Пошук

Документ № 95297893

  • Дата засідання: 03/03/2021
  • Дата винесення рішення: 03/03/2021
  • Справа №: 991/1123/21
  • Провадження №: 42020000000001458
  • Інстанція: АП ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Тип рішення: Про відмову у відкритті апеляційного провадження
  • Головуючий суддя (АП ВАКС) : Чорна В.В.
  • Захисник/адвокат : Бірюч О.В.

справа № 991/1123/21

провадження №11-сс/991/179/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

Іменем України

03 березня 2021 року місто Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги адвоката Бірюч Олени Володимирівни - захисника підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.02.2021 р. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного у кримінальному провадженні №42020000000001458 від 06.08.2020 р., -

ВСТАНОВИЛА:

25 лютого 2021 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга, а 01.03.2021 року - доповнення до неї.

01 березня 2021 року апеляційну скаргу та доповнення передано судді-доповідачу.

З апеляційної скарги та наданих до неї матеріалів встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.02.2021 р. задоволено клопотання Генерального прокурора України Венедіктової І.В. у кримінальному провадженні №42020000000001458 від 06.08.2020 р., та продовжено до 19.04.2021 року строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , які раніше продовжувалися ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 03.11.2020 р. та від 24.12.2020 р.

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї захисник Бірюч О.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання Генерального прокурора України Венедіктової І.В. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , а також змінити останньому обраний запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистої поруки, із покладенням на підозрюваного ряду обов`язків, а суму застави повернути заставодавцю ОСОБА_2 .

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали, надані на її обґрунтування, суддею-доповідачем встановлено підстави для відмови у відкритті провадження за даною апеляційною скаргою.

Так, відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

У відповідності до ч. 3 ст. 392 КПК України, ухвали слідчого судді можуть бути оскаржені у випадках, передбачених цим Кодексом.

Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, наведено у ст. 309 КПК України.

Ухвала слідчого судді про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, відсутня у зазначеному переліку, а отже, її оскарження в апеляційному порядку під час досудового розслідування кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Частиною 3 ст. 309 КПК України визначено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають, а заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Відсутність оскаржуваної ухвали у переліку ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 309 КПК України, є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України.

Відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді, яка не підлягає оскарженню згідно КПК України, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини щодо умов прийнятності апеляційної скарги.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що держава має право встановити певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати самої сутності цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (п. 57 Рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства», п. 96 Рішення від 13 лютого 2001 року у справі «Кромбах проти Франції»).

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» зазначено, що спосіб, у який ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також повинні бути взяті до уваги норми внутрішнього законодавства.

Тобто, наявність визначених у процесуальному законі обмежень щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 392 КПК України визначено, що ухвали слідчого судді можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, норми національного законодавства України беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи. Натомість, ухвали слідчих суддів оскаржуються в апеляційному порядку лише у разі, якщо це прямо перебачено КПК України.

Щодо вимоги апеляційної скарги про зміну підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу із застави на особисту поруку, таке питання взагалі не було предметом розгляду слідчого судді при постановленні оскаржуваної ухвали. Водночас, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд ухвал слідчого судді та не наділений компетенцією самостійно розглядати питання про зміну запобіжного заходу, оскільки це призвело б до привласнення невластивих суду апеляційної інстанції функцій слідчого судді, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 309, 369-372, 399, 418, 532 КПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Бірюч Олени Володимирівни - захисника підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.02.2021 р. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя В.В. Чорна