- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
- Секретар : Черевач І.І., Заплатинської К.В.
- Захисник/адвокат : Янченко С.П.
- Прокурор : Семак І.А.
Справа № 991/9562/20
Провадження1-кс/991/9797/20
У ХВ АЛ А
25 листопада 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2, ОСОБА_3,
прокурора ОСОБА_4,
підозрюваного ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,
у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.
За версією органу досудового розслідування, в середині 2016 року ОСОБА_5 створено та очолено злочинну організацію з розподілом на структурні частини в м. Одеса та в м. Києві.
В склад структурної частини в м. Одеса входили ОСОБА_7, який виступав керівником структурної частини організації, ОСОБА_8, ОСОБА_9 її учасники, та інші особи додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних злочинах встановлюються.
Учасникам вказаної групи ОСОБА_5 визначив такі функції: організація ввезення на територію України текстильних виробів і товарів легкої промисловості; придбання або створення товариств, які б виступали імпортерами таких товарів в Україні, управління рахунками цих товариств; виготовлення (підробка) договорів купівлі продажу та інвойсів на такі товари із заниженими цінами; організація доставки цих товарів до МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС для розмитнення; підготовки та подання митних декларації та інших документів для розмитнення цих товарів за заниженою митною вартістю, з неповними даними про коди УКТ ЗЕД товарів; надання неправомірної вигоди службовим особами митних органів при розмитненні цих товарів; сплати митних платежів у заниженому розмірі для випуску цих товарів в обіг, отримання для цього коштів товариствами імпортерами у вигляді безоплатної фінансової допомоги від інших пов`язаних товариств; організації протидії спробам розслідування злочинної діяльності організації, зокрема, переслідування співробітників правоохоронних органів, які здійснювали такі розслідування; організації приховування злочинної діяльності організації; подання додаткових митних декларацій, аналогічних до вказаних тимчасових митних декларацій, для завершення митного оформлення товарів із заниженою митною вартістю; отримання судових рішень про скасування рішень про коригування заниженої митної вартості вказаних товарів.
В склад структурної частини в м. Києві входили керівник на той час Київської міської митниці ОСОБА_10, його заступник ОСОБА_11, в.о. начальника відділу митного оформлення № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС ОСОБА_12, старший державний інспектор ВМО ОСОБА_13, державні інспектори ОСОБА_14, ОСОБА_15, а також інші особи, додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних ними злочинах встановлюються.
Також до діяльності злочинної організації було залучено Директора департаменту адміністрування митних платежів ДФС України ОСОБА_16 .
Вказаній структурній частині ОСОБА_5 визначив такі функції: утримуватися від здійснення визначених автоматизованою системою ДФС АСАУР митних формальностей з контролю митної вартості; випускати товари, надані злочинною організацією для митного оформлення, у вільний обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі (виходячи з початкової заниженої митної вартості цих товарів, визначеної за підробленими договорами та інвойсами); замість митних формальностей, необхідних для контролю митної вартості товарів (надсилання запитів, витребування додаткових документів) відбирати зразки товарів для проведення експертиз, з метою створення передумов для невідкладного випуску товарів в обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі; після отримання результатів експертиз та додаткових митних декларацій, аналогічних за змістом до первісних ТМЦ приймати рішення про коригування митної вартості з недоліками, завідомо достатніми для скасування цих рішень в судовому порядку; після скасування рішення по коригування митної вартості завершувати митне оформлення за початковими заниженими даними про митну вартість.
Діючи у складі учасників одеської структурної частини злочинної організації ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інших, створили або придбали чи іншим чином отримали контроль, або почали використовувати з метою вчинення злочинів злочинною організацією ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» та ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ».
Також, для забезпечення функціонування злочинної організації ОСОБА_5 використовувалися також іноземні компанії: BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD, бенефіціарним власником яких він був, як контрагентів українських товариств імпортерів, підконтрольних злочинній організації.
Так, учасники одеської структурної частини злочинної організації, забезпечили доставку товарів за договорами, організували їх доставку до ВМО № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці; використовуючи електронні цифрові підписи компаній-імпортерів, подали в порядку електронного декларування тимчасові митні декларації типу ІМ40ТН зі ставкою мита 8%, вказавши в них занижені відомості про нижчу за мінімальну ринкову вартість цих товарів; подали супровідні документи до вказаних ТМД, зокрема, копії договорів купівлі продажу та відповідних інвойсів.
Натомість, діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та інших, попри дані автоматизованої системи ДФС АСАУР про ризик заниження договірної вартості та необхідність здійснення додаткових митних формальностей для контролю митної вартості, не здійснювала цих формальностей без належних для цього підстав.
Також, діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації ОСОБА_14, ОСОБА_15 відбирали зразки для проведення експертного дослідження товарів з метою визначення їх коду УКТ ЗЕД, що у будь-якому випадку не впливало на ставку митних платежів, тобто не мало жодного практичного сенсу крім, як створити видимість здійснення додаткових митних формальностей (експертиз), протягом яких товар має бути випущено в обіг, а також прикриття протиправних дій учасників київської структурної частини злочинної організації.
Разом з тим, після проведення експертиз із визначення коду УКТ ЗЕД товарів, учасники одеської структурної частини злочинної організації, використовуючи електронні цифрові підписи компаній імпортерів, подавали в порядку електронного декларування додаткові митні декларації типу ІМ40ДТ, з тією ж ставкою митних платежів і тією ж договірною вартістю (відповідно, тією ж сумою митних платежів), що були вказані у ТМД на відповідний товар.
Після чого, для приховання злочинної діяльності, учасники київської структурної частини злочинної організації, лише на даному етапі, замість етапу подання ТМД, приймали рішення про коригування митної вартості, зазначеної в додаткових митних деклараціях, з недоліками, що ставали підставою для скасування цих рішень в судовому порядку.
В подальшому, учасники одеської структурної частини злочинної організації, подавали позови і отримували рішення судів про скасування рішень про коригування митної вартості.
На підставі зазначених судових рішень, в подальшому завершувалося митне оформлення товарів за договорами купівлі продажу, у відповідності до вказаних у них заниженої вартості відповідних товарів.
Вказаними діями, Державному бюджету України завдано збитків у вигляді недоотримання митних платежів на суму 77 719 040, 72 грн.
26.11.2019 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України. Враховуючи неможливість вручення зазначеного повідомлення про підозру у день його складення внаслідок не встановлення місцезнаходження ОСОБА_5, вжито заходів для його вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме: зазначене повідомлення про підозру надіслано поштою на адресу його проживання.
27.11.2019 при встановленні місцезнаходження ОСОБА_5, йому вручено письмове повідомлення про підозру у скоєнні вищевказаних кримінальних правопорушень.
В подальшому ОСОБА_5 повідомлено про зміну повідомлення про підозру у вчиненні тих же злочинів.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 36 440 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В результаті внесення застави, ОСОБА_5 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. В подальшому, строк дії обов`язків було продовжено ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду до 23.05.2020, включно.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.04.2020 збільшено розмір застави, застосованої до підозрюваного ОСОБА_5 та ухвалою слідчого судді від 02.06.2020 змінено запобіжний захід, застосований до ОСОБА_5 шляхом покладання на нього процесуальних обов`язків, а саме:
1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду за першим викликом;
2) не відлучатися із м. Одеси та Одеської області без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді (суду);
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Постановою заступника Генерального прокурора керівника САП від 18.08.2020 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до 12 місяців, а саме до 26.11.2020.
16.11.2020 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування, відтак з цього часу строк розслідування перестав збігати.
В подальшому ухвалами слідчих суддів вищезазначені обов`язки, покладені на підозрюваного, також були продовжені, востаннє слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу, якою обов`язки продовжені до 26.11.2020, включно.
Також у клопотанні прокурор зазначає, що наявні обставини, які перешкоджають спрямуванню обвинувального акта до суду до закінчення строку дії вказаних обов`язків. Так, в межах вказаного строку потребується ознайомити сторону захисту з матеріалами досудового розслідування та здійснити ознайомлення з доказами сторони захисту, сформувати обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування та надати їх копії підозрюваним.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: ризик того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших учасників цього кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного обов`язків на два місяці до 26 січня 2021 року.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні подане клопотання підтримав та зазначив, що наведені у клопотанні ризики є актуальними з огляду на порушення підозрюваним одного із обов`язків, які були на нього покладені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019, під час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу та надав аргументацію їх існування аналогічну тексту клопотання. Посилаючись на існування ризиків, обсяг матеріалів досудового розслідування, який складає понад 150 томів, просив клопотання задовольнити та продовжити строк дії обов`язків на два місяці до 26 січня 2021 року. При продовженні обов`язків просив врахувати суд, що оскільки ОСОБА_5 проживає у м. Одесі, то для забезпечення його права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у м. Києві, не буде наполягати на продовженні обов`язку не відлучатися із м. Одеси та Одеської області без дозволу детектива, прокурора або суду, обмежившись територією України.
Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання, оскільки відсутні такі підстави для продовження обов`язків, як ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та складання обвинувального акта. Крім цього звернув увагу, що сторона обвинувачення не надає матеріали для ознайомлення, тим самим штучно створює умови для продовження обов`язків. При зверненні до детектива був наданий лише перший том кримінального провадження.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію захисника. Просив відмовити у продовженні строку дії обов`язків.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, в якому ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст.212, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 36 440 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В результаті внесення застави, ОСОБА_5 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. В подальшому, строк дії обов`язків було продовжено ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду до 23.05.2020, включно.
16.04.2020 Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу, якою звернено в дохід держави 35000620 гривень, які є частиною від суми застави у розмірі 70001240 гривень, внесеної відповідно до ухвали слідчого судді, як застава за ОСОБА_5 та одночасно збільшено розмір застави до 76598982 гривень.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.06.2020 змінено запобіжний захід, застосований до ОСОБА_5 шляхом покладання на нього процесуальних обов`язків, а саме:
1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду за першим викликом;
2) не відлучатися із м. Одеси та Одеської області без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді (суду);
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
В подальшому ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду вищезазначені обов`язки, покладені на підозрюваного, також були продовжені, востаннє строк дії обов`язків продовжений ухвалою слідчого судді до 26.11.2020, включно.
Необхідно відзначити, що постановою заступника Генерального прокурора керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 18.08.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 26 листопада 2020 року. 16.11.2020 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, відтак з цього часу строк розслідування припинив збігати.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовуються з метою досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_5, слідчий суддя має врахувати необхідність продовження строків дії обов`язків, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_5 вищезазначених кримінальних правопорушень, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 20.03.2018, а саме, з електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_2 », якою користується ОСОБА_5, з якого вбачається, що ОСОБА_5 планував та контролював вчинення злочинів злочинною організацією та усував перешкоди у їх вчиненні; (2) протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 25.06.2018, щодо вищенаведеної електронної скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відповідно до якого ОСОБА_16 (на той час ОСОБА_17 ) надавала ОСОБА_5 інформацію про перевірку очолюваного нею Департаменту ДФС, яка стосувалася схеми митного оформлення товарів за тимчасовими митними деклараціями по заниженій вартості; (3) протоколом огляду від 11.02.2020 мобільного телефону ОСОБА_16, в ході якого виявлена листування між електронними поштами « ІНФОРМАЦІЯ_3 », як власником телефону та «[email protected]» щодо надання інформації про перевірку Департаменту ДФС з приводу схеми митного оформлення товарів; (4) протоколом про результати аудіо-, відеоконтроля особи від 10.11.2017, проведеного у відношенні ОСОБА_5, згідно з яким останній обговорює питання схем розмитнення товарів та іншими матеріалами провадження у своїй сукупності; (5) протоколу огляду від 24.12.2019 з якого вбачається, що мобільний телефон, вилучений в ході обшуку 26.11.2019 в житлі ОСОБА_12 містить зображення ухвали про надання дозволу на обшук житла ОСОБА_18 у вказаному кримінальному провадженні, службовий документ УВБ ГУ ДФС у м. Києві щодо випуску товарів «тканина» ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ» у вільний обіг за тимчасовими деклараціями з порушенням вимог ст. 260 МКУ; (6) матеріалами виконання запиту про міжнародну правову допомогу, отриманими 26.05.2020 від компетентних органів ОАЕ, з яких вбачається, що ОСОБА_5 є бенефіціарним власником компанії INFORT TRADE LTD, за ціною контрактів з якою визначалась занижена митна вартість товарів підконтрольним ОСОБА_5 декларантами тощо.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст.212, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.10.2020 була встановлена наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик також знайшов своє підтвердження і при вирішенні питання про продовження покладених на підозрюваного обов`язків до 26.11.2020.
Так, стосовно загрози переховування підозрюваного, практика ЄСПЛ виходить з того, що тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, чи обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою (застосування запобіжного заходу). При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв`язки, будь-які зв`язки з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.
Слідчий суддя констатує, що відсутність нарікань з боку прокурора на процесуальну поведінку ОСОБА_5 за останні місяці вказує на його свідоме дотримання покладених на нього обов`язків. Проте при вирішені питання про продовження строку дії покладених обов`язків, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, за найтяжчий з яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, що на думку слідчого судді, разом з достатнім майновим станом останнього, наявністю у підозрюваного нерухомого майна поза межами України та громадянства іншої країни (відповідно до записів ОСОБА_5 в анкеті клієнта банку Investicijubank), може бути мотивом для нього переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
16.04.2020 Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу, якою звернено в дохід держави 35000620 гривень, які є частиною від суми застави у розмірі 70001240 гривень, внесеної відповідно до ухвали слідчого судді, як застава за ОСОБА_5 та одночасно збільшено розмір застави до 76598982 гривень у зв`язку із порушенням одного із покладених обов`язків. Тому, все зазначене є достатнім для того, щоб дійти висновку про ймовірність існування ризику переховування, який і дотепер має місце.
Також слідчий суддя вважає, що залишається актуальним і ризик можливого незаконного впливу ОСОБА_5 на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, який ґрунтується на ролі ОСОБА_5 в інкримінованих злочинах, повідомленні про підозру іншим учасникам злочинної організації та обізнаністю ОСОБА_5 щодо ролі кожного у скоєних злочинною організацією злочинах. Таким чином, на переконання суду, ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності може використовувати незаконний вплив на свідків з метою зміни останніми свідчень, їх викривлення або подальшої відмови від надання показів, а також узгоджувати спільні дії з іншими співучасниками злочину, що може зашкодити досудовому розслідуванню та можливому подальшому розгляду справи у суді. Вказаний ризик на теперішній час також залишається актуальним, не дивлячись на відсутність у матеріалах справи доказів такого незаконного впливу або спроб впливу підозрюваного на учасників даного кримінального провадження, з огляду на норми чинного законодавства, відповідно до яких, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на тих показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а отже до моменту безпосереднього отримання показів судом від учасників кримінального провадження стверджувати про повну відсутність ризику, неможливо. У матеріалах долучених до клопотання наявні відомості про ініціювання ОСОБА_5 кримінального переслідування співробітників правоохоронних органів у зв`язку зі здійсненням останніми досудових розслідувань щодо діяльності підконтрольних злочинній організації підприємств, а саме ТОВ «ТОРГЕСТ».
Окрім цього вважаю, що прокурором у судовому засіданні доведено і продовження існування ризиків можливого перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального провадження, що підтверджується протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у відношенні ОСОБА_5 та кримінальним провадженням № 42017000000003518, за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, за фактом спроби підкупу співробітника правоохоронного органу за зміну ним правової кваліфікації кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає безпідставним твердженням сторони захисту, що при виконанні вимог ст. 290 КПК України відсутні правові підстави продовження обов`язків.
Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення сторін кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування, в порядку ст. 290 КПК України, не включається у строки досудового розслідування. Водночас, згідно ч. 7 ст. 194 цього кодексу, обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців та у разі необхідності цей строк може бути продовжений. З аналізу вищевказаних норм вбачається, що у разі завершення досудового розслідування та наданні стороні захисту доступу до матеріалів провадження, в порядку ст. 290 КПК України та наявною необхідністю продовження строку дії обов`язків, вони можуть бути продовжені слідчим суддею до двох місяців.
Як встановлено у судовому засіданні детективом відкрито матеріали та надано перший том для ознайомлення. Отже, посилання захисту про неможливість продовження строку дії обов`язків, вважаю безпідставними.
З огляду на викладене, враховуючи доведеність прокурором у судовому засіданні продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які з часом проведення досудового розслідування мають тенденцію зменшуватися, проте у даному кримінальному провадженні з огляду на особу підозрюваного, попереднє порушення ним процесуального обов`язку та загальну специфіку кримінального провадження залишаються актуальними, хоча і значно зменшилися. З метою їх мінімізації та з урахуванням виконання вимог ст. 290 КПК України, необхідності підозрюваному ознайомлюватися із матеріалами кримінального провадження у м. Києві, з огляду на позицію прокурора про допустимість розширення географії пересування підозрюваного, вважаю за можливе клопотання прокурора задовольнити частково та продовжити дію обов`язків, визначених попередніми ухвалами слідчих суддів, а саме обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України з урахуванням пом`якшення обов`язку не відлучатися із м. Одеси та Одеської області без дозволу детектива, прокурора або суду на обов`язок не відлучатися за межі території України без дозволу детектива, прокурора або суду. На переконання суду саме визначені обов`язки в достатній мірі гарантують належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування.
Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, по кримінальному провадженню № 52017000000000636 від 26.09.2017 задовольнити частково.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду за першим викликом;
2) не відлучатися за межі території України без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді (суду);
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Строк дії ухвали встановити до 25 січня 2021 року, включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає
Слідчий суддя ОСОБА_1