- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Михайленко Д.Г.
- Захисник/адвокат : Малиша В.В.
Справа № 991/10536/20
Провадження №11-сс/991/79/21
УХВАЛА
15 січня 2021 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Михайленко Д. Г. перевірив апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Малиша Володимира Володимировича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.12.2020 про повернення клопотання про призначення експертизи у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017.
Історія провадження
1.21.04.2020 детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - детективи НАБУ) завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27 -частиною 2 статті 209, частинами 2, 3 статті 27 - частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України.
2.28.12.2020 захисник підозрюваного ОСОБА_1 адвокат Малиш В. В. подав до слідчого судді Вищого антикорупційного суду клопотання про призначення експертизи відеозвукозаписів, отриманих за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД), в якому просив: (1) постановити ухвалу про призначення зазначеної експертизи; (2) зобов`язати детективів НАБУ надати на дослідження експертної установи ряд документів, матеріальні носії інформації та технічні засоби; (3) проведення експертизи відеозвукозаписів доручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (далі - ДНДЕКЦ МВС України).
3.29.12.2020 слідчий суддя повернула клопотання захисника про призначення експертизи.
4.15.01.2021 захисник подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді
5.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.12.2020 повернуто клопотання захисника про призначення експертизи відеозвукозаписів.
6.Ухвала мотивована тим, що зазначене клопотання подано без додержання вимог частини 2 статті 244 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК): (1) захисник не навів короткого викладу обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; (2) у клопотанні не зазначено виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання щодо наявності підстав для призначення експерта; (3) не надано копії документів, що підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту.
Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги захисника
7.В апеляційній скарзі захисник висловлює прохання скасувати вищевказану ухвалу слідчого судді та призначити новий розгляд справи у Вищому антикорупційному суді.
8.Апеляційна скарга містить доводи щодо: (1) можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді; (2) розгляду клопотання без повідомлення особи, яка його подала, про дату і час розгляду; (3) незаконності висновків слідчого судді про можливість захисту самостійно залучити експерта; (4) дотримання строку апеляційного оскарження.
9.На думку захисника можливість апеляційного оскарження ухвали слідчого про повернення клопотання про призначення експертизи хоча й не передбачена статтею 309 КПК, проте ґрунтується на загальних засадах кримінального провадження відповідно до частини 6 статті 9 КПК. В обґрунтування такої можливості захисник посилався на положення статті 55 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 27.01.2010 у справі № 1-7/2010, окремі мотиви постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 243/6674/17.
Оцінка та мотиви судді-доповідача
10.Суддя-доповідач на етапі прийняття апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді має перевірити апеляційну скаргу на наявність чи відсутність перешкод для призначення її до розгляду, передбачених пунктами 2-4 частини 3 та частини 4 статті 399 КПК.
11.Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, зокрема, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку (частина 4 статті 399 КПК).
12.Отже, у цьому провадженні на етапі прийняття апеляційної скарги першочергово суддя-доповідач має вирішити питання чи може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала слідчого судді про повернення клопотання про призначення експертизи.
13.На це питання суддя-доповідач надає негативну відповідь з підстав, наведених нижче.
14.В апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК (частина 3 статті 392 КПК).
15.В апеляційному порядку можуть бути оскаржені такі ухвали слідчого судді: (1) ухвали слідчого судді, передбачені КПК, вичерпний перелік яких наведений у частинах 1 та 2 статті 309 КПК; (2) ухвали слідчого судді, які не містяться у зазначену переліку ухвал, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, але які постановлені поза межами повноважень слідчого судді, передбачених КПК (постанова Верховного Суду України від 12.10.2017 у справі № 5-142кс(15)17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 237/1459/17); (3) ухвали слідчого судді про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні (частина 4 статті 380 КПК, постанова об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 367/3068/17); (4) ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення (рішення Конституційного Суду України № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень частини третьої статті 307, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України) тощо.
16.Оскаржувана ухвала слідчого судді від 29.12.2020 про повернення клопотання про призначення судової експертизи: (1) не віднесена законодавцем до вичерпного переліку ухвал слідчого судді, наведених у частинах 1 та 2 статті 309 КПК, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку; (2) постановлена слідчим суддею в межах його повноважень, передбачених частиною 4 статті 244 КПК, а саме: у разі встановлення слідчим суддею, що клопотання про проведення експертизи подано стороною захисту без додержання вимог частини 2 статті 244 КПК, слідчий суддя повертає таке клопотання особі, яка його подала, про що постановляє ухвалу.
17.Отже, ухвала слідчого судді від 29.12.2020 не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
18.Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК).
19.В ухвалі ЄСПЛ щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі Скорик проти України зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
20.Безумовно, право доступу до судів не є абсолютним, але може бути обмежене; це дозволено в тому розумінні, що право доступу «за своєю суттю вимагає регулювання державою, регулювання якої може змінюватися за часом та місцем відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих людей». Тим не менш, застосовані обмеження не повинні обмежувати чи зменшувати доступ до особи таким чином або настільки, що порушується сама суть права (рішення у справі Ashingdane v. the United Kingdom від 28.05.1985, заява № 8225/78, § 57).
21.Наведені висновки ЄСПЛ хоча і сформульовані щодо випадків, які відмінні від оскарження судового рішення про повернення клопотання про призначення експертизи, проте встановлюють деякі загальні вимоги щодо прийнятності апеляційних скарг і у кримінальному провадженні, зокрема, на етапі досудового розслідування. Так, законодавець у КПК, як це було мотивовано вище, чітко висловився щодо неможливості оскарження ухвали слідчого судді про повернення клопотання про проведення експертизи. При цьому це обмеження не може вважатися таким, що порушує саму суть права на звернення до суду, гарантоване статтею 55 Конституції України, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі хоча і не можуть бути розглянуті в апеляційному порядку по суті, проте це компенсується наявністю передбаченого КПК права сторони захисту: (1) подати заперечення проти цієї ухвали слідчого судді під час підготовчого провадження в суді (частина 3 статті 309 КПК); (2) повторно звернутись до слідчого судді із відповідним клопотанням після усунення недоліків, наведених слідчим суддею; (3) ініціювати питання про проведення відповідної судової експертизи під час судового розгляду та під час апеляційного розгляду (частина 1 статті 332, частина 3 статті 404 КПК); (4) просити суд виключити з числа доказів документ, який викликає сумнів в його достовірності, і вирішувати справу на підставі інших доказів або призначити відповідну експертизу цього документу (частина 3 статті 358 КПК).
22.Доводи захисника щодо можливості оскарження зазначеної ухвали відповідно до частини 6 статті 9 КПК не ґрунтується на вимогах закону і відхиляються суддею-доповідачем з підстав чіткої врегульованості КПК неможливості оскарження ухвали слідчого судді про повернення клопотання про проведення експертизи. Так само відхиляються посилання на мотиви постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 243/6674/17, оскільки це судове рішення стосується можливості апеляційного оскарження ухвал слідчого судді, які не передбачені КПК та постановлені за межами процесуальної компетенції слідчого судді.
23.Посилання захисника на мотиви рішення Конституційного Суду України від 27.01.2010 у справі № 1-7/2010 щодо (1) можливості апеляційного оскарження судового рішення в усіх випадках, крім тих, коли закон містить заборону на таке оскарження, та (2) в контексті цього на пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України є нерелевантним. Так, цим рішенням надано офіційне тлумачення положень цивільно-процесуального законодавства у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України, в редакції чинній станом на 2010 рік. Проте Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII пункт 8 частини 1 статті 129 Конституції України викладено в новій редакції та з 30.09.2016 зазначена норма передбачає забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Тобто перегляд кінцевого судового рішення у кримінальному провадженні, а не кожного судового рішення на стадії досудового розслідування.
24.З наведених мотивів у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника слід відмовити.
25.Керуючись частиною 4 статті 399 КПК, суддя-доповідач постановив:
ПОСТАНОВИВ:
1.Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Малиша Володимира Володимировича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.12.2020 про повернення клопотання про призначення експертизи у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017.
2.Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
Суддя Д. Г. Михайленко