Пошук

Документ № 95013600

  • Дата засідання: 18/02/2021
  • Дата винесення рішення: 18/02/2021
  • Справа №: 991/1066/21
  • Провадження №: 42020000000001458
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуюча суддя (ВАКС): Саландяк О.Я.
  • Захисник/адвокат : Ліхітченка Г.В., Фаренюка О.С.
  • Прокурор : Семак І.А.

Справа № 991/1066/21

Провадження 1-кс/991/1094/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Саландяк О.Я., з участю секретаря судових засідань Зубріцької А.М., прокурора Семака І.А., захисників Ліхітченка Г.В., Фаренюка О.С., підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду в м. Києві клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Перова Андрія Вікторовича про продовження строку дії обов`язків, покладених на

підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

До Вищого антикорупційного суду 15.02.2021 надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020.

Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000001458 від 06.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 України.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_2 , будучи народним депутатом України ІХ скликання, а отже являючись суб`єктом права законодавчої ініціативи та суб`єктом внесення поправок, пропозицій та зауважень до законопроектів, постанов та інших актів Верховної Ради України, тобто будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, діючи з прямим умислом та за пособництва ОСОБА_1 , в період часу з 09.07.2020 по 02.08.2020, висловив до ОСОБА_3 прохання надати йому неправомірну вигоду та 07.08.2020, діючи за пособництва ОСОБА_1 , одержав таку неправомірну вигоду у розмірі 13 000 доларів США за вчинення ним, як службовою особою дій з використанням наданої йому влади та службового становища в інтересах ОСОБА_3 та компанії, яку останній представляє, а саме: внесення ним поправок та пропозицій до проекту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020).

Крім того, в період часу з 13.08.2020 по 20.08.2020 ОСОБА_2 діючи спільно з ОСОБА_1 , повідомили ОСОБА_3 про те, що доопрацювання проекту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020) у тому числі і питання включення до даного законопроекту пропозицій, поданих 03.08.2020 ОСОБА_2 , потребує передання членам Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, неправомірної вигоди у розмірі 200 000 доларів США, тобто вчинили підбурення ОСОБА_3 до надання такої неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище.

10.09.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, та 29.09.2020 повідомлено про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2020 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у сумі 1 000 552 грн.

В результаті внесення застави, ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

2) не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

5) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

6) носити електронний засіб контролю.

02.11.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду частково задоволено клопотання прокурора і продовжено щодо підозрюваного ОСОБА_1 строк дії покладених на нього ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2020 обов`язків, за винятком обов`язку носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 10.03.2021.

29.12.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду задоволено клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020 та продовжено строк дії покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2020 на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків та частково продовжених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.11.2020 - до 28 лютого 2021 року.

У поданому клопотанні прокурором зазначено, що внаслідок виняткової складності кримінального провадження, а саме необхідності проведення ряду слідчих та інших процесуальних дій для забезпечення повного і неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення завершити досудове розслідування у кримінальному проваджені, протягом строку дії ухвали слідчого судді про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу не є можливим. Зокрема, у кримінальному провадженні необхідно завершити проведення трьох призначених постановами детектива комп`ютерно-технічних експертиз мобільних телефонів, якими користувались ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також флеш-накопичувача та планшета, якими користувався ОСОБА_2 , отримати висновки експертів за результатами їх проведення; за результатами проведення трьох призначених постановами детектива комп`ютерно-технічних експертиз та після отримання висновків експертів за результатами їх проведення додатково оглянути електронні файли та відомості, що були виявлені на мобільних телефонах, якими користувались ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також флеш-накопичувача та планшета, якими користувався ОСОБА_2 та в разі виявлення фактичних даних, що мають значення всебічного, повного та об`єктивного розслідування - провести такі слідчі дії, як допит свідків, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та застосувати заходи забезпечення кримінального провадження: тимчасовий доступ до речей і документів; одночасного допиту свідків; продовжити проведення комплексу процесуальних дій, заходів забезпечення кримінального провадження та слідчих (розшукових) дій, в тому числі і негласних, які спрямовані на встановлення місцезнаходження жорстокого диску (HDD) та інших накопичувачів, зі службового комп`ютера народного депутата України ОСОБА_2 з приміщення його службового кабінету за адресою: м. Київ, вул. Липська, 3, відсутність яких була виявлена під час проведення тимчасового доступу детективами Національного бюро на підставі ухвали слідчого судді; отримати відомості і фактичні дані, що характеризують особи підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в тому числі інформації щодо їхнього перебування на обліках у лікувальних закладах на території м. Києва та Київської області, проходження відповідного лікування, щодо участі у вчиненні інших кримінально караних правопорушень; здійснити інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на встановлення істини.

Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик незаконно впливати на свідків та експертів у кримінальному провадженні; ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного обов`язків на строк до двох місяців, а саме: прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Прокурор Семак І.А., у судовому засіданні клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання та зазначив, що у зв`язку з продовженням проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, ризики, які були встановленні під час обрання підозрюваному запобіжного заходу, не зникли та не зменшилися. За таких обставин, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 , необхідним є продовження строку дії покладених на нього обов`язків на два місяці. Відомості про порушення покладених на ОСОБА_1 обов`язків відсутні.

Захисник Фаренюк О.С. проти клопотання прокурора заперечив, просив відмовити в його задоволенні, долучив письмові заперечення на клопотання. вважає, що зазначена прокурором обставина, яка перешкоджала призначити комп`ютерно-технічні експертизи мобільних телефонів, - відшукання фонограм з порівняльними зразками у формі бесіди, діалогу, монологу підозрюваних - не обґрунтовує затягування із призначенням саме такого виду експертиз. Обґрунтувань необхідності здійснити інші (слідчі) розшукові дії органом досудового розслідування не надано. Існування зазначених у клопотанні ризиків вважає необґрунтованим. Вказав, що продовження строку досудового розслідування звужує коло конституційних прав та свобод ОСОБА_1 та порушує його гарантоване ст. 21 Конституції України право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки. Орган досудового розслідування не враховує, що обставини щодо майнового стану ОСОБА_1 змінились, а також за нього внесена застава у розмірі більше мільйона гривень.

Захисник Ліхітченко Г.В. проти клопотання прокурора заперечив, просив відмовити в його задоволенні. Вказав, що орган обвинувачення не може відшукати речі, до зникнення яких ОСОБА_1 не має жодного відношення. Клопотання є формальним та необгрунтованим.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію захисників, просив відмовити у продовженні строку дії покладених на нього обов`язків.

Оцінка і мотиви, які враховує слідчий суддя під час прийняття рішення, і положення закону, якими він керується.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, що були покладені на підозрюваного ОСОБА_1 при застосуванні запобіжного заходу, та які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України можуть бути обрані на строк не більше двох місяців. Однак, у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Згідно із частинами 3, 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

Вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020, в якому 10.09.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, та 29.09.2020 повідомлено про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2020 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у сумі 1 000 552 грн.

В результаті внесення застави, ОСОБА_1 звільнено з-під варти та застосовано запобіжний захід у вигляді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

2) не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

5) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

6) носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001458, продовжено до шести місяців, тобто до 10.03.2021.

02.11.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду частково задоволено клопотання прокурора і продовжено щодо підозрюваного ОСОБА_1 строк дії покладених на нього ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2020 обов`язків, за винятком обов`язку носити електронний засіб контролю.

29.12.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду задоволено клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020 та продовжено строк дії покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2020 на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків та частково продовжених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.11.2020 - до 28 лютого 2021 року.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». В оцінці цього питання слідча суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. У п. 32 рішення «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року (заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86), п. 175 рішення «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіривши матеріали клопотання, слідча суддя дійшла висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованих кримінальних правопорушень, оскільки долучені до клопотання матеріали містять відомості щодо перебування ОСОБА_2 у статусі народного депутата України (т. 1 а.с. 37-51); фактом зустрічей, які відбувалися за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час яких останньому було повідомлено про необхідність надання неправомірної вигоди членам Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування за прийняття позитивного рішення щодо внесених ОСОБА_2 законодавчих пропозицій до проекту Закону України «Про управління відходами», наявності домовленості щодо передання ОСОБА_3 через ОСОБА_1 неправомірної вигоди у розмірі 13 000 доларів США народному депутату України ОСОБА_2 за внесення останнім до проекту Закону України «Про управління відходами» законодавчих пропозицій, які попередньо були йому надані самим ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 52-166); задокументованим фактом передачі ОСОБА_3 неправомірної вигоди ОСОБА_1 у розмірі 13 000 доларів США (т. 1 а.с. 167-189, 129-166); поданням ОСОБА_2 до Апарату Верховної Ради України пропозиції до проекту ЗУ «Про управління відходами» (т. 1 а.с. 42-50); фактичними даними про зустрічі, які відбувалися за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час яких останньому було повідомлено про необхідність надання неправомірної вигоди членам Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування за прийняття позитивного рішення щодо внесених ОСОБА_2 законодавчих пропозицій до проекту Закону України «Про управління відходами».

Виходячи з наявних матеріалів клопотання, слідча суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше здійснення досудового розслідування кримінального провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні зазначено, що обставини вчинення кримінального правопорушення, а також проведені після застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу слідчі (розшукові) дії свідчать, що установлені в ході судового розгляду ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зберігаються, а тому обгрунтовують як застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу, так і необхідність продовження ще на два місяці строк обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які покладені на нього ухвалою суду, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

1.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.12.2020 було встановлено, що ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду продовжує існувати. Слідча суддя погоджується із доводами прокурора, що на теперішній час ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду не втратив своєї актуальності.

Існування цього ризику продовжує бути пов`язаним із тяжкістю кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 .

Злочини, передбачені ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України є тяжким та особливо тяжким корупційними злочинами відповідальність за вчинення яких передбачає покарання у виді позбавлення волі. За найтяжчий з вказаних злочинів передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна. Водночас звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, за вчинення наведених злочинів КПК України не передбачає. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001, в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Суворість покарання за вчинення злочинів, інкримінованих ОСОБА_1 у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик переховування.

Окрім цього, повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального корупційного злочину у співучасті з народним депутатом України, який був обраний народом для здійснення законотворчої діяльності та захисту інтересів громадян та держави, безумовно має значний суспільний резонанс.

Кожна окремо з цих підстав не є вирішальною при оцінці ризику переховування, однак у своїй сукупності та з матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що зазначений ризик продовжує мати місце.

Разом з тим, слідча суддя звертає увагу, що доводи, зазначені прокурором у клопотанні на обґрунтування існування вказаного ризику, такі як достатній майновий стан підозрюваного, з посиланням на одні і тіж самі відомості про доходи за 2018 та 2019 роки, реєстрацію автомобіля та наявності рахунків у банківських установах, викладені без врахування сплину часу та оцінки актуальності таких відомостей станом на час розгляду третього клопотання про продовження строків дії обов"язків підозрюваного у 2021 році. Слідча суддя не вбачає наведені у клопотанні відомості такими, що на час його розгляду можливо покласти в обгрунтування ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

2. В оцінці ризику можливого незаконного впливу на свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні слідча суддя враховує такі обставини.

Прокурор зазначає, що досудове розслідування триває близько місяця, а тому органом досудового розслідування не встановлено всіх свідків кримінального провадження, однак є достатні підстави вважати, що свідками є особи, які працюють в Апараті Верховної Ради України та є депутатами Верховної Ради України, а тому, той факт, що ОСОБА_1 на протязі тривалого часу займається політичною діяльністю, раніше балотувався до Верховної Ради України та має широке коло знайомств серед представників політичних партій, вказує на можливе використання ним наявних зв`язків або власних дружніх відносин зі свідками, які може використати з метою тиску на даних свідків, задля зміни ними показань. Також посилається на наявні у сторони обвинувачення підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе незаконно впливати на експертів у кримінальному провадженні з метою спонукання останніх до дачі вигідних стороні захисту висновків, оскільки постановами детективів Національного бюро від 12.10.2020, 20.10.2020 та 22.10.2020 призначено судові експертизи відеозвукозаписів, отриманих у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів, проведення яких доручено експертам відповідних експертних установ

Однак, такі твердження не відповідають дійсності, матеріалам провадження, та поясненням прокурора у судовому засіданні, який пояснив, що на даний час призначені експертизи комп"ютерно-технічні, а під час проведення експертиз відеозвукозаписів, які уже закінчені, впливу на експертів не встановлено. Крім того, досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється із 06.08.2020, а повідомлення про підозру ОСОБА_1 відбулось 10.09.2020, тобто очевидно більше, ніж місяць. Також твердження прокурора у клопотанні зводяться до припущень зі сторони обвинувачення та узагальнюючих висловів про вірогідність такого впливубез подальшого підтвердження існування таких підстав фактичними даними. Отже, слідча суддя не враховує такі обґрунтування прокурора з огляду на відсутність доказів достовірності тверджень у контексті конкретних фактичних обставин.

Разом з тим, оцінюючи можливість впливу на свідків слідча суддя також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Крім цього, слідча суддя враховує і можливий незаконний вплив ОСОБА_1 на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні. В цій частині зазначений ризик підтверджується характером стосунків між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також наявною можливістю у них узгоджувати власні дії та свідчення з метою уникнення кримінальної відповідальності, що зі сплином часу не змінилось.

Отже, слідча суддя вважає, що ризик незаконного впливу на іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні продовжує існувати.

Разом з цим, слідчою суддею встановлено, що посилання сторони обвинувачення на існування ризику знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають значення для досудового розслідування, та ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином є необґрунтованими, оскільки вони носять неконкретний характер та є фактично ідентичними тим, що зазначені прокурором в попередніх клопотаннях та отримали оцінку у попердніх судових рішеннях. Відсутність зазначених ризиків, зокрема констатовано в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.12.2020, якою продовжено строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2020, та частково продовжених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.11.2020.

Отже, обставини у справі з часу застосування запобіжного заходу не змінилися, нових доводів стороною обвинувачення не наведено. Слідча суддя вважає, що встановлені ризики на момент розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, з урахуванням тривалості строку досудового розслідування, не такі вагомі як на початкових етапах, коли була повідомлено про підозру, проте повністю не зникли, продовжують мати місце. Покладені на підозрюваного обов`язки не є обтяжливими щодо підозрюваного та в достатній мірі забезпечують його належну процесуальну поведінку та виконання ним його процесуальних обов`язків. Даних про те, що підозрюваний порушував покладені на нього обов`язки, не надано.

Окрім цього, слідча суддя зазначає, що вказане свідчить про те, що застосований слідчою суддею запобіжний захід до ОСОБА_1 є таким, що достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, забезпечує його належну процесуальну поведінку в кримінальному провадженні.

Слідча суддя вважає обґрунтованими посилання прокурора на неможливість закінчити досудове розслідування до спливу строку дії обов`язків, тобто до 28.02.2021, у зв`язку з необхідністю проведення слідчих та процесуальних дій, перелік яких наведено у клопотанні, які мають суттєве значення для встановлення усіх обставин у цьому кримінальному провадженні, та отримані за результатами їх проведення докази можуть бути використані під час судового розгляду.

Також слідча суддя вважає, що покладення на підозрюваного обов`язку прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою, а також перебування паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України, на зберіганні у територіальному підрозділі Державної міграційної служби України, внесення застави у розмірі 1 000 552 грн, яка може бути звернена в дохід держави у випадку невиконання покладених на ОСОБА_1 обов`язків, - у повній мірі здатні запобігти існуючому та доведеному прокурором ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, у зв`язку із чим слідча суддя не вважає за доцільне продовжувати строк дії обов`язку не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду. Крім того, для обмеження конституційного права особи на пересування по території держави прокурор має довести відповідні підстави, а слідча суддя навести відповідні обґрунтування. При цьому, слідча суддя звертає увагу, що продовження дії обов`язків не завжди пов`язане із потребами підозрюваного чи їх відсутністю, на що послався прокурор, а визначається обов`язком прокурора довести наявність обставин, передбачених ст.194 КПК України.

Покладення усіх інших обов`язків необхідне для забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючим ризикам та ефективності здійснення кримінального провадження. Покладення на підозрюваного саме таких обов`язків дає можливість органу досудового розслідування здійснювати контроль за його належною процесуальною поведінкою.

З урахуванням доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих злочинів та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя дійшла висновку про необхідність продовження строку дії частини покладених на підозрюваного обов`язків, що сприятиме виконанню ним процесуальних обов`язків та забезпечить можливість контролю за його поведінкою з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження.

З огляду на зазначене вище та оскільки інші покладені на підозрюваного обов`язки в достатній мірі та повно забезпечують його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, з метою мінімізації встановлених ризиків, враховуючи особу підозрюваного, слідча суддя вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити частково та продовжити дію обов`язків, передбачених п. 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 33 Конституції України, статтями 107, 177, 178, 194, 372 КПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Перова А.В. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020 - задовольнити частково.

Продовжити строк дії покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2020 на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків та частково продовжених ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 02.11.2020 та від 29.12.2020 - до 18 квітня 2021 року, а саме:

1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

2) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

3) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

4) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

В іншій частині клопотання відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя О.Я. Саландяк