Документ № 95568545

12 березня 2021 року Справа № 991/1396/21

Провадження № 11-сс/991/196/21

ОКРЕМА ДУМКА

судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного Калугіної І. О. в провадженні № 11-сс/991/196/21 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 лютого 2021 року про арешт майна в кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року

26 лютого 2021 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) про арешт майна, подане у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06 березня 2021 року за підозрою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_1 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а саме:

на об`єкти нерухомого та рухомого майна із забороною їх відчуження та розпорядження:

-житловий будинок площею 677,8 кв.м, реєстраційний номер № 2234653612214, адреса майна: АДРЕСА_1 ;

-житловий будинок площею 25 кв.м, реєстраційний номер № 2229335812214, адреса майна: АДРЕСА_2 ;

-житловий будинок площею 63,5 кв.м, реєстраційний номер № 2109939412214, адреса майна: АДРЕСА_3 ;

-житловий будинок площею 71,7 кв.м, реєстраційний номер № 1904442412214, адреса майна: АДРЕСА_2 ;

-житловий будинок площею 62,6 кв.м, реєстраційний номер № 1852992912214, адреса майна: АДРЕСА_3 ;

-житловий будинок площею 94,8 кв.м, реєстраційний номер № 1842767112214, адреса майна: АДРЕСА_2 ;

-житловий будинок площею 59,4 кв.м, реєстраційний номер № 1819454812214, адреса майна: АДРЕСА_3 ;

-житловий будинок площею 1143,2 кв.м, реєстраційний номер № 1136424512214, адреса майна: АДРЕСА_3 ;

-квартиру площею 37,5 кв.м, реєстраційний номер № 1717821612101, адреса майна: АДРЕСА_4 ;

-квартиру площею 94,4 кв.м, реєстраційний номер № 14380412101, адреса майна: АДРЕСА_5 ;

-гараж № НОМЕР_1 площею 18,9 кв.м., реєстраційний номер 5237628, адреса майна: АДРЕСА_7

-земельну ділянку площею 0,1470 га, реєстраційний номер № 1699820012214, кадастровий номер 1221486200:07:001:0036, адреса земельної ділянки: АДРЕСА_8

-земельну ділянку площею 0,135 га, реєстраційний номер № 22787032, кадастровий номер 1221486200:07:001:0082;

-земельну ділянку площею 0,25 га, реєстраційний номер №2209682612214, кадастровий номер 1221486200:07:001:0113;

-земельну ділянку площею 0,17 га, реєстраційний номер № 210031112214, кадастровий номер 1221486200:07:001:0093;

-земельну ділянку площею 0,25 га, реєстраційний номер № 2109997712214, кадастровий номер 1221486200:07:001:0092;

-земельну ділянку площею 0,06 га, реєстраційний номер № 1904468012214, кадастровий номер 1221486200:07:001:0011;

-земельну ділянку площею 0,25 га, реєстраційний номер № 1904454912214, кадастровий номер 1221486200:07:001:0010;

-земельну ділянку площею 0,12 га, реєстраційний номер № 1853009612214, кадастровий номер 1221486200:07:001:0064;

-земельну ділянку площею 0,25 га, реєстраційний номер № 1852999412214, кадастровий номер 1221486200:07:001:0063;

-земельну ділянку площею 0,25 га, реєстраційний номер № 1842755312214, кадастровий номер 1221486200:07:001:0056 за адресою: АДРЕСА_2 ;

-земельну ділянку площею 0,25 га, реєстраційний номер № 1819471812214, кадастровий номер 1221486200:07:001:0264 за адресою: АДРЕСА_3 ;

-земельну ділянку площею 0,11 га, реєстраційний номер № 1819464912214, кадастровий номер 1221486200:07:001:0265 за адресою: АДРЕСА_3 ;

-земельну ділянку площею 0,11 га, реєстраційний номер № 1139070412214, кадастровий номер 1221486200:07:001:0106 за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку площею 0,25 га, реєстраційний номер № 1139055412214, кадастровий номер 1221486200:07:001:0053 за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку площею 1,1561 га, реєстраційний номер № 1136548712214, кадастровий номер 1221486200:07:001:0142 за адресою: АДРЕСА_3 ;

-земельну ділянку площею 0,24 га, реєстраційний номер № 623516912214, кадастровий номер 1221486200:07:001:0069 за адресою: АДРЕСА_3 ;

-земельну ділянку площею 0,3487 га, кадастровий номер 1221486200:07:001:0039, адреса земельної ділянки: АДРЕСА_3 ;

-земельну ділянку площею 0,2732 га, кадастровий номер 1221486200:07:001:0031, адреса земельної ділянки: АДРЕСА_3 ;

-земельну ділянку площею 0,1344 га, кадастровий номер 1221486200:07:001:0040, адреса земельної ділянки: АДРЕСА_3 ;

-земельну ділянку площею 0.3999 га, кадастровий номер 1221486200:07:001:0038, адреса земельної ділянки: АДРЕСА_9

-автомобіль марки та моделі TESLA MODEL X, державний номер реєстрації НОМЕР_2 , рік випуску 2019, колір сірий, номер кузова НОМЕР_3 ;

-автомобіль марки та моделі HYUNDAI TUCSON, державний номер реєстрації НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , рік випуску 2017, колір чорний;

-автомобіль марки та моделі HYUNDAI TUCSON, державний номер реєстрації НОМЕР_6 , номер кузова НОМЕР_7 , рік випуску 2017, колір чорний;

-автомобіль марки та моделі SUZUKI JIMNY, державний номер реєстрації НОМЕР_8 , номер кузова НОМЕР_9 , рік випуску 2013, колір сірий;

-автомобіль марки CITROEN C3, державний номер реєстрації НОМЕР_10 , рік випуску 2007, номер кузова НОМЕР_11 , колір чорний;

-автомобіль марки SMART ROADSTER, державний номер реєстрації НОМЕР_12 , колір червоний, рік випуску 2009, номер кузова НОМЕР_13 ;

-причіп для перевезення човнів марки KARAVAN B-3600-DB-78, державний номер реєстрації НОМЕР_14 , номер кузова НОМЕР_13 , колір чорний, рік випуску 2011;

-причіп ПА 3.5, державний номер реєстрації НОМЕР_15 , рік випуску 2006, номер кузова НОМЕР_16 ;

-самохідне моторне судно - модель «BRP Challenger 210 SE», назва «ua4779KV», ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_17 - НОМЕР_18 .

на корпоративні права ОСОБА_1 у вигляді частки у статутному капіталі ПРАТ "УАПКТІ "УКРСТАЛЬПРОЕКТ" (ЄДРПОУ 1417802), що становить 8,13% статутного капіталу зазначеного товариства із забороною їх відчуження.

Заборонено будь-яким реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) зміни структури, вартості, власності корпоративних прав у ПРАТ "УАПКТІ "УКРСТАЛЬПРОЕКТ" (ЄДРПОУ 1417802).

В іншій частині клопотання відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні клопотання в частині накладення арешту на корпоративні права ОСОБА_4 , а саме: - частку у розмірі 17,18% статутного капіталу ТОВ «ФІНТЕХ БЕНД» ЄДРПОУ 32388371; - частку у розмірі 16,28% статутного капіталу ТОВ "ЕСТЕЙТ СІТІ" ЄДРПОУ 43505163; - частку у розмірі 1,0824% статутного капіталу ТОВ "ЕЙСІ ДІСІ ПРОЦЕССІНГ" ЄДРПОУ 40988265, слідчий суддя обґрунтував тим, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Отже, не може бути накладено арешт на майно з метою його конфіскації як виду покарання щодо осіб, які не є підозрюваними у кримінальному провадженні, а саме на майно ОСОБА_4 , відповідно до норм ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). При цьому факт оформлення права власності на корпоративні права на осіб, із якими у ОСОБА_1 наявні взаємні сімейні права та обов`язки - ОСОБА_4 22 лютого 2021 року, тобто в день вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру, не впливає на висновок слідчого судді з даного питання.

03 березня 2021 року прокурор звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою на згадану ухвалу слідчого судді.

Обґрунтовуючи свої доводи в цій частині, прокурор зазначив, що слідчим суддею не було враховано належним чином те, що ОСОБА_1 одразу після затримання, особисто та за допомогою довірених осіб в період часу з 22 лютого 2021 року по 24 лютого 20201 року, з метою приховування майна шляхом зміни власників своїх часток у вищезазначених компаніях здійснив державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, забезпечив внесення змін до складу засновників (учасників) юридичних осіб в інтересах цивільної дружини ОСОБА_4 . При цьому, незважаючи на те, що документи переоформлені на інших осіб, ОСОБА_1 продовжує бути фактичним власником вказаного майна, має усі правомочності контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами підприємств у розмірі зазначених часток, що свідчить, на його думку, про необхідність арешту корпоративних прав ОСОБА_4 .

Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду ухвалою від 12 березня 2021 року апеляційну скаргу прокурора задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 лютого 2021 року скасовано в частині відмови у задоволенні клопотання щодо накладення арешту на депозитний рахунок, на якому розміщені грошові кошти, а також на 1/2 частину часток, які зареєстровані на ОСОБА_4 у статутному фонді: ТОВ «ФІНТЕХ БЕНД» ЄДРПОУ 32388371 у вигляді внеску до статутного фонду в розмірі 171 800 грн; ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» ЄДРПОУ 43505163 у вигляді внеску до статутного фонду в розмірі 488 400 грн; ТОВ «ЕЙСІ ДІСІ ПРОЦЕССІНГ» ЄДРПОУ 40988265 у вигляді внеску до статутного фонду в розмірі 162 360 грн.

Постановлено в цій частині нову ухвалу, якою клопотання детектива НАБ України про арешт майна у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року задоволено частково.

Накладено арешт на депозитний рахунок № НОМЕР_19 , відкритий в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», МФО 21133352 (місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд.54/19), на якому знаходяться грошові кошти в сумі 3 000 000 (три мільйони) доларів США та належать підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Накладено арешт на частки ОСОБА_4 в корпоративних правах у статутному фонді: ТОВ «ФІНТЕХ БЕНД» ЄДРПОУ 32388371 у вигляді внеску до статутного фонду в розмірі 85 900 грн; ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» ЄДРПОУ 43505163 у вигляді внеску до статутного фонду в розмірі 244 200 грн; ТОВ «ЕЙСІ ДІСІ ПРОЦЕССІНГ» ЄДРПОУ 40988265 у вигляді внеску до статутного фонду в розмірі 81 180 грн як спільного сумісного майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною їх відчуження.

У задоволенні апеляційної скарги в іншій частині відмовлено.

В іншій частині ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 лютого 2021 року залишено без змін.

Своє рішення Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в цій частині мотивувала тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 хоч і не перебувають у шлюбі між собою, проте спільно проживають однією сім`єю, а тому частки, які зареєстровані на ОСОБА_4 у статутному фонді: ТОВ «ФІНТЕХ БЕНД» ЄДРПОУ 32388371 у вигляді внеску до статутного фонду в розмірі 171 800 грн; ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» ЄДРПОУ 43505163 у вигляді внеску до статутного фонду в розмірі 488 400 грн; ТОВ «ЕЙСІДІСІПРОЦЕССІНГ» ЄДРПОУ 40988265 у вигляді внеску до статутного фонду в розмірі 162 360 грн, належать на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у відповідності до ст. 74 Сімейного кодексу України (далі - СК України), в зв`язку з чим підлягає накладенню арешту на частку ОСОБА_4 .

Вважаю за необхідне висловити окрему думку щодо постановленого судового рішення в цій частині, виходячи з таких висновків.

Постановляючи ухвалу від 12 березня 2021 року, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду виходила з тих міркувань, що підозрюваний ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстровані та проживають за однією адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_5 , батьком якого є підозрюваний ОСОБА_1 . Обшук, проводився в житловому будинку ОСОБА_1 за безпосередньою участю ОСОБА_4 , у протоколі зазначено, що вони проживають разом із їх сином у даному житлі, який підписаний ОСОБА_4 без будь-яких зауважень. Крім цього, офіційна реєстрація вказаного місця проживання ОСОБА_4 за даною адресою за матеріалами справи значиться з грудня 2012 року. Частки у трьох товариствах, які мають значно більший розмір статутного капіталу підозрюваним відчужено на ОСОБА_4 , а не на дочку, що дає підстави вважати про наявність обставин їх спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Крім цього, у клопотанні про арешт майна детективом зазначено, що ОСОБА_4 , є особою з якою підозрюваний ОСОБА_1 проживають однією сім`єю, і вказаний факт стороною захисту при розгляді апеляційної скарги не оспорювався.

Відтак, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду зробила висновок, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 хоч і не перебувають у шлюбі між собою, проте спільно проживають однією сім`єю, а тому частки, які зареєстровані на ОСОБА_4 у статутному фонді: ТОВ «ФІНТЕХ БЕНД» ЄДРПОУ 32388371 у вигляді внеску до статутного фонду в розмірі 171 800 грн; ТОВ «ЕСТЕЙТ СІТІ» ЄДРПОУ 43505163 у вигляді внеску до статутного фонду в розмірі 488 400 грн; ТОВ «ЕЙСІДІСІПРОЦЕССІНГ» ЄДРПОУ 40988265 у вигляді внеску до статутного фонду в розмірі 162 360 грн, належать на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у відповідності до ст. 74 СК України.

Однак, правова позиція, на яку посилається Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в цій частині, не є релевантною у випадку, що був предметом розгляду.

Так, одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Так, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 10 статті 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Однак при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Так, частиною 5 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, тобто з метою конфіскації майна, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд, у випадку передбаченому КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ст. 59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Правовий режим власності в Україні визначається виключно законами України, що передбачає п. 7 ч. 1 ст. 92 Конституції України.

Відповідно до частини першої статті 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (частина 4 статі 3 СК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) зазначено, що «згідно з абзацом 5 пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що «вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України)».

Як вбачається з наданих з матеріалів справи, прокурором не було надано належних та допустимих доказів, які як окремо, так у їх сукупності дають підстави беззаперечно вважати, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 спільно проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Більш того, на обґрунтування клопотання сторона обвинувачення не посилається на те, що на вказане майно поширюється режим спільної сумісної власності чоловіка та жінки, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі.

Вже в судовому засіданні на підтвердження вказаних обставин сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстровані та проживають за однією адресою: АДРЕСА_3 , а також на те, що ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_5 , батьком якого є підозрюваний ОСОБА_1 .

Однак, факт реєстрації (проживання) жінки та чоловіка за однією адресою, без встановлення факту спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю, не є ні головною, ні обов`язковою ознакою наявності фактичного шлюбу (постанова Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 712/7830/16-ц (провадження № 61-28377св18).

Також, одне лише спільне проживання не є достатнім для визнання фактичного подружжя сім`єю без наявності інших ознак сім`ї (постанова Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 343/1821/16-ц (провадження № 61-10270ск18).

Вказаний критерій також застосовується і до доводів сторони обвинувачення на підтвердження спільного проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, що ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_5 , батьком якого є підозрюваний ОСОБА_1 , оскільки вказана обставина не може безумовно свідчити про те, що сторони проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу.

Крім того, відповідно до статті 25 СК України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що при застосуванні статті 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Тобто, для встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу необхідною умовою є, зокрема, встановлення факту неперебування осіб у будь-якому іншому шлюбі (постанова Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 695/1732/16-ц (провадження № 61-38901св18).

Вказана обставина зокрема, чи перебувають ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в будь-якому іншому шлюбі, ані органом досудового розслідування, ані слідчим суддею та судом апеляційної інстанції не перевірялась, що також може впливати на визначення правового режиму майна.

При цьому вважаю необхідним зазначити, що згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно із пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Тобто, встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу повинно здійснюватися судом в порядку цивільного судочинства за правилами окремого провадження, а за наявностіспору про право - позовного провадження.

Крім того, вважаю необхідним зазначити, що сторона захисту в судовому засіданні не підтвердила та не спростовувала обставини, на які посилався прокурор в обґрунтування факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , однак за положеннями ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин покладено на сторону обвинувачення.

Отже, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , а також з урахуванням того, що слідчий суддя та суд апеляційної інстанції не уповноважений вирішувати питання, віднесені до предметної підсудності судів загальної юрисдикції, які розглядають такі питання в порядку цивільного судочинства, доходжу висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 74 СК України вважати майно таким, що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , як жінці та чоловікові, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, а тому і відсутні підстави для накладення арешту.

Відтак, апеляційна скарга прокурора, враховуючи вищезазначені положення, на мою думку, мала б бути задоволена частково. Ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 лютого 2021 року скасована в частині відмови у задоволенні клопотання щодо накладення арешту на депозитний рахунок, на якому розміщені грошові кошти. Постановлена в цій частині нова ухвала, якою клопотання детектива НАБ України про арешт майна у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року задоволено частково. Накладено арешт на депозитний рахунок № НОМЕР_19 , відкритий в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», МФО 21133352 (місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд.54/19), на якому знаходяться грошові кошти в сумі 3 000 000 (три мільйони) доларів США та належать підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У задоволенні апеляційної скарги в іншій частині відмовлено. В іншій частині ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 лютого 2021 року залишено без змін.

Суддя І. О. Калугіна