Пошук

Документ № 94176231

  • Дата засідання: 15/01/2021
  • Дата винесення рішення: 15/01/2021
  • Справа №: 991/10410/20
  • Провадження №: 52017000000000785
  • Інстанція: АП ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (АП ВАКС) : Боднар С.Б.
  • Суддя (АП ВАКС) : Панаід І.В., Панкулич В.І.
  • Секретар : Дубина Т.Ю.

Справа № 991/10410/20

Провадження №11-сс/991/76/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Боднара С.Б.

суддів Панаіда І.В., Панкулича В.І.

за участю:

секретаря судового засідання Дубини Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката Надіч Нонни Дидронівни, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного судувід 23 грудня 2020 року, якою відмовлено у відкритті провадження за її скаргою на повідомлення про підозру в межах кримінального провадження № 52017000000000785 від 10 листопада 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 грудня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката Надіч Нонни Дидронівни, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру в межах кримінального провадження № 52017000000000785 від 10 листопада 2017 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат Надіч Н.Д. звернулась до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 грудня 2020 року та постановити нову, якою направити її скаргу до суду першої інстанції для розгляду по суті слідчим суддею.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. На думку сторони захисту, слідчий суддя не забезпечила реалізацію права на судовий захист з урахуванням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини та безпідставно не розглянула подану скаргу по суті.

14 січня 2021 року захисник Надіч Н.Д. звернулась до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з заявою, в якій просить розгляд поданої нею апеляційної скарги здійснювати без її участі та участі підозрюваного ОСОБА_1 .

Крім того, 15 січня 2021 року на електронну пошту суду надійшло заперечення прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І., в якому він просить залишити без задоволення апеляційну скаргу адвоката Надіч Н.Д., а розгляд зазначеної апеляційної скарги проводити без участі прокурора.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явились, у зв`язку з чим, колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу без їхньої участі.

Дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Надіч Н.Д. не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10 листопада 2017 року.

В межах даного кримінального провадження 25 липня 2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а 20 липня 2020 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ст. 366-1 КК України.

22 грудня 2020 року адвокат Надіч Н.Д. звернулась до Вищого антикорупційного суду зі скаргою, в якій просила:

-визнати незаконною та скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 25.07.2019 у кримінальному провадженні № 52017000000000785, що розслідується у межах ч. 5 ст. 191 КК України;

-визнати незаконною та скасувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень щодо ОСОБА_1 від 20.07.2020 у кримінальному провадженні № 52017000000000785, що розслідується у межах ч. 5 ст. 191 та ст. 366-1 КК України;

-зобов`язати сторону обвинувачення виключити відомості про статус підозрюваного ОСОБА_1 із Єдиного реєстру досудових розслідувань № 52017000000000785, що розслідується у межах ч. 5 ст. 191 та ст. 366-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 грудня 2020 року у відкритті провадження за вказаною скаргою було відмовлено, оскільки відомості про кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні № 52017000000000785 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 листопада 2017 року, тобто до 16 березня 2018 року, а тому положення п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України щодо оскарження повідомлення про підозру ОСОБА_1 при зазначених обставинах застосовуватися не можуть.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді виходячи з наступного.

Згідно ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом, при цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Гарантоване ст. 55 Конституції України право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується шляхом встановлення порядку такого оскарження іншими нормативними актами.

Так, в офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Здійснення у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом, судового контролю за додержанням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні належить до повноважень слідчого судді.

Главою 26 КПК України передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження.

Перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено у статті 303 КПК України, цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не охоплюються вищенаведеною нормою не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів провадження, звертаючись до слідчого судді зі скаргою на повідомлення ОСОБА_1 про підозру захисник посилалась на п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, як на підставу для її подання.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Частину першу статті 303 КПК України доповнено пунктом 10 згідно із Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 (підпункт 23 пункту 7 параграфу 1 розділу 4).

Водночас, відповідно до пункту 4 параграфу 2 розділу 4 вказаного Закону, підпункт 23 пункту 7 параграфу 1 розділу 4 вводиться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, тобто 16 березня 2018 року, не має зворотньої дії в часі та застосовується до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

Дія нормативно-правового акту в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (ст. 58 Конституції України).

Згідно ч. 1 ст. 5 КПК України, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. На відміну від кримінального (матеріального) закону, чинний кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії в часі навіть тоді, коли його правила є більш сприятливими для учасників кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів провадження, у кримінальному провадженні № 52017000000000785, в межах якого ОСОБА_1 повідомлено про підозру, відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 листопада 2017 року, тобто до введення в дію пункту 10 ч. 1 ст. 303 КПК України. Відтак, положення, визначені п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, не підлягають застосуванню у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшла правильного висновку, що адвокат Надіч Н.Д. звернулась до суду зі скаргою на дії, які не підлягають оскарженню до слідчого судді у кримінальному провадженні № № 52017000000000785від 10 листопада 2017 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України у разі якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за такою скаргою.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.

Істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 грудня 2020 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката Надіч Нонни Дидронівни, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру в межах кримінального провадження № 52017000000000785 від 10 листопада 2017 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Надіч Нонни Дидронівни - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: С.Б. Боднар

Судді: І.В. Панаід

В.І. Панкулич