Документ № 93356829

Справа № 991/9591/20

Провадження1-кс/991/9827/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

слідчого судді Олійник О.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Сташака Я.В.

адвоката Дригваль Н.П.

детектива Романюка М.О.

представника потерпілого Жиліча С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви адвоката Дригваль Наталії Петрівни в інтересах ОСОБА_1 , адвоката Трекке Артема Сергійовича, в інтересах ОСОБА_2 про відвід детективів Національного антикорупційного бюро України від здійснення розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000209 від 24.03.2017,

В С Т А Н О В И В :

23.11.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшла заява адвоката Дригваль Наталії Петрівни, подана в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , від 20.11.2020 про відвід детективів Національного антикорупційного бюро України Романюка М.О., Самойленка М.В., Гюльмагомедова Д.О. від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 (справа № 991/9591/20, провадження № 1-кс/991/9827/20).

Цього ж дня до суду надійшла заява адвоката Трекке Артема Сергійовича, подана в інтересах ОСОБА_2 , про відвід цих же детективів Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 (справа №991/9601/20, провадження №1-кс/991/9837/20).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.11.2020 зазначені заяви адвокатів були об`єднані в одне провадження - справу під номером 991/9591/20, провадження № 1-кс/991/9827/20.

Обставини, на які у заявах посилаються захисники

Зі змісту обох заяв вбачається, що вони містять вимоги щодо відводу одних і тих же детективів Романюка М.О., Самойленка М.В., Гюльмагомедова Д.О. від здійснення розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 на підставі п.3 ч. 1 ст. 77 КПК України через існування ознак особистої заінтересованості детективів у результатах кримінального провадження, а також обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в їх неупередженості.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Дригваль Н.П. у своїй заяві про відвід детективів наводить такі доводи щодо існування ознак особистої заінтересованості детективів в результатах кримінального провадження:

1) У кримінальному провадженні керівник Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Гюльмагомедов Д.О. 20.08.2020 призначив судово-економічну експертизу, проведення якої відбувалося у закритому постановою прокурора від 27.08.2020 кримінальному провадженні, що є грубим порушенням закону з боку детективів щодо порядку збирання доказів і проведення слідчих дій. Прийняття постанови про призначення експертизи, як припускає захисник, могло бути датоване минулою датою, коли провадження ще не було закритим. Усвідомлюючи, що кримінальне провадження закрито та подальше проведення слідчих дій є незаконним, детективи Гюльмагомедов Д.О., Романюк М.О. не відкликали постанову про призначення експертизи, не повідомили експерта про закриття кримінального провадження, чим створили умови для незаконного проведення експертного дослідження.

За фактом можливого підроблення детективом ОСОБА_3 офіційних документів під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, була зареєстрована заява у Єдиному реєстрі досудових розслідувань про вчинення злочину за № № 62020100000002019 від 08.10.2020 за ознаками ч. 1 ст. 366 КК України.

Незважаючи на те, що висновок експерта ОСОБА_4 ТОВ «Експертна група «ЕС енд ДІ» отриманий у незаконний спосіб поза процесуальними строками, детективи Романюк М.О. та ОСОБА_5 представили його як доказ під час судового засідання з розгляду скарги на постанову прокурора про закриття кримінального провадження, що свідчить про їх умисне маніпулювання з метою продовження кримінального переслідування.

2) ТОВ «Експертна група ЕС енд ДІ», в якому експерт ОСОБА_4 є засновником та керівником, перемогла майже у всіх конкурсах Національного антикорупційного бюро України, які проводились щодо послуг з проведення економічних, ринкових досліджень (укладено 11 договорів, що підтверджується звітами про договори про закупівлю за вересень 2019 року - жовтень 2020 року), що свідчить про умисну фальсифікацію доказової бази у кримінальному провадженні. Ці факти надають підставу припустити, що ТОВ «Експертна група «ЕС Енд ДІ» загалом та ОСОБА_4 як експерт та генеральний директор зокрема, надавали необ`єктивні, упереджені висновки, які були необхідні саме детективам Національного антикорупційного бюро України для підтвердження фактів, в яких мали інтерес детективи, що є грубою фальсифікацією доказовою бази та свідчить про особисту зацікавленість детективів у результатах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000209.

За фактом можливого складання експертом ТОВ «Експертна група «ЕС Енд ДІ» завідомо неправдивого висновку експерта у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, була зареєстрована заява у Єдиному реєстрі досудових розслідувань про вчинення злочину за ознаками ст. 384 КК України.

Після висвітлення у ЗМІ ситуації з виграними конкурсами ТОВ «Експертна група «ЕС Енд ДІ» НАБУ розпочало обирати інших замовників для надання послуг з проведення економічних та ринкових досліджень, про що свідчать Звіти про договори про закупівлю від 19.10.2020, 10.11.2020. Це підтверджує, що постійні перемоги однієї компанії не просто збіг подій, та свідчить про наявність певних домовленостей між детективами Національного бюро та експертом ОСОБА_4 .

3) Детективи НАБУ долучили висновок експерта Педь І.В. № 1041/46701 від 24.09.2020 до судової справи щодо розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження від 27.08.2020, яка розглядалась Вищим антикорупційним судом, розуміючи, що він не є допустимим доказом, оскільки отриманий в поза процесуальний, незаконний спосіб, а саме після закриття кримінального провадження.

4) Детективи НАБУ Романюк М.О., ОСОБА_5 всупереч положенням КПК України здійснили 20.08.2020 допит експертів на досудовому розслідуванні, чим по суті чинили тиск на експертів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які проводили комісійну судову економічну експертизу, за результатами якої 02.08.2019 був складений висновок № 25973/213-216, яким не підтверджено завдання матеріальних збитків (шкоди) покупцям (постачальникам) електричної енергії. Фактично детективи НАБУ намагалися отримати роз`яснення висновку, складеного за результатами комісійної судової економічної експертизи, що прямо заборонено ст. 65 КПК України.

5) Не дивлячись на те, що Акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» була подана заява про залучення останнього як потерпілого, детективами Національного антикорупційного бюро України не були проведені жодні слідчі дії на підтвердження факту завдання збитків цьому товариству. Сторона захисту 30.10.2020 і 06.11.2020 направила детективу Романюку М.О. клопотання щодо приєднання до матеріалів кримінального провадження фінансової звітності АТ «НЗФ» за 2017 рік та про витребування в АТ «НЗФ» і АТ «ЗЗФ» документів на підтвердження інформації, викладеної в їх заявах про залучення потерпілими у кримінальному провадженні, але станом на 20.11.2020 детектив не повідомив про результати розгляду цих клопотань.

Детективи НАБУ направляли до САП офіційне повідомлення про те, що АТ «НЗФ» і АТ «ЗЗФ» не мають статусу потерпілих у кримінальному провадженні, однак станом на день складання скарги на клопотання захисника прокурор не надав копію такого повідомлення. Разом з тим, під час оскарження постанови про закриття кримінального провадження детективи змінили свою думку щодо наявності в товариств статусу потерпілих.

На думку захисника Дригваль Н.П., викладені обставини свідчать про те, що детективи Романюк М.О., Самойленко М.В., Гюльмагомедов Д.О. мають упереджене ставлення до підзахисного ОСОБА_1 , інших підозрюваних у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017, результатів досудового розслідування в цілому, не намагаються досягти об`єктивної істини у справі, провести повне, неупереджене розслідування, а лише намагаються притягнути до кримінальної відповідальності завідомо невинних осіб, довести свою позицію, обвинувальний ухил будь-якою ціною, отже особисто зацікавлені в результатах розслідування, яке безпосередньо впливає на їх професійний імідж.

30.11.2020 адвокат Дригваль Н.П. в інтересах ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подала до суду доповнення до заяви про відвід детективів НАБУ. У доповненнях вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті LIGA.net було опубліковано статтю під назвою «Роттердам+: формула любви за 39 млрд грн». Як зазначається у статті, журналіст LIGA.net зустрівся з детективами НАБУ ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , які озвучили свою версію створення формули, розповіли раніше неназвані деталі та імена. У статті наведені висловлювання детективів стосовно встановлених ними обставин у справі. Деякі з тверджень явно свідчать про сформовану позицію детективів щодо винуватості підозрюваних, їх упередженість, наявність політичного підтексту, та намагання будь-яким способом не допустити закриття кримінального провадження.

Схожого змісту стаття була опублікована раніше ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сайті «Слідство інфо» під назвою «Формулу «Роттердам+» написали в офісі ДТЕК, знаючи, що вона необґрунтована, - НАБУ».

Наведені у публікаціях твердження детективів свідчать про явне порушення гарантованої національним законодавством та міжнародно-правовими актами презумпції невинуватості, оскільки зазначені висловлювання відображають думку про передчасне визнання винуватості фігурантів кримінального провадження у вчиненні злочину.

Адвокат Трекке А.С. у заяві про відвід детективів НАБУ від здійснення розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000209 посилається на те, що аналіз процесуальної поведінки детективів та прийнятих ними рішень свідчить про їх упередженість та необхідність їхнього відводу у кримінальному провадженні. Захисник посилається на такі обставини:

1) Детективами здійснюється досудове розслідування протягом 3,7 років з порушенням принципу розумності строків;

2) Детективами 27.10.2020 було безпідставно зупинено досудове розслідування з метою його затягування;

3) Прийняття детективами процесуальних рішень та здійснення слідчих дій в межах зупиненого досудового розслідування, а саме проведення призначеної постановою детектива від 20.08.2020 судово-економічної експертизи в період, коли кримінальне провадження було зупинене, а потім і закритим із 27.08.2020;

4) Детективами безпідставно та всупереч закону надано для розголошення матеріали кримінального провадження, що спричинило невиправдане поширення відомостей, що становлять таємницю слідства, та інформації приватного характеру, яка стосується підозрюваних;

Захисник вважає, що поведінка детективів НАБУ Самойленка М. та ОСОБА_10 , ОСОБА_11 свідчить про їх упередженість у цьому кримінальному провадженні та необхідність здійснення їх відводу, з метою запобігання безпідставному затягуванню досудового розслідування у кримінальному провадженні та забезпечення об`єктивного встановлення обставин справи.

Позиція учасників розгляду заяви про відвід

Адвокат Дригваль Н.П. підтримала подану нею заяву із доповненнями і просила відвести детективів Самойленка М. та Романюка М., Гюльмагомедова Д. від досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Адвокат Трекке А.С. у судове засідання не з`явився, надіславши клопотання про розгляд заяви про відвід детективів за його відсутності.

Детектив Романюк М.О. заперечив проти відводів детективів. Зазначив, що процесуальна позиція детективів, які відповідно до ст. 40 КПК України є самостійними у своїй процесуальній діяльності, у кримінальному провадженні не може бути підставою для їх відводу. Процесуальні рішення про зупинення досудового розслідування від 20.08.2020, 27.10.2020 детективи приймали в межах своїх повноважень та за наявності для того підстав. Законність постанови про зупинення досудового розслідування від 27.10.2020 була перевірена слідчим суддею і в задоволенні скарги захисника було відмовлено. Експерт Педь І.В. ТОВ «Експертна група «ЕС енд ДІ» є незалежним експертом, до якого зверталися у тому числі і адвокати. Проведення призначеної 20.08.2020 експертизи було можливим, оскільки кримінальне провадження було закрите в частині епізодів, а її висновки мали значення і для розслідування епізодів за фактами вчинення кримінальних правопорушень, які залишилися. Експерти були викликані і допитані помилково, у відповідності із попередньою редакцією КПК (до внесення змін до п.2 ч.5 ст.69 КПК України), але наслідком таких дій може бути невикористання їх результатів. Матеріали досудового розслідування, які надавалися детективами слідчому судді під час розгляду скарг на постанову про закриття кримінального провадження, були доступні для ознайомлення усім учасникам в рівному обсязі і обмежень ні для кого не було, в тому числі для захисників. Щодо інтерв`ю журналісту LIGA.net, то детективи озвучили ті відомості, які вже були оголошені у відкритому судовому засіданні під час розгляду скарг. Просив відмовити у задоволенні заяв про відвід детективів.

Детективи Самойленко М.В., Гюльмагомедов Д.О. у судове засідання не з`явилися, про свою позицію щодо заявлених їм відводів не повідомили.

Представник потерпілого АТ «НЗФ» - адвокат Жиліч С.М. заперечив проти задоволення заявлених відводів детективів, вважаючи їх безпідставними. Пояснив, що після подання заяви про залучення потерпілим АТ «НЗФ» надано пам`ятку про процесуальні права і обов`язки потерпілого у кримінальному провадженні, що свідчить про набуття статусу потерпілого товариством, винесення детективом постанови з цього питання не було необхідним. Інформацію в Інтернеті розцінює як намагання детективів повідомити громадськості про хід досудового розслідування, оскільки сторона захисту постійно ініціює публікації про кримінальне провадження, в яких перекручує факти.

Заслухавши захисника, детектива і представника потерпілого, дослідивши матеріали заяв про відвід, слідчий суддя дійшла наступного висновку.

Статтею 80 КПК України визначено, що заява про відвід слідчого (детектива) може бути заявлена під час досудового розслідування особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, за наявності підстав, передбачених ст. 77 КПК України. Заява про відвід під час досудового розслідування подається одразу після встановлення підстав для такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим.

У кримінальному провадженні №52017000000000209 від 24.03.2017 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є підозрюваними, у зв`язку з чим їх захисника мають право подати заяви про відвід детективів від участі в цьому кримінальному провадженні.

Положеннями статті 77 КПК України визначені підстави для відводу прокурора, слідчого, дізнавача. Так, пунктом 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, на який посилаються захисники, визначено, що детектив не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є встановлення упередженості суб`єкта процесуальної діяльності при вирішенні поставлених перед ним питань. Як вбачається із формулювань ст. 77 КПК України, така упередженість може виникнути у зв`язку з наявністю у процесуального суб`єкта інтересу особистого характеру в результатах кримінального провадження. Інші обставини, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості детектива, мають бути обумовлені конкретними фактами, які можуть бути перевірені.

У заявах про відвід детективів адвокати посилаються в загальному на такі обставини:

- прийняття процесуальних рішень і здійснення процесуальних дій, які, на думку захисників, є незаконними, порушують встановлений КПК України порядок збирання доказів;

- поведінка детективів під час розгляду скарг на постанову прокурора про закриття кримінального провадження від 20.08.2020 щодо сприяння особам, які подали скарги, в доведенні перед слідчим суддею їх права подавати скарги та підстав для скасування постанови прокурора;

- розголошення відомостей досудового розслідування, висловлювання у публікаціях в мережі Інтернет щодо кримінального провадження, що порушує презумпцію невинуватості підозрюваних.

У Витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань зазначено, що ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 є детективами, які разом з іншими детективами, здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000209 від 24.03.2017.

Захисники не навели обставин, які б вказували на особисту заінтересованість детективів у результатах кримінального провадження, тобто під час розгляду заяв не встановлено, що детективи мають власний приватний інтерес щодо досягнення певного результату досудового розслідування і кримінального провадження в цілому.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Повноваження слідчого органу досудового розслідування, пов`язані зі здійсненням ним досудового розслідування, закріплені в частині другій цієї статті. При цьому частиною п`ятою статті встановлено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Відповідно до засад законності (ч. 2 ст. 9 КПК України), прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Детективи як сторона обвинувачення здійснюють збирання доказів, зокрема, шляхом проведення слідчих (розшукових) дій (ч. 2 ст. 93 КПК України), за наявності достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення їх мети (ч. 2 ст. 223 КПК України).

Залучення детективом експерта для проведення експертизи з метою встановлення розміру матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України), є не тільки його правом, але і обов`язком, відповідно до вимог п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України. Сам по собі факт наявності у матеріалах кримінального провадження декількох висновків експертів, які містять відмінні один від одного висновки (відповіді на питання), про що зазначають у заявах адвокати, не виключає повноважень детектива, у разі наявності для того підстав, призначити проведення експертизи іншому експерту для з`ясування тих же питань.

Експерти ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , згідно з наданими захисником копіями протоколів, були допитані детективами як експерти (з роз`ясненням прав, обов`язків експерта), а не як свідки, про що стверджує адвокат Дригваль Н.П. У зв`язку з цим доводи про порушення детективами ОСОБА_9 , ОСОБА_5 встановленої пунктом 11 ч. 2 ст. 65 КПК України заборони на допит експертів як свідків є безпідставними.

За правилами статті 94 КПК України оцінку кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення здійснюють слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом. При цьому жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Як передбачено ч. 3 ст. 110 КПК України, процесуальне рішення у формі постанови виноситься детективом у випадках, передбачених КПК України, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне. Одним із таких випадків є прийняття рішення про зупинення досудового розслідування після повідомлення особі про підозру в порядку і з підстав, визначених статтею 280 КПК України. Тобто до повноважень детектива належало право винести постанови від 20.08.2020 і від 27.10.2020 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні. Законність вкзаних постанов слідчим суддею при розгляді заяви про відвід не може перевірятися.

Щодо залучення особи, яка не є заявником, - АТ «НЗФ» - як потерпілого у кримінальному провадженні, то норми КПК України не передбачають обов`язку детектива виносити постанову про визнання такої особи потерпілим. Так, за правилами ч. 3 ст. 55 КПК України особа є потерпілим з часу подання після початку кримінального провадження заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Підтвердження того, що детективи у продовж досудового розслідування змінювали свою офіційну позицію щодо процесуального статусу цього товариства у кримінальному провадженні, адвокати не надали. Окрім того, норми частини 5 ст. 55 КПК України вимагають від слідчого, прокурора винесення вмотивованої постанови про відмову у визнанні потерпілим, якщо є очевидні та достатні підстави вважати, що заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди. Тобто лист детектива на адресу прокурора, на який посилається захисник, не може визначати процесуальний статус особи у кримінальному провадженні.

Отже, враховуючи встановлені обставини і наведені норми КПК України, слідчий суддя дійшла висновку, що думка захисників щодо необґрунтованості, незаконності прийняття або неприйняття процесуальних рішень детективами, проведення слідчих дій, щодо недопустимості певних доказів, отриманих стороною обвинувачення, не є тими обставинами, які свідчать про особисту заінтересованість детективів у результатах кримінального провадження або про їх упередженість під час досудового розслідування щодо сторони захисту.

З приводу доводів адвокатів про надання детективами дозволу на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування представникам осіб, які подали скарги на постанову прокурора від 27.08.2020 про закриття кримінального провадження, та відмову в наданні таких матеріалів стороні захисту, слідчий суддя враховує таке.

У листі детективів ОСОБА_12 , ОСОБА_9 від 30.09.2020 на адресу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про надання копій матеріалів кримінального провадження №52017000000000209 в 10 томах у зв`язку із розглядом скарг ГО «ЦПК», АТ «НЗФ» на постанову прокурора від 27.08.2020 про закриття кримінального провадження зазначено, що орган досудового розслідування надає дозвіл на ознайомлення заявником і потерпілим з усіма наданими до суду матеріалами кримінального провадження. Для адвокатів осіб, які мали статус підозрюваних у кримінальному провадженні, детективи вказали про обмеження щодо ознайомлення із трьома томами із десяти у зв`язку із тим, що розголошення наявних у них відомостей може зашкодити подальшому проведенню досудового розслідування в разі його відновлення (т. 2 а.с.176). Така позиція детективів узгоджується із нормами ч. 1 ст. 222 КПК України про те, що обсяг відомостей досудового розслідування можна розголошувати лише в тому обсязі, в якому детектив, прокурор визнають можливим. Окрім того, як пояснив у судовому засіданні детектив Романюк М.О., під час розгляду зазначених скарг на постанову прокурора адвокатам все ж таки був наданий дозвіл на ознайомлення з усіма поданими суду матеріалами досудового розслідування і для жодного з учасників не було встановлено обмежень зі сторони детективів.

Надання детективами Романюком М.О., Самойленком М.В., ОСОБА_3 інтерв`ю для журналіста LIGA.net щодо фактів про хід досудового розслідування у кримінальному провадженні з повідомленням інформації, розголошення якої, на думку детективів, не зашкодить досудовому розслідуванню, не суперечить нормам ч. 1 ст. 222 КПК України. Із наданої захисником Дригваль Н.П. публікації вбачається, що відомості про імена підозрюваних у кримінальному провадженні були розміщені редакцією, а не названі безпосередньо детективами, відповідно до наведених у статті цитат.

Відповідно ч. 1, 5 ст. КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК України, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Та поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Із наданих адвокатами документів не вбачається, що детективи НАБУ Романюк М.О., Самойленко М.В., ОСОБА_3 допустили щодо підозрюваних у кримінальному провадженні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 поведінку або публічні висловлювання, які б вказували на порушення з їх боку вимог презумпції невинуватості щодо зазначених учасників кримінального провадження.

Сам факт інформування суспільства про хід кримінального провадження, яке має значний суспільний інтерес, не свідчить про порушення вказаного принципу.

Слід зазначити, що поширення інформації про досудове розслідування відбулося і під час розгляду скарг у Вищому антикорупційному суді на постанову прокурора від 27.08.2020 у справі № 991/7670/20 про закриття кримінального провадження, що здійснювалося у відкритому судовому засіданні у режимі трансляції на каналі "Youtube", із дослідженням значного обсягу матеріалів кримінального провадження, у тому числі щодо повідомлення певним особам про підозру у вчиненні злочинів, щодо призначення і проведення експертиз тощо, у тому числі з участю самих адвокатів ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . Проте такий відкритий розгляд в режимі трансляції був необхідний у демократичному суспільстві, враховуючи також встановлені карантинні обмеження для доступу журналістів до залу судових засідань.

На підставі наведеного вище слідчий суддя дійшла висновку, що заяви захисників Дригваль Н.П., Трекке А.С. про відвід детективів НАБУ Романюка М.О., Самойленка М.В., Гюльмагомедова Д.О., які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000209 від 24.03.2017, містять відомості, які за своєю суттю не є такими, що об`єктивно свідчать про особисту заінтересованість вказаних детективів у результатах кримінального провадження, та/або такими, що викликають обґрунтовані сумніви в їх неупередженості під час здійснення досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні щодо підозрюваних ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . У зв`язку із цим заяви про відвід детективів від участі у кримінальному провадженні задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 2, 22, 77, 80, 81, 309, 372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Дригваль Наталії Петрівни, подану в інтересах ОСОБА_1 та заяву адвоката Трекке Артема Сергійовича, подану в інтересах ОСОБА_2 , про відвід детективів Національного антикорупційного бюро України від здійснення розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000209 від 24.03.2017 залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О. В. Олійник