НАБУ та САП обвинувачують проректора Національного авіаційного університету (НАУ) Володимира Харченка та інших осіб у вимаганні й отриманні хабаря.

За версією слідства, виконувач обов'язків ректора НАУ Харченко через особисті неприязні стосунки вирішив позбутися команди проректорів. Попри те що суди різних інстанцій визнали їхнє звільнення незаконним і зобов'язали негайно поновити людей на посадах, керівник університету свідомо ігнорував ці рішення.

Щоб заблокувати повернення колег, він вдався до маніпуляцій зі штатним розписом: ліквідував старі посади проректорів і запровадив нові — з іншими назвами, але тими самими функціями. Це дозволило йому офіційно заявляти державним виконавцям, що поновлення працівників неможливе через відсутність їхніх посад у структурі університету.

Тим часом ситуацією зацікавився Микола Бойчук — людина з великим досвідом служби в правоохоронних органах і зв'язками у владі. Він зрозумів, що на проблемах звільнених проректорів можна заробити, і організував злочинну групу, до якої залучив адвоката Сергія Крижанівського та самого Харченка. Суть схеми полягала в тому, що керівник університету продовжував штучно перешкоджати поновленню людей через суди — доки ті не переконаються, що законним шляхом повернутися на роботу не вдасться. Після цього потерпілим пропонували вирішити питання за гроші.

Роль посередника взяв на себе адвокат Крижанівський. Він призначав зустрічі колишнім працівникам університету в київських ресторанах, де представлявся довіреною особою Харченка. Під час переговорів адвокат прямо озвучив ціну: за поновлення всієї групи проректорів треба було заплатити $200 тис. (5 млн грн). Щоб надати схемі вигляду легальної операції, передачу коштів планували оформити як благодійну допомогу на проведення виборів ректора.

За даними слідства, щоб переконати потерпілих у серйозності своїх можливостей, учасники схеми запропонували поетапний план. Першим кроком мало стати поновлення на посаді однієї з проректорок — і справді, на підтвердження намірів, відповідний наказ про її призначення було підписано. Бойчук контролював усі етапи переговорів і давав вказівки щодо розподілу майбутнього прибутку.

В офісі адвокатського об'єднання Бойчук підготував фіктивну угоду про допомогу університету й підписав її від імені Харченка. Щойно він отримав від потерпілого пакунок з €100 тис., правоохоронці затримали учасників схеми.

Дії Бойчука та Крижанівського кваліфіковано за ч. 4 ст. 368 КК України, а дії Харченка — за ч. 2 ст. 382 та ч. 4 ст. 368 КК України. У серпні 2016 року Харченка було звільнено. Наразі триває судовий розгляд.

Відповідно до сюжету ТСН, ініціатором справи є колишній регіонал Максим Луцький. Фігуранти подають взаємовиключні версії походження 5 млн грн: Луцький стверджує, що йдеться про викриття корупції та спробу підкупу керівництва університету, тоді як Крижанівський наполягає, що кошти були передані офіційно — нібито на проведення виборчої кампанії ректора в межах відповідної угоди. Виконувач обов'язків ректора Володимир Харченко заперечує будь-які домовленості та стверджує, що виявлені під час обшуків гроші й цінності є його особистими заощадженнями. У сюжеті також зазначається, що тривалий конфлікт навколо керівництва університету пов'язують із боротьбою за контроль над його значними фінансовими ресурсами.