Документ № 93216812

Справа № 991/8529/20

Провадження1-кс/991/8753/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, розглянувши скаргу адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які діють в інтересах ОСОБА_6, на повідомлення про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019 р.,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_3, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6, на повідомлення про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019, в якій захисники просять:

- скасувати повідомлення про підозру, складене 17.07.2020 року заступником Генерального прокурора ОСОБА_7 відносно ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 369-2, 351-2 КК України у кримінальному провадженні № 42014100020000046 від 25.02.2014 (на момент звернення зі скаргою у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019 року).

Скарга мотивована тим, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 369-2, 351-2 КК України, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного:

1) Діяння, інкриміноване ОСОБА_6, а саме участь у злочинах, вчинюваних злочинною організацією, що кваліфіковано за ч. 1 ст. 255 КК України, декриміналізовано, оскільки, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою» № 671-IX від 04.06.2020 (набрав чинності 27.06.2020), стаття 255 КК України була викладена в новій редакції, якою не передбачене таке діяння як участь у злочинах, вчинюваних злочинною організацією.

2) Повідомлення про підозру в частині дій, спрямованих на створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі ВККС) та її членів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 351-2 КК України, містить лише опис дій судді ОСОБА_8 та не містить відомості про дії ОСОБА_6, які б свідчили про наявність складу інкримінованого йому злочину. У повідомленні про підозру сторона обвинувачення зазначає, що проведення конкурсу з обрання члена ВККС за квотою Державної судової адміністрації України (далі ДСА) було обумовлено наданням неправомірної вигоди голові Окружного адміністративного суду міста Києва (далі ОАСК) ОСОБА_9 за вплив на суддю ОАСК ОСОБА_8 в особистих інтересах ОСОБА_6, однак таке обґрунтування, на думку захисників, виключає будь-який умисел ОСОБА_6 вчинити у рамках одних і тих же дій інший злочин, який не пов`язаний з його особистими інтересами. Таким чином, ані повідомлення про підозру, ані матеріали, додані до клопотання, не містять відомостей, які б вказували на обізнаність ОСОБА_6 із існуванням злочинної організації та про вчинювані нею злочини.

В основу обґрунтування підозри покладено матеріали, отримані внаслідок проведення слідчих (розшукових) дій (далі НСРД), які були отримані в рамках іншого кримінального провадження за № 42014100020000046 від 25.02.2014. У резолютивній частині ухвали слідчого судді, якою надано дозвіл на використання результатів НСРД, проведених у кримінальному провадженні № 42014100020000046, у іншому кримінальному провадженні за № 22020120000000019, стороні обвинувачення надано дозвіл на використання результатів НСРД у кримінальному провадженні № 22020120000000019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених іншими нормами Кримінального кодексу України, які є відмінними від ч. 1 ст. 351-2 КК України. За такого, результати НСРД у кримінальному провадженні № 22020120000000019, що використовує сторона обвинувачення на підтвердження вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 351-2 КК України, повинні бути визнані, у відповідності до ст. 87 КПК України, недопустимими.

3) Відповідно до тексту підозри за ч. 1 ст. 369-2 КК України, Голова ДСА ОСОБА_6 надав неправомірну вигоду нематеріального характеру голові ОАСК ОСОБА_9 у вигляді оголошення конкурсу на посаду члена ВККС задля призначення ОСОБА_10 членом зазначеної Комісії, а також організував штучні перешкоди у роботі члена ВККС ОСОБА_11 . Однак, у повідомленні про підозру ОСОБА_6 відсутні будь-які докази, що можуть підтвердити припущення органу досудового розслідування про надання ОСОБА_6 неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а також про прийняття такої пропозиції, обіцянки або неправомірної вигоди. Саме повідомлення про підозру ОСОБА_6 суперечить відомостям, що були викладені та відображені в самих матеріалах кримінального провадження.

4) За твердженням органу досудового розслідування, 17.07.2020 в рамках кримінального провадження № 42014100020000046 вручено повідомлення про підозру ОСОБА_6 шляхом подання його до канцелярії ДСА, однак за місцем роботи він був відсутній у зв`язку із перебуванням у відпустці. Враховуючи норми Кримінального процесуального кодексу України, вручення підозри у спосіб, який передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (здійснення виклику), в кримінальному провадженні застосовується у випадку неможливості вручення підозри внаслідок невстановлення місцезнаходження такої особи, що, у свою чергу, покладає на орган досудового розслідування (прокурора) обов`язок вжити всіх розумних та можливих заходів щодо встановлення місцезнаходження особи. Натомість, ОСОБА_6 ніхто не викликав до органу досудового розслідування для учасіт у процесуальних та/або слідчих діях, не намагався встановити його місцезнаходження, тому вручення повідомлення про підозру 17.07.2020 в порядку, встановленому для вручення повідомлень, не могло бути застосовано. Повідомлення про підозру, складене 17.07.2020, було вручено особисто ОСОБА_6 24.07.2020, що є грубим порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.

5) повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 17.07.2020 було складене з порушенням вимог до змісту письмового повідомлення, передбачених п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 277 КПК України, та порядку вручення письмового повідомлення, встановленого ст. 278 КПК України, тобто не в день його складання. Також, зібрані в ході досудового розслідування докази, якими сторона обвинувачення обґрунтовує підозру ОСОБА_6, не пов`язують його особу поза розумним сумнівом з подією інкримінованих кримінальних правопорушень та не є достатніми для того, щоб виправдати подальше досудове розслідування відносно ОСОБА_6, якому було повідомлено про підозру без наявності достатніх фактичних даних, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 скоїв ці кримінальні правопорушення. Повідомлення про підозру ґрунтується лише на припущеннях сторони обвинувачення.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2020 провадження за даною скаргою відкрито.

В судовому засіданні захисники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доводи скарги підтримали, просили задовольнити із викладених у ній підстав.

Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти доводів захисників, посилаючись на обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри та набуття ним процесуального статусу підозрюваного у встановлений Кримінальним процесуальним кодексом України спосіб, просив відмовити у задоволенні скарги.

Дослідивши матеріали скарги та надані в судовому засіданні докази, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Згідно положень статті 33-1 Кримінального процесуального кодексу України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються:

а) кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем;

б) кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368, 368-3-369, 369-2, 369-3 КК України.

Із матеріалів скарги вбачається, що досудове розслідування здійснюється у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019 (об`єднане з кримінальним провадження № 22020120000000019 від 17.07.2020, яке виділено в окреме провадження з кримінального провадження № 42014100020000046 від 25.02.2014), зокрема, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 369-2, ст. 351-2 КК України, та іншими статтями Кримінального кодексу України, серед яких є і тяжкі кримінальні корупційні правопорушення відповідно до статей 12, 45 КК України.

В рамках даного кримінального провадження розслідуються обставини можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, а саме: на початку лютого 2019 року голова ОАСК ОСОБА_9, умисно, з використанням свого службового становища, в особистих інтересах, створив злочинну організацію з метою вчинення тяжких злочинів, до якої залучив суддів ОАСК ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_16 . Вказані особи в подальшому протягом лютого -липня 2019 року вчинили злочини у складі здочинної організації та залучили до злочинів, вчинюваних цією організацією, адвокатів ОСОБА_17, ОСОБА_18, голову ДСА ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_19, інших службових та фізичних осіб.

Також, у рамках даного кримінального провадження розслідуються обставини можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України, а саме: Голова ДСА надав неправомірну вигоду керівництву ОАСК за сприяння у прийняття позитивного рішення суддею вказаного суду у справі № 640/2306/19.

Крім того, в рамках даного кримінального провадження розслідуються обставини можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 351-2 КК України, а саме: судді ОАСК ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_16, адвокати ОСОБА_17, ОСОБА_18, голова Державної судової адміністрації України ОСОБА_6 та ОСОБА_10, ОСОБА_19, інші службові та фізичні особи вчинили перешкоджання роботі ВККС, а саме створили штучні перешкоди у діяльності ВККС та її членів.

Відповідно до змісту пункту 20-2 Перехідних положень Розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України у разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 статті 33-1 КПК України, слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті. Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу).

Враховуючи викладене, а також те, що захисники у скарзі оскаржують повідомлення про підозру в рамках кримінального провадження № 52019000000000522 від 21.06.2019, в якому здійснюється досудове розслідування щодо кримінальних правопорушень, серед яких є й такі, що підсудні Вищому антикорупційному суду, то в даному випадку судовий контроль повинен здійснюватися слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Крім того, в даному пункті зазначено, що частину першу статті 303 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 - зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону.

В свою чергу, у пункті 4 § 2 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі Закон), який набрав чинності 15 грудня 2017 року, зазначено, що Підпункти 11-27,45пункту 7§ 1 цього розділувводяться вдію черезтри місяціпісля набраннячинності цимЗаконом,не маютьзворотної діїв часіта застосовуютьсядо справ,по якимвідомості прокримінальне правопорушення,внесені в Єдиний реєстрдосудових розслідуваньпісля введенняв діюцих змін.

Зокрема, в зазначений перелік (Підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1) входить і підпункт 23 пункту 7 § 1 Закону, відповідно до якого слідує: частину першу статті 303 доповнити пунктом 10 такого змісту:

«10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником»;

З огляду на викладене, п. 10 ч.1 ст. 303 КПК України щодо можливості оскарження повідомлення про підозру вводиться в дію через три місяці після набрання чинності Законом (15 грудня 2017 року), тобто, з 15 березня 2018 року, а тому, враховуючи пункт 4 § 2 розділу 4 даного Закону, повідомлення про підозру може бути оскаржено в рамках кримінальних проваджень, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після 15 березня 2018 року.

Як вбачається з матеріалів скарги, постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_7 від 17.07.2020 року із матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014100020000046 від 25.02.2014 виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_18 у вчиненні інкримінованих зазначеним особам діянь, в окреме провадження, якому присвоєно № 22020120000000019 від 17.07.2020.

Із матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014100020000046 від 25.02.2014 виділено матеріали досудового розслідування за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 344, ч. 1 ст. 369-2, ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 351-2, ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 343, ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 190 КК України, в окреме провадження, якому присвоєно № 22020120000000020 від 17.07.2020 року.

Матеріали досудових розслідувань № 22020120000000019 від 17.07.2020 року та № 22020120000000020 від 17.07.2020 року об`єднано в одне провадження за № 22020120000000019.

Постановою начальника управління САП Офісу Генерального прокурора ОСОБА_20 від 12.08.2020 матеріали досудових розслідувань № 52019000000000522 від 21.06.2019 та № 22020120000000019 від 17.07.2020 об`єднано в одне провадження та присвоєно номер кримінального провадження № 52019000000000522.

17 липня 2020 року у кримінальному провадженні № 42014100020000046 від 25.02.2014 (з якого виділено матеріали кримінального провадження № 22020120000000019 та об`єднано з кримінальним провадженням № 22020120000000020, присвоєно номер № 22020120000000019, яке об`єднано з кримінальним провадженням № 52019000000000522 присвоєно номер № 52019000000000522 від 21.06.2019) заступником Генерального прокурора ОСОБА_7 складено та підписане письмове повідомлення про підозру голові ДСА ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III), ч. 1 ст. 369-2 КК України (в редакції Закону України від 22.11.2018 № 2617-VІІІ), ст. 351-2 КК України.

Відомості про кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6, первинно внесені до ЄРДР за ч. 1 ст. 255 КК України (епізод 13) 29.07.2019 (Том № 2 а.с. 47), за ч. 1 ст. 369-2 КК України (епізод 10) 29.07.2019 (Том № 2 а.с. 46), за ч. 1 ст. 351-2 КК України (епізод 6) 29.07.2019 (Том № 2 а.с. 44).

Таким чином, відомості про кримінальні правопорушення за вказаними вище епізодами були внесені до ЄРДР вже після введення в дію зазначених змін, що наділяє слідчого суддю правом щодо розгляду даної скарги.

Щодо статусу підозрюваного у кримінальному провалженні.

Відповідно дост.277КПК України,письмове повідомленняпро підозрускладається прокуроромабо слідчимза погодженнямз прокурором. Повідомлення маємістити таківідомості: 1)прізвище тапосаду слідчого,прокурора,який здійснюєповідомлення; 2)анкетні відомостіособи (прізвище,ім`я,по батькові,дату тамісце народження,місце проживання,громадянство),яка повідомляєтьсяпро підозру; 3)найменування (номер)кримінального провадження,у межахякого здійснюєтьсяповідомлення; 4) зміст підозри; 5)правова кваліфікаціякримінального правопорушення,у вчиненніякого підозрюєтьсяособа,із зазначеннямстатті (частинистатті)закону Українипро кримінальнувідповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7)права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Письмове повідомленняпро підозрувручається вдень йогоскладення слідчимабо прокурором,а увипадку неможливостітакого вручення-у спосіб,передбачений цимКодексом длявручення повідомлень . Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч.ч. 1, 4 ст. 278 КПК України).

17 липня 2020 року у кримінальному провадженні № 42014100020000046 від 25.02.2014 р. заступником Генерального прокурора ОСОБА_7 складено та підписане письмове повідомлення про підозру голові Державної судової адміністрації України ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III), ч. 1 ст. 369-2 КК України (в редакції Закону України від 22.11.2018 №2617-VIII), ст. 351-2 КК України (а.с. 1-36, Том № 1).

Відповідно допротоколу повідомленняпро підозру ОСОБА_6 від 17.07.2020(а.с.37,Том №2)у зв`язкуз тим,що місцеперебування ОСОБА_6 станом на17.07.2020не встановлено та у зв`язку із неможливістю особистого вручення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_6, за дорученням заступника Генерального прокурора ОСОБА_7 детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_21 вручено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, зокрема, вжито наступні заходи:

-17.07.2020 вручено повідомлення про підозру адміністрації за місцем роботи ОСОБА_6 в приміщенні Державної судової адміністрації України за адресою: м. Київ, вул. Липська, 18/5, та зареєстровано головним спеціалістом управління організаційного забезпечення та контролю Державної судової адміністрації України 17.07.2020 р. о 17 год. 09 хв., що підтверджується відтиском печатки про отримання (а.с. 1, Том № 2);

-17.07.2020 за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, складено акт про відмову дорослого члена сім`ї ОСОБА_6 дружини ОСОБА_22 засвідчити підписом отримання повідомлення про підозру на 2 арк., що додається до протоколу (а.с. 38-40, Том № 2).

24 липня 2020 року об 11 год. 35 хв. повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 17.07.2020 у кримінальному провадженні № 42014100020000046 від 25.02.2014 р. було отримано ОСОБА_6 в приміщенні Національного антикорупційного бюро України, що підтверджується підписом ОСОБА_6 про отримання (а.с. 31, Том № 2).

Посилання захисників, що такий спосіб вручення повідомлення про підозру є незаконним, оскільки підозрюваний не отримав повідомлення про підозру у день його складання, судом не приймається до уваги, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст. 278, ч. 3 ст. 111 та ч. 2 ст. 135 КПК України, повідомлення про підозру повинно бути вручено особі у день його складання незалежно від будь-яких обставин за місцем проживання особи, а у разі його відсутності дорослому члену його сім`ї. При цьому, Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає обов`язку і права детектива відкласти вручення повідомлення про підозру та чекати настання сприятливих обставин для його вручення особі, яка не може його отримати в день складання в силу певних причин.

Оскільки, письмове повідомлення про підозру вручалось дорослому члену сім`ї ОСОБА_6 його дружині ОСОБА_22, яка відмовилась його отримати, що підтверджується матеріалами справи, то слічий суддя дійшов до висновку, що детективом дотримано вимог ч. 1 ст. 278, ч. 3 ст. 111, ч. 2 ст. 135 КПК України, є підстави зробити висновок, що повідомлення про підозру вручено законно, відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, і ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 від 30 вересня 2020 року кримінальне провадження № 52019000000000522 від 21.06.2019 в частині повідомленої підозри ОСОБА_6 (повідомлений про підозру 17.07.2020 під час досудового розслідування кримінального провадження № 42014100020000046 від 25.02.2014) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою, а саме, набранням чинності 27.06.2020 Закону України № 671-ІХ від 04.06.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою», яким ст. 255 КК України викладено в новій редакції, в свою чергу скасована кримінальна відповідальність за участь у злочинах, вчинюваних злочинною організацією, та оскільки цим законом скасована кримінальна відповідальність за участь у злочинах, вчинюваних злочинною організацією, він має зворотну дію в часі відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність правових підстав для надання оцінки повідомлення про підозру в частині підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, оскільки в частині повідомленої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, кримінальне провадження закрито, а тому слідчий суддя позбавлений можливості здійснювати судовий контроль повідомленої підозри в цій частині згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Із аналізу практики Європейського суду з прав людини можна виділити такі критерії стандарту доказування «обґрунтована підозра»:

- існування фактів та інформації, які дали змогу переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення;

- факти, якими обґрунтовується підозра можна «розумно» вважати такими, що підпадають під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність;

- обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб`єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні;

- стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.

Так, санкція ст.351-2 КК України передбачає можливість призначення покарання у виді штрафу від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років. Відповідно до норм ч. 2 ст.12 КК України (у редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018, діє з 01.07.2020) вказане кримінальне правопорушення є кримінальним проступком, так як передбачає покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

За ч. 2 ст. 217 КПК України, не можуть бути об`єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину, крім випадків, коли це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. У таких випадках розслідування злочину та кримінального проступку здійснюється за правилами досудового слідства. Положенняглави 25цього Кодексу в такому разі не застосовуються.

Таким чином, Кримінальний процесуальний кодекс допускає можливість об`єднання в одному кримінальному провадженні досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину. Оскільки дії ОСОБА_6, якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку безпосередньо пов`язані із діями осіб, яким повідомлено про вчинення злочину і роз`єднання кримінальних проваджень щодо проступку та щодо злочинів в даному випадку може негативно вплинути на повноту досудового розслідування (встановити всі обставини сукупності кримінальних правопорушень в даному кримінальному провадженні) провадження щодо кримінального проступку та щодо злочину правомірно об`єднані в даному кримінальному провадженні.

Так, в судовому засіданні слідчим суддею досліджені, зокрема, такі документи з метою встановлення причетності/непричетності ОСОБА_6 до кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється:

- протокол огляду від 04.05.2020 інформації, що міститься на матеріальному носії, за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіоконтролю особи, на якому зафіксовано:

розмови від 13.02.2019, 25.02.2019, 26.02.2019 ймовірно ОСОБА_9 з особою, до якої він звертався як ОСОБА_23, щодо доцільності та своєчасності звернення із заявою про забезпечення позову, змісту заяви про забезпечення позову, перебігу проведення конкурсу;

розмови від 26.02.2019 ймовірно ОСОБА_9 з ймовірно суддею ОСОБА_8 щодо доцільності розгляду заяви. У ході розмови ОСОБА_9 повідомив, що заяву повинні відкликати;

розмови ймовірно ОСОБА_9 із невстановленою особою 11.03.2019 щодо питання « ОСОБА_24 » та можливості скасування результатів конкурсу, проведеного ВРП. У ході розмови ОСОБА_9 вказав, що ОСОБА_24 за вирішення питання повинен буде щось для нього зробити;

розмови від 12.03.2019 та 13.03.2019 ймовірно ОСОБА_9 з ймовірно суддею ОСОБА_8 щодо змісту ухвали про зупинення рішення комісії, необхідності посилання на Закон про ВРП, щодо змісту протоколу;

розмови від 13.03.2019 ймовірно ОСОБА_9 з особою до якої він звертався, як ОСОБА_23, перед яким він звітує за виконання досягнутих раніше домовленостей та пропонує відкрити виконавче провадження щодо ВРП та за необхідності дати «пару копеек»;

розмови ймовірно ОСОБА_9 від 13.03.2019 із невстановленою особою щодо необхідності взяти «пару копеек» за відкриття виконавчого провадження за фактом призупинення рішення ВРП;

розмови від 18.03.2019 ймовірно ОСОБА_9 з ймовірно суддею ОСОБА_8 щодо подання ВРП апеляційної скарги на ухвалу та обговорення варіантів скасування застосованого заходу та строків надіслання справи до апеляційної інстанції;

розмови від 21.03.2019 ймовірно ОСОБА_9 із невстановленою особою по телефону щодо ситуації з ОСОБА_25, під час якої ОСОБА_9 повідомив співрозмовнику, що останній повинен їм допомогти та розповів про ситуацію навколо питання ОСОБА_25 ;

розмови ймовірно судді ОСОБА_9, що мали місце 09.04.2019, 25.04.2019, які стосуються проведення конкурсу на члена ВККС, обставин, пов`язаних із спец.перевіркою ОСОБА_26, надання результатів спеціальної перевірки до ДСА та строку призначення ОСОБА_26 ;

- протокол огляду від 03.07.2020 інформації, що міститься на матеріальних носіях, за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіоконтролю особи ОСОБА_12, на якому зафіксовані розмови ймовірно ОСОБА_27 з суддею ОСОБА_28 та адвокатом ОСОБА_29 щодо обставин подачі позовів та характеру цих позовів, що за твердженням сторони обвинувачення підтверджують їх доводи щодо штучного створення перешкод у роботі ВККС та існування узгодженості дій між особами. У цьому ж протоколі зафіксована розмова від 26.03.2019 між ймовірно ОСОБА_30 та адвокатом Кравцем, у ході якої ОСОБА_31 повідомив останньому про розмову із ОСОБА_25, зазначивши «потому что уже и ОСОБА_24 позвонил, ОСОБА_25, говорит : «А что ж вы отказали. Я ж уже конкурс обьявил» та вказав, що на останнього здійснюють тиск з метою непроведення конкурсу;

- протокол огляду від 06-07.2020 інформації, що міститься на матеріальному носії за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіоконтролю особи ОСОБА_9 у ресторані «Мур Мур» у м. Києві. У протоколі зафіксована розмова від 27.06.2019 між ймовірно суддею ОСОБА_9, головою ВККС ОСОБА_32 та невстановленою особою щодо призначень до ВККС, прийняття рішення щодо закінчення строку повноважень членів ВККС, щодо надання допомоги ОСОБА_25 та призначення ОСОБА_25 до ВККС ОСОБА_26, який є товаришем ОСОБА_33 замість ОСОБА_34, оцінки дій ОСОБА_35 щодо оскарження дій, пов`язаних із проведенням конкурсу на зайняття вакантної посади члена ВККС за квотою ДСА, щодо вжиття ОСОБА_36 заходів із звільнення ОСОБА_35 та ОСОБА_37 за власним бажанням та призначення ОСОБА_38 та ОСОБА_26 на їх місце. У ході розмови ОСОБА_9 також повідомив, що в разі подання ОСОБА_39 заяви про звільнення за власним бажанням та у разі відкликання ним заяв, поданих до правоохоронних органів, зможе узгодити із ОСОБА_25 питання про внесення заднім числом змін до наказу про призначення ОСОБА_26 в частині виключення пункту про звільнення ОСОБА_35 ;

- протокол огляду від 07.07.2020 інформації, що міститься на матеріальних носіях інформації за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіоконтролю особи, а саме ОСОБА_9, ОСОБА_12, що містить зафіксовану розмову від 12.03.2019 та 04.04.2019 між ймовірно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з приводу вжиття ОСОБА_9 заходів із забезпечення проходження ОСОБА_10 конкурсу у члени ВККС, зокрема можливо за квотою ДСА України. У ході розмови від 16.04.2019 ОСОБА_10 подякував ОСОБА_9 за забезпечення проходження конкурсу у члени ВККС за квотою ДСА на що той відповів, щоб він також дякував ОСОБА_40 за підтримку і що той ще повинен забезпечити йому спеціальну перевірку та підписати наказ. У ході розмові з ОСОБА_10 від 19.06.2019 ОСОБА_9 повідомив останньому про попередження ОСОБА_41 щодо необхідності подання членами ВККС ОСОБА_39 та ОСОБА_42 заяв про звільнення за власним бажанням під загрозою відкриття щодо них кримінальних проваджень («пойдет в прокуратуру с підозрою») та щодо внесення ОСОБА_24 змін у наказ у разі подання ОСОБА_39 заяви про звільнення за власним бажанням;

- протокол огляду від 07-08.07.2020 інформації, що міститься на матеріальних носіях інформації за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіоконтролю особи, а саме ОСОБА_9 в приміщенні його кабінету. У протоколі зафіксована розмова, що мала місце 13.03.2019 ймовірно між ОСОБА_9 та ОСОБА_19, що стосується необхідності умовляння ОСОБА_25 призначити замість ОСОБА_43, який завжди буде до них прислухатися та ситуації із оголошеннями конкурсів на посади членів ВККС за тією чи іншою квотою;

- протокол огляду від 12.07.2019 серед іншого веб-сайту «Державної судової адміністрації України», що містить публікацію від 15.03.2019 під назвою «ДСА України оголошує публічний конкурс з добору для призначення членом ВККС України», публікацію від 16.04.2019 під назвою «Визначено переможця конкурсу з добору кандидатів для призначення членом ВККСУ», а також публікацію від 06.05.2019 під назвою «Призначено члена ВККСУ за квотою Голови ДСА України із додатком у вигляді наказу від 06.05.2019 № 156/к, відповідно до якого ОСОБА_10 призначено членом ВККС строком на 4 роки з дня призначення. На цьому ж веб-сайті міститься публікація від 03.07.2019 під назвою « ОСОБА_44 зараховано до штату Комісії на посаду члена Комісії»;

- протокол огляду від 25.06.2020 інформації, що міститься на матеріальних носіях інформації за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіоконтролю особи, а саме ОСОБА_9 у його службовому кабінеті, у якому відображено зміст розмови ймовірно ОСОБА_9, що мала місце 20.06.2019 із невстановленою особою, що стосується прискорення зарахування ОСОБА_10 до штату. У розмові ОСОБА_9 акцентувалася увага на тому, що ОСОБА_10 не є самостійною особою;

- протокол огляду від 29.06.2020 02.07.2020 інформації, що міститься на матеріальних носіях інформації за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіоконтролю особи, а саме судді ОСОБА_12 у його службовому кабінеті. У цьому протоколі зафіксовано

розмову, що мала місце 02.04.2019 між ймовірно ОСОБА_12 та ОСОБА_9 щодо обставин забезпечення позову за заявою ОСОБА_6 та розмову, яка місце 03.04.2019 між ймовірно ОСОБА_9, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 щодо їх вигоди, пов`язаної із ситуацією навколо ОСОБА_6 та Уповноваженої з прав людини;

розмову, що мала місце 24.05.2019 за участю ОСОБА_9 та ОСОБА_45 щодо ситуації навколо строку повноважень членів ВККС та існуванням вказівки щодо припинення діяльності певних членів ВККС, що призначалися у 2014 році;

- копія наказу голови Державної судової адміністрації України ОСОБА_46 від 06.05.2019 № 156/к про призначення ОСОБА_10 членом ВККС строком на чотири роки з дня призначення та припинення ОСОБА_11 виконання повноважень члена ВККС за квотою Державної судової адміністрації України;

- протокол огляду від 12.07.2020 веб-сайту «Державної судової адміністрації України» на якому розміщено пояснення представника ДСА України на позов ОСОБА_47 із вимогами про визнання відсутності повноважень члена ВККС ОСОБА_11 та проханням відмовити у задоволенні позову;

- копія ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2019 у справі № 640/2298/19 за позовом ОСОБА_6 до Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя при Вищій раді правосуддя, якою задоволено заяву ОСОБА_6 про забезпечення позову та зупинено дію рішення Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя при Вищій раді правосуддя, прийнятого за результатами розгляду пункту 9 порядку денного засідання, закріпленого Протоколу № 2 від 15.02.2019, яким визначено переможцем конкурсу на посаду Голови ДСА України ОСОБА_48 ;

- постанова Касаційного адміністративного суду від 20.11.2019, якою скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2019 та відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_6 про вжиття заходів забезпечення позову;

- копія ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2019 у справі № 640/6722/19 за позовом ОСОБА_49 до Конкурсної комісії з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя, Голови конкурсної комісії з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя ОСОБА_50, якою задоволено частково заяву ОСОБА_51 про забезпечення позову та заборонено Конкурсній комісії з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя приймати рішення про визначення кандидатів, які рекомендуються для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя, заборонено Голові конкурсної комісії з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя ОСОБА_52 подавати на розгляду Президента України список кандидатів, які рекомендуються для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради правосуддя. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 ця ухвала була скасована, а у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено;

- копії судових рішень Окружного адміністративного суду міста Києва, у справах за позовами ряду осіб із вимогами про встановлення відсутності у членів ВККС, зокрема ОСОБА_53, ОСОБА_11, повноважень членів ВККС та Суворовського районного суду м. Одеса за фактом забезпечення позову про заборону ВККС проводити кваліфікаційне оцінювання суддів;

- протоколи допиту ОСОБА_54 від 29.07.2019, ОСОБА_11 від 31.07.2019 за фактом перешкоджання діяльності ВККС суддями ОАСК, вчинення незаконного впливу на них з боку голови ОАСК ОСОБА_9 ;

- протокол допиту ОСОБА_53 від 01.08.2019 щодо обставин перешкоджання його діяльності та здійснення на нього впливу з боку суддів ОАСК та судді Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_55 ;

- протокол допиту ОСОБА_56 від 01.08.2019 щодо обставин втручання у його діяльність суддя з боку керівництва ОАСК;

- протокол допиту ОСОБА_57 від 13.09.2019;

- висновок експерта за результатами проведення судової експертизи відео-, звукозапису № 23078/3434-3436 від 14.02.2020, відповідно до якого, частина із наданих на дослідження фонограм (фрази, репліки) належать ОСОБА_9 та ОСОБА_12, надано висновок про відсутність ознак монтажу, переривань чи змін на досліджених фонограмах.

Також досліджено документи, надані стороною захисту в обґрунтування, доводів скарги, однак вони не є настільки переконливими, щоб повністю виключити можливість причетності ОСОБА_6 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Так, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування.

Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку, що підозра, про яку повідомлено ОСОБА_6 не є вочевидь необґрунтованою.

За такого, слідчий суддя дійшов до висновку, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 17.07.2020 відповідає вимогам ст. 277 КПК України та вручено у спосіб, передбачений ч. 1 ст. 278, ч. 3 ст. 111 та ч. 2 ст. 135 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні скарги адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_3, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6, слід відмовити.

Керуючись, ст.ст. 2, 3, 33-1, 303, 277-278, 309, 369-372, 392-395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_58