Пошук

Документ № 95385342

  • Дата засідання: 05/03/2021
  • Дата винесення рішення: 05/03/2021
  • Справа №: 760/724/17-к
  • Провадження №: 12016100090003550
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Білоус І.О.
  • Суддя (ВАКС) : Танасевич О.В., Сікора К.О.
  • Секретар : Манохіна О.Є.
  • Захисник/адвокат : Юка В.С., Войтович Л.В.
  • Прокурор : Олефір Ю.О.

Справа № 760/724/17-к

Провадження1-кп/991/162/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючої судді Білоус І.О.,

суддів Танасевич О.В., Сікори К.О.,

секретаря судового засідання Манохіної О.Є.,

за участі

прокурора Олефіра Ю.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників, адвокатів Степ'юка В.С., Войтович Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12016100090003550 від 26 березня 2016 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у м. Оратів Вінницької області, проживає у АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 382, ч. 4 ст. 368 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, який народився у м. Шепетівка Хмельницької області, проживає у АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, який народився у с. Пищики Сквирського району Київської області, проживає у АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

11 листопада 2019 року до Вищого антикорупційного суду з Печерського районного суду м. Києва в порядку, передбаченому пп. 4 п. 20-2 розд. ХІ «Перехідні положення» КПК України, надійшли матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 382, ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями згідно з положеннями ч. 3 ст. 35 КПК України для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючої судді Білоус І.О., суддів Танасевич О.В., Сікори К.О.

Ухвалою суду від 12 листопада 2019 року у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, а ухвалою від 08 січня 2020 року - судовий розгляд.

04 березня 2021 року у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 подав клопотання про зміну запобіжного заходу, встановленого ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 листопада 2016 року.

2. Зміст клопотання та позиції учасників судового засідання

У клопотанні обвинувачений ОСОБА_1 просив змінити визначений ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 листопада 2016 року запобіжний захід із застави на особисте зобовязання у зв`язку з професійною необхідністю виїзду за кордони України з метою здійснення адвокатської діяльності.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтримав це клопотання та наполягав на його задоволенні. Додатково зазначав, що необхідність повернення застави також пов`язана з народженням півтори роки тому дитини у його заставодавця - адвоката Степ`юка В.С. Тому, за словами ОСОБА_1 , заставодавцю ОСОБА_5 потрібні кошти для задоволення побутових потреб сім`ї.

Адвокати Степ`юк В.С. і Войтович Л.В. підтримали доводи клопотання ОСОБА_1 Захисник Степ`юк В.С. додатково зазначив, що з моменту обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави пройшло майже п`ять років. У цей період його підзахисний виконував всі вимоги слідства та суду та прибував на кожний їх виклик. Тому, на думку захисника, ОСОБА_1 своєю поведінкою довів те, що від не намагатиметься ухилятися від явки до суду. У зв`язку з наведеним, просив змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання.

Прокурор Олефір Ю.О. проти задоволення клопотання заперечував з підстав його необґрунтованості. У наданих суду письмових запереченнях прокурор звертав увагу, що Апеляційним судом м. Києва в ухвалі від 29 листопада 2016 року правильно враховано наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України. Прокурор також звертав увагу суду, що застава є альтернативним запобіжним заходом ОСОБА_1 . При його обранні судом правильно враховано ступінь тяжкості інкримінованого злочину та дані, що характеризують особу ОСОБА_1 , а також, враховано ризики того, що, перебуваючи на волі, він може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків та перешкоджати досягненню мети кримінального провадження.

Крім цього, прокурором зазначено, що ОСОБА_1 під час досудового розслідування у період часу з 29 серпня по 20 вересня 2016 року при обранні запобіжного заходу неодноразово не з`являвся на виклики слідчого та слідчого судді. У зв`язку з цим до нього застосовувався привід.

Під час досудового розслідування у період знаходження у лікувальному медичному закладі, та надаючи слідчому довідки про стан здоров`я, ОСОБА_1 стверджував, що не може покидати приміщення лікарні. Водночас в цей період він був помічений в місцях громадського харчування поза межами лікарні, що, на думку прокурора Олефіра Ю.О. може свідчити про симуляцію з боку обвинуваченого.

У зв`язку з наведеним, прокурор, посилаючись на характер та спосіб вчинених дій, тяжкість інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, стверджував про наявність підстав вважати, що у випадку повернення застави та застосування менш суворого запобіжного заходу, ОСОБА_1 зможе вчиняти дії, які перешкоджатимуть судовому розгляду.

3. Оцінки та мотиви суду

Заслухавши думку учасників судового провадження, проаналізувавши доводи клопотання ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно зі змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, перелік яких наведений у ч. 1 ст. 178 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Судом при вирішенні заявленого ОСОБА_1 клопотання про зміну запобіжного заходу встановлено, що ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 листопада 2016 року скасовано ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2016 року про відмову у задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Нєдова Р.С., погодженого з прокурором Кравченком М.М., щодо продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 . Цим же рішенням постановлено нову ухвалу, якою це клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено, продовжено ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 26 грудня 2016 року включно.

Цією ж ухвалою визначено ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 750 мінімальних заробітних плат, що складає 1033500 грн.

Одночасно цим рішенням на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України на ОСОБА_1 за умови внесення застави покладено процесуальні обов`язки:

- прибувати до детектива (слідчого), прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі міста Києва без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду;

- повідомляти детектива (слідчого), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, працівниками адвокатського об`єднання «Юридичне бюро ОСОБА_1 та партнери», Національного авіаційного університету, іншими підозрюваними або обвинуваченими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Як убачається зі змісту ухвали Апеляційного суду м. Києва від 29 листопада 2016 року колегією суддів при продовженні ОСОБА_1 дії запобіжного заходу, враховано обставини, зазначені у ст. 178 КПК України, а саме, ступінь тяжкості висунутої підозри та дані, що характеризують його особу, а також, те, що він, перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків та перешкоджати досудовому розслідуванню. Колегією суддів апеляційного суду м. Києва в ухвалі від 29 листопада 2016 року також враховано позитивні характеризуючі дані ОСОБА_1 , однак зазначено, що вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого антикорупційного суду дійшла висновку, що запобіжний захід, визначений Апеляційним судом м. Києва в ухвалі від 29 листопада 2016 року, достатньою мірою відповідає меті його застосування.

Суд також звертає увагу, що ОСОБА_1 у поданому клопотанні не навів належного обґрунтування необхідності пом`якшити запобіжний захід, окрім лише констатації факту необхідності виїзду за кордон та народження у застоводавця дитини. Водночас суду не надано жодних доказів наявності таких обставин, їх вплив на вид запобіжного заходу ОСОБА_1 та/або необхідність його пом`якшення.

Крім цього, під час розгляду кримінального провадження № 12016100090003550 не покладались на ОСОБА_1 додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, одним із яких є обов`язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, тощо. Тому, обвинувачений на даний час не обмежений у вільному пересуванні, як на території України, так і за її межами.

Суд також звертає увагу на те, що строк дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України сплив. Водночас застава, яка підлягає зверненню в дохід держави у передбачених законом випадках, достатньою мірою забезпечує досягнення мети запобіжного заходу.

Отже, на даному етапі судового розгляду такий запобіжних захід як застава повною мірою запобігає ризикам, передбаченим в абзаці 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, що свідчить про недоцільність зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого на більш м`який.

З цих підстав, суд визнає необґрунтованими доводи клопотання обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Також, суд відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , зазначає, що відповідно до змісту ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3 або ч. 4 ст. 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Отже, у даному випадку внесення застави було правом, а не обов`язком заставодавця, а тому, вказані обставини не можуть слугувати причиною заміни її на інший вид запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись статтями 182, 331, 369, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну йому запобіжного заходу, встановленого ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 листопада 2016 року у вигляді застави у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1033500 грн. з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України на особисте зобов`язання, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча суддя: Білоус І.О.

Судді: Танасевич О.В.

Сікора К.О.