- Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.
- Секретар : Батир Б.В.
- Захисник/адвокат : Веретільник О.С.
Справа № 991/9729/20
Провадження 1-кс/991/9971/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., детектива Бравермана С.О., адвоката Наєма Масі-Мустафа, Дихне Є.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Веретільник Ольги Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру від 07.09.2020 у кримінальному провадженні №52019000000000504 від 18.06.2019,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вищевказана скарга, у якій адвокат Веретільник О.С. просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_1 у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для фізичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України у кримінальному провадженні №52019000000000504 від 18.06.2019.
Обґрунтовуючи скаргу, адвокат зазначає, що підставами для скасування повідомлення про підозру є необґрунтованість останньої та відсутність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а також відсутність доказів, достатніх для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1 .
В запереченнях на подану скаргу прокурор у кримінальному проваджені Подгорець С.В. просив відмовити в задоволенні цієї скарги, зазначаючи, що неправомірна вигода полягає у наданні переваг ТОВ «Кафе Бар», ТОВ «Артерії Груп» та фізичним особам, що є беніфіціарними власниками цих юридичних осіб. В матеріалах кримінального провадження містяться докази того, що законну процедуру оренди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 умисно затягували та блокували. Тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам підтверджені матеріалами кримінального провадження, зокрема, звітом про оцінку майна, рецензію на нього, аудиторською перевіркою Державної аудиторської служби України та двома висновками експерта. Прокурор просив проводити судовий розгляд за відсутності сторони обвинувачення.
В свою чергу, старший детектив Браверман С.О. також заперечив проти скарги з тих же самих підстав, які зазначено вище в запереченнях прокурора.
У судовому засіданні захисник повністю підтримав подану скаргу та просив її задовольнити.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, дійшов наступних висновків.
Пунктом 10 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачене право підозрюваного або його захисника оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Як вбачається зі скарги, на думку адвоката, повідомлення про підозру ОСОБА_1 не відповідає вимогам КПК України, є необґрунтованим, до того ж було порушено порядок здійснення повідомлення про підозру.
Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000504 від 18.06.2019 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
07.09.2020 було вручено повідомлення про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для фізичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.
За версією слідства підозрюваний ОСОБА_1 , будучи в.о. директора аеропорту «Бориспіль», підписував попередні договори оренди приміщень та акти приймання-передачі приміщень ДП «МА «Бориспіль» з ТОВ «Артерія Груп» та ТОВ «Кофе Бар Плюс» - на період, поки ці приміщення не будуть передані в оренду згідно з процедурою, визначеною Законом України «Про оренду державного та комунального майна» Регіональним відділенням Фонду державного майна (далі - РВ ФДМ).
Як свідчать подані матеріали, попередні договори було укладено:
- з ТОВ «Артерія Груп» за № 02.5-14-40 про надання в оренду приміщень № 175, 176 та частини приміщення № 226 від 28.04.2016; за № 02.5-14-65 про надання в оренду приміщень № 175, 176 та частини приміщення № 226 від 11.01.2017;
- з ТОВ «Кофе Бар Плюс» за № 02.5-14-41 про надання в оренду приміщень № 172 та частини приміщення № 226 від 29.04.2016.
За умовами попереднього договору орендар сплачував вартість оренди на рахунок аеропорту (70% з цієї суми аеропорт перераховував на рахунок РВ ФДМ, 30% лишав собі - такий же розподіл передбачений Методикою розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій розподілу, що затверджена постановою КМУ від 04.10.1995 № 786).
При цьому користувач приміщення зобов`язувався звернутись до РВ ФДМ для того, щоб розпочати конкурсну процедуру з передачі приміщення в оренду, згідно з порядком, визначеним законом. В обох випадках ТОВ «Артерія Груп» та ТОВ «Кофе Бар Плюс», як і було передбачено попередніми договорами, звернулись до РВ ФДМ з заявою про наміри взяти приміщення в оренду, це підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Отже, внаслідок умисних дій ОСОБА_1 , як виконувача обов`язків Генерального директора, вчинених з використанням службового становища, за умов активного сприяння та усунення перешкод до укладення попередніх договорів оренди з ТОВ «Артерія Груп» та ТОВ «Кофе Бар Плюс» начальником СОВ ДП «МА «Бориспіль» ОСОБА_2 , шляхом підписання та виконання попередніх договорів оренди у результаті недоотримання ДП «МА «Бориспіль» орендної плати спричинено тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди (збитків) в сумі 16 572 107,78 грн, що в 10 357 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на 2017 рік з яких 11 600 475,44 грн державному бюджету та 4 971 632,33 грн ДП «МА «Бориспіль».
Обставини вказують на те, що склад злочину, який інкримінується ОСОБА_1 , повинен містити такі елементи: умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для фізичної особи; використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби; тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.
На думку захисника, жодного з перелічених аспектів діяння ОСОБА_1 (підписання попередніх договорів оренди та актів приймання передачі приміщень з ТОВ «Артерія Груп» та ТОВ «Кофе Бар Плюс») не містить.
Не погоджуючись з цією позицією захисника, прокурор та детектив зазначили, що неправомірна вигода полягає у наданні переваг ТОВ «Кафе Бар», ТОВ «Артерії Груп» та фізичним особам, що є беніфіціарними власниками цих юридичних осіб.
Крім того, як стверджує прокурор, законну процедуру оренди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 умисно затягували та блокували, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, зокрема, листами від 19.10.2016 та 15.12.2016. За змістом вказаних листів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з надуманих причин наполягали на скасуванні конкурсу та непроведенні його без виконання їхніх умов.
Законом України «Про оренду державного та комунального майна» чітко встановлені та обмежені строки проведення всіх етапів конкурсної процедури на оренду державного майна у 2016-2018 р.р., а також регламентовані відповідним порядком, що був закріплений Постановою КМУ № 906 від 11.08.2011, та не може перевищувати строку дії оцінки майна, який встановлюється, як правило, 6 місяців та у виключних випадках 12 місяців.
Строк проведення конкурсу на оренду державного майна повинен тривати близько 2-х місяців та може бути більшим у випадку, коли орендоване майно користується підвищеним попитом, в зв`язку з чим проводиться аукціон на оренду майна.
Зазначене також видно і з хронології, на яку посилається сторона захисту в скарзі, де заяви ТОВ «Кофе Бар плюс» та ТОВ «Артерії Груп» розглядались конкурсною комісією РВ ФДМ:
- по ТОВ «Кофе Бар Плюс» протягом: 1,5 місяці, 5 місяців (комісія перестала збиратись через категоричну позицію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо непроведення конкурсу без внесення визначених ним змін в умови конкурсу, на що вони не були уповноважені), 3 місяці, в період з 07.11.2017 по 01.03.2018. Останній конкурс вдалось комісії РВ ФДМ провести у короткий період, так як ОСОБА_2 не була включена в склад зазначеної комісії;
- по ТОВ «Артерії груп»: 4 місяці (в момент аукціону був скасований в результаті дій ОСОБА_1 , що виразились у направленні листа про скасування конкурсу від 19.10.2016), 8 місяців.
При цьому до останнього конкурсу, що тривав 8 місяців, ТОВ «Артерія Груп» не була допущена, так як товариство не надало всього пакету документів, що вимагала участь у конкурсі. А саме, підтвердження факту здійснення оренди або суборенди в ДП «МА «Бориспіль» у відповідності до чинного законодавства. Таким чином, комісія РВ ФДМ наданий ТОВ «Артерія Груп» не визнала таким, що відповідає чинному законодавству.
Таким чином, прокурор зауважує, що хоча законна процедура розгляду заяв потенційних орендарів на площі ДП «МА «Бориспіль» і була досить тривалою, але вона здійснювалась в період від 1,5 до 8 місяців.
Разом з тим слідством встановлено, що спричинені тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам підтверджені матеріалами кримінального провадження, зокрема, звітом про оцінку майна, рецензію на нього, аудиторською перевіркою Державної аудиторської служби України та двома висновками експерта, та доводять наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу злочину.
Слідчий суддя вважає доводи сторони захисту необґрунтованими з огляду на наступне.
Повідомлення про підозру, яке спричинює лише виникнення обов`язків підозрюваного, передбачених п.п. 1 та 3 ч. 7 ст. 42 КПК України, та не тягне для нього інших обмежень, то й наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення повинна досягати мінімального рівня відповідного стандарту доказування (переконання), необхідного для виправдання зазначеного вище втручання в права, свободи і законні інтереси людини.
Тому під час розгляду скарги на повідомлення про підозру оцінюється достатність і належність доказів стосовно того, чи досягнуто стороною обвинувачення стандарту переконання «достатність доказів» для цілей повідомлення про підозру. Наявність достатніх доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення повинна досягати мінімального рівня відповідного стандарту доказування (переконання).
Отже, на початковій стадії розслідування оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як під час формулювання остаточного обвинувачення та обґрунтування засудження.
При цьому на етапі досудового розслідування вирішується питання, які підлягають вирішенню судом під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не з`ясовується наявність складу кримінального правопорушення в діях підозрюваної особи, правильність кваліфікації цих дій, оцінювання доказів у справі з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Особа набуває статусу підозрюваного у випадку 1) повідомлення їй про підозру або 2) якщо особа була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або 3) якщо щодо неї складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК України, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених КПК України запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
З матеріалів скарги вбачається, що підставою для повідомлення про підозру у цьому випадку був пункт 3 частини 1 статті 276 КПК України (це підтверджується текстом повідомлення про підозру, копію якого надає скаржник). Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Під час обрання слідчим суддею запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 встановлено, що орган досудового розслідування вручив ОСОБА_1 письмове повідомлення про підозру, що підтверджується відміткою ОСОБА_1 про її отримання 07.09.2020 об 11 год. 47 хв., про що свідчить ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.09.2020 у справі № 991/7484/20.
Слід зауважити, що ухвалою слідчого судді ВАКС від 11.09.2020 до підозрюваного ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави та відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покладено вищевказані обов`язки на підставі поданих прокурором та досліджених слідчим суддею доказів, у тому числі наявного повідомлення про підозру, а ухвалами слідчих суддів ВАКС від 10.11.2020 та від 04.01.2021 продовжено строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 .
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що орган досудового розслідування правомірно вручив повідомлення про підозру ОСОБА_1 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, що вже досліджувалось слідчим суддею при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу.
Поряд з цим слідчий суддя звертає увагу на те, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, а тому доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості підозри є безпідставними.
Відповідно, право на захист ОСОБА_1 не є порушеним, і він є особою, що має статус підозрюваного у цьому провадженні.
Окрім того згідно ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Перелік рішень, дій чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, передбачений положеннями ч. 1 ст. 303 КПК України. Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора за ч. 2 ст. 303 КПК України не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді.
За таких обставин, у задоволенні скарги адвоката Веретільник О.С. на повідомлення про підозру від 07.09.2020 у кримінальному провадженні №52019000000000504 від 18.06.2019 слід відмовити.
Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги адвоката Веретільник Ольги Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру від 07.09.2020 у кримінальному провадженні №52019000000000504 від 18.06.2019, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.Д. Воронько