Документ № 95537103

Справа №991/1451/21

Провадження №11-сс/991/200/21

Суддя 1 інст.Мойсак С.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в складі:

головуючого судді Чорненької Д.С.,

суддів: Глотова М.С., Калугіної І.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Шковири А.М.,

прокурора Щура І.В.,

представника власника майна адвоката Переяславської М.В.,

власник майна ОСОБА_1 не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката Переяславської Марії Вікторівни на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 04 березня 2021 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 березня 2021 року клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на майно, що було вилучене 24 лютого 2021 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: планшетний комп`ютер Samsung GT-N5100 s/n RF1D63YVTKX, IMEI: НОМЕР_1 ; ноутбук Acer Aspire 3 s/n NXGNPE4023811098247600 ; мобільний телефон Meizu Pro 6 s/n НОМЕР_3 , IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 ; мобільний телефон ZTE Blade A520 s/n НОМЕР_6 , IMEI 1: НОМЕР_7 , IMEI 2: НОМЕР_8 . Ухвала мотивована наявністю підстав для накладення арешту тимчасово вилученого майна з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки вони містять інформацію та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Арешт зазначених пристроїв є необхідним для проведення експертного дослідження та судової експертизи, що є неможливим без надання електронного носія.

05 березня 2021 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката Переяславської М.В., в якій вона просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно. Вважає, що зазначене рішення слідчого судді підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. На її думку, речі, вилучені у ОСОБА_1 під час обшуку, є тимчасово вилученим майном, оскільки в ухвалі про надання дозволу на обшук не було чітко зазначено індивідуальних ознак речей, що підлягали відшукуванню. Обшук проведено 24 лютого 2021 року, отже клопотання про арешт майна повинно бути подане не пізніше 26 лютого 2021 року, тоді як зазначене клопотання було зареєстровано в суді лише 01 березня 2021 року. Зазначеним обставинам слідчий суддя не надав належної оцінки, а відтак арешт на тимчасово вилучене майно накладений із порушенням вимог ч.5 ст.171 КПК України, тобто після закінчення визначеного строку у 48 годин на подання клопотання слідчим, прокурором після вилучення майна. Вказує також на те, що слідчим суддею було порушено вимоги ч.1 ст.172 КПК України, оскільки дане клопотання повинно бути розглянуте не пізніше двох днів, а саме до 03 березня 2021 року включно. Однак розгляд справи відбувся лише 04 березня 2021 року, що є істотним порушенням норм чинного КПК України, щодо строків розгляду клопотання про арешт майна.

У судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_1 - адвокат Переяславська М.В. апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.

Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає, що рішення слідчого судді постановлено з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, а тому просить залишити його без змін.

Інші учасники апеляційного розгляду в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду. Відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до таких висновків.

Згідно з абз.1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, в тому числі, є доказом кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.170 КПК України, у випадку передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, забезпечення збереження речових доказів (абз.2 ч.1, ч.2 ст.170 КПК України).

Згідно з ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Як вбачається з матеріалів провадження, НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364-1, ч.1 ст.366, ч.2 ст.366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 лютого 2021 року надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі якої детективами НАБ України 24 лютого 2021 року проведений обшук за вищевказаною адресою, під час якого виявлено та вилучено, належні ОСОБА_1 : -планшетний комп`ютер Samsung GT-N5100; ноутбук Acer Aspire 3; мобільний телефон Meizu Pro 6; мобільний телефон ZTE Blade A520. Оглядом вилученого мобільного телефону ZTE Blade A520 встановлена наявність зашифрованих файлів листування, що унеможливило огляд його змісту. Крім того, на мобільному телефоні Meizu Pro 6, планшетному комп`ютері та ноутбуці, виявлено листування та файли, що стосуються предмету доказування у кримінальному провадженні.

Відповідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідність арештованого майна критеріям, визначеним ст.98 КПК України, підтверджується постановою детектива НАБ України від 26 лютого 2021 року про визнання речовими доказами вилучених носіїв інформації (т.1 арк.216-221). Підставою для визнання цих об`єктів речовими доказами є те, що вони містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Зокрема, вказане підтверджується роздруківками, виготовленими в ході огляду зазначених пристроїв ( т.1 арк.222-240).

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо обґрунтованості необхідності накладення арешту на вказане майно, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, зокрема, може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки у вилучених носіях інформації міститься листування та файли, що стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку допускається, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження. Постановою детектива НАБ України від 26 лютого 2021 року по вилученим носіям інформації призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу (т.1 арк.206-215).

Матеріали судового провадження свідчать, що накладення арешту на вилучені в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 планшетний комп`ютер, ноутбук та два мобільні телефони є виправданим і необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, та потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання настанню негативних наслідків, зокрема, втрати, знищення чи спотворення, що унеможливить дослідження таких речей шляхом залучення спеціаліста та/або проведення експертизи.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання органу досудового розслідування та накладення арешту на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Доводи представника власника майна Переяславської М.В. про те, що органом досудового розслідування порушено строк на звернення з клопотанням про арешт майна спростовується тим, що згідно з протоколом обшуку, фіксація його результатів завершена о 21 год 40 хв 24 лютого 2021 року. Клопотання про арешт майна, вилученого під час його проведення, направлено слідчому судді Вищого антикорупційного суду 26 лютого 2021 року о 17 год 42 хв, що підтверджується поштовим відправленням №0113515130623 (т.2 а.с.174), тобто в строк встановлений абз.2 ч.5 ст.171 КПК України. Дані обставини були досліджені слідчим суддею та їм надана належна оцінка, з якою погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

Щодо доводів адвоката про порушення строків розгляду клопотання, колегія суддів вважає, що дані обставини не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду. Встановлено, що автоматизований розподіл справи проведено о 13 год 34 хв 01 березня 20201 року та розгляд клопотання відбувся 04 березня 2020 року в 11 год 20 хв, що відповідає приписам ч.6 ст.173 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

Згідно з ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

У силу вимог п.1 ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має, в тому числі, право залишити ухвалу без змін.

Колегія суддів, з огляду на завдання кримінального провадження, вважає висновок слідчого судді щодо необхідності накладення арешту на майно обґрунтованим, а втручання у володіння майном, виходячи з визначених КПК України засад кримінального провадження, виправданим, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.98,132,170,171,173,405,407,418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката Переяславської Марії Вікторівни залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 березня 2021 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Д.С. Чорненька

судді: М.С. Глотов

І.О. Калугіна