Документ № 93391018

Справа № 623/261/19

Провадження № 1-кп/991/123/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Коліуша О.Л., суддів Ткаченка О.В. та Задорожної Л.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Паштенко І.О.

прокурора Касьяна А.О.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Дульського О.Л., Войченка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_1 адвокатів Дульського О.Л. та Пархети А.А. про скасування запобіжного заходу у вигляді застави, застосованого до ОСОБА_1 та повернення заставодавцю ОСОБА_3 грошових коштів, внесених в якості застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 березня 2018 року за № 52018000000000291, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дружківка Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дружківка Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18.12.2019 до суду повторно надійшло клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Дульського О.Л. та Пархети А.А. про скасування запобіжного заходу у вигляді застави, застосованого до ОСОБА_1 , та повернення заставодавцю ОСОБА_3 грошових коштів. В обґрунтування своїх доводів захисниками у клопотанні зазначено, що належне повідомлення про підозру ОСОБА_1 не було здійснено, оскільки вручено йому неуповноваженою особою, а тому ОСОБА_1 не набув процесуального статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, тобто і не є особою, по відношенню до якої можна було б застосовувати заходи забезпечення кримінального провадження. Крім того у клопотанні вказано на відсутність обставин, які свідчать про те, що наявні ризики передбачені ст. 177 КПК України. Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду зазначено, що ОСОБА_1 не має наміру переховуватися, адже він має міцні соціальні зв`язки, сім`ю, постійне та єдине місце проживання та місце роботи. Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 не може впливати на хід досудового розслідування, оскільки воно вже закінчено, всі необхідні речі та документи вилучено та оглянуто, усі докази зібрані, свідки опитані, проведені експертизи та інші слідчі дії. Щодо ризику незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні зазначено, що потерпілих у цьому кримінальному провадженні не має, зі свідками ОСОБА_1 не має жодного зв`язку, даних, що чітко вказують на факти психологічного чи то фізичного тиску (впливу) на свідків і джерело такого доказу не має. Щодо ризиків про перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення зазначено, що не існує жодної обставини, яка б дала підстави вважати, що ОСОБА_1 може чи має намір вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрювався та обвинувачується. Крім того, захисники просили врахувати, що ОСОБА_1 раніше не судимий, не перебуває на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах, працює на посаді судді Дружківського міського суду Донецької області, за час роботи зарекомендував себе позитивно.

В судовому засіданні захисник Дульський О.Л. відмовився від оголошення клопотання та висловлення думки щодо нього та просив розглядати його за участі усіх учасників, а саме - захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката Лівочки П.В.

Адвокат Войченко С.В. таобвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зазначили, що мають спільну позицію з адвокатом Дульським О.Л.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, вважав що сторона захисту не наводить жодних аргументі, які скасовують ризики, які були констатовані при обранні запобіжного заходу. Справа перебуває на стадії розгляду, коли не допитані свідки, а тому ризик впливу на свідків не зменшився. Крім того, зазначив, що на ризик переховування від суду вказує тяжкість пред`явленого обвинувачення та наявність інших кримінальних проваджень, які знаходяться на розгляді Вищого антикорупційного суду. Всі ці обставини вказують, що жодних підстав для скасування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 не вбачається.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, розглянувши клопотання, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Виходячи із законодавчого формулювання норми частини 1 статті 331 КПК України, розгляд клопотання про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого можливий після початку судового розгляду, який згідно з ч. 1, 2 ст. 347 КПК України починається після закінчення підготовчих дій та оголошення головуючим про початок судового розгляду, а також оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта. Разом з тим, виходячи із загальних засад кримінального провадження, передбачених ст. 7 КПК України та враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, суд вважає за можливе розглянути вказане клопотання до початку судового розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, має право подати до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Клопотання повинно бути обґрунтованим та відповідати вимогам, передбаченим ч. 2, 3 КПК України.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 26.04.2018 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят гривень) для працездатних осіб з застосуванням обов`язків, передбачених ч. 4 ст. 194, ст. 195 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора, суду за кожним викликом; не відлучатися із м. Дружківка Донецької області та с. Райське Костянтинівського району Донецької області, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_5 ОСОБА_6 , у цьому провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. Строк дії обов`язків було визначено в межах досудового розслідування до 27.05.2018 включно.

27.04.2018 заставодавцем ОСОБА_3 була внесена застава у розмірі 70 480,00 гривень.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11.06.2018 у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно підозрюваного ОСОБА_1 було відмовлено.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 11.11.2019 у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Дульського О.Л. про скасування запобіжного заходу у вигляді застави, застосованого до ОСОБА_1 , та повернення заставодавцю ОСОБА_3 грошових коштів, внесених в якості застави, відмовлено.

Вирішуючи заявлене клопотання захисників про скасування запобіжного заходу у вигляді застави, суд вважає, що ризики передбаченні ст. 177 КПК України суттєво не зменшились, з огляду на те, що справа перебуває на стадії судового розгляду, а тому виконання процесуальних обов`язків обвинуваченим ОСОБА_1 є однією з умов забезпечення права на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки.

Отже, стороною захисту не надано належних доказів на підтвердження обставин, які вказують на зменшення ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого та можуть бути підставою для скасування обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді застави. Враховуючи, що дія запобіжного заходу у вигляді застави не припинилась, судове провадження даного кримінального провадження не завершене, з метою забезпечення в подальшому належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконання ним своїх процесуальних обов`язків, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування запобіжного заходу.

Разом з тим, суд зазначає, що під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у Солом`янському районному суді м. Києва, останній обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-1, ч. 3 ст. 368 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 16.11.2020 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-1 КК України було закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Тобто, на цей час ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, за який передбачено покарання до 10 років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Суд також враховує, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення або скасування, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

На думку суду, такими підставами є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.

Згідно із загальною практикою Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім струмуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що дія запобіжного заходу у вигляді застави не припинилась, судове провадження даного кримінального провадження не завершене, однак при цьому приймаючи до уваги майновий і сімейний стан обвинуваченого, обставини, які змінилися після ухвалення попереднього судового рішення про застосування запобіжного заходу (зменшення обсягу обвинувачення), його процесуальну поведінку, суд дійшов висновку про можливість зменшення застави до 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 63 060,00 гривень, оскільки вказаний розмір застави відповідає меті запобіжного заходу та може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

У клопотанні захисник також просить повернути заставодавцю ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 70 480,00 гривень, внесені у якості застави за ОСОБА_1 . Однак сам заставодавець з такою заявою до суду не звертався, а обвинуваченим та його захисниками не надано підтвердження повноважень на представництво інтересів заставодавця, у зв`язку з чим клопотання в цій частині не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 182, 331, 371, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_1 адвокатів Дульського О.Л. та Пархети А.А. про скасування запобіжного заходу у вигляді застави, застосованого до ОСОБА_1 та повернення заставодавцю ОСОБА_3 грошових коштів, внесених в якості застави, - задовольнити частково. Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 63 060,00 (шістдесят три тисячі шістдесят) гривень.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складений 08 грудня 2020 року.

Головуючий суддя О.Л. Коліуш

Судді О.В. Ткаченко

Л.І. Задорожна