Документ № 92844111

Справа № 991/4872/20

Провадження № 1-кп/991/49/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2020 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Коліуша О.Л., суддів Ткаченка О.В. та Задорожної Л.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Паштенко І.О.

прокурора Касьяна А.О.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисників Дульського О.Л., Пархети А.А.,

Овсяннікова В.В.

перекладача Теряєва Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву обвинуваченого ОСОБА_2 про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 березня 2018 року за № 52018000000000291, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Авдіївка Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Баку Республіки Азербайджан, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Під час судового розгляду від обвинуваченого ОСОБА_2 надійшла заява про відвід. У своїй заяві вказував, що колегія суддів, знаючи про те, що у нього є захисник за договором, адвокат Дульський О.Л., безпідставно всупереч його запереченням призначила йому захисника за дорученням, у зв`язку з цим вважає, що колегія суддів має упереджене відношення до нього та його адвоката Дульського О.Л. та порушила його право на захист.

Захисники обвинуваченого адвокати Дульський О.Л. та Пархета А.А. заяву про відвід колегії суддів підтримали.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Овсянніков В.В. підтримали заяву обвинуваченого ОСОБА_2 .

Прокурор Касьян А.О. вважав, що підстав для задоволення відводу немає, твердження про упереджене відношення до обвинуваченого та його захисника, з огляду на неодноразові неявки захисника у судові засідання, є передчасним, а тому заява про відвід є затягуванням справи.

Розглянувши заяву, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

В силу ст. 76 КПК суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

Також, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Паунович проти Сербії» від 03.12.2019 (заява № 54574/07), зокрема, в пункті 35 зазначив, що безсторонність означає відсутність упередженості або прихильності. Її наявність чи відсутність може бути оцінена за суб`єктивним критерієм, де повинні прийматися до уваги особисті переконання і поведінка певного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість в конкретній справі, та об`єктивним критерієм, який визначає, чи надав відповідний суддя достатні гарантії, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості. Щодо другого критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно виправданим (див. «Мікалеф проти Мальти» [ВП], № 17056/06, § 96, ЄСПЛ 2009). Для того, щоб задовольнити вимогу неупередженості, національний суд повинен дотримуватися як суб`єктивних, так і об`єктивних критеріїв.

Отже, при об`єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (колегії суддів) необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді (колегії суддів). Суб`єктивний критерій, у свою чергу, вимагає оцінки реальних дій окремого судді (колегії суддів) під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у поведінці судді (колегії суддів), які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність.

Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Оцінюючи обґрунтованість посилань обвинуваченого на упередженість складу суду, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст. 49 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов`язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо: 1) відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника; 2) підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об`єктивних причин не може його залучити самостійно; 3) слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 52 КПК України у кримінальному провадженні щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, участь захисника є обов`язковою.

Суд зазначає, враховуючи те, що у цьому кримінальному провадженні участь захисника є обов`язковою та у зв`язку із неодноразовим відкладенням судових засідань за неявки захисника обвинуваченого адвоката Дульського О.Л., що призводило до порушення основоположного права обвинуваченого на захист, а також, враховуючи гарантоване право на справедливий розгляд та вирішення справи у розумні строки, з метою недопущення порушення прав інших учасників та з метою забезпечення повної реалізації обвинуваченим ОСОБА_3 його прав, останньому колегією суддів призначено захисника з центру безоплатної вторинної правової допомоги. Вказані обставини не свідчать про упередженість колегії суддів, а, навпаки, свідчать про забезпечення судом права обвинуваченого на захист.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 під час судового засідання 27.10.2020 особисто виявляв бажання про призначення йому захисника з центру безоплатної правової допомоги.

Отже, заявлений відвід не містить належних та достатніх обставин, які б свідчили про наявність підстав передбачених ст. 75 КПК України та обґрунтованих доводів про упередженість суддів та їх заінтересованість у результатах розгляду даного кримінального провадження. Аналізуючи доводи обвинуваченого з точки зору зазначених суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності суду, суд вважає, що відсутні очевидні факти, що можуть поставити під сумнів безсторонність складу суду та свідчити про особисту упередженість в цій справі колегії суддів та кожного судді окремо. Заявлений відвід колегії суддів не ґрунтується на вимогах ст. 75,76 КПК України, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід колегії суддів у складі Коліуша Олега Леонідовича, Ткаченка Олега Володимировича та Задорожної Лариси Іванівни.

На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 76, 81, 371, 372 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_2 про відвід колегії суддів у складі Коліуша Олега Леонідовича, Ткаченка Олега Володимировича та Задорожної Лариси Іванівни відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складений 13 листопада 2020 року.

Головуючий суддя О.Л. Коліуш

Судді - О.В. Ткаченко

Л.І. Задорожна