Документ № 95635243

Справа № 991/1793/21

Провадження 1-кс/991/1829/21

УХВАЛА

Іменем України

17 березня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., адвоката Парфила І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу суду у м. Києві скаргу адвоката Парфила Ігоря Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України, яка полягає неповернені тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню № 12017040000000531 від 06.03.2017,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали скарги представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката Парфила Ігоря Васильовича, в якій адвокат прохає зобов`язати детективів Національного антикорупційного бюро України, які входять до групи детективів у кримінальному провадженні № 1201704000000000531 від 06.03.2017, повернути ОСОБА_1 або його представнику, вилучене майно.

В обґрунтування вимог скарги адвокат зазначає, що 22.02.2021 детективами Національного антикорупційного бюро України, в порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. В ході особистого обшуку ОСОБА_1 , здійсненого під час його затримання, детективами вилучено грошові кошти в загальній сумі 5200 євро. В подальшому, детективами, з порушенням вимог ч. 5 ст. 171 КПК України, до слідчого судді подано клопотання про арешт тимчасово вилученого майна. В постановленій ухвалі від 04.03.2021, слідчим суддею відмовлено у поновленні строку на звернення та провадження за клопотанням сторони обвинувачення, закрито. 10.03.2021 заявником подано до Національного бюро клопотання про повернення тимчасово вилученого майна, втім дотепер грошові кошти власникові повернуті не були.

Посилаючись на вищезазначене та приписи кримінального процесуального законодавства, адвокат прохає зобов`язати детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Крютченка В.О. або іншого детектива групи детективів у даному кримінальному провадженні негайно повернути ОСОБА_1 або його представнику майно, вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_1 , грошові кошти у сумі 5200 євро.

У судовому засіданні адвокат Парфило І.В. скаргу підтримав та зазначив, що норми КПК України вимагають від представника сторони обвинувачення негайного повернення тимчасово вилученого майна особі, в якої таке майно було вилучено, у разі відмови слідчим суддею в арешті такого майна, а також у разі пропуску строку для звернення з клопотанням про арешт майна. В даному випадку в діях детективів вбачається бездіяльність, оскільки дотепер грошові кошти ОСОБА_1 не повернуті. Просив скаргу задовольнити.

Представники Національного антикорупційного бюро України у судове засідання не з`явилися, про дату та час засідання повідомлені належним чином. Причин не явки суду не повідомили. Однак до початку судового засідання, від детектива Крютченка В.О., через канцелярію суду надійшли письмові пояснення з приводу скарги адвоката Парфило І.В. Відповідно до наданих детективом пояснень, стороною обвинувачення задоволено клопотання сторони захисту щодо повернення тимчасово вилученого майна - грошових коштів у сумі 5200 євро, та надано відповідь про те, що ОСОБА_1 може отримати вилучене у нього майно в приміщенні Національного антикорупційного бюро України в робочі дні з 09 до 18 години. Проте на час розгляду скарги адвоката, ОСОБА_1 до уповноваженої особи, з метою отримання майна, не звертався. Просив розгляд скарги здійснювати за його відсутності.

Вивчивши матеріали скарги, вислухавши пояснення адвоката та ознайомившись із запереченнями сторони обвинувачення, слідчий суддя дійшов наступних висновків:

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.

Як встановлено у судовому засіданні, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040000000531 від 06.03.2017.

22.02.2021 детективами Національного антикорупційного бюро України під час затримання ОСОБА_1 за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, проведеного особистий обшук останнього, в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти в загальній сумі 5200 євро.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.03.2021 у справі № 991/1505/21, у поновленні строку на звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно відмовлено та провадження за клопотанням сторони обвинувачення, про арешт майна - закрито.

10.03.2021 адвокат Парфило І.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Національного антикорупційного бюро України з клопотанням про повернення ОСОБА_1 або його представнику, вилученого під час особистого обшуку майна, а саме: грошових коштів у вищезазначеній сумі.

На час звернення до суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб, тимчасово вилучене майно, власникові повернуто не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 168 КПК України, тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями, зокрема, ст. 208 цього Кодексу.

Водночас, однією із загальних засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, вирішуючи питання щодо обмеження права власності особи під час кримінального провадження, суду слід керуватись нормами Кримінального процесуального законодавства України, які безпосередньо регулюють питання можливого обмеження права власності.

Пункт 7 ч. 2 ст. 131 КПК України зазначає, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, суть якого полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його або розпоряджатися чи користуватися таким майном.

Відповідний принцип дотримання права власності також закріплений і у частині першій статті 167 КПК України, яка зазначає, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Разом з цим, ч. 1 ст. 169 КПК України встановлює, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, окрім іншого, у разі відмови у задоволенні клопотання про арешт цього майна, а також у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171 цього Кодексу.

Абзац перший частини п`ятої статті 171 КПК України,зобов`язує сторону обвинувачення звернутися з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна протягом наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

З сукупного аналізу вищезазначених норм слідчий суддя приходить до висновку, що тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні, після спливу визначених законодавцем строків, може мати лише один статус - арештованого або повинно бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Як вбачається із досліджених у судовому засіданні матеріалів, тимчасове вилучення у ОСОБА_1 грошових коштів у загальній сумі 5200 євро мало місце 22.02.2021 та сторона обвинувачення не звернулася у належний строк до слідчого судді з клопотанням про накладення на них арешту. В подальшому, арешт також накладений не був. З огляду на що, слідчий суддя констатує, що у детективів Національного антикорупційного бюро України, з часу постановлення ухвали слідчого судді про відмову у поновленні строків, виник обов`язок негайного повернення ОСОБА_1 вищезазначених грошових коштів та їх неповернення є бездіяльністю, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Втім, відповідно до ч. 2 ст. 305 КПК України, слідчий (детектив), дізнавач чи прокурор можуть самостійно припинити оскаржувану бездіяльність, що і було зроблено детективом Національного антикорупційного бюро України Крютченко В.О. у листі № 0421-252/7775 від 12.03.2021, яким повідомлено особу, з володіння якої вилучені грошові кошти - ОСОБА_1 , про можливість останньому отримати гроші у разі звернення до Національного антикорупційного бюро. Факт не звернення ОСОБА_1 або його представника до уповноваженої особи НАБУ з метою отримання грошових коштів, не може бути підставою для зобов`язання вчинення такої дії.

Частина 3 статті 169 КПК України лише зобов`язує уповноважену особу вжити заходів щодо повернення тимчасово вилученого майна, а не особисто вручити таке майно особі, у якої воно було вилучено.

З огляду на викладене, оскільки у судовому засіданні встановлено, що детективом самостійно припинено оскаржувану бездіяльність та вжито заходів щодо його повернення, а захисник ОСОБА_1 не надав доказів того, що особа у якої були вилучені кошти звернулася до уповноваженої особи НАБУ для отримання вилученого майна, то відповідно до приписів ст. 305 КПК України, провадження за скаргою Парфила І.В. підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 167-169, 170-173, 303, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Закрити провадження за скаргою адвоката Парфила Ігоря Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, а саме: грошових коштів у сумі 5200 євро, по кримінальному провадженню № 12017040000000531 від 06.03.2017.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Мойсак