Документ № 95439615

УХВАЛА

Іменем України

10 березня 2021 року

м. Київ

справа № 991/7266/20

провадження № 51-608 ск 21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Луганського Ю. М.,

суддів: Анісімова Г. М., Ковтуновича М. І.,

розглянувши касаційну скаргу захисника Глотова Юрія Олександровича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 січня 2021 року про відмову у відкритті провадження,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суд від 17 вересня 2020 року клопотання детектива НАБУ про продовження строків досудового розслідування задоволено частково, а саме продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21 червня 2019 року до

6 місяців, тобто до 17 січня 2021 року включно.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 січня 2021 року, на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України, відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою захисником Глотовим Ю. О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 вересня 2020 року, прийняту за результатами розгляду клопотання детектива НАБУ про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні

№ 52019000000000522 від 21 червня 2019 року.

Не погодившись із ухвалою апеляційного суду захисник Глотов Ю. О. звернувся з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, оскільки вважає її незаконною та необґрунтованою, прийнятою із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, в порушення міжнародного права, Конституції України.

Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі захисника, долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Згідно із положеннями ч. 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування визначено у ч. 1 та ч. 2 ст. 309 КПК України.

За приписами ч. 3 ст. 309 КПК України, скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

У силу ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

З наявних матеріалів вбачається, що слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу від 17 вересня 2020 року про продовження строку досудового розслідування, з посиланням на вимоги ст. ст. 294, 295-1, 309 КПК України.

Таким чином, суддя апеляційного суду, відмовляючи у відкритті провадження, обґрунтовано дійшов висновку, що ухвала слідчого судді про продовження строку досудового розслідування не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, оскільки вона не входить до переліку ухвал слідчого судді визначених частинами 1, 2 ст. 309 КПК України, а тому діяв відповідно до положень ч. 4 ст. 399 вказаного Кодексу та прийняв законне, обґрунтоване, належно вмотивоване судове рішення, з яким погоджується і колегія суддів касаційної інстанції.

Доводи касаційної скарги про постановлення слідчим суддею ухвали непередбаченої нормами КПК України, що надає право на її оскарження в апеляційному порядку, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд, ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (постанова Верховного Суду від 4 квітня 2019 року у справі №494/6/18). У постановах від 17 жовтня 2018 року (справа № 646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа № 161/4229/18), які стосувалися права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що «норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження)».

В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком установленої законом заборони на таке оскарження.

За приписами ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

У даному випадку ухвала слідчого судді від 17 вересня 2020 року постановлена в порядку передбаченому ст. ст. 294, 295-1 КПК України, а тому відсутні підстави для застосування приписів ч. 6 ст. 9 КПК України щодо загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 КПК України.

Що стосується посилань захисника на правові висновки, наведені в постановах Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року по справі № 757/49263/15-к та Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 243/6647/17-к (провадження № 13-16 cво 18), то колегія суддіввважає їх необґрунтованими, оскільки у цих висновках йдеться про постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, тоді як оскаржена до апеляційного суду ухвала слідчого судді прямо передбачена статтями 294, 295-1 КПК України.

Таким чином, з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень колегія суддів вбачає, що підстав для її задоволення немає та вважає, що у відкритті провадження слід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника Глотова Юрія Олександровича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від

13 січня 2021 року про відмову у відкритті провадження.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Ю. М. Луганський Г. М. Анісімов М. І. Ковтунович