Документ № 93336628

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 760/24541/19

провадження № 51-5019ск19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Бородія В. М.,

суддів Мазура М. В., Іваненка І. В.,

розглянувши касаційну скаргу адвоката Любченка Олексія Івановича в інтересах Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17 листопада 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 серпня

2019 року задоволено клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Барабанщикова Є. С., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Посвистаком О. М. та надано тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ПАТ «Укрнафта» з можливістю вилучення належним чином завірених копій документів.

Ухвалою судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17 листопада 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ПАТ «Укрнафта» - адвоката Любченка О. І. на зазначену ухвалу слідчого судді у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

У касаційній скарзі представник ПАТ «Укрнафта» Любченко О. І., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, висловлює вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційний суд необґрунтовано відмовив

у відкритті апеляційного провадження, оскільки ухвала слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додану до неї копію судового рішення, Верховний Суд дійшов такого висновку.

З касаційної скарги та доданої до неї копії ухвали апеляційного суду видно,

що Любченко О. І. оскаржив в апеляційному порядку ухвалу слідчого судді, якою надано тимчасовий доступ до речей і документів ПАТ «Укрнафта» з можливістю отримання їх належно завірених копій.

Ухвалою судді апеляційного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана на ухвалу слідчого судді, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Частиною 1 ст. 309 КПК передбачено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Цей перелік є вичерпним і оскаржена ухвала слідчого судді до нього не входить, адже п. 10 ч. 1 зазначеної статті передбачено можливість оскарження в апеляційному порядку ухвал слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, що посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких юридична особа позбавляється можливості здійснювати свою діяльність.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню

в апеляційному порядку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановивши, що апеляційну скаргу подано на ухвалу слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів

ПАТ «Укрнафта» з можливістю вилучення належним чином завірених копій документів, що не позбавляє підприємство можливості здійснювати свою діяльність, дійшов обґрунтованого висновку, що така ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Урахувавши наведене, а також те, що зазначену ухвалу слідчого судді постановлено в межах його компетенції, апеляційний суд прийняв законне рішення про відмову

у відкритті апеляційного провадження. Колегія суддів вважає таке рішення обґрунтованим, оскільки воно постановлене із дотриманням вимог кримінального процесуального закону.

Доводи касаційної скарги адвоката Любченка О. І. щодо необхідності врахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 23 травня 2018 року (справа № 243/6674/17), є необґрунтованими, оскільки в даному кримінальному провадженні слідчий суддя ухвалив рішення в межах повноважень, наданих йому КПК.

Також, необґрунтованими є посилання захисника на рішення Конституційного Суду України №3-рп/2015 від 08 квітня 2015 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 171-2

Кодексу адміністративного судочинства України, в аспекті права на оскарження ухвали слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей і документів

у межах кримінального провадження.

Твердження адвоката Любченка О. І. щодо істотних порушень вимог

кримінального процесуального закону, допущених Київським апеляційним судом

є необґрунтованими, оскільки не є предметом цього касаційного провадження.

Неспроможними є також доводи адвоката щодо ухвалення оскаржуваного судового рішення незаконним складом суду.

Так, пунктом 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК у редакції Закону України від 18 вересня 2019 року № 100-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» ( набрав чинності

22 вересня 2019 року) підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня набрання чинності Законом № 100-IX, якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

З дня набрання чинності Законом № 100-IX, у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України або досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури суди апеляційної інстанції (крім Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду) припиняють приймати до розгляду апеляційні скарги. У разі якщо судовий розгляд

у судах першої та апеляційної інстанцій не закінчено до дня набрання чинності вказаним Законом № 100-IX, такі кримінальні провадження передаються до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому цим Кодексом порядку.

У зв`язку з вищевикладеним суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ухвалив рішення в межах його компетенції.

Крім того, суддя апеляційного суду при ухваленні рішення про відмову у відкритті провадження діяв відповідно до приписів ч. 4 ст. 399 КПК, а тому доводи скаржника, що суд мав діяти за іншою процедурою є необґрунтованими.

Верховним Судом не встановлено обставин, які були би підставами для скасування зазначеної ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Любченка Олексія Івановича в інтересах Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду

від 17 листопада 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

В. М. Бородій М. В. Мазур І. В. Іваненко