Документ № 94576166

Справа № 991/4872/20

Провадження № 1-кп/991/49/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2021 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Коліуша О.Л., суддів Ткаченка О.В. та Задорожної Л.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Паштенко І.О.

прокурора Касьяна А.О.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисників Дульського О.Л., Пархети А.А.,

Васильєва Ю.Ф.

перекладача Теряєва Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Васильєва Ю.Ф. про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 березня 2018 року за № 52018000000000291, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Авдіївка Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Баку Республіки Азербайджан, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Під час судового розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Васильєв Ю.Ф. заявив відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду. В обґрунтування заявленого відводу захисник послався на п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, а саме, що існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості колегії суддів. Так, на думку захисника, обставинами, які ставлять під сумнів упередженість колегії суддів, є залучення обвинуваченому ОСОБА_2 , який не розуміє українську мову, перекладача Теряєва Д.О., який не має підтверджуючих документів на здійснення судового перекладу, оскільки за фахом він є філологом, а не перекладачем. Окрім того, колегія суддів безпідставно та необґрунтовано відмовила у задоволенні його клопотання щодо перевірки повноважень залученого перекладача. На його переконання, такими рішеннями колегія суддів виразила свою упередженість до сторони захисту.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_3 адвокати Пархета А.А., Дульський О.Л. та обвинувачений ОСОБА_2 підтримали заяву захисника Васильєва Ю.Ф., просили її задовольнити. Вважають, що є всі підстави для задоволення заяви.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав заяву свого захисника, вважав її обґрунтованою.

Прокурор Касьян А.О. заперечував проти задоволення заяви про відвід, просив в задоволенні заяви відмовити, оскільки вона є необґрунтованою та безпідставною.

Розглянувши заяву, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

В силу ст. 76 КПК суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Також, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Паунович проти Сербії» від 03.12.2019 (заява № 54574/07), зокрема, в пункті 35 зазначив, що безсторонність означає відсутність упередженості або прихильності. Її наявність чи відсутність може бути оцінена за суб`єктивним критерієм, де повинні прийматися до уваги особисті переконання і поведінка певного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість в конкретній справі, та об`єктивним критерієм, який визначає, чи надав відповідний суддя достатні гарантії, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості. Щодо другого критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно виправданим (див. «Мікалеф проти Мальти» [ВП], № 17056/06, § 96, ЄСПЛ 2009). Для того, щоб задовольнити вимогу неупередженості, національний суд повинен дотримуватися як суб`єктивних, так і об`єктивних критеріїв.

Отже, при об`єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (колегії суддів) необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді (колегії суддів). Суб`єктивний критерій, у свою чергу, вимагає оцінки реальних дій окремого судді (колегії суддів) під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у поведінці судді (колегії суддів), які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність.

Щодо посилання захисника Васильєва Ю.Ф. на залучення обвинуваченому ОСОБА_2 перекладача Теряєва Д.О., який не має підтверджуючих документів на здійснення судового перекладу, суд вважає їх безпідставними, оскільки компетентність ОСОБА_4 вже була перевірена судом та визнана такою, що дає право останньому приймати участь в якості перекладача у даному кримінальному провадженні та здійснювати переклад з української на російську мову. Крім того, захисником Васильєвим Ю.Ф. не доведено, що підстави вказані останнім в обґрунтування заявленого відводу порушують права його підзахисного ОСОБА_1 .

Щодо відмови суду у задоволенні його клопотання щодо перевірки повноважень залученого перекладача суд зазначає, що вказане клопотання не було розглянуто по суті та ухвалено здійснити його розгляд на відповідній стадії судового процесу, а тому посилання захисника на відмову у задоволенні клопотання не відповідає дійсності.

Отже, заявлений відвід не містить належних та достатніх обставин, які б свідчили про наявність підстав передбачених ст. 75 КПК України та обґрунтованих доводів про упередженість суддів та їх заінтересованість у результатах розгляду даного кримінального провадження. Аналізуючи доводи захисника з точки зору зазначених суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності суду, суд вважає, що відсутні очевидні факти, що можуть поставити під сумнів безсторонність складу суду та свідчити про особисту упередженість в цій справі колегії суддів та кожного судді окремо.

Усі наведені захисником доводи про упередженість колегії суддів є безпідставними та зводяться до незгоди останнього з прийнятими рішеннями колегією суддів. Отже, заявлений відвід колегії суддів не ґрунтується на вимогах ст. 75,76 КПК України, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід колегії суддів у складі Коліуша Олега Леонідовича, Ткаченка Олега Володимировича та Задорожної Лариси Іванівни.

На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 76, 80, 81, 371, 372 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Васильєва Ю.Ф. про відвід колегії суддів відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складений 02 лютого 2021 року.

Головуючий суддя О.Л. Коліуш

Судді - О.В. Ткаченко

Л.І. Задорожна