- Головуючий суддя (ВАКС) : Білоус І.О.
- Суддя (ВАКС) : Кравчук О.О., Крук Є.В.
- Секретар : Манохіна О.Є.
- Прокурор : Кричун В.В.
Справа № 991/476/19
Провадження1-кп/991/82/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2020 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
Головуючої судді Білоус І.О.,
суддів: Кравчука О.О., Крука Є.В.,
секретар судового засідання Манохіна О.Є.
за участі:
прокурора Кричуна В.В.
представника третьої особи, щодо
майна якої вирішується
питання про арешт Дубовика О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000355 від 26 квітня 2019 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, проживає на АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, уродженки м. Тернополя, проживає на АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця с. Гопчиця Київської області, проживає на АДРЕСА_3 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1.Історія провадження
30 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 52019000000000355 від 26 квітня 2019 року стосовно обвинувачених ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з положеннями ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючої судді Білоус І.О., суддів Кравчука О.О. та Крука Є.В.
За результатом підготовчого судового засідання ухвалою від 17 жовтня 2019 року кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 призначено до судового розгляду, який на даний час триває.
30 листопада 2020 року через канцелярію Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києві від 12 лютого 2019 року у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 52018000000000098.
2.Зміст клопотання та позиції учасників судового розгляду
Третя особа, щодо майна якого вирішується питання про арешт - ОСОБА_1 заявив клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києві від 12 лютого 2019 року на ноутбук Apple MacBookPro A1502 s/n C02M569LFH00; мобільний телефон iP hone A1688 s/n НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 ; планшетний комп`ютер iPad 1454, s/n F4KK524RF19H ; флеш-накопичувач Trancend 2 gb № 5988262295.
У клопотанні ОСОБА_1 зазначив, що Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) в межах досудового розслідування кримінального провадження № 52018000000000098 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 28 січня 2019 року проведено обшук у квартирі АДРЕСА_4 де він на той час проживав.
За результатом обшуку виявлено та вилучено ноутбук Apple MacBookPro A1502 s/n C02M569LFH00; мобільний телефон iPone A1688 s/n НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 ; планшетний комп`ютер iPad 1454, s/n F4KK524RF19H ; флеш-накопичувач Trancend 2 gb № 5988262295 . Факт вилучення цих речей підтверджено протоколом обшуку від 06 лютого 2019 року та додатками до нього.
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12 лютого 2019 року у кримінальному провадженні № 52018000000000098 на вилучене майно накладено арешт, з метою збереження речових доказів. Вказану ухвалу винесено без виклику власника майна та його представника, тому відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України ОСОБА_1 має право заявити клопотання про скасування арешту майна.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 у заявленому клопотанні про скасування арешту майна зазначив, що вилучені у нього ноутбук, мобільний телефон, планшетний комп`ютер і флеш-накопичувач не можна вважати речовими доказами оскільки їх зміст суперечить вимогам ч. 1 ст. 98 КПК України. Ці доводи у клопотанні обґрунтовано тим, що вилучені у ОСОБА_1 електронні засоби самі по собі не містять інформації, яка може бути використана як доказ. При цьому виявлене детективами НАБУ електронне листування міститься на серверах, де розміщені електронні адреси абонентів, а тому, доступ до нього можна отримати з будь-якого пристрою.
У клопотанні ОСОБА_1 також зазначив, що електронне листування в месенджерах Viber і Telegram, яке детективами НАБУ виявлено в його мобільному телефоні також не можна вважати речовим доказом, оскільки зміст ч. 1 ст. 98 КПК України чітко визначає перелік цих доказів. У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 вважає, що арешт, накладений на речі, вилучені у нього під час обшуку, підлягає скасуванню.
У заявленому клопотанні також зазначено, що арешт на ноутбук, мобільний телефон, планшет і флеш-накопичувач накладено в ході досудового розслідування іншого кримінального провадження № 52018000000000098 із якого у подальшому виділено матеріали провадження № 52019000000000355 стосовно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Водночас, на думку ОСОБА_1 питання про скасування арешту його майна має розглядатись у кримінальному провадженні № 52019000000000355, оскільки подальший арешт цього майна в первісному кримінальному провадженні не може бути необхідним заходом забезпечення.
З цих підстав, ОСОБА_5 у клопотанні просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києві від 12 лютого 2019 року на ноутбук Apple MacBookPro A1502 s/n C02M569LFH00; мобільний телефон iPhone A1688 s/n НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 ; планшетний комп`ютер iPad 1454, s/n F4KK524RF19H ; флеш-накопичувач Trancend 2 gb № 5988262295 .
В ході судового розгляду представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - адвокат Дубовик О.В. підтримав заявлене ОСОБА_1 клопотання та наполягав на скасуванні арешту з підстав того, що вилучені під час обшуку речі не можна визнавати речовими доказами виходячи із змісту ч. 1 ст. 98 КПК України. Крім цього, на його думку, не є речовим доказом листування в месенджерах Viber і Telegram, яку детективи НАБУ виявили в мобільному телефоні ОСОБА_1 . Представник третьої особи - адвокат Дубовик О.В. також стверджував, що арешт на зазначене вище майно накладено в ході розслідування іншого кримінального провадження № 52018000000000098 із якого у подальшому було виділено матеріали кримінального провадження № 52019000000000355, тому подальший арешт в первісному кримінальному провадженні не є необхідним заходом забезпечення.
З цих підстав він наполягав на скасуванні арешту вказаного вище майна, оскільки, на його думку, відпала потреба подальшого застосування цього заходу.
Прокурор Кричун В.В. у судовому засіданні заперечив проти заявленого клопотання, посилаючись на те, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 12 лютого 2019 року обґрунтовано накладено арешт на майно ОСОБА_1 , з метою збереження речових доказів. Прокурор зазначив, що відповідно до постанови детектива НАБУ від 07 лютого 2019 року ноутбук Apple MacBookPro A1502 s/n C02M569LFH00; мобільний телефон iPhone A1688 s/n НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 ; планшетний комп`ютер iPad 1454, s/n F4KK524RF19H ; флеш-накопичувач Trancend 2 gb № 5988262295 визнано речовими доказами. Також зазначив, що в ході досудового розслідування із кримінального провадження № 52018000000000098 виділено матеріали в окреме провадження стосовно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і присвоєно № 52019000000000355. Після призначення цього провадження до судового розгляду прокурором заявлено клопотання про оголошення та долучення до матеріалів судової справи доказів, у тому числі речових доказів, вилучених під час обшуку в квартирі ОСОБА_1 . Тому, прокурор Кричун В.В. вважав, що лише після безпосереднього дослідження цих доказів в ході судового розгляду, а також, після всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, суд зможе надати їм оцінку в нарадчій кімнаті при винесенні остаточного рішення у справі.
З урахуванням викладеного, прокурор Кричун В.В. просив відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 щодо скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12 лютого 2019 року.
3. Релевантне законодавство
Відповідно до ч.ч. 1, 3 і 4 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особа. Ця особа має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути, у тому числі, особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.
В абзаці 2 ч. 1 ст. 174 цього Кодексу зазначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен урахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст.170 цього Кодексу визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У ч. 1 ст. 98 КПК України зазначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
4. Оцінки та мотиви суду
Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши зміст клопотання третьої особи - ОСОБА_1 про скасування арешту майна та доданих до нього документів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення.
Cудом установлено, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12 лютого 2019 року накладено арешт на ноутбук Apple MacBookPro A1502 s/n C02M569LFH00; мобільний телефон iP hone A1688 s/n НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 ; планшетний комп`ютер iPad 1454, s/n F4KK524RF19H ; флеш-накопичувач Trancend 2 gb № 5988262295, які вилучені 06 лютого 2019 року під час обшуку в квартирі ОСОБА_1 .
У цій ухвалі зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України вказане майно підлягає арешту, оскільки вилучені у ОСОБА_1 ноутбук, мобільний телефон, планшетний комп`ютер і флеш-накопичувач, за версією слідства, містить переписку та інформацію про відчуження об`єктів нерухомого майна, його реєстрацію та оцінку, яка може бути використана як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім цього, слідчий суддя, приймаючи це рішення, послався на постанову детектива НАБУ від 07 лютого 2019 року, згідно з якою ці предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 52018000000000098.
Судом під час розгляду клопотання ОСОБА_1 встановлено, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 52018000000000098 із нього виділено матеріали в окреме провадження та присвоєно № 52019000000000355. По закінченню досудового розслідування провадження № 52019000000000355 його направлено до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті. У п.п. 69 Розділу ІІ «Прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення» Реєстру матеріалів досудового розслідування, який є додатком до обвинувального акту у кримінальному провадженні № 52019000000000355 стосовно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зазначено постанову про визнання речовими доказами (технічні засоби, вилучені у ОСОБА_1 ).
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 23 КПК України не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 374 цього Кодексу рішення щодо речових доказів приймається судом у нарадчій кімнаті при винесенні вироку у справі.
У цьому аспекті, суд зазначає, що на даний час судовий розгляд кримінального провадження № 52019000000000355 стосовно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 триває. Наразі речові докази, які були вилучені під час обшуку квартири ОСОБА_6 судом ще не досліджено.
Водночас, вказані речі заявлені прокурором як докази у відповідному клопотанні (том 1 арк. 245-247), оскільки, вони, за версією слідства, містять електронне листування та інформацію про відчуження об`єктів нерухомого майна, його реєстрацію та оцінку, які можуть бути використані як докази обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Тому, ноутбук Apple MacBookPro A1502 s/n C02M569LFH00; мобільний телефон iPone A1688 s/n НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 ; планшетний комп`ютер iPad 1454, s/n F4KK524RF19H ; флеш-накопичувач Trancend 2 gb № 5988262295 можуть містить сліди вчинення кримінального правопорушення, які потребують дослідження під час судового провадження і не можуть бути втрачені унаслідок скасування арешту.
Отже, для того, щоб зробити висновок про наявність/відсутність підстав для подальшого застосування арешту, який був накладений з метою збереження речових доказів, суд має у законний спосіб встановити, чи існує необхідність його подальшого арешту, і чи не відпала потреба збереження інформації, що міститься у ноутбуці Apple MacBookPro A1502 s/n C02M569LFH00 ; мобільному телефоні iPhone A1688 s/n НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 ; планшетному комп`ютері iPad 1454, s/n F4KK524RF19H ; флеш-накопичувачі Trancend 2 gb № 5988262295.
Чинним кримінальним процесуальним законом передбачено два способи зробити це: 1) при ухваленні судом вироку за результатами розгляду кримінального провадження; 2) при постановленні рішення про закриття кримінального провадження з підстав, визначених у ст. 284 КПК України.
За таких обставин очевидно, що лише після дослідження всіх доказів кримінального провадження, суд зможе в нарадчій кімнаті надати кожному із них оцінку з точки зору належності, допустимості, достатності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Тому, суд дійшов до висновку, що третьою особою ОСОБА_1 та його представником - адвокатом Дубовиком О.В. у заявленому клопотанні не наведено достатніх підстав вважати, що на даний час відпала потреба в подальшому застосуванні арешту вилучених речей, на які ухвалою слідчого судді накладено арешт з метою збереження речових доказів або арешт накладено необґрунтовано. Тому, підстави для задоволення клопотання і скасування арешту майна відсутні.
Обґрунтовуючи це рішення, суд ураховує також і практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка регулює втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, в п. 195 рішення у справі «Узан та інші проти Туреччини» ЄСПЛ, оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, зробив висновок, що, для того, щоб бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме: 1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним для регулювання використання майна, 2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства, 3) має забезпечувати справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами. Крім того, в п. 203 цього рішення, аналізуючи питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, ЄСПЛ дійшов висновку, що стаття 1 Першого протоколу до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби. Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли наявний значний суспільний інтерес на здійснення такого втручання в право людини, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Суду належить перевірити наскільки потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у право на мирне володіння ОСОБА_1 своїм майном, на яке ухвалою слідчого судді накладено арешт. Тому, колегія суддів зауважує, що при вирішенні даного питання враховується можливість в інший спосіб, а ніж через накладення арешту забезпечити збереження речових доказів.
Як вважає колегія суддів, у разі скасування арешту на ноутбук Apple MacBookPro A1502 s/n C02M569LFH00; мобільний телефон iPhone A1688 s/n НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 ; планшетний комп`ютер iPad 1454, s/n F4KK524RF19H ; флеш-накопичувач Trancend 2 gb № 5988262295 існував та продовжує існувати ризик знищення або спотворення інформації, яка на них знаходиться. Адже, із наведених заходів забезпечення кримінального провадження лише арешт майна здатен запобігти такому ризику, й в інший спосіб цього зробити неможливо.
Таким чином, вищевказане свідчить про те, що потреби на стадії досудового розслідування виправдовували такий ступінь втручання у права володіння майном, про яке йдеться у поданому клопотанні.
За вказаних обставин, певне тимчасове втручання в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів.
З урахуванням викладеного, суд, на цій стадії розгляду кримінального провадження, не вбачає підстав для скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12 лютого 2019 року.
Ураховуючи вищезазначене та керуючись статтями 174, 369, 372, 376 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_1 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києві від 12 лютого 2019 року у кримінальному провадженні № 52019000000000355 від 26 квітня 2019 року на ноутбук Apple MacBookPro A1502 s/n C02M569LFH00; мобільний телефон iPhone A1688 s/n НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 ; планшетний комп`ютер iPad 1454, s/n F4KK524RF19H ; флеш-накопичувач Trancend 2 gb № 5988262295 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуюча суддя: Білоус І.О.
Судді: Кравчук О.О.
Крук Є.В.