з 13.08.2020 по 20.08.2020 ОСОБА_2 діючи спільно з ОСОБА_1 , повідомили ОСОБА_3 про те, що доопрацювання проекту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020) у тому числі і питання включення до даного законопроекту пропозицій, поданих 03.08.2020 ОСОБА_2 , потребує передання членам Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, неправомірної вигоди у розмірі 200 000 доларів США, тобто вчинили підбурення ОСОБА_3 до надання такої неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище.
10.09.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, та 29.09.2020 повідомлено про нову підозру за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2020 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у сумі 1 000 552 гривень.
В результаті внесення застави, ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
2) не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
5) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
6) носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_2 закінчується 09.11.2020.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 10.03.2021.
Також прокурор у клопотанні зазначає, що закінчити досудове розслідування до завершення строку дії покладених на підозрюваного обов`язків не представляється можливим, оскільки необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, спрямованих на зібрання доказів, проведення повного та неупередженого досудового розслідування, а саме: завершити проведення судових експертиз відеозвукозаписів та отримати висновки за результатами їх проведення; після отримання висновків експертиз відеозвукозапису, призначити семантико-текстуальні (лінгвістичні) експертизи аудіо-, відеоматеріалу; провести комп`ютерно-технічні експертизи технічних носіїв інформації, які становлять речові докази у кримінальному провадження; допитати в якості свідків членів комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування; завершити розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій та документів, на підставі яких вони були проведені; провести низку тимчасових доступів до речей і документів.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного обов`язків на два місяці.
Прокурор Перов А.В. у судовому засіданні клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання та зазначив, що у зв`язку з продовженням проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, ризики, які були встановленні під час обрання підозрюваному запобіжного заходу, не зникли та не зменшилися. За таких обставин, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, необхідним є продовження строку дії покладених на нього обов`язків.
Захисник Шевченко О.Б. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та пояснив, що з часу застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу та покладання на нього обов`язків, останній їх справно виконує, чим довів своє добросовісне ставлення до наданого йому процесуального статусу та довів відсутність існування самих ризиків. Також захисник посилався на той факт, що надані до суду матеріали не містять жодного підтвердження існування ризиків, на які посилається прокурор, вважає їх виключно надуманими стороною обвинувачення. Просив відмовити у продовженні строку дії обов`язків.
Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію захисника, надав аналогічні пояснення та просив відмовити у продовженні строку дії обов`язків. Додатково зауважив, що електронний засіб контролю працює неналежним чином. Вже його замінювали, проте він продовжує погано заряджатися, не тримає заряд, спрацьовує вночі. За час його використання завдає дискомфорт.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020, в якому 10.09.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України та в подальшому, 29.09.2020, повідомлено про нову підозру за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2020 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у сумі 1 000 552 гривень.
В результаті внесення застави, ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
2) не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
5) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
6) носити електронний засіб контролю.
Водночас, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001458, продовжено до шести місяців, тобто до 10.03.2021.
Щодо обґрунтованості підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованих кримінальних правопорушень, оскільки надані до суду матеріали містять відомості щодо перебування ОСОБА_2 у статусі народного депутата України; наявності домовленості щодо передання ОСОБА_3 через ОСОБА_1 неправомірної вигоди у розмірі 13 000 доларів США народному депутату України ОСОБА_2 , за внесення останнім до проекту Закону України «Про управління відходами» законодавчих пропозицій, які попередньо були йому надані самим ОСОБА_3 ; задокументованим фактом передання ОСОБА_3 неправомірної вигоди ОСОБА_1 у вищезазначеній сумі; поданням ОСОБА_2 до Апарату Верховної Ради України пропозиції до проекту ЗУ «Про управління відходами»; фактом зустрічей, які відбувалися за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час яких останньому було повідомлено про необхідність надання неправомірної вигоди членам Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування за прийняття позитивного рішення щодо внесених ОСОБА_2 законодавчих пропозицій до проекту Закону України «Про управління відходами».
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.09.2020 була встановлена наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який на твердження прокурора дотепер продовжує існувати.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду не втратив своєї актуальності.
Існування цього ризику пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 .
Злочини, передбачені ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України є тяжким та особливо тяжким корупційними злочинами відповідальність за вчинення яких передбачає покарання у виді позбавлення волі. За найтяжчий з вказаних злочинів передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна. Водночас звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, за вчинення наведених злочинів КПК України не передбачає. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Суворість покарання за вчинення злочинів, інкримінованих ОСОБА_1 у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик переховування.
Також, суттєво підвищує ризик переховування, достатній майновий стан підозрюваного, що підтверджується фактом реєстрації на ім`я ОСОБА_1 елітних транспортних засобів та відкриття на його ім`я рахунків у банківських установах з наявними на них грошовими коштами в іноземній та вітчизняній валюті, суми яких, на переконання суду є достатніми для існування в умовах розшуку. Кожна окремо з цих підстав не є вирішальною при оцінці ризику переховування, однак у своїй сукупності та з матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що зазначений ризик продовжує мати місце.
В оцінці ризику можливого незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя враховує ту обставину, що більшість свідків є працівниками Апарату Верховної Ради України та депутатами Верховної Ради України, а тому, враховуючи, що ОСОБА_1 на протязі тривалого часу займається політичною діяльністю, раніше балотувався до Верховної Ради України та має широке коло знайомств серед представників політичних партій, вказує на можливе використання ним наявних зв`язків або власних дружніх відносин зі свідками, які може використати з метою тиску на даних свідків, задля зміни ними показань або надання викривлених показань.
Оцінюючи можливість впливу на свідків слідчий суддя також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
На теперішній час досудове розслідування триває, неможливість завершення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, пов`язана у тому числі, із необхідністю допиту ряду свідків.
Крім цього слідчий суддя враховує і можливий незаконний вплив ОСОБА_1 на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні. В цій частині зазначений ризик підтверджується характером стосунків між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також наявною можливістю у них узгоджувати власні дії та свідчення з метою уникнення кримінальної відповідальності.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати.
З приводу наявності ризику знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають значення для досудового розслідування слідчий суддя бере до уваги, що ідентифіковані та вручені ОСОБА_3 грошові кошти, які були ним передані безпосередньо ОСОБА_1 , як неправомірна вигода для ОСОБА_2 , на теперішній час залишаються невідшуканими стороною обвинувачення, а отже ризик їх знищення залишається актуальним, хоч і є мінімальним з огляду на час їх передачі ОСОБА_1 .
Крім цього, слідчим суддею береться до уваги факт відсутності на робочому комп`ютері ОСОБА_2 жорсткого накопичувача на магнітних дисках, на якому зберігалася інформація в електронному вигляді щодо подання пропозицій до проекту ЗУ «Про управління відходами», що разом з узгодженістю дій підозрюваних під час скоєння інкримінованих злочинів не виключає можливості вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій, що призведуть до знищення інформації, яка зберігається на вилучених мобільних телефонах та комп`ютерах, оскільки на вказаних цифрових носіях інформації можуть бути встановлені програми з можливістю віддаленого доступу до їх вмісту.
Одночасно з цим слідчий суддя вважає необґрунтованим посилання сторони обвинувачення на існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки вони носять не конкретний характер та є фактично ідентичними тим, що зазначені прокурором в обґрунтування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
З урахуванням доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих злочинів та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку дії, покладених на підозрюваного обов`язків, що сприятиме виконанню ним процесуальних обов`язків та забезпечить можливість контролю за його поведінкою з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження.
Втім, під час судового засідання прокурором не було доведено необхідності продовження строку дії обов`язку покладеного на підозрюваного щодо носіння електронного засобу контролю. Належна процесуальна поведінка ОСОБА_1 щодо прибуття до детективів на виклики, відсутність документів, які дають право вільного виїзду за кордон, наявність постійного місця проживання, а також твердження сторони захисту щодо страждань підозрюваного, викликаних несправною роботою електронного засобу контролю, дають підстави слідчому судді з метою збереження співмірності цілей досудового розслідування та прав підозрюваного послабити покладені процесуальні обов`язки, застосовані відносно нього, шляхом відмови у подальшому продовженні обов`язку носити електронний засіб контролю.
Беручи до уваги вищевикладене та оскільки інші покладені на підозрюваного обов`язки в достатній мірі та повно забезпечують його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, з метою мінімізації встановлених ризиків, враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити частково та продовжити дію обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Перова А.В. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 42020000000001458 від 06.08.2020 - задовольнити частково.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
2) не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
5) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
Строк дії ухвали встановити до 02 січня 2021 року, включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С. М. Мойсак