Документ № 95537104

Справа №991/1542/21

Провадження №11-сс/991/208/21

Суддя 1 інст. Мойсак С.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в складі:

головуючого судді Чорненької Д.С.,

суддів: Глотова М.С., Калугіної І.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Шковири А.М.,

прокурора Щура І.В.,

представника власника майна адвоката Бойка С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 березня 2021 року про відмову у накладенні арешту на майно у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 березня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання детектива про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року. Ухвала мотивована тим, що сторона обвинувачення не довела наявність правових підстав для накладення арешту на частки в статутних капіталах у компаніях ТОВ «ФІНТЕХ БЕНД», ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» та ТОВ «ЕЙСІ ДІСІ ПРОЦЕССІНГ». Дані частки на момент розгляду клопотання належать ОСОБА_1 , який не має процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, а тому накладення арешту на майно особи, яка такою не є, з метою забезпечення можливої конфіскації майна суперечить ч.5 ст.170 КПК України. Родинні стосунки нового власника корпоративних прав - ОСОБА_1 та попереднього - його батька ОСОБА_2 не може бути підставою для накладення арешту на майно з метою його конфіскації.

09 березня 2021 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора, в якій він просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 березня 2021 року та постановити нову, якою задовольнити клопотання детектива про накладення арешту на майно. Вважає, що зазначене рішення слідчого судді підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону щодо підстав та мети накладення арешту. На його думку, підозрюваним ОСОБА_2 може бути вжито заходів з метою приховання та відчуження належного йому майна, що підтверджується тим, що після повідомлення йому про підозру, він відчужив в інтересах ОСОБА_1 належні йому частки у компаніях ТОВ «ФІНТЕХ БЕНД», ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» та ТОВ «ЕЙСІ ДІСІ ПРОЦЕССІНГ», про арешт яких ставив питання детектив. Вказане свідчить про необхідність арешту корпоративних прав сина підозрюваного ОСОБА_2 - ОСОБА_1 у вищезазначених компаніях для запобігання можливості його відчуження та з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Вважає, що детективом у клопотанні та під час судового розгляду доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК України, що свідчить про відсутність визначених ч.1 ст.173 КПК України підстав для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна. Клопотання та додані до нього матеріали підтверджують, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують відповідне втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

У доповненнях до апеляційної скарги від 12 березня 2021 року прокурор посилається на доводи аналогічні доводам апеляційної скарги. Додатково вказує, що у клопотанні зазначено, що незважаючи на те, що документи переоформлені на іншу особу, підозрюваний ОСОБА_2 продовжує бути фактичним власником вказаного майна, має усі правомочності контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами підприємств, що свідчить про необхідність арешту корпоративних прав сина підозрюваного ОСОБА_2 - ОСОБА_1 для запобігання можливості його відчуження. Крім того, посилання в ухвалі суду на невідповідність приписам ч.2 та ч.4 ст.170 КПК України ознак пов`язаності нового власника корпоративних прав та попереднього через наявність у них родинних зв`язків, не є підставою для відмови у арешті майна.

У судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. Юридичних доказів можливості розпоряджатися частками у ТОВ після їх відчуження підозрюваним своєму сину, надати не може.

Представник власника майна ОСОБА_1 - адвокат Бойко Сергій Григорович у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги та повідомив, що власник майна уповноважив його на розгляд справи за його відсутності. Просив залишити рішення слідчого судді без змін.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, уповноважив представляти його інтереси адвоката Бойка Сергія Григоровича.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, представника власника майна, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до таких висновків.

Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з абз.1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, забезпечення спеціальної конфіскації (абз.3 ч.1, ч.2 ст.170 КПК України).

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч.3 ст.132 КПК України).

Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366, ч.5 ст.191 КК України.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Вказані вимоги детективом при поданні клопотання про арешт майна виконані.

За версією органу досудового розслідування, Перший заступник Голови Правління - Керівник Бізнесу крупних і VIP-клієнтів ПАТ «КБ «Приватбанк» Яценко В.А., Голова Правління ПАТ «КБ «Приватбанк» ОСОБА_2 та начальник департаменту фінансового менеджменту ПАТ «КБ «Приватбанк» Бичихіна О.А. , яка одночасно займала посаду першого заступника Голови Правління ПрАТ «СК «Інгосстрах», та інші невстановлені на теперішній час особи, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16 грудня 2016 року, усвідомлюючи, що ПАТ «КБ «Приватбанк» у найближчий час буде визнаний неплатоспроможним та перейде під контроль держави, розуміючи, що у зв`язку із цим вони втратять контроль над грошовими коштами Банку, переслідуючи корисливу мету, з тим щоб кошти не поступили на користь держави, підготували та вирішили реалізувати злочинний план розтрати грошових коштів Банку в особливо великому розмірі, а саме: на підставі рішень Кредитного Комітету від 15 січня 2014 року та 16 грудня 2016 року, які не відповідали вимогам «Положення про кредитні комітети, в системі «Приватбанк», протиправно нарахували і виплатили 16 грудня 2016 необгрунтовану додаткову винагороду - індексовану комісію, на користь пов`язаної з банком юридичної особи ПрАТ «СК Інгосстрах» у сумі 136 892 225,41 гривень, використовуючи для цього, як привід, наявне в державі зростання курсу гривні до долара США.

22 лютого 2021 року Генеральним прокурором - прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні Венедіктовою І.В., погоджено складене детективом НАБ України письмове повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366 КК України. У зв`язку з відсутністю ОСОБА_2 за місцем проживання та відсутністю відомостей про точне його місцезнаходження, письмове повідомлення про підозру в порядку ст.ст.135, 278 КПК України, засобами поштового зв`язку надіслано за місцем проживання ОСОБА_2 , а також вручено директору товариства, яке виконує функції житлово-експлуатаційної організації за його місцем проживання.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що наявні в матеріалах справи документи, вказують на можливу причетність ОСОБА_2 до кримінальних правопорушень, що розслідуються в кримінальному провадженні №12017040000000531. Зазначені вище обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України, арешт з метою конфіскації майна може бути накладено лише на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Як вбачається з матеріалів провадження, відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань власником часток в статутних капіталах у компаніях ТОВ «ФІНТЕХ БЕНД», ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» та ТОВ «ЕЙСІ ДІСІ ПРОЦЕССІНГ» з 23 лютого 2021 року є ОСОБА_1 , якому повідомлення про підозру в даному кримінальному провадженні не вручалося.

Клопотання про арешт часток майна у компаніях ТОВ «ФІНТЕХ БЕНД», ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» та ТОВ «ЕЙСІ ДІСІ ПРОЦЕССІНГ» подано органом досудового розслідування 03 березня 2021 року, тобто на час подання клопотання підозрюваний ОСОБА_2 не був власником даного майна.

У відповідності до абз.2 ч.10 ст.170 КПК України, не може бути арештоване майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про відсутність правових підстав для накладення арешту на частки у статутних капіталах відповідних Товариств, власником якого є інша особа, а не сам підозрюваний.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має, в тому числі, право залишити ухвалу без змін. У зв`язку з вище викладеним відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.170, 171, 173, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 березня 2021 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: Д.С. Чорненька

судді: М.С. Глотов

І.О. Калугіна