Документ № 94078831

Справа № 991/9294/20

Провадження №1-кп/991/83/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

14 грудня 2020 року м. Київ Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:

головуючої - судді Задорожної Л.І.,

суддів - Шкодіна Я.В., Федорова О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Никитюк Н.І.,

прокурора - Гарванко І.М.,

захисників - адвокатів Посвитака І.М., Рижук М.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

представника потерпілого - Кравця С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 42016000000000282 від 22 січня 2016 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Жовтневе Коростишівського району Житомирської області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,

клопотання захисника адвоката Посвистака Ігоря Миколайовича про повернення обвинувального акта,

УСТАНОВИВ:

11 листопада 2020 року до Вищого антикорупційного суду від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 , якому висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.364 КК України.

Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з положеннями ч.3 ст.35 КПК України, для розгляду кримінального провадження було визначено колегією суддів Вищого антикорупційного суду у складі суддів Задорожної Л.І.(головуючий), Федорова О.В. та Шкодіна Я.В..

Ухвалою суду від 07 грудня 2020 року у кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання захисник Посвистак І.М. заявив клопотання про повернення обвинувального акта, мотивуючи його наступним. Захисник вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, у зв`язку з відсутністю викладеного в ньому конкретного та зрозумілого обвинувачення. Так, в обвинувальному акті не зазначено точної дати, часу та місця вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на реалізацію вказаного діяння задля одержання неправомірної вигоди для юридичних осіб всупереч інтересам служби, що мають вагоме значення для встановлення обставин вчинення злочину. Також органом досудового розслідування не встановлено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, що є обов`язковою умовою для правової кваліфікації за ст.364 КК України. Така неконкретність формулювання обвинувачення порушує права обвинуваченого, суперечить вимогам ст.291 КПК України, є порушенням ст.6 Конвенції та обмежує гарантоване право обвинуваченого на захист вже на момент отримання ним копії обвинувального акта. Крім того, в обвинувальному акті відсутні анкетні відомості щодо представника потерпілого (ПІБ, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), що суперечить положенню п.3 ч.2 ст.291 КПК України. Таким чином, на думку сторони захисту, зазначені обставини вказують на невідповідність обвинувального акта положенням ст.291 КПК України, що виключає можливість призначення судового розгляду на його підставі.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Рижук М.С. підтримали клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.

Прокурор Гарванко І.М. заперечує проти задоволення клопотання захисника. Пояснив, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.291 КПК України, а доводи сторони захисту можливо перевірити тільки під час судового розгляду.

Представник потерпілого Кравець С.В. заперечує проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження щодо заявленого захисником Посвистаком І.М. клопотання, дослідивши матеріали обвинувального акта та додатки до нього, суд прийшов до висновку про те, що клопотання про повернення обвинувального акта прокурору задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

При цьому, суд може повернути обвинувальний акт прокурору виключно з підстав його невідповідності вимогам ст. 291 КПК України. Тобто, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПК України суд має встановити невідповідність форми чи змісту такого обвинувального акта положенням ст. 291 КПК України.

Відповідно ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

В п.3 ч.3 ст.314 КПК України мова йде про право суду повернути обвинувальний акт, якщо буде встановлено, що він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України. При цьому, на думку суду, оскільки таке повернення є правом, а не обов`язком суду, то для повернення обвинувального акта підставою не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акта вимогам КПК.

Питання про відповідність викладення матеріалу в обвинувальному акті, власне фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин чи досліджувати обставини кримінального провадження або докази на їх підтвердження чи спростування.

Також, судом враховується висновок Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду, який міститься у постанові від 03 липня 2019 року у справі 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якого кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Щодо не зазначення в обвинувальному акті анкетних відомостей представника потерпілого, який представляє в кримінальному провадженні Офіс Генерального прокурора, який є потерпілим, то необхідно зауважити, що п.3 ч.2 ст.291 КПК України такі вимоги висуває саме щодо потерпілого, а не його представника, тому не зазначення анкетних відомостей представника потерпілого не може слугувати підставою для повернення обвинувального акта.

Підсумовуючи, суд приходить до висновку, що в клопотанні захисника Посвистака І.М., не наведено такої невідповідності обвинувального акта у кримінальному провадженні №42016000000000282 вимогам Кримінального процесуального кодексу України, яка б перешкоджала призначенню його до судового розгляду. Також, такої невідповідності судом не встановлено під час розгляду цього клопотання.

Керуючись ст.ст.291, 314, 372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені клопотання захисника адвоката Посвистака Ігоря Миколайовича про повернення обвинувального акта - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Головуюча: Л.І. Задорожна

Судді: О.В. Федоров

Я.В. Шкодін