Документ № 94206589

Справа № 991/138/21

Провадження 1-кс/991/234/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

14 січня 2021 року м. Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду Галабала М.В. розглянув заяву адвоката Глотова Ю.О., подану в інтересах ОСОБА_1 , про відвід слідчого судді ОСОБА_3

Судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників кримінального провадження:

прокурора: Макара О.І.,

детектива: Шмітька В.В.,

підозрюваного: ОСОБА_2 ,

захисників: Глотова Ю.О., Заруцького О.В.,

секретаря судового засідання: Яроша О.М.

У процесі розгляду суд встановив:

1.У провадженні слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 знаходиться клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Шмітька В.В., погоджене із заступником Генерального прокурора Якубовським М.В., про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000000522 від 21 червня 2019 року до восьми місяців.

2.14 січня 2021 року адвокат Глотов Ю.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_3 Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 січня 2021 року визначено, що розгляд вищевказаної заяви про відвід буде здійснювати суддя Галабала М.В.

3.Із вищевказаної заяви слідує, що підставою висловлення сумнівів у об`єктивності слідчого судді ОСОБА_3 є попередньо прийняті судові рішення у вказаному кримінальному провадженні, як наслідок - ініціювання дисциплінарного провадження у Вищій раді правосуддя за скаргою сторони захисту у кримінальному провадженні. Крім цього, на думку заявника, ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 09 грудня 2020 року встановлено порушення ст. 35 КПК України щодо порядку автоматичного розподілу клопотання сторони обвинувачення.

4.У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:

4.1 Захисник Глотов Ю.О. підтримав подану ним заяву про відвід. Додатково надав копію окремих сторінок ухвали Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 09 грудня 2020 року № 3427/1дп/15-20 «Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 ».

4.2. Захисник Заруцький О.В. підтримав доводи колеги. Вказав, що наявність розпочатого дисциплінарного провадження щодо слідчого судді може негативно вплинути на його об`єктивність під час розгляду вищевказаного клопотання.

4.3. Підозрюваний ОСОБА_2 підтримав позицію щодо задоволення заяви про відвід. Надав схожі пояснення - наявність розпочатого дисциплінарного провадження може негативно вплинути на об`єктивність розгляду клопотання слідчим суддею.

4.4. Прокурор Макар О.І. заперечив проти задоволення заяви про відвід. Пояснив, що заявленням відводів слідчому судді сторона захисту намагається затягнути процес розгляду клопотання про продовження строків досудового розслідування, а також, що початок дисциплінарного провадження не свідчить про імперативне настання наслідку у формі накладення дисциплінарного стягнення на слідчого суддю.

4.5. Детектив Шмітько В.В. надав письмові заперечення на заяву про відвід. У них вказав, що підстави для відводу не ґрунтуються на вимогах закону, а подання таких заяв є зловживанням правом з метою затягнути судовий розгляд.

4.6. Слідчий суддя Біцюк А.В., якому заявлено відвід, належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду заяви, в судове засідання не з`явився.

5.Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши заяву про відвід та додані до неї матеріали слідчий суддя робить такі висновки.

5.1.У пункті 4 ч. 1 ст. 75 КПК України визначено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Європейський суд з прав людини у пункті 66 рішення по справі «Мироненко і Мартенко проти України» вказує, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії», пункти 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», п. 42).

Особиста безсторонність суду презюмується поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії», п. 43).

5.2.На думку судді, яка ґрунтується на заслуханих позиціях учасників кримінального провадження та досліджених матеріалах, в ході судового розгляду не було надано доказів того, що слідчий суддя ОСОБА_3 якимось чином виявляв свою упередженість в ході розгляду клопотань у кримінальному провадженні № 52019000000000522. Відкриття ж дисциплінарного провадження не має наслідком прийняття обов`язкового рішення про накладення дисциплінарного стягнення. З цих підстав слідчий суддя вважає, що суб`єктивний критерій особистої упередженості відсутній.

5.3.Для з`ясування наявності об`єктивного критерію особистої упередженості слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності (пункт 69 рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України»). Сторона захисту вважає, що такими фактами є попередня ухвала цього слідчого судді про продовження строку досудового розслідування; наявність дисциплінарного провадження щодо слідчого судді ОСОБА_3 у компетентному органі; розподіл клопотання про продовження строку досудового розслідування для розгляду раніше визначеному слідчому судді у цьому кримінальному провадженні, тобто ОСОБА_3 . Суддя приходить до висновку, що ці факти не свідчать про порушення безсторонності в об`єктивному розумінні.

5.4.Так, вирішення питання про продовження строку досудового розслідування належить до повноважень слідчого судді в силу положень ст. 294 КПК України. Відтак, твердження про те, що реалізуючи функцію судового контролю над досудовим розслідуванням слідчий суддя ОСОБА_3 вийшов за межі своїх повноважень, не підлягає оцінці на даній стадії кримінального провадження. У такий спосіб сторона захисту, за відсутності механізму апеляційного оскарження вищевказаної ухвали, намагається висловити незгоду із нею. Варто акцентувати увагу, що сторона захисту вправі висловити заперечення на цю ухвалу в порядку, що встановлений ч. 2 ст. 303 КПК України.

5.5.Сторона захисту покликається на ухвалу Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 09 грудня 2020 року № 3427/1дп/15-20, у якій, на думку учасників, встановлено, що автоматичний розподіл клопотання сторони обвинувачення був порушений, оскільки слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В. не здійснював судовий контроль у кримінальному провадженні № 52019000000000522 та не був раніше визначений слідчим суддею, який здійснює судовий контроль за цим кримінальним провадженням.

Дані доводи спростовуються інформаційною довідкою щодо порядку здійснення автоматизованого розподілу судової справи № 991/138/21, провадження № 1-кс/991/140/21, яка досліджена в судовому засіданні. У ній вказано, що перші матеріали в рамках вищевказаного кримінального провадження надійшли до суду 17 червня 2020 року (клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів). Вони були розподілені на слідчого суддю ОСОБА_3 за випадковим числом. Отже, вимоги статті 35 КПК України щодо забезпечення розподілу судових проваджень за принципом вірогідності вважаються виконаними. Крім того, вищевказана ухвала ВРП про відкриття дисциплінарної справи носить процедурний характер та лише встановлює факт початку здійснення дисциплінарного провадження щодо слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3

5.6.Таким чином, незгода сторони захисту із раніше постановленими у цьому кримінальному провадженні ухвалами слідчого судді, незгода із результатами автоматизованого розподілу справи, який здійснено відповідно до положень чинного законодавства, а також наявність факту початку дисциплінарного провадження щодо судді не може викликати обґрунтованих сумнів у його неупередженості.

З цих підстав суд вважає, що доводи захисника є надуманими, не ґрунтуються на вимогах законодавства, тому підстав для задоволення заяви про відвід немає.

Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 35, 75, 81 КПК України слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву захисника Глотова Ю.О. від 14 січня 2021 року про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Галабала