Документ № 92699541

Слідчий суддя у 1-й інстанції: Мойсак С.М.Справа № 991/7877/20

Доповідач: Глотов М.С.Провадження №11-сс/991/825/20

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

02 листопада 2020 рокумісто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Глотова М. С.,

суддів: Калугіної І. О., Чорненької Д. С.,

за участю:

секретаря судового засідання Міленко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги представника Сона К. Е., поданої в інтересах ОСОБА_1 , та представника Мазур С. О., поданої в інтересах Одеського окружного адміністративного суду, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 вересня 2020 року у кримінальному провадженні №52017000000000636,

В С Т А Н О В И Л А:

Від представника Сона К. Е.в інтересах ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 в інтересах Одеського окружного адміністративного суду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли апеляційні скарги на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.09.2020.

І. Зміст оскаржуваного рішення.

1.1. 24.09.2020 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу, якою наклав арешт на майно, вилучене 15.09.2020 під час обшуку приміщення Одеського окружного адміністративного суду, шляхом заборони користування та розпорядження ним, а саме: (1) твердотілий накопичувач Goodram CX400, SN GUX013646, накопичувачі на жорстких магнітних дисках: Toshiba HDWD110, Serial No: 59L99ETNS; Toshiba DT01ACA050, Serial No: X4M51KLBS; Hitachi HTS542516K9SA00, Serial No: ACKG6Z9F; Toshiba HDWD105, Serial No: Z6JRK3XBS - перебувають на балансі Одеського окружного адміністративного суду; (2) мобільний телефон iPhone X А1901, серійний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 .

1.2. Свою ухвалу слідчий суддя мотивував тим, що: (1) детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000636 від 26.09.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК); (2) майно, на яке накладено арешт, постановою детектива визнано речовими доказами, адже воно містить ознаки, визначені ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки воно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; (3) арешт майна із метою збереження речових доказів є доцільним та обґрунтованим на цій стадії кримінального провадження; (4) таке втручання у права та інтереси власників майна виправдовує потреби досудового розслідування; (5) розумним та співмірним буде накладення арешту на майно із забороною користування та розпорядження ним; (6) клопотання про арешт тимчасово вилученого майна слідчому судді подано в межах строку, визначеного абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК, оскільки направлено його поштою було 17.09.2020 о 19:11:00, в той час як обшук було закінчено 15.09.2020 о 21:57; (7) питання накладення арешту на мобільний телефон iPhone, серійний номер НОМЕР_2 , не вирішувалося, так як клопотання у цій частині не було підтримано детективом.

ІI. Вимоги і доводи апеляційних скарг.

2.1. В апеляційній скарзі представник Сон К. Е. просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.09.2020 у частині накладення арешту на мобільний телефон iPhone X А1901, серійний номер НОМЕР_1 .

2.2. Свої вимоги представник мотивував тим, що: (1) ОСОБА_1 не є учасником цього кримінального провадження, відтак застосування до нього заходів кримінально-правового впливу є незаконним; (2) ухвала слідчого судді від 20.08.2020 не передбачала дозволу на вилучення його телефону, отже вказане майно є тимчасово вилученим; (3) під час обшуку протокол про тимчасове вилучення майна згідно з п. 7 ст. 236 КПК складено не було; (4) тимчасовий доступ до речей та документів є лише заходом кримінального провадження і не надає права втручатися у приватне спілкування, доступ до змісту якого можливо отримати тільки на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення НСС(Р)Д; (5) у ході обшуку особистий огляд речей ОСОБА_1 не проводився, логічний захист із телефону було знято, із приводу наявного листування з суддею надано вичерпні пояснення, але, не зважаючи на заборону, передбачену КПК, детектив вилучив вказаний засіб зв`язку, не давши можливості скопіювати приватну інформацію; (6) вилучений телефон не може бути доказом злочину, вчиненого у період 2016-2017 рр., адже був придбаний після 2018 року; (7) обшук проведено 15.09.2020, а з клопотанням детектив звернувся до слідчого судді 22.09.2020, тобто з пропуском строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК.

2.3. У запереченнях на апеляційну скаргу представника Сона К. Е. прокурор просить залишити її без задоволення. Свої заперечення прокурор мотивує тим, що: (1) спосіб вилучення майна не впливає на те, чи має воно ознаки речового доказу, відтак - чи є підстави для його арешту з метою збереження речових доказів; (2) якщо майно прямо вказане в ухвалі про обшук, то воно не має статусу тимчасово вилученого; (3) у нормах КПК відсутня вимога складати під час обшуку окремий протокол тимчасового вилучення майна; (4) незняття логічного захисту - лише одна з умов, яка дозволяє тимчасове вилучення мобільного телефону, натомість прокурор зазначав про іншу - необхідність проведення експертного дослідження; (5) вилучений телефон містить відомості щодо подій кримінальних правопорушень, отже відповідає критеріям речового доказу; (6) сліди злочину створюються не лише в процесі його скоєння, але й після того, у т. ч. у вигляді комунікації щодо злочину, який уже скоєно; (7) огляд мобільного телефону, вилученого в ході обшуку в присутності власника і з відома власника, не є негласним втручанням у приватне спілкування, що підтвердив Верховний Суд у постанові від 09.04.2020 у справі №727/6578/17; (8) при розгляді клопотання слідчий суддя не мав здійснювати оцінку допустимості доказів, щодо яких були відсутні ознаки очевидної недопустимості; (9) клопотання про арешт майна подано слідчому судді з дотриманням визначеного законом строку 17.09.2020.

2.4. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.09.2020 скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт тимчасово вилученого під час обшуку майна.

2.5. Свої вимоги представник мотивувала тим, що: (1) технічні носії інформації не можуть бути знаряддям злочину у цьому кримінальному провадженні, вони придбані у законний спосіб, перебувають на балансі Одеського окружного адміністративного суду, всю наявну на них інформацію було оглянуто та скопійовано детективами НАБУ, відтак вилучене під час обшуку майно не відповідає критеріям ст. 98 КПК; (2) вилучення зазначених носіїв інформації фактично призвело до повного блокування здійснення правосуддя суддями Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; (3) обшук проведено 15.09.2020, а клопотання про арешт тимчасово вилученого майна від 17.09.2020 подане слідчому судді 22.09.2020, тобто з порушенням строку, визначеного ч. 5 ст. 171 КПК.

2.6. У запереченнях на апеляційну скаргу представника Сона К. Е. прокурор просить залишити її без розгляду із закриттям провадження. Свої заперечення прокурор в цій частині мотивує тим, що її подано без підтвердження повноважень представника Одеського окружного адміністративного судуяк юридичної особи.

ІII. Позиції учасників провадження.

3.1. Представник ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не прибула. Подала клопотання про розгляд апеляційних скарги за її відсутності.

3.2. Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не прибув. Подав заперечення на апеляційні скарги та клопотання щодо їх розгляду за його відсутності.

3.3. Інші учасники, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, до суду не прибули, про причини неявки не повідомили, клопотання про розгляд справи за їх обов`язкової участі чи про відкладення судового засідання не надіслали.

IV. Обставини, встановлені колегією суддів під час розгляду апеляційних скарг.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали провадження та перевіривши наведені доводи, колегія суддів встановила наступне.

4.1. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань НАБУ здійснює досудове розслідування щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212 К) у рамках кримінального провадження №52017000000000636 (т. 1 а. с. 6-8).

4.2. Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань «упродовж 2016-2017 років службові особи Київської міської митниці ДФС та Київської митниці ДФС, Одеського окружного адміністративного суду України, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди рядом юридичних осіб, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, сприяли злочинній діяльності по заниженню низкою юридичних осіб митної вартості імпортованих товарів, чим спричинили тяжкі наслідки державним інтересам. Діючи з вказаною метою, групою осіб упродовж 2016-2017 років зареєстровано у м. Одеса ряд підприємств, від імені яких здійснено ввезення на митну територію України товарів за номенклатурою: тканина, білизна, полотно, сумки, рюкзаки, у Київській міській митниці ДФС та Київській митниці ДФС. У такий спосіб, від імені …ТОВ «Прогрес-Тренд» (код ЄДРПОУ 40947150) … розмитнення товарів здійснено у Київській міській митниці ДФС…». У вказаному кримінальному провадженні усього одинадцять підозрюваних, у т. ч. ОСОБА_6 (т. 1 а. с. 6-8).

4.3. Службові особи вищевказаних митниць приймали рішення про коригування (збільшення) задекларованої митної вартості, однак умисно допускали процедурні порушення при прийнятті таких рішень. В подальшому вказані підприємства оскаржували рішення про коригування митної вартості до Одеського окружного адміністративного суду, застосовуючи маніпуляцію автоматизованим розподілом справ між суддями для їх розгляду суддями ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , з метою чого ними подавалися декілька позовів до одного й того самого відповідача з аналогічним предметом і з аналогічних підстав. Такі позови подавалися з недоліками, зокрема, без сплати судового збору, та залишались без руху. Після розподілу одного з таких позовів на ОСОБА_5 або ОСОБА_4 , позивачем усувались вказані недоліки, позови доповнювалися позовними вимогами з решти позовних заяв, які були розподілені на інших суддів, та задовольнялися (т. 1 а. с. 164-242).

4.4. Як вбачається зі змісту відповідної ухвали, у межах вищевказаного кримінального провадження 20.08.2020 слідчий суддя надав детективам НАБУ дозвіл на проведення обшуку в Одеському окружному адміністративному суді за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14 (т. 1 а. с. 9-12).

4.5. 15.09.2020 під час обшуку, проведеного за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14, на підставі вищезазначеної ухвали слідчого судді, про що свідчить протокол, були виявлені та вилучені, серед іншого: (1) твердотілий накопичувач Goodram CX400, SN GUX013646, (2) накопичувачі на жорстких магнітних дисках: Toshiba HDWD110, Serial No: 59L99ETNS; Toshiba DT01ACA050, Serial No: X4M51KLBS; Hitachi HTS542516K9SA00, Serial No: ACKG6Z9F; Toshiba HDWD105, Serial No: Z6JRK3XBS; (3) мобільний телефон iPhone X, який належить помічнику судді ОСОБА_4 ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 13-20).

4.6. Постановою від 17.09.2020 вищевказані накопичувачі, а також телефон визнані речовими доказами у кримінального провадження №52017000000000636 (т. 1 а. с. 24-25).

4.7. Згідно з протоколами огляду від 17.09.2020 на накопичувачах, вилучених 15.09.2020 під час обшуку в Одеському окружному адміністративному суді, виявлено файли, які мають значення для кримінального провадження №52017000000000636, а саме ті, які стосуються розгляду суддями Одеського окружного адміністративного судуОСОБА_5 та ОСОБА_4 справ за позовами підприємств, підконтрольних ОСОБА_6 , щодо митного оформлення товарів (т. 1 а. с. 26-93).

4.8. Згідно доповідної начальника відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності на ім`я голови суду від 23.09.2020 носії інформації (HDD, SDD) вилучені з персональних комп`ютерів помічників суддів та секретаря судового засідання, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , перебувають на балансі Одеського окружного адміністративного суду. В акті від №03.11-14/20 зазначено, що вилучені жорсткі диски з технічних комплексів фіксування судового процесу, що унеможливило ведення звукозапису судових засідань з 15 вересня 2020 року до дня повернення тимчасово вилученого майна (т. 2 а. с. 47-48).

4.9. У відповідності до протоколу огляду від 17.09.2020 на мобільному телефоні iPhone X А1901, серійний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , виявлено текстові повідомлення та файли, які містять відомості, що мають значення для даного кримінального провадження (т. 2 а. с. 64-71).

4.10. З матеріалів провадження, у т. ч. зі змісту клопотання та поштового конверту в якому воно надійшло до Вищого антикорупційного суду, вбачається, що 17.09.2020 о 19:11:00 до Вищого антикорупційного суду детективом НАБУ було надіслано поштовим зв`язком клопотання про арешт майна, вилученого 15.09.2020 під час обшуку в Одеському окружному адміністративному суді, яке отримано судом 22.09.2020(т. 1 а. с. 1-244; т. 2 а. с. 1).

4.11. 24.09.2020слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання детектива НАБУ, наклавши арешт на майно, шляхом заборони користування та розпорядження ним, яке було вилучено 15.09.2020 під час проведення обшуку у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду, а саме: твердотілий накопичувач Goodram CX400, SN GUX013646, накопичувачі на жорстких магнітних дисках: Toshiba HDWD110, Serial No: 59L99ETNS; Toshiba DT01ACA050, Serial No: X4M51KLBS; Hitachi HTS542516K9SA00, Serial No: ACKG6Z9F; Toshiba HDWD105, Serial No: Z6JRK3XBS - перебувають на балансі Одеського окружного адміністративного суду; мобільний телефон iPhone X А1901, серійний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 (т. 2 а. с. 73-76).

4.12. Судове засідання 24.09.2020 було проведено за участі, зокрема, і представника Одеського окружного адміністративного суду - керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду Пасічник О. Ю., котра на підтвердження своїх повноважень надала копію наказу №535-ос/к від 06.12.2011, яким її з 07.12.2011 переведено на постійній основі на посаду керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду (т. 2 а. с. 46).

4.13. Не погодившись з прийнятим рішенням, представник Сон К. Е.в інтересах ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2 в інтересах Одеського окружного адміністративного суду оскаржили вищезазначену ухвалу слідчого судді до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (т. 2 а. с. 78-85, 111-116).

4.14. На підтвердження своїх повноважень діяти як представник Одеського окружного адміністративного суду, в т. ч. підписати апеляційну скаргу, в. о. керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду долучила копію наказу №188-К/ТР/А від 05.10.2020, згідно якого на період перебування керівника апарату суду ОСОБА_9 на лікарняному вона приступила до виконання обов`язків керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду (т. 2 а. с. 45).

4.15. Після призначення судового засідання прокурор надіслав до апеляційного суду заперечення на апеляційну скаргу представника Сона К. Е. та пояснення на апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 (т. 2 а. с. 107-110, 136-137).

V. Мотиви і висновки колегії суддів.

Надаючи оцінку обставинам, встановленим під час розгляду апеляційних скарг, колегія суддів виходь із такого.

(§1) Межі перегляду оскаржуваної ухвали

5.1. Вирішуючи на які саме аргументи, зазначені в апеляційній скарзі, надавати відповіді в ухвалі за результатами її розгляду, зважаючи на положення ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваної ухвали у межах доводів, викладених в апеляційних скаргах представників, а також заперечень і пояснень, поданих прокурором.

5.2. У відповідності до ч. 1 ст. 370 КПК «судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим».

5.3. Із урахуванням вищенаведеного, колегія суддів під час апеляційного розгляду перевіряє законність, обґрунтованість та вмотивованість ухвали слідчого судді, яка оскаржується, виходячи із доводів апеляційних скарг, зазначених вище у п. п. 2.1. і 2.5., а також заперечень і пояснень прокурора, вищенаведених у п. п. 2.3. та 2.6.

(§2) Щодо наявності права у в.о. керівника апарату суду подавати апеляційну скаргу

5.4. Колегія суддів, оцінивши заперечення прокурора щодо ненадання ОСОБА_2 доказів, які б підтверджували її повноваження діяти в якості представника Одеського окружного адміністративного суду як юридичної особи, дійшла висновку про їх необґрунтованість.

5.4.1. На думку колегії суддів, в. о. керівника апарату мала право підписувати та подавати в інтересах Одеського окружного адміністративного суду апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.09.2020, а тому підстави для закриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 відсутні.

5.4.2. До такого висновку апеляційний суд дійшов, беручи до уваги положення ч. ч. 1, 2 ст. 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких «організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату. Положення про апарат суду розробляється на підставі типового положення про апарат суду та затверджується зборами суддів відповідного суду».

5.4.3. Згідно із п. 5 Розділу І Типового положення про апарат суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України 08.02.2019 № 131, «Положення про апарат суду не може суперечити цьому Типовому положенню».

5.4.4. Відповідно до п. п. 2, 29, 33 п. 14 Розділу ІІІ Типового положення про апарат суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України 08.02.2019 № 131, «керівник апарату суду відповідно до наданих повноважень, серед іншого, взаємодіє з Державною судовою адміністрацією України, відповідним територіальним управлінням Державної судової адміністрації України, органами суддівського самоврядування, Службою судової охорони, органами державної влади, органами місцевого (окружного) самоврядування, іншими установами, підприємствами й організаціями, засобами масової інформації з питань забезпечення діяльності суду; здійснює організаційні заходи щодо підтримання приміщення суду в стані, придатному для належного його функціонування, проведення капітального та поточного ремонтів, технічного оснащення приміщень, інформаційно-технічного забезпечення, створення безпечних і комфортних умов для суддів, працівників апарату суду та осіб, які перебувають у суді, а також заходи інженерно-технічного забезпечення з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підозрюваних) та з проведення процесуальної дії з учасниками кримінального провадження, щодо яких вжито заходів безпеки; виконує інші функції, пов`язані із забезпеченням діяльності суду».

5.5.5. Отже, виходячи із загальних засад, до повноважень керівника апарату суду у сфері організаційно-методичного, документального та правового забезпечення входить організація та здійснення ведення претензійно-позовної роботи, і представництво інтересів суду в судах та інших органах державної влади не виключається.

5.5.6. Також, як убачається з матеріалів судового провадження, наявність повноважень керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду як представника цієї юридичної особи, котрий брав участь під час розгляду скарги по суті, були перевірені слідчим суддею, а представник, який подав апеляційну скаргу, виконував його обов`язки на час подання цієї скарги. Тому, в колегії суддів відсутні сумніви щодо наявності повноважень у даного представника.

(§3) Щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості арешту майна

5.5. Порядок застосування арешту майна у межах кримінального провадження регулюється ст. ст. 132, 170-173 КПК.

5.5.1. Так, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК «арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна…».

5.5.2. Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК «завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження...».

5.6. П. 1 ч. 2 ст. 170 КПК передбачає, що «арешт майна допускається з метою збереження речових доказів».

5.6.1. На реалізацію положень п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК у ч. 3 ст. 170 КПК зазначено, що «у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу».

5.6.2. Водночас, згідно з п. п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК «при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб».

5.6.3. Отже, враховуючи доводи апеляційної скарги, колегією суддів у межах апеляційного перегляду перевіряється правильність висновків слідчого судді, що вилучене 15.09.2020 під час обшуку в Одеському окружному адміністративному суду майно відповідає критеріям ст. 98 КПК.

5.7. Так, згідно з ч. 1 ст. 98 КПК «речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення».

5.7.1. У відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК «кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність».

5.7.2. У п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК зазначено, що «у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення)».

5.7.3. А відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК «доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження».

5.7.4. Згідно з ч. 1 ст. 93 КПК «збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом».

5.7.5. При цьому, ч. 1 ст. 94 КПК вказує, що «слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення».

5.7.6. Отже, на думку колегії суддів, на стадії досудового розслідування, сторона обвинувачення самостійно визначає, яку їй необхідно зібрати інформацію для того, щоб у подальшому доводити наявність події кримінального правопорушення, у т. ч. час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

5.8. Враховуючи зазначене, та беручи до уваги обставини, вказані у п. п. 4.1.-4.9. цієї ухвали, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що в майні, на яке накладено арешт, містяться ознаки речових доказів, передбачені ч. 1 ст. 98 КПК.

5.8.1. Оскільки у такому майні наявні відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Зокрема, у мобільному телефоні ОСОБА_1 , який є помічником судді ОСОБА_4 , виявлено обмін повідомленнями з суддею ОСОБА_5 щодо розгляду останнім справ за позовами підконтрольних підозрюваному в кримінальному провадженні №52017000000000636 ОСОБА_6 підприємств стосовно митного оформлення товарів в період з 01.01.2014 по 31.12.2018 із застосуванням тимчасових митних декларацій або із внесенням фінансових гарантій. Тому, факт придбання вказаного телефону після 2018 не впливає на можливість використання виявленої на ньому інформації у якості доказів у кримінальному провадженні.

5.8.2. Водночас, вилучені під час обшуку в Одеському окружному адміністративному суді накопичувачі на жорстких магнітних дисках містять електронні документи, пов`язані з розглядом судових справ підконтрольних ОСОБА_6 підприємств щодо митного оформлення товарів в період з 01.01.2014 по 31.12.2018 із застосуванням тимчасових митних декларацій або із внесенням фінансових гарантій, а також інші відомості, що мають значення для даного кримінального провадження. При цьому придбання таких носіїв інформації у законний спосіб і їх перебування на балансі Одеського окружного адміністративного суду жодним чином не позбавляє їх ознак, передбачених ст. 98 КПК. Більше того, як правильно зазначив в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя, по вилученому терміналу мобільного системи зв`язку, твердотілому накопичувачу та жорстких дисках необхідне призначення судових комп`ютерно-технічних експертиз для встановлення дат створення віднайдених документів, відновлення видалених документів. Колегія суддів зауважує, що проведення вказаної експертизи за копіями, на які скопійовано інформацію детективами НАБУ, а не оригіналами таких носіїв, неможливе.

5.9. Із огляду на вищенаведене, колегія суддів відхиляє доводи представників про недоведеність, що вилучені телефон та накопичувачі відповідають критеріям ст. 98 КПК як такі, що не знайшли свого підтвердження.

5.10. Доводи Сона К. Е. про те, що ОСОБА_1 не є учасником цього кримінального провадження, а відтак застосування до нього заходів кримінально-правового впливу є незаконним, спростовується положеннями ч. 3 ст. 170 КПК, згідно з якою «у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу».

5.11. Відхиляє колегія суддів й довід представника ОСОБА_1 щодо нескладення протокол про тимчасове вилучення майна, оскільки його складення ч. 7 ст. 236 КПК не вимагається, а всі відомості про майно, виявлене та вилучене в ході обшуку, були зафіксовані у протоколі обшуку (див. п. 4.5. цієї ухвали).

5.12. Крім того, апеляційним судом відхиляються доводи представника ОСОБА_2 щодо того, що вилучення носіїв інформації, накладення арешту на які оскаржується, призвело до повного блокування здійснення правосуддя суддями Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

5.12.1. Адже, жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували зазначене, представником третьої особи, яка є власника майна, не було надано.

5.12.2. При цьому, колегія суддів критично ставиться до акту №03.111-14/20, зі змісту якого неможливо встановити те, що він стосується саме вилучених під час обшуку 15.09.2020 в Одеському окружному адміністративному суді твердотілого накопичувача Goodram CX400, SN GUX013646, накопичувачів на жорстких магнітних дисках: Toshiba HDWD110, Serial No: 59L99ETNS; Toshiba DT01ACA050, Serial No: X4M51KLBS; Hitachi HTS542516K9SA00, Serial No: ACKG6Z9F; Toshiba HDWD105, Serial No: Z6JRK3XBS.

5.13. Колегія суддів відхиляє також твердження представників, які звернулися з апеляційними скаргами, щодо несвоєчасного звернення детектива НАБУ з клопотанням про арешт майна. Такі їх доводи спростовуються матеріалами провадження (див. п. 4.10. цієї ухвали). А тому, клопотання детективом НАБУ було подано з дотриманням строку, визначеного ч. 5 ст. 171 КПК.

5.14. Не знайшли свого підтвердження у ході апеляційного розгляду й інші доводи, які б свідчили про наявність у слідчого судді підстав для відмови в задоволенні клопотання про арешт майна.

(§4) Висновки

5.15. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

5.15.1. Так, відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК «за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу».

5.15.2. Оскільки слідчий суддя постановив законну, обґрунтовану та мотивовану ухвалу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги, подані представником та представником ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.09.2020, слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Керуючись ст. ст. 7, 22, 26, 131-132, 170-173, 370, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги представника Сона К. Е., поданої в інтересах ОСОБА_1 , та представника Мазур С. О., поданої в інтересах Одеського окружного адміністративного суду, залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 вересня 2020 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:М.С. Глотов

Судді:І. О. Калугіна

Д. С. Чорненька