Документ № 92820513

Головуючий суддя у 1-й інстанції: Галабала М. В. Справа № 761/8517/17

Доповідач: Глотов М.С.Провадження №11-кп/991/67/20

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

УХВАЛА

І м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2020 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Глотова М. С.,

суддів: Калугіної І .О., Чорненької Д. С.,

за участю:

секретаря судового засідання Міленко О. В.,

захисника Поповченка О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Поповченка Олега Івановича на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 26 березня 2020 року щодо відмови у задоволенні заяви про роз`яснення ухвали Вищого антикорупційного суду від 05 грудня 2019 року у кримінальному провадженні №42016000000001701,

В С Т А Н О В И Л А:

До Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника Поповченка О. І., подана в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 26.03.2020.

І. Зміст оскаржуваного рішення.

1.1. 26.03.2020 Вищий антикорупційний суд постановив ухвалу, якою залишив без задоволення заяву захисника Поповченка О. І. про роз`яснення судового рішення Вищого антикорупційного суду від 05.12.2019.

1.2. Свою ухвалу суд першої інстанції мотивував тим, що: (1) постановлена без виходу до нарадчої кімнати ухвала суду не може бути предметом роз`яснення у порядку, передбаченому ст. 380 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК); (2) письмове роз`яснення ухвали, постановленої без виходу до нарадчої кімнати, призведе до затягування судового процесу, а отже і до порушення розумних строків розгляду та вирішення по суті кримінального провадження судом, що нівелює зміст права на доступ до правосуддя; (3) оскільки у своїй заяві захисник просив роз`яснити судове рішення, постановлене без виходу до нарадчої кімнати, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його роз`яснення.

ІI. Вимоги і доводи апеляційної скарги та заперечень на неї.

2.1. В апеляційній скарзі Поповченко О. І. просить: (1) дослідити його скаргу з додатками, матеріали відеофіксації підготовчого судового засідання від 05.12.2019 та заяву про роз`яснення судового рішення від 16.03.2020; (2) оскаржувану ухвалу Вищого антикорупційного суду скасувати та постановити нову, якою зобов`язати суд першої інстанції роз`яснити захиснику обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокату Поповченку О. І. ухвалу, постановлену 05.12.2019 о 16:53:15 без виходу до нарадчої кімнати, у частині відмови в задоволенні його скарги, поданої у порядку ч. 2 ст. 303 КПК.

2.2. Свої вимоги захисник мотивував тим, що: (1) всупереч доводам суду першої інстанції, рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 №5-р/2020 не стосується застосування положень ст. 380 КПК; (2) висновки оскаржуваного рішення не підтверджені посиланнями на норми матеріального та процесуального права, а доводи про затягування судового процесу при роз`ясненні ухвал, постановлених без виходу до нарадчої кімнати, взагалі не ґрунтуються на вимогах КПК; (3) відмова у роз`ясненні судового рішення з підстав, не передбачених процесуальним законодавством України, порушує реалізацію права ОСОБА_1 на захист та справедливий судовий розгляд, суперечить приписам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод людини.

2.3. Прокурор Козачина С. С. у своїх запереченнях просить провадження за апеляційною скаргою Поповченка О. І. на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 26.03.2020 закрити.

2.4. Обґрунтовуючи свої заперечення прокурор зазначив, що: (1) у заяві про роз`яснення судового рішення захисник вказував не його незрозумілість, а фактично йшлося про незгоду з ухвалою від 05.12.2019; (2) ухвала Вищого антикорупційного суду від 26.03.2020 не підлягає апеляційному оскарженню, адже вона не належить до судових рішень, якими закінчується судовий розгляд, а тому, виходячи з висноку викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №569/17036/18, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Поповченка О. І. слід закрити.

ІII. Позиції учасників провадження.

3.1. Захисник Поповченко О. І. підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, повторивши мотиви, зазначені у ній (див. п. 2.2. цієї ухвали).

3.2. Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання прибув, подав заперечення на апеляційну скаргу, але під час перебування колегії суддів у нарадчійй кімнаті по вирішенню питання щодо відводу залишив судове засідання.

3.3. Інші учасники, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, до суду не прибули, про причини неявки не повідомили, клопотання про розгляд справи за їхньої обов`язкової участі чи про відкладення судового засідання не надіслали.

IV. Обставини, встановлені колегією суддів під час розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, позицію захисника, дослідивши матеріали провадження та перевіривши наведені доводи, колегія суддів встановила наступне.

4.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду знаходиться кримінальне провадження №761/8517/17 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК), ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК (а. с. 7-14).

4.2. Захисник Поповченко О. І. на стадії підготовчого судового засідання подав до Вищого антикорупційного суду скаргу на рішення Генерального прокурора Луценка Ю. В. від 16.11.2016 (а. с. 5-14).

4.3. 05.12.2019 о 16:53:15 колегія суддів Вищого антикорупційного суду під час підготовчого судового засідання постановила без виходу до нарадчої кімнати ухвалу, зазначивши її наступним чином: «відмовити в задоволенні скарги захисника Поповченка О. І. на рішення Генерального прокурора Луценка Ю. В. від 16.11.2016 стосовно доручення начальнику шостого відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП ГПУ Козачині С. С. про вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру. Ст. 303 КПК передбачає право подавати на підготовчому судовому засіданні скарги на рішення дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, але виходячи із змісту ст. ст. 314-315 КПК суду не надано повноважень визнавати протиправними окремі дії чи бездіяльність, рішення слідчого, детектива, прокурора. Суд роз`яснює, що під час судового розгляду, Ви зможете подавати клопотання про недопустимість тих чи інших доказів» (а. с. 11-12).

4.4. 16.03.2020 захисник Поповченко О. І. звернувся до Вищого антикорупційного суду із заявою про роз`яснення судового рішення від 05.12.2019 в частині відмови в задоволенні його скарги в порядку ст. 303 КПК, викладеного в журналі судового засідання від 05.12.2019 та зафіксованого на моменті 16:53:15, а саме: «1) Чому суд виніс його не у формі ухвали та без виходу до нарадчої кімнати? 2) Чому воно не є мотивованим та обґрунтованим? 3) Чому суд не проаналізував доводи викладені мною у скарзі і не дав їм правову оцінку? 4) Чому суд не дослідив додатки, які на 11 аркушах були додані до скарги? (Те що судова колегія у повному складі усунулась від дослідження згаданого документу видно на відео судового засідання) 5) Чи вірно я розумію, що судова колегія не вбачає порушень закону у тому, що станом на 16.11.2016 Генеральний прокурор України Луценко Ю. В. не маючи на це відповідних повноважень доручив іншій особі вручення повідомлення про підозру Голові Рахункової палати ОСОБА_1 .? 6) Навіщо судова колегія роз`яснила мені, що під час судового розгляду я можу подавати клопотання про недопустимість тих чи інших доказів? (Пам`ятку про права та обов`язки захисника мені було вручено. Під нею я поставив свій підпис та під час засідання додатково повідомляв суд про те, що мої процесуальні права та обов`язки мені зрозумілі і їх роз`яснення я не потребую)» (а. с. 1-4).

4.5. Зареєстрованому в межах справи №761/8517/17 провадженню за заявою Поповченка О. І. про роз`яснення судового рішення присвоєно номер №1-р/991/35/20 (а. с. 1).

4.6. 26.03.2020 Вищий антикорупційний суд постановив ухвалу, якою захиснику відмовив у задоволенні його заяви про роз`яснення судового рішення (а. с. 16-18).

4.7. 07.04.2020 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга Поповченка О. І., подана в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу суду першої інстанції від 26.03.2020 (а. с. 22-28, 30).

4.8. 03.11.2020 прокурор направив до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду заперечення на апеляційну скаргу захисника (а. с. 142-144, 158-163).

V. Мотиви і висновки колегії суддів.

Надаючи оцінку обставинам, встановленим під час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів виходить із такого.

5.1. Випадки, за яких суд може роз`яснити своє рішення та порядок відповідного роз`яснення, передбачає ст. 380 КПК.

5.1.1. Так, у відповідності до ч. 1 ст. 380 КПК «якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст».

5.1.2. У постанові від 18.11.2019 по справі №367/3068/17 (провадження №51-8936кмо18) Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду зробила висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, в якому зазначила: «Згідно з ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення, яке є результатом судового провадження та яким вирішено питання, що становило предмет його розгляду, за виключенням рішення слідчого судді апеляційного суду ухваленого в порядку, передбаченому главою 21 КПК України, є незрозумілим, суд, слідчий суддя, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст».

5.1.3. Тобто, із вищевказаного висновку суду касаційної інстанції вбачається, що не будь-яке рішення суду, зокрема й першої інстанції, за змістом ч. 1 ст. 380 КПК може бути роз`яснено, а лише те: (1) яке є результатом судового провадження; (2) яким вирішено питання, що становило предмет розгляду відповідного судового провадження (за виключенням рішення слідчого судді апеляційного суду ухваленого в порядку, передбаченому главою 21 КПК).

5.2. 04.11.2020 у постанові по справі №567/1050/15-к (провадження №51-5295км19) Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду дійшов висновку, що «оскільки ухвала суду першої інстанції про проведення підготовчого судового засідання у режимі відеоконференції не є судовим рішенням, ухваленим за результатами судового провадження, з огляду на ч. 1 ст. 380 КПК України вона роз`ясненню не підлягає…».

5.3. Беручи до уваги вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що предмет розгляду судового провадження (справа №761/8517/17), розпочатого у зв`язку з надходженням до суду першої інстанції обвинувального акту щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК, ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК, та ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, становило пред`явлене зазначеним особам обвинувачення (див. п. 4.1. цієї ухвали).

5.4. Перелік остаточних рішень, які у зв`язку з надходженням обвинувального акту в якості результату судового провадження може прийняти суд першої інстанції, визначені п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 та ч. 1 ст. 369 КПК.

5.4.1. Так, у відповідності до п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК «у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження».

5.4.2. Крім того, згідно з ч. 1 ст. 369 КПК «судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку».

5.5. Проте, колегія суддів вважає, що:

(1) питання, яке було вирішено ухвалою Вищого антикорупційного суду від 05.12.2019, про зміст якої зазначено в п. п. 4.2. і 4.3. цієї ухвали, і яка була постановлена колегією суддів першої інстанції без виходу до нарадчої кімнати як усна ухвала, не становило предмету розгляду відповідного судового провадження (справа №761/8517/17), розпочатого у зв`язку з надходженням обвинувального акту;

(2) рішення, яке Поповченко О. І. просив суд першої інстанції роз`яснити, не є результатом судового провадження, яким вирішено по суті питання, що становило предмет розгляду відповідного судового провадження.

5.6. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що ухвала Вищого антикорупційного суду від 05.12.2019 роз`ясненню не підлягала.

5.7. Тому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції не повинен був вирішувати по суті заяву Поповченко О. І. про роз`яснення судового рішення, а мав постановити ухвалу про відмову у відкритті провадження за такою заявою.

5.8. Виходячи зі змісту правової позиції, викладеної Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в ухвалі від 19.02.2019 у справі №569/17036/18, у разі помилкового відкриття провадження по справі воно підлягає закриттю.

5.9. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

5.9.1. Так, відповідно до ч. 1 ст. 407 КПК «за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити вирок або ухвалу без змін; 2) змінити вирок або ухвалу; 3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок; 4) скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу; 5) скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження; 6) скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції».

5.9.2. Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК «істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення».

5.10. У зв`язку з тим, що Вищий антикорупційний суд, допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ч. 1 ст. 380 КПК), яке полягало в розгляді по суті заяви про роз`яснення судового рішення Поповченка О. І. , що перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала від 26.03.2020 підлягає скасуванню.

5.11. При цьому, на думку колегії суддів, оскільки заява, розглянута судом першої інстанції, не підлягала розгляду по суті, але фактично провадження за нею було відкрито та її розглянуто, відповідне провадження підлягає закриттю з наведених вище мотивів.

5.12. Водночас, апеляційним судом відхиляються заперечення прокурора щодо необхідності закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Поповченка О. І. , так як прийняття подібного рішення призведе до залишення в силі ухвали, постановленої з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

5.13. Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу захисника слід задовольнити частково, ухвалу суду - скасувати, постановити нову ухвалу, якою провадження по справі за вищевказаною заявою захисника закрити. Адже, як вважає колегія суддів, саме таке рішення буде відповідати правовій позиції, висловленій Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в ухвалі від 19.02.2019 у справі №569/17036/18.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 370, 375, 376, 380, 404, 405, 407, 418, 419, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Поповченка Олега Івановича задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 26 березня 2020 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою провадження за заявою захисника Поповченка Олега Івановича, поданої в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , про роз`яснення судового рішення від 05 грудня 2019 року, викладеного в журналі судового засідання від 05 грудня 2019 року та зафіксованого на моменті 16:53:15, закрити.

В іншій частині апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців.

Головуючий:М.С. Глотов

Судді:І. О. Калугіна

Д. С. Чорненька