Документ № 93821260

Справа № 626/1948/17

Провадження 1-кп/910/56/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

23 грудня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Кравчука О.О.,

суддів: Крука Є.В., Білоус І.О.

секретар судового засідання Мітніцька О.В.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Шкрума В.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 травня 2017 року за № 42016000000001569, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Новоукраїнка, Звенигородського району Черкаської області, який зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

20 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали згаданого кримінального провадження.

Ухвалою від 29 жовтня 2019 року у вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 23 січня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви обвинуваченого про відвід прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Ухвалою від 13 березня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви обвинуваченого про відвід суддям колегії Вищого антикорупційного суду.

Ухвалою від 13 березня 2020 року у вказаному кримінальному провадженні призначено судовий розгляд.

Ухвалою від 04 червня 2020 року на обвинуваченого накладено грошове стягнення у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2102 грн. 00 коп., у зв`язку з невиконанням ним обов`язку щодо прибуття за викликом до суду.

Ухвалою від 03 серпня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання обвинуваченого про скасування накладення на нього грошового стягнення.

Ухвалою від 07 серпня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви обвинуваченого про відвід прокурору Василенкову Б.М.

Ухвалою від 07 серпня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви обвинуваченого про відвід колегії суддів.

Ухвалою від 07 серпня 2020 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, залишено без розгляду заяву обвинуваченого про відвід колегії суддів, у зв`язку з тим, що судом було встановлено, що повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.

Ухвалою від 02 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви обвинуваченого про відвід прокурору Василенкову Б.М.

Ухвалою від 01 грудня 2020 року частково задоволено клопотання прокурора, накладено грошове стягнення на обвинуваченого за неявку без поважних причин за викликом суду 23 жовтня 2020 року, 27 листопада 2020 року, 01 грудня 2020 року у розмірі 2-х прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4540 грн. 00 коп., відмовлено в задоволенні клопотання прокурора в частині приводу обвинуваченого.

Ухвалою від 8 грудня 2020 р. відмовлено в задоволенні клопотання обвинуваченого про скасування ухвали про накладення грошового стягнення від 01 грудня 2020 р.

Ухвалою від 23 грудня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви обвинуваченого про відвід прокурору Шкруму В.М.

2. Зміст заяви та позиції сторін

Обвинувачений ОСОБА_1 23 грудня 2020 р. заявив відвід суддям колегії Вищого антикорупційного суду, що здійснюють розгляд кримінального провадження. Відвід умотивований тим, що в заявника постійно виникають сумніви в неупередженості суддів. Суд ухвалою від 8 грудня 2020 р. відмовив йому в скасуванні ухвали про накладення грошового стягнення від 01 грудня 2020 р., незважаючи на те, що він обґрунтував її безпідставність, подавши ксерокопії відповідного листка непрацездатності. Однак, в ухвалі від 8 грудня 2020 р. не вказано, що він подав цей листок непрацездатності, хоча факт його подачі зафіксовано в журналі судового засідання та технічному записі. Окрім того, суд 1 грудня 2020 р. проводив розгляд клопотання за його відсутності, і він був позбавлений можливості подати докази безпосередньо в судовому засіданні. Стверджував, що колегія суддів вимагала від нього надати оригінали документів для підтвердження хвороби, однак такої вимоги в процесуальному законодавстві немає, і відповідне є надмірним формалізмом. Також вказував, що розмір грошового стягнення 4540 грн є значним для нього, що може вплинути на його здатність фізично прибути в судове засідання, оскільки вартість проїзду є значною і постійно збільшується. Вважає грошове стягнення психологічним тиском на нього, з метою примусу до визнання вини в злочині, якого він не вчиняв.

Також вказав, що для нього очевидно, що судді тісно співпрацюють і узгоджують свої дії з працівниками прокуратури, задля якнайшвидшого вирішення справи, незважаючи на винуватість або невинуватість особи, задля «відпрацювання» тих коштів, які були витрачені на створення суду, незважаючи при цьому на явні порушення самих принципів правосуддя, задля показання результатів «посадки».

В судовому засіданні заяву про відвід обвинувачений підтримав, вважав відповідні факти доказом упередженості колегії суддів, додатково пояснив, що при розгляді клопотання 8 грудня 2020 р. ним було надані копії відповідних документів, на яких видно відповідні печатки, крім того, вказав, що те, що сума грошового стягнення 4540 грн є значною - і так зрозуміло. Щодо фактів співпраці суддів із працівниками прокуратури - пояснив, що це його інсайдерська інформація, і доказів цього у нього немає.

Прокурор проти задоволення відводу заперечував, наголосивши, що підстави для відводу є надуманими. Вказав, що питання про накладення грошового стягнення згідно зі ст. 146 КПК розглядається безпосередньо після його ініціювання. Крім того зазначив, що під час розгляду клопотання 8 грудня 2020 р. суд пропонував надати обвинуваченому додатковий час для надання оригіналів документів. Вважав, що заявлений відвід є зловживанням правом на відвід, бо відвід із аналогічних підстав уже заявлявся. Просив залишити заяву про відвід без розгляду.

3. Мотиви і оцінка суду

Суддя не може брати участь у кримінальному провадженні з підстав, передбачених ч. 1 ст. 75 КПК, і зокрема п. 4 - за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Дослідивши зміст заяви про відвід, заслухавши доводи сторін, дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали, на які посилається обвинувачений у своїй заяві, суд доходить висновку про необґрунтованість зазначеного відводу з огляду на те, що обвинуваченим не надано конкретних доказів упередженості суду, а заявлений відвід мотивований лише незгодою обвинуваченого з рішенням суду.

Суд підкреслює, що в ухвалі суду від 8 грудня 2020 р. про відмову в скасуванні ухвали про накладення грошового стягнення вказано: «в копії лікарняного листа, якою обвинувачений обґрунтовує поважність неявки в ці судові засідання, не зазначена дата його видачі. Щодо твердження обвинуваченого про те, що він за день до судового засідання надав цей лікарняний лист на роботу, і тому не має можливості надати його або будь-який інший документ суду для огляду в оригіналі, суд, із урахуванням ч. 1, 2 ст. 22, ст. 99 КПК, уважає, що обвинуваченому нічого не перешкоджало пред`явити цей лікарняний лист в оригіналі в судовому засіданні 08.12.2020, а потім - здавати за місцем роботи». Наведене спростовує доводи обвинуваченого щодо неврахування судом при постановленні ухвали наданої копії лікарняного листа. Суд також не вважає відповідний висновок надмірним формалізмом, адже позиція суду, як видно з наведеного, була мотивована належним посиланням на норми ч. 1, 2 ст. 22, ст. 99 КПК.

Довід щодо розгляду клопотання прокурора за відсутності обвинуваченого спростовується тим, що згідно з ч. 2 ст. 146 КПК, під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно після його ініціювання. Після цього, згідно з законом, обвинуваченому було надано судом можливість надати відповідні обґрунтування щодо безпідставності накладення грошового стягнення, під час розгляду його клопотання в судовому засіданні 8 грудня 2020 р. В ухвалі суду від 8 грудня 2020 р. зазначено, що «на пропозицію суду надати оригінали документів, передбачених ст. 99 КПК щодо підтвердження поважності причин відсутності, обвинувачений надав оригінал медичної довідки від 23 жовтня 2020 року та роздруківку результату аналізу від 24 листопада 2020 року. Уважав надані документи достатніми для підтвердження поважності причин його неявки в судові засідання та безпідставності накладення грошового стягнення». На цій підставі в ухвалі зроблено висновок про те, що обвинуваченим підтверджено поважність причини неявки за викликом суду в судове засідання 23 жовтня 2020 року, однак не підтверджено належними та допустимими доказами поважність причин його неявки за викликом суду в судові засідання 27 листопада 2020 року та 01 грудня 2020 року.

Щодо доводу про те, що розмір накладеного грошового стягнення є значним для нього, суд відзначає, що відповідний аргумент не наводився і не доводився заявником під час розгляду клопотання про скасування ухвали про накладеннягрошового стягнення. Сам розмір грошового стягнення в ухвалі суду від 01 грудня 2020 р. мотивований повторністю та неодноразовістю неявки в судові засідання.

Тому наведені доводи щодо накладення грошового стягнення на обвинуваченого та відмови в його скасуванні не свідчать про упередженість складу суду в цій справі.

Довід щодо співпраці суддів із працівниками прокуратури і орієнтування Вищого антикорупційного суду на «посадки» судом відхиляється, оскільки заявником не надано жодних доказів такої співпраці та її значення для розгляду цієї справи. З аналогічних підстав, як необґрунтований жодними доказами, відхиляється і довід щодо психологічного примусу обвинуваченого до визнання вини.

Таким чином, заявлений відвід зводиться до незгоди обвинуваченого із судовим рішенням, яке оскарженню не підлягає. Відповідне не може бути підставою для відводу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 75, 81, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід суддям колегії Вищого антикорупційного суду в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000001569 від 19.05.2017 року, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя Кравчук О.О.

Судді: Крук Є.В.

Білоус І.О.