Документ № 94759013

Справа № 991/635/21

Провадження 1-кс/991/751/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

09 лютого 2021 року м. Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду Галабала М.В., за участю захисника Побережного Д.В., представника потерпілого Жиліча С.М., секретаря судового засідання Яроша О.М., розглянув заяву адвоката Побережного Дмитра Валерійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про відвід слідчої судді Олійник О.В. та

ВСТАНОВИВ:

1.У провадженні слідчої судді Вищого антикорупційного суду Олійник О.В. знаходиться судова справа № 991/635/21 за заявою адвоката Жиліча С.М. про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Пономаренка В.П. від участі у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24 березня 2017 року (далі - Кримінальне провадження).

2.04 лютого 2021 року адвокат Побережний Д.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подав заяву про відвід слідчої судді Олійник О.В. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 лютого 2021 року визначено, що розгляд вищевказаної заяви буде здійснювати суддя Галабала М.В.

3.Заява про відвід вмотивована тим, що слідча суддя Олійник О.В. приймала переважну більшість ухвал про продовження процесуальних обов`язків ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, а відтак, нею надавалася однакова правова оцінка обґрунтованості підозри, яка не дозволяє їй об`єктивно сприймати обставини справи; слідча суддя виносила рішення про закриття проваджень за скаргами, які подавав адвокат Побережний Д.В. в інтересах ОСОБА_1 ; слідча суддя відмовляла у задоволенні клопотань сторони захисту в ході досудового розслідування. Все це, на думку заявника відводу, викликає сумнів у її неупередженості.

4.У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:

4.1.Адвокат Побережний Д.В. підтримав подану ним заяву про відвід. Додатково надав копії ухвал, які постановляла слідча суддя Олійник О.В. у цьому провадженні, інші документи та пояснив, що слідча суддя Олійник О.В. вибірково застосовує положення принципу правової визначеності, не може розглядати відвід прокурору Пономаренку В.П., оскільки їх бачення щодо правової оцінки обставин, які досліджуються у кримінальному провадженні, різняться.

4.2.Представник потерпілого АТ «Запорізький завод феросплавів» адвокат Жиліч С.М. - проти задоволення заяви про відвід слідчої судді Олійник О.В. заперечив. Додатково пояснив, що захисник Побережний Д.В. наводить надумані підстави для відводу з метою затягування розгляду заяви про відвід прокурора Пономаренка В.П., яку подав потерпілий. Наголосив, що заява про відвід повинна подаватися одразу після встановлення підстав для такого відводу, однак захисник Побережний Д.В. наголошує на обставинах річної давності.

4.3.Слідча суддя Олійник О.В., якій заявлено відвід, письмових пояснень не надала, хоча була належним чином повідомлена про розгляд заяви про відвід.

5.Заслухавши думку осіб, що беруть участь у розгляді заяви про відвід, дослідивши заяву про відвід та додані до неї матеріали, слідчий суддя робить такі висновки:

5.1.У пункті 4 ч. 1 ст. 75 КПК України визначено, що слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

5.2.Європейський суд з прав людини у пункті 66 рішення по справі «Мироненко і Мартенко проти України» вказує, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії», пункти 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», п. 42).

5.3.Особиста безсторонність суду презюмується поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії», п. 43).

5.4.Дослідженням заяви про відвід та матеріалів, що додані до неї, встановлено, що доказів вияву упередженості слідчої судді Олійник О.Я. під час здійснення судового контролю у Кримінальному провадженні не надано. Не викликають у судді внутрішнього переконання у правильності тверджень захисника посилання на такі доводи: те, що слідча суддя Олійник О.Я. не передала матеріали судової справи щодо оскарження потерпілим постанови прокурора про закриття кримінального провадження від 27 серпня 2020 року (справа № 991/7670/20) слідчій судді Широкій К.Ю., яка розглядала скаргу заявника на цю ж постанову; постановлення слідчою суддею Олійник О.Я. ухвал про закриття провадження за скаргами підозрюваного (справи № 991/7883/20 та 991/7884/20) та одночасне відкриття провадження за скаргами потерпілого; розгляд справи № 991/500/21, в якій вирішувалося питання скасування постанови про закриття Кримінального провадження від 21 січня 2021 року, за відсутності захисника Побережного Д.В.; відмова у задоволенні окремих клопотань під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

5.5.Суддя звертає увагу, що існування інституту відводу в кримінальному судочинстві України є гарантією справедливого, неупередженого та об`єктивного правосуддя. Він складається із комплексу охоронних заходів, пов`язаних з усуненням зацікавлених осіб від досудового розслідування та судового розгляду. Шляхом заявлення відводу не можна підміняти апеляційне оскарження судового рішення. Якщо учасник кримінального провадження в силу положень КПК України має право звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою на ухвалу слідчого судді - належить реалізовувати це право, а якщо ж ні - то користуватися правом, передбаченим ч. 3 ст. 309 КПК України та подавати заперечення проти таких судових рішень під час підготовчого провадження в суді. Крім цього, доречно буде звернути увагу на положення ч. 4 ст. 80 КПК України, що заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Справді, у своїх доводах захисник посилається на прийняті рішення та вчинені дії починаючи з жовтня 2019 року. Це свідчить про те, що критерій своєчасності подання заяви про відвід, як одна із передумов ефективного використання цього інструменту діяльності захисника, не дотриманий.

5.6.Для з`ясування наявності об`єктивного критерію особистої упередженості слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в її безсторонності (пункт 69 рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України»). Захисник такими доказами вважає постановлення ухвал про продовження строків дії процесуальних обов`язків щодо ОСОБА_1 , у яких вирішувалося питання обґрунтованості підозри; положення п. 12.7 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду Вищого антикорупційного суду щодо передачі матеріалів справи раніше визначеному слідчому судді.

5.7.Суддя констатує, що ці аргументи також не переконують в упередженості слідчої судді Олійник О.В . Вирішення питання обґрунтованості підозри у кримінальному провадженні при застосуванні (продовженні застосування) запобіжних заходів пов`язане із оцінкою відомостей, які б вказували на те, що особа обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого їй правопорушення, при цьому очевидно, що на цьому етапі не можна стверджувати про достатність доказів для засудження особи, однак належить оцінити виправданість подальшого втручання в права та свободи особи. Слідча суддя Олійник О.В. приймала ухвали про продовження строку досудового розслідування. Однак це не означає, що за наявності іншого масиву доказової інформації слідча суддя не може прийняти інше судове рішення вже в межах іншого судового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Ці положення дозволяють зробити висновки, що позиція слідчої судді за результатами розгляду клопотання про продовження строку дії процесуальних обов`язків не зв`язує її під час розгляду інших клопотань чи скарг на досудовому розслідуванні у цьому ж кримінальному провадженні.

5.8.Щодо порушення порядку визначення слідчого судді. Суд виходить з того, що для забезпечення об`єктивного та неупередженого розподілу матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень запроваджено автоматизовану систему документообігу суду. Порядок її функціонування визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду. Збори суддів Вищого антикорупційного суду, діючи в межах повноважень, затвердили Засади використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду. Відповідно до вказаних документів судові справи розподіляються між суддями, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, з урахуванням: складу постійних колегій, спеціалізації суддів, запровадженої зборами суддів, визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження кожного судді, недопустимості повторної участі судді у розгляді судової справи; перебування судді у відпустці, у відрядженні, у нарадчій кімнаті; відсутності судді у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, а також з урахуванням інших передбачених законом обставин, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Відповідно до пункту 12 Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду раніше визначеному слідчому судді передаються, зокрема, заяви, клопотання, скарги, які надійшли у межах одного кримінального провадження (за номером ЄРДР).

5.9.Додатково слід наголосити, що до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України). Предметом дослідження у цьому судовому провадженні - проваджені стосовно розгляду заяви адвоката Побережного Д.В. в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відвід - є саме наявність або відсутність факту порушення права ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на розгляд справи судом, встановленим законом (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

5.10.Європейський суд з прав людини у кількох рішеннях наголосив, що поняття «суд, встановлений законом» стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду), зокрема: дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності; дотримання правил автоматичного розподілу справ; наявність повноважень у судді; належний склад суду; наявність достатніх повноважень для розгляду певної категорії справ.

5.11.Відтак, суддя прийшов до висновку, що заявник відводу не зазначив конкретних фактів, які б свідчити, що вищезазначений спосіб визначення слідчого судді порушив право ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на розгляд справи № 991/635/21 судом, встановленим законом.

6.Таким чином, незгода адвоката Побережного Д.В. із попередніми рішеннями слідчої судді Олійник О.В., постановленими у Кримінальному провадженні, із результатами автоматизованого розподілу справи, який здійснено відповідно до положень чинного законодавства, не може викликати обґрунтованих сумнів у неупередженості слідчого судді.

7.З цих підстав суд вважає, що його доводи не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду заяви про відвід, є надуманими, не ґрунтуються на вимогах законодавства, тому підстав для задоволення заяви про відвід немає.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 35, 75, 81 КПК України суддя

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву адвоката Побережного Д.В. від 02 лютого 2021 року про відвід слідчої судді Вищого антикорупційного суду Олійник О.В. - залишити без задоволення.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Галабала