Документ № 94913232

Справа № 991/856/21

Провадження1-кс/991/879/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В., за участю секретаря судових засідань Волощенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу адвоката Тарахкало Михайла Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України Шмітька Валентина Вікторовича від 20.01.2021 р. про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Тарахкало М.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_2 від 20.01.2021 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 52019000000000522 від 21.06.2019, в якій адвокат просить:

- скасувати постанову про відмову у визнанні потерпілим від 20.01.2021, складену старшим детективом НАБУ Шмітько В.В. в кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019.

Скарга мотивована тим, що постановою детектива НАБУ Шмітька В.В. від 20.01.2021 відмовлено у визнанні ОСОБА_1 потерпілою у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019, чим порушено її права та законні інтереси, оскільки детективом не було належним чином проаналізовано зміст заяви про залучення її до провадження як потерпілої, не вжито заходів для належної перевірки викладених у ній фактів, що вплинуло на прийняття рішення без належної мотивації.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.02.2021 провадження за вказаною скаргою відкрито.

Адвокат Тарахкало М.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, до суду не з`явився, подав заяву (Вх. № ЕП-1416/21- Вх від 09.02.2021), в якій, посилаючись на неможливість явки до суду через різке погіршення погодних умов та запровадження карантинних заходів у місті Києві, просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Детектив НАБУ Шмітько В.В. був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, до суду не з`явився, подав заяву (Вх. № ЕП- 1477/21-Вх від 10.02.2021), в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи положення статті 306 КПК України, беручи до уваги поважність причин неявки до суду особи, що звернулась зі скаргою, з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності особи, яка її подала, - адвоката Тарахкала М.О. та особи, рішення якої оскаржується, - детектива НАБУ Шмітька В.В.

Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 52019000000000522 від 21.06.2019 за підозрою суддів Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст. 344 КК України, ОСОБА_4 - ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109 КК України, ОСОБА_5 - ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109 КК України, ОСОБА_6 - ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ч. 5 ст. 27, ст. 351-2 КК України, ОСОБА_7 - ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ч. 5 ст. 27, ст. 351-2 КК України, ОСОБА_8 - ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ст. 351-2 КК України, ОСОБА_9 - ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ч. 5 ст. 27, ст. 351-2 КК України, за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ст. 351-2 КК України, ОСОБА_11 - ч. 1 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_12 - ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ст. 351-2 КК України, ОСОБА_13 - ст. 351-2 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 343, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 364 КК України.

У рамках даного кримінального провадження адвокат Тарахкало М.О. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до НАБУ із клопотанням від 15.01.2021 про залучення ОСОБА_1 до кримінального провадження № 52019000000000522 від 21.06.2019 як потерпілої.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що в ході досудового розслідування, в тому числі в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, було встановлено, що 21 березня 2019 року заступник голови Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - ОАСК) ОСОБА_14 , перебуваючи в кабінеті голови ОАСК, висловив бажання перевірити через знайомства в правоохоронних органах інформацію про телефонні зв`язки журналістки ОСОБА_1 , автора репортажу програми «Слідство.Інфо» про святкування дня народження ОСОБА_4 , а саме, з метою встановлення кола осіб, з якими журналістка спілкувалася напередодні зйомок репортажу.

Голова ОАСК ОСОБА_3 погодився із такою пропозицією та попросив свого заступника надіслати йому необхідну інформацію з номером телефону журналістки. Після чого було записано телефонну розмову між ОСОБА_3 та чоловіком на ім`я ОСОБА_15 , до якого поступило прохання перевірити телефонні зв`язки журналістки.

Вказані розмови зафіксовано в оприлюднених записах НАБУ.

ОСОБА_1 вважає, що за вказівкою голови ОАСК ОСОБА_3 та за погодженням із його заступником ОСОБА_4 невідомими особами, з високою вірогідністю, проводилося незаконне збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про неї без її згоди. При цьому, тривалість періоду незаконного збору, зберігання, використання, поширення, інформації про локацію її телефону та телефонні з`єднання невідомо, як і невідомо коло суб`єктів, які збирали та/або отримали доступ до цієї інформації.

Як зазначено у клопотанні, ОСОБА_1 вважає, що замовлення здійснення прослуховування її телефонних розмов є незаконним і протиправним, та містить в собі ознаки злочинів, передбачених ч. 2 ст. 163 (Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв`язку або через комп`ютер, вчинене щодо журналіста), ч. 3 ст. 171 (Переслідування журналіста у зв`язку з його законною професійною діяльністю, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб), ч. 1 ст. 182 (Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу), а також ч. 1 ст. 364 (Зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України.

Відповідно до клопотання, зазначені кримінальні правопорушення стали можливими в результаті вчинення інших злочинів, у яких підозрюються ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (зокрема, створення, керування та участь у злочинній організації) та нерозривно пов`язані з обставинами, що є предметом розслідування кримінального провадження № 52019000000000522 від 21.06.2019, а тому вчинені відносно неї кримінальні правопорушення повинні розслідуватися саме детективами НАБУ та в рамках даного кримінального провадження також тому, що саме НАБУ має у своєму розпорядженні результати слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, що свідчать про вчинення відносно ОСОБА_16 кримінальних злочинів, а отже мають реальну можливість встановити особу на ім`я ОСОБА_15 та інші обставини справи.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, детектив НАБУ Шмітько В.В. відмовив у задоволенні зазначеного клопотання. Вказане рішення обґрунтовано тим, що підслідність НАБУ визначено ч. 5 ст. 216 КПК України, та статті 163, 171, 182 КК України до неї не відносяться. Крім того, обставини, викладені у клопотанні адвоката, підлягають встановленню та доказуванню в іншому кримінальному провадженні після внесення відомостей про вчинення зазначених кримінальних правопорушень до ЄРДР у порядку ст. 214 КПК України. Також детектив зазначив, що із заявою про залучення до провадження як потерпілого звернувся адвокат, а не безпосередньо особа, якій заподіяно відповідну шкоду, як того вимагає ст. 55-57 КПК України, яка в даному кримінальному поводженні не набула статусу потерпілого та не може користуватися процесуальними правами потерпілого.

Не погодившись із прийнятим детективом рішенням, адвокат Тарахкало М.О. звернувся до суду із відповідною скаргою.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України, параграф № 1, статті 303-308 КПК України.

Пунктами 1-11 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови

Отже, відповідно до ст. 110 КПК України, постанова про відмову у визнанні потерпілим має бути вмотивована, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено всі обставини та правові підстави, які виключають можливість визнання ОСОБА_1 потерпілою у кримінальному провадженні, що є однією з гарантій забезпечення прав та законних інтересів учасників процесу.

Так, за ч. 1 ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис «кожен є вільним у виборі захисника своїх прав» (частина перша статті 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин, а не тільки з кримінальних. Право на захист, зокрема, може бути реалізоване фізичною особою у цивільному, арбітражному, адміністративному і кримінальному судочинстві (Рішення Конституційного Суду № 13-рп/2000 від 16.11.2000 (справа № 1-17/2000).

Таким чином, будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з державними органами, органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень державою гарантовано можливість отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує.

Як вбачається із матеріалів справи (а.с. 5), Тарахкало М.О. має право на заняття адвокатською діяльністю, про що йому видано свідоцтво № 1066 від 06.09.2012.

Між адвокатом Тарахкало М.О. та ОСОБА_1 укладено Договір № 29/07-2020 про надання правової допомоги від 29.07.2020 (а.с. 6-7).

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, враховуючи загальні засади кримінального провадження, зокрема законність, верховенство права, та гарантоване Конституцією України право на професійну правничу допомогу, беручи до уваги, що адвокат Тарахкало М.О. здійснює представництво інтересів ОСОБА_1 у встановленому законом порядку, слідчий суддя дійшов до висновку, що із заявою (клопотанням) про визнання ОСОБА_1 потерпілою у кримінальному провадженні наділений правом звертатися також її представник.

Разом з тим, відповідно до ч. 1-3 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Із аналізу вказаних норм можна зробити висновок, що особа може бути визнана потерпілим лише у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Як вбачається із витягу з ЄРДР, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019 не здійснюється за фактами, викладеними у клопотанні представника про залучення ОСОБА_1 до вказаного кримінального провадження як потерпілої.

Частиною 3 ст. 214 КПК України встановлено, що здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, доводи адвоката Тарахкало М.О. щодо невжиття детективом заходів для належної перевірки викладених у клопотанні фактів, слідчим суддею відхиляються, оскільки таку перевірку можливо здійснити лише у рамках досудового розслідування після внесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у порядку ст. 214 КПК України.

Оскільки, досудове розслідування кримінального провадження № 52019000000000522 від 21.06.2019 не здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, про які йде мова у клопотанні адвоката Тарахкало М.О. від 15.01.2021 та внаслідок вчинення яких могла бути заподіяна шкода ОСОБА_1 , то відсутні підстави для залучення її до даного кримінального провадження як потерпілої.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов до висновку, що детективом було дотримано вимог ст. 55 КПК України щодо правових підстав для відмови у визнанні потерпілим, а зміст процесуального рішення - оскаржуваної постанови від 20.01.2021 відповідає вимогам ст. 110 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Таким чином, підстави для скасування постанови детектива НАБУ Шмітька В.В. від 20.01.2021 про відмову у залученні ОСОБА_1 до кримінального провадження № 52019000000000522 від 21.06.2019 як потерпілої відсутні.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні скарги адвоката Тарахкало М.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 55, 110, 303, 306, 307, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ А.В. БІЦЮК