- Головуюча суддя (ВАКС): Саландяк О.Я.
Справа № 991/1395/21
Провадження 1-кс/991/1425/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2021 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, представника власника майна адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт тимчасово вилученого майна, яке подане у кримінальному провадженні, внесеному 06.03.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040000000531 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст.366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора першоговідділу управлінняпроцесуального керівництва,підтримання державногообвинувачення тапредставництва всуді Спеціалізованоїантикорупційної прокуратуриОфісу Генеральногопрокурора ОСОБА_5 про арешт майна, яке подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040000000531 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст.366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.
Клопотання обґрунтоване такими обставинами.
Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст.366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, щодо підробки документів службовою особою, зловживання повноваженнями та розтрати майна АТ КБ «Приватбанк» в особливо великих розмірах колишніми посадовими особами банку та пов`язаними з ним юридичними особами.
В ході досудового розслідування встановлено, що колишні службові особі даної ПАТ «КБ «Приватбанк» ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, яка одночасно займала посаду посаду начальника департаменту фінансового менеджменту банку та першого заступника Голови Правління ПрАТ «СК «Інгосстрах», та інші невстановлені на теперішній час особи, не пізніше 16.12.2016, усвідомлюючи, що даний банк, з урахуванням позиції власників його істотної участі, у найближчий час буде визнаний неплатоспроможним та перейде під контроль держави, та розуміючи, що у зв`язку із цим вони втратять контроль над грошовими коштами Банку, переслідуючи корисливу мету, з тим щоб кошти не надійшли на користь держави, підготовили та вирішили реалізувати злочинний план розтрати грошових коштів Банку в особливо великому розмірі. За їх планом розтрата мала здійснитись шляхом протиправного нарахування і виплати необґрунтованої додаткової винагороди (індексованої комісії), використовуючи для цього як привід наявний в державі зріст курсу гривні до долару США на користь пов`язаної з банком юридичної особи ПрАТ «СК «Інгосстрах» по наявним депозитним договорам.
Так, в період часу з липня 2016 року по грудень 2016 року, а також 16.12.2016 ОСОБА_6, діючи згідно заздалегідь обумовленого плану, склав і видав завідомо неправдиві офіційні документи, а саме: протокол кредитного комітету ПАТ «КБ «Приватбанк», датований 15.01.2014; протокол кредитного комітету ПАТ «КБ «Приватбанк», датований 16.12.2016.
Після чого, діючи за попередньою змовою разом з іншими невстановленими на даний час особами згідно заздалегідь обумовленого злочинного плану, достовірно знаючи, що відповідно до Рішення Національного банку України № 105 від 13.12.2016 «Про визначення осіб пов`язаних з ПАТ «КБ «Приватбанк» юридичну особу ПрАТ «СК «Інгосстрах» визнано пов`язаною особою з ПАТ «КБ «Приватбанк», ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 забезпечили складання, підписання і передачу дотепер невстановленим особам з числа співробітників банку документів, які стали підставою для здійснення подальшого нарахування і виплати ПрАТ СК «Інгосстрах» винагороди (індексації), а саме:
-листа за підписом від імені ОСОБА_7 на адресу ПрАТ «СК «Інгосстрах» від 08.01.2014 з пропозицією розмістити депозитний вклад на умовах нарахування і виплати додаткового доходу у вигляді індексації у зв`язку з ростом курсу гривні до долару США за період розміщення коштів на депозитному рахунку;
-додаткової угоди № 48 від 02.12.2016 до депозитного договору від 29.12.2005 № С3/198;
-додаткової угоди без номеру від 16.12.2016 до депозитного договору від 29.12.2005 № С3/198;
-двох додаткових угод без номеру від 16.12.2016 до депозитного договору від 11.01.2014 № 238217.
У подальшому, 16.12.2016 невстановлені поки що особи з числа співробітників ПАТ КБ «Приватбанк» передали керівнику департаменту «Васk-Office» по валютообмінним і міжбанківським ресурсним операціям ОСОБА_9 . вищевказаний протокол кредитного комітету від 16.12.2016, а також зазначені додаткові угоди від 16.12.2016 до депозитних договорів № СЗ/198 від 29.12.2005 та № 238217 від 11.01.2014.
Отримавши вищевказані документи, ОСОБА_9, яка була не обізнана про злочинні наміри ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та невстановлених в ході досудового розслідування осіб, за допомогою свого логіну зайшла в електронну базу ПК «Промінь» та, сформувавши меморіальні ордери, перевела грошові кошти на рахунки ПрАТ «СК «Інгосстрах» на загальну суму 136892225,41 грн.
Таким чином, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та невстановлені в ході досудового розслідування особи, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, всупереч Положенню про кредитні комітети в системі Приватбанк, затвердженого Головою Правління банку ОСОБА_6 02.12.2013; Положення про кредитні комітети в системі Приватбанк, затвердженого Наглядовою радою ПАТ КБ «Приватбанк» 29.08.2016; Розпорядження ПАТ КБ «Приватбанк» Про реалізацію нового депозиту з виплатою винагороди у зв`язку з ростом курсу гривні до долару США (НБУ) Э.35.0.0.0/1-6619444 від 25.03.2013; Постанови Правління НБУ від 23.02.2016 №103/БТ; Рішення Правління Національного банку України від 05.10.2016 №323-рш/БТ; статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», зловживаючи своїм службовим становищем, розтратили грошові кошти в особливо великих розмірах, а саме: в сумі 129490844,47 гривень за депозитним договором № 238217 від 11.01.2014 та грошові кошти в сумі 7401380,94 гривень за депозитним договором № СЗ/198 від 29.12.2005, що призвело до спричинення шкоди АТ КБ «Приватбанк» в особливо великих розмірах на загальну суму 136892225,41 грн.
22.02.2021 о 21 годині 00 хвилини ОСОБА_7 за вказаними фактами оголошено та вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
22.02.2021 направлено письмові повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро також за фактом можливого вчинення службовими особами ПАТ КБ «Приватбанк» за попередньою змовою групою осіб, за можливої участі службових осіб Національного банку України, розтрати майна ПАТ КБ «Приватбанк» у період часу з 2015 по 2016 роки.
Також детективами Національного бюро в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження перевіряються такі обставини.
У період часу з 2015 по 2016 роки службові особи АТ КБ «Приватбанк» здійснили розтрату майна цього банку в особливо великих розмірах, шляхом: списання грошових коштів у розмірі 315,1 млн. доларів США на користь AS «Privatbank» (Латвійська Республіка) за договорами гарантії, в якості забезпечення виконання зобов`язань компаній ІНФОРМАЦІЯ_1 (Швейцарія), Quadra Commodities S.A.(Швейцарія) за видані AS «Privatbank» акредитиви; перерахування грошових коштів з кореспондентських рахунків АТ КБ «Приватбанк» у ІНФОРМАЦІЯ_2 (США) та Commerzbank AG (Німеччина), у розмірах 73,9 млн доларів США та 62 млн євро відповідно, на рахунки у AS « ІНФОРМАЦІЯ_3 », без відображення у системі міжбанківських платежів, здійснених через міжнародну платіжну систему SWIFT, та одночасного відображення в обліках АТ КБ «Приватбанк» вказаних сум грошових коштів, як боргового зобов`язання компанії-нерезидента Claresholm Marketing LTD за договорами позики, укладеними АТ КБ «Приватбанк» протягом 2016 року.
Так, у період 2015-2016 років між AS «PrivatBank» та компанією ІНФОРМАЦІЯ_1 (Швейцарія), з метою забезпечення виконання платежів за контрактами на поставку сільськогосподарської продукції, укладеними вказаною компанією з компанією ІНФОРМАЦІЯ_4, укладено договори про випуск акредитивів № 006/216/2015 від 09.12.2015 на суму 31 163 220,7 доларів США, № 006/217/2015 від 11.12.2015 на суму 29 999 889,73 доларів США, № 006/218/2015 від 14.12.2015 на суму 28 999 208,99 доларів США, № 006/221/2015 від 17.12.2015 на суму 43 499 819,19 доларів США.
Також, у період 2015-2016 років між AS «PrivatBank» та компанією ІНФОРМАЦІЯ_5 (Швейцарія), з метою забезпечення виконання платежів за контрактами на поставку сільськогосподарської продукції, укладеними вказаною компанією з компанією ІНФОРМАЦІЯ_6 (Сінгапур), укладені договори про випуск акредитивів № LCIA16/01/001R від 27.01.2016 на суму 20 000 180,15 доларів США, № LCIA16/01/002R від 27.01.2016 на суму 18 135 510,94 доларів США, № LCIA16/01/003R від 05.02.2016 на суму 20 627 470,5 доларів США, № LCIA16/02/004R від 10.02.2016 на суму 10 616 601,96 доларів США, № LCIA16/02/005R від 15.02.2016 на суму 26 107 917,33 доларів США, № LCIA16/02/006R від 16.02.2016 на суму 22 142 056,16 доларів США, № LCIA16/03/007R від 14.03.2016 на суму 19 850 838,42 доларів США, № LCIA16/03/008R від 15.03.2016 на суму 22 568 601,33 доларів США, № LCIA16/03/009R від 22.03.2016 на суму 21 190 510,4 доларів США.
З метою забезпечення виконання зобов`язань компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Швейцарія) перед AS «PrivatBank», між останнім та АТ «КБ «Приватбанк» укладено договори гарантії № LDC-0912 від 09.12.2015, № LDC-1112 від 11.12.2015, № LDC-1412 від 14.12.2015, № LDC-1712 від 17.12.2015, за умовами яких Банк взяв на себе зобов`язання за акредитивами, наданими AS «PrivatBank» компанії Louis Dreufus Commodities Suisse S.A. (Швейцарія).
З метою забезпечення виконання зобов`язань компанії Quadra Commodities S.A. (Швейцарія) перед AS «PrivatBank», між останнім та АТ «КБ «Приватбанк» укладено договори гарантії № MTGI-2312-3 від 23.12.2015, № MTGI-2312-5 від 23.12.2015, № QC-2701/01 від 27/01/2016, № QC-2701/02 від 27.01.2016, № QC-1002 від 05.02.2016, № QC-1002/1 від 10.02.2016, № QC-1502 від 15.02.2016, № QC-1602 від 16.02.2016, за умовами яких Банк взяв на себе зобов`язання за акредитивами, наданими AS «PrivatBank» компанії Quadra Commodities S.A. (Швейцарія).
Вказані договори гарантії, були підписані від імені АТ «КБ «Приватбанк» Головою Правління ОСОБА_6, а від імені AS «PrivatBank» Членом Правління ОСОБА_10 . Залишок гарантійного покриття станом на 16.12.2016 складав 315,1 млн. доларів США.
16.12.2016 на підставі відповідних листів Голови Правління Банку ОСОБА_6 на адресу AS «PrivatBank» - №20.1.0.0.0/7-202111 від 16.12.2016 та №20.1.0.0.0/7-202112 від 16.12.2016, та SWIFT повідомлень від 16.12.2016 від АТ КБ «Приватбанк» до AS «Privatbank» (Латвія) LDC16122016001, LDC16122016002, LDC16122019001, НОМЕР_1, заборгованість Louis Dreufus Commodities Suisse S.A. ( НОМЕР_2 ), Quadra Commodities S.A. ( НОМЕР_2 ) погашено за рахунок списання гарантійного забезпечення АТ «КБ «Приватбанк» на рахунках AS «PrivatBank» у сумі 315,1 млн. доларів США.
Листами від 19.12.2016, за підписом Голови Правління Aleksandar Kukic, AS «Privatbank» (Латвійська Республіка) повідомив компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Швейцарія) та Quadra Commodities S.A. (Швейцарія) стосовно погашення їх заборгованості по договорам про випуск акредитивів, за рахунок забезпечення наданого АТ КБ «Приватбанк».
При цьому, списання гарантійного забезпечення відбулося начебто через невиконання компаніями ІНФОРМАЦІЯ_1 (Швейцарія) та ІНФОРМАЦІЯ_5 (Швейцарія) своїх фінансових зобов`язань перед AS «PrivatBank», що ймовірно не відповідало дійсності.
Крім того, 15.12.2016 службові особи АТ КБ «Приватбанк», використовуючи його ОСОБА_11 (Республіка Кіпр), відобразили в обліку надання міжбанківських кредитів на умовах договорів «овернайт» (зі строком погашення на наступний робочий день) банку-нерезиденту Commerzbank AG (Федеративна республіка Німеччина) на суму 62 млн євро.
Вказані кредити надавалися за рахунок зменшення залишку коштів на кореспондентському рахунку № НОМЕР_3 АТ КБ «Приватбанк», відкритому у банку-нерезиденті Commerzbank AG, з одночасним відображенням заборгованості Кіпрської філії перед банком на відповідному рахунку.
16.12.2016 зазначені грошові кошти повернені на вказаний кореспондентський рахунок АТ КБ «Приватбанк», після чого їх спрямовано АТ КБ «Приватбанк» на рахунок № НОМЕР_4, відкритий в AS «Privatbank» (Латвійська Республіка) із призначенням «Повернення коштів згідно правочину G1216DOO04ONI», без відображення у системі міжбанківських платежів, здійснених через міжнародну платіжну систему SWIFT, що може свідчити про фіктивність відображених операцій АТ КБ «Приватбанк».
Разом із тим, з метою створення умов для неповернення вищевказаних грошових коштів до АТ «КБ «Приватбанк», в останній робочий день, що передував визнанню Банку неплатоспроможним, службовими особами АТ «КБ «Приватбанк» здійснено кредитування пов`язаної з банком юридичної особи Claresholm Marketing LTD (Британські Віргінські Острови) шляхом відображення у балансі 16.12.2016 (а фактично пізніше) видачі 19 позик вказаній компанії у розмірі 389 млн. дол. США (15 позик) та 62 млн. ЄВРО (4 позики) на підставі договорів позики №27-01/16 від 27.01.2016, №27-01/16-1 від 27.01.2016, №10-02/16 від 10.02.2016, №10-02/16-1 від 10.02.2016, №16-02/16 від 16.02.2016, №16-02/16-1 від 16.02.2016 №15-03/16 від 14.03.2016, №29-03/16 від 29.03.2016, №30-03/16 від 30.03.2016, №06-04/16 від 06.04.2016, №21-04/16 від 21.04.2016, №11-05/16 від 11.05.2016, №25-05/16 від 25.05.2016, №20-07/16 від 20.07.2016, №11-12/16 від 11.12.2016, №14-12/16 від 14.12.2016, №15-12/16 від 15.12.2016, №16-12/16 від 16.12.2016, №18-02/16 від 18.02.2016. Для забезпечення виконання зобов`язань за даними договорами позики, між АТ «КБ «Приватбанк» та компанією Claresholm Marketing LTD було нібито укладено договори застави (майнових прав на товар) Г.21.1.4.1/4-2218 від 26.10.2016 та Г.21.1.4.1/4-2219 від 16.12.2016, за яким АТ «КБ «Приватбанк» отримано у заставу майнові права за договорами №149634 від 07.10.2016 та №149635 від 10.10.2016 на поставку карбаміду та №149636 від 12.10.2016 на поставку аміаку.
При цьому, рішення Кредитного комітету Банку про кредитування Claresholm Marketing LTD прийнято лише 24.10.2016 та в порушення внутрішнього Положення про кредитні комітети в системі АТ «КБ «Приватбанк» в частині відсутності висновків «Ризик-менеджменту» та «Внутрішній аудит». Рішення Кредитного комітету банку стосувалося лише надання позики на покриття залишків коштів в інших банках в доларах США, тому надання кредитних коштів в сумі 62 млн Євро за 4 договорами позики було безпідставним, через відсутність відповідного рішення колегіального органу Банку.
Органом досудового розслідування, відпрацьовується версія відносно того, що службовими особами АТ КБ «Приватбанк» для ускладнення виявлення вищевказаних операцій і приховування їх справжньої мети були використані особливості бухгалтерського обліку банку, відображені в його регістрах операції не мали господарського характеру, не породжували реальні грошові потоки, а лише призвели до заміни кредитної заборгованості компаній ІНФОРМАЦІЯ_1 (Швейцарія), Quadra Commodities S.A. (Швейцарія) та банків JP Morgan Chase Bank N.A. та Commerzbank AG перед АТ КБ «Приватбанк» на позики компанії Claresholm Marketing LTD (зміни боржника). Грошові кошти до теперішнього часу Банку не повернені, в результаті чого йому завдано шкоду у розмірі 389 млн доларів США та 62 млн Євро. Зазначене стало можливим за участі відповідних службових осіб Національного банку України, якими здійснювався банківський нагляд щодо АТ «КБ Приватбанк».
В ході досудового розслідування встановлено, що головою правління АТ «КБ «Приватбанк» ОСОБА_6 підписані договори між «АТ «КБ Приватбанк» та AS «Privatbank» на підставі яких у АТ «КБ Приватбанк» виникли зобов`язання на користь AS «Privatbank» за невиконання угод компаніями ІНФОРМАЦІЯ_1 (Швейцарія), Quadra Commodities S.A. (Швейцарія) перед AS «Privatbank». Також ОСОБА_6 підписано листи на адресу AS «Privatbank» №20.1.0.0.0/7-202111 від 16.12.2016 та №20.1.0.0.0/7-202112 від 16.12.2016, на підставі яких AS «Privatbank» погасив заборгованість компаній ІНФОРМАЦІЯ_1 (Швейцарія), Quadra Commodities S.A. (Швейцарія) перед AS «Privatbank» за рахунок коштів АТ «КБ «Приватбанк».
Крім того, 17.11.2011, 27.04.2012, 07.11.2012, 21.05.2013 Наглядовою радою АТ «КБ Приватбанк» прийняті рішення про розміщення облігацій банку серій V, W, X, Y. Одним з інвесторів за даними облігаціями стало підприємство Drovale Limited (резидент Республіки Кіпр), бенефіціарним власником якого був ОСОБА_12 . Загальна вартість цінних паперів, придбаних компанією Drovale Limited становила 7 950 000 000,00 грн. З метою придбання цих цінних паперів протягом 20.03.2012 -05.09.2013 між АТ «КБ Приватбанк» та компанією Drovale Limited укладені відповідні договори купівлі-продажу. Кошти на придбання облігацій компанією Drovale Limited отримані від компаній PointexSale LLP (резидент Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії), бенефіціарним власником якого був ОСОБА_12 та Claresholm Marketing LTD (резидент Британських Віргінських островів), бенефіціарним власником якого був ОСОБА_13 . Джерелом походження коштів для вказаних компаній стали, в свою чергу, отримані у банках Bank Winter&Co Aktiengesellschaft (резидент Австрії) та East-West United Bank S.A. (резидент Люксембургу) кредити. Вказані кредити іноземними банками надавалися під заставу коштів АТ «КБ Приватбанк», розміщених на кореспондентських рахунках у вказаних банках.
У заяві про вчинення кримінального правопорушення Національного банку України вказано, що економічного ефекту від випуску цих облігації АТ «КБ Приватбанк» досягти не міг, так як залучені таким чином кошти постійно були обтяжені у іноземних банках, в той час як купонний дохід по облігаціям у розмірі 12-16% від їх вартості повинен був сплачуватися інвестору. Загальна сума сплаченого купонного доходу компанії Drovale Limited склала 2 271 431 980,09 грн, а розмір додаткової винагороди компанії у зв`язку з валютними ризиками склав 9 254 807 900,00 грн.
В подальшому частина вказаних коштів використана для поповнення статутного капіталу АТ«КБ Приватбанк» його акціонерами.
За версією слідства у зв`язку із списанням заборгованості ІНФОРМАЦІЯ_7 перед AS «Privatbank», з урахуванням заміни боржника по вказаним зобов`язанням на компанію Claresholm Marketing LTD, у ІНФОРМАЦІЯ_7 . могли виникнути зобов`язання перед юридичними або фізичними особами, в тому числі і перед Claresholm Marketing LTD.
В ході досудового розслідування встановлено, що до вказаного кримінального правопорушення може бути причетна ОСОБА_14 . Остання протягом 1994-2017 років займала різні посади в АТ «КБ Приватбанк». З 2005 року по 2017 рік займала посаду заступника Голови правління директора казначейства, з якої була звільнена 05.01.2017. Так, встановлено, що ОСОБА_14 була причетна до управління компанією «Drovale Limited» та організацією її діяльності через визначених бенефіціарів компанії. Таким бенефіціаром був підлеглий ОСОБА_14 - ОСОБА_12, який займав посаду керівника департаменту валютно-обмінних операцій головного офісу АТ КБ «Приватбанк». Компанією «Drovale Limited» було отримано кошти банку та компанії «Pointex Sale LLP», яка була використана для отримання кредитних коштів від банку Bank Winter&Co Aktiengesellschaft під заставу коштів АТ КБ «Приватбанк», розміщених на кореспондентському рахунку у зазначеному банку. Водночас встановлено, що ОСОБА_14, в тому числі шляхом надання відповідних вказівок підлеглим особам працівникам АТ КБ «Приватбанк», зокрема ОСОБА_15, яка займала посаду керівника департаменту підтримки міжбанківських операцій Казначейства банку, ОСОБА_16, яка займала та продовжує займати посаду Керівника департаменту по роботі з фінансовими інститутами напрямку Казначейство Головного офісу ПАТ КБ «Приватбанк» та іншим співробітникам банку.
Останніми відповідно до вказівок ОСОБА_14 забезпечено діяльність зазначених компаній, спрямовану на незаконне заволодіння коштами банку шляхом відображення у банківському обліку заборгованостей зазначених вище компаній-нерезидентів перед банком як заборгованості контрольованої банком компанії Claresholm Marketing Ltd.
Допитана 24.10.2018, 05.12.2018 у якості свідка під час досудового розслідування ОСОБА_14 надала покази стосовно обставин кримінального правопорушення, які не є викривальними, однак з яких вбачається, що вона має відношення до Claresholm Marketing LTD.
23.10.2020 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.10.2020 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_14 в ході якого вилучено мобільний телефон, який перебував у користуванні останньої, а саме Apple iPhone A21111. Під час огляду 17.12.2020 мобільного телефону Apple iPhone A21111, встановлено, що ОСОБА_14 брала безпосередню участь, разом з іншими службовими особами АТ «КБ Приватбанк», в управлінні зазначеними компаніями нерезидентами з метою забезпечення можливості заволодіння коштами АТ «КБ Приватбанк» та подальшого приховання вчинених дій, а також надання їм вигляду законних операцій.
У подальшому під час досудового розслідування встановлено, що в ході проведення обшуку 23.10.2020 за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_14 за допомогою членів сім`ї приховала від детективів планшетний комп`ютер, який містить документи з вказаних вище питань. З огляду на те, що ОСОБА_14 вжила заходів під час участі у обшуку 23.10.2020 до приховання речей та документів, а саме комп`ютерної техніки, на якій може бути збережена інформація, що може бути використана під час досудового розслідування з метою встановлення обставин, що підлягають доказуванню, у сторони обвинувачення існують обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_14 може бути причетною до скоєного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6
24.02.2021 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.02.2021 у будинку за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_14 проведено обшук в ході якого вилучено планшет iPad 64 gb IMEI НОМЕР_5, iPad 64 gb IMEI НОМЕР_6, мобільний телефон Samsung galaxy SIII, sn НОМЕР_7, планшет iPad ID: НОМЕР_8 serial: НОМЕР_9, дозвіл на відшукання та вилучення якого надано слідчим суддею. Під час проведення обшуку доступ до інформації, яка знаходитися на вищевказаних носіях обмежився особою, яка займала приміщення.
25.02.2021 вказані електронні носії інформації оглянуті детективом та встановлено відсутність на планшетах iPad ID: BCGA1454 serial: НОМЕР_9, iPad 64 gb IMEI НОМЕР_6 відомостей, які мають значення для кримінального провадження. Водночас iPad 64 gb IMEI НОМЕР_5 може містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження та мобільний телефон Samsung galaxy SIII, sn НОМЕР_7 містить інформацію, яка має значення для кримінального провадження.
Враховуючи, що планшет iPad та мобільний телефон відшукані у будинку, який на праві приватної власності належить ОСОБА_14 та враховуючи, матеріали кримінального провадження, які свідчать про спробу останньої приховати вищевказані матеріальні носії інформації під час обшуку 23.10.2020, обмеження доступу до електронних носіїв інформації під час проведення обшуку 24.02.2020, у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що електроні носії інформації, а саме: планшет iPad 64 gb IMEI НОМЕР_5, мобільний телефон Samsung galaxy SIII, sn НОМЕР_7, можуть містити відомості для встановлення обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування, зокрема відносно дій вчинених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, та відповідають критеріям, зазначених у ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами.
25.02.2021 постановою детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_17 вилучені 24.02.2021 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, планшет iPad 64 gb IMEI НОМЕР_5, мобільний телефон Samsung galaxy SIII, sn НОМЕР_7 визнано речовими доказами, як такі, що можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Прокурор у клопотанні зазначає, що планшет та мобільний телефон, які були відшукані та вилучені під час проведення обшуку, відповідно до ч.1 ст.170 КПК України є доказом злочину.
З огляду на зазначене, просить накласти арешт на зазначене майно, вилучене під час проведення обшуку 24.02.2021 у будинку за адресою: АДРЕСА_1, а саме: планшет iPad 64 gb IMEI НОМЕР_5, мобільний телефон Samsung galaxy SIII, sn НОМЕР_7, які перебувають у володінні та користуванні ОСОБА_14 .
Детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_17 25.02.2021 призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу на вирішення якої поставлені питання щодо вмісту електронних носіїв інформації, які вилучені 24.02.2021 за адресою: АДРЕСА_1 .
Метою арешту вилученого 24.02.2021 під час проведення обшуку майна планшета iPad 64 gb IMEI НОМЕР_5, мобільного телефона Samsung galaxy SIII, sn 256691432604524407, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, є забезпечення збереження речових доказів.
Необхідність арешту вилученого майна обґрунтовується запобіганням можливості його приховування, пошкодження, зникнення, втрати, знищення, використання, передачі, відчуження.
Позиції сторін у судових засіданнях.
Детектив ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав із викладених у ньому підстав, просив його задовольнити. Додатково та на запитання пояснив, що ОСОБА_18 є особою, якій власник майна будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а саме ОСОБА_14 доручила ключі від вхідних дверей приміщення, а також уповноважила бути присутньою під час проведення обшуку. Також встановлено, що ОСОБА_18 здійснює адвокатську діяльність. З огляду на зазначене, твердження адвоката про те, що остання є сторонньою особою - необґрунтоване. Підставою для вилучення майна була обставина, передбачена ч. 2 ст. 168 КПК України, обмеження доступу до носіїв інформації. Власне ОСОБА_18 заперечувала проти вилучення зазначених пристроїв. Також казав, що восени 2020 року органом досудового розслідування вже проводився обшук зазначеного жила, під час якого була присутня ОСОБА_14 . Після зазначеної слідчої дії у ході оперативно-розшукової діяльності було встановлено, що остання сховала від детектив планшет. Посилаючись на вказані обставини, детектив робить висновок, що саме планшет, стосовно якого подано клопотання про арешт, і є власністю ОСОБА_14 . Можливість використання вилученого мобільного телефону Samsung та інформації, яка на ньому міститься, як речового доказу підтверджується протоколами огляду мобільного телефону, які містять дані щодо переписки ОСОБА_14 з підозрюваними у кримінальному провадженні - ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 .
Представник власникамайна адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечив, надав письмові заперечення із додатками (т. 3 а.с. 59-186), які підтримав. У запереченнях адвокат вказує, що клопотання прокурора про арешт майна незаконне, необґрунтоване, невмотивоване та не підлягає задоволенню з таких підстав: відсутні докази, що планшет iPad 64 gb IMEI НОМЕР_5 та мобільний телефон Samsung galaxy SIII, sn НОМЕР_7 перебувають у володінні та користуванні ОСОБА_14 ; майно під час обшуку вилучено незаконно, оскільки доступ до них не обмежувався та не пов`язаний із подоланням системи логічного. Дані у протоколі обшуку про обмеження особою, яка займала приміщення, доступу до інформації, яка знаходиться на вилучених носіях взагалі не відповідає дійсності та нічим не підтверджується, оскільки зазначена особа взагалі є сторонньою особою, так як не проживала в будинку і не займала його будь-яким іншим чином, не є власником вилучених пристроїв і їй не могли бути відомі способи забезпечення доступу до інформації на вказаних носіях; відсутні будь-які обґрунтування якого саме злочину вони є доказом і яким чином планшет iPad 64 gb IMEI НОМЕР_5 у неробочому стані може бути доказом у вказаному кримінальному провадженні; майно не відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегло на собі його сліди та не містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не є предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій, та не є іншою річчю, набутою кримінально протиправним шляхом, не отримано юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тому до майна не може бути застосований арешт з метою забезпечення збереження речових доказів; арешт зазначеного прокурором у клопотанні майна не виправдовує такий ступень втручання у права і свободи особи, оскільки не впливає на досягнення дієвості цього провадження та на виконання завдань, для виконання яких прокурор звернувся до слідчого судді; до тимчасово вилученого майна не може бути застосовний не тільки арешт з метою забезпечення збереження речового доказу, але ж і з інших підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України; клопотання про арешт майна не тільки не доводить необхідність такого арешту, але ж і не підтверджується доданими до нього документами, якими слідчий, прокурор повинні обґрунтовувати доводи клопотання; документи, які додані до клопотання про арешт і якими прокурор нібито обґрунтовує доводи клопотання навпаки обґрунтовують та підтверджують не можливість використання зазначеного майна як доказу у кримінальному провадженні (протокол обшуку від 24.02.2021 підтверджує обставини незаконного вилучення майна; протокол огляду від 25.02.2021 підтверджує, що після проведення огляду на неналежному обладнанні з використання контрафактного програмного забезпечення планшет і телефон взагалі не були упаковані та опечатані; постанова про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи підтверджує, що експертам для дослідження надані зазначені об`єкти в неупакованому та неопечатаному вигляді).
Додатково зазначив, що ОСОБА_14 не є підозрюваною у даному кримінальному провадженні. Обшук проводили за адресою: АДРЕСА_1, після надання до житла доступу ОСОБА_18 особи, яка не має відношення до зазначеного місця проживання. При цьому, не ідентифіковано останню, не встановлено підстав перебування у приміщенні. Власне ОСОБА_14 була відсутня під час проведення зазначеної слідчої дії. Органом досудового розслідування не встановлено власників вилучених речей, якими можуть бути і ОСОБА_14, і її дочка та чоловік, з якими вона проживає, з огляду на що не вказано конкретно, хто може бути власником такого майна. В ході дослідження відеозапису проведення обшуку звернув увагу на недоліки його проведення, які унеможливлюють накладення арешту на вилучене майно. Просив у задоволенні клопотанні прокурора про арешт майна відмовити, повернути незаконно тимчасово вилучене майно його власнику.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши надані учасниками провадження документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідча суддя дійшла таких висновків.
Згідно з матеріалами клопотання, в тому числі, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.02.2021 (т. 1 а.с. 11-16), досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст.366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, за фактами підробки документів службовою особою, зловживання повноваженнями та розтрати майна АТ КБ «Приватбанк» в особливо великих розмірах колишніми посадовими особами банку та пов`язаними з ним юридичними особами.
24.02.2021 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.02.2021 у будинку за адресою: АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_14 проведено обшук в ході якого вилучено планшет iPad 64 gb IMEI НОМЕР_5, iPad 64 gb IMEI НОМЕР_6, мобільний телефон Samsung galaxy SIII, sn НОМЕР_7, планшет iPad ID: НОМЕР_8 serial: НОМЕР_9 (т. 2 а.с. 151-160).
Постановою детектива від 25.02.2021 планшет iPad 64 gb IMEI НОМЕР_5, мобільний телефон Samsung galaxy SIII, sn 256691432604524407 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 за підозрою ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України (т. 2 а.с. 174-175) на підставі того, що мобільний телефон містить інформацію, яка має значення для кримінального провадження, а планшет може містити таку інформацію.
Прокурор у клопотанні зазначив, що під час проведення обшуку доступ до інформації, яка знаходиться на вищевказаних носіях обмежився особою, яка займала приміщення (т. 1 а.с.9).
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Частиною другою цієї статті визначено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення.
У частині 2 ст. 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку. З клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором (ч. 1 ст. 171 КПК України).
З клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна звернувся прокурор з групи прокурорів у кримінальному провадженні (т. 1 а.с. 7-8, т. 2 а.с. 228-229).
Правовою підставою арешту майна є положення ст. 170 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до підпункту 7 ч. 2ст. 131 КПК Україниарешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.Статтею 132 КПК Українивстановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Щодо з`ясуванняслідчим суддеюпитання наявностіобґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення.
Описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення формує у слідчої судді переконання про наявність ознак кримінального правопорушення, щодо вчинення якого зазначає сторона обвинувачення, у сукупності з наданими прокурором матеріалами кримінального провадження, зокрема: протоколом огляду від 17.12.2020 (т. 2 а.с. 6-150), який містить дані, які підтверджують, що ОСОБА_14 брала безпосередню участь, разом з іншими службовими особами АТ «КБ Приватбанк» (зокрема, ОСОБА_7 ), в управлінні компаніями нерезидентами (т. 2 а.с. 91, 111-112) з метою забезпечення можливості заволодіння коштами АТ «КБ Приватбанк» та подальшого приховання вчинених дій, а також надання їм вигляду законних операцій; ОСОБА_14,в томучислі шляхомнадання відповіднихвказівок підлеглимособам працівникам АТКБ «Приватбанк»,зокрема ОСОБА_15,яка займалапосаду керівникадепартаменту підтримкиміжбанківських операційКазначейства банку, ОСОБА_16,яка займалата продовжуєзаймати посадуКерівника департаментупо роботіз фінансовимиінститутами напрямкуКазначейство Головногоофісу ПАТКБ «Приватбанк»та іншіспівробітники цьогонапрямку та ОСОБА_19 (т.2а.с.29,42-43,64)-свідчать пронаявність достатніхпідстав вважати,що буловчинено кримінальнеправопорушення (зач.5ст.191КК України епізод№6,внесений вЄРДР 17.09.2018,у якомупро підозрунікому неповідомлено,т.1а.с.13-14) такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а саме арешту майна.
Щодо строку звернення з клопотанням про накладення арешту майна.
Слідчою суддеювстановлено,що ухвалою про обшук від 22.02.2021 надавався дозвіл на відшукання комп`ютерної техніки, ноутбуків, накопичувачів флеш-пам`яті, жорстких дисків, переносних носіїв інформації, засобів зв`язку (мобільних телефонів, планшетних комп`ютерів) та сім-карт (ідентифікаційних модулів абонента мобільного зв`язку), які належать ОСОБА_14 та/або які вона використовує і на яких міститься інформація в електронному вигляді (у тому числі приватне спілкування, що здійснювалося із використанням каналів зв`язку мережі Інтернет, електронної пошти, а також мобільних терміналів систем зв`язку) щодо діяльності компаній Claresholm Marketing LTD, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, Louis Dreyfus Commodities Asia, Drovale Limited, Pointex Sale LLP, способу використання грошових коштів зазначених компаній, їх листування між особою (т. 2 а.с. 160). Тобто, слідчою суддею надавався дозвіл на відшукання не будь-яких планшетних комп`ютерів, а саме тих, які містять зазначену в ухвалі інформацію.
Разом з цим, в протоколі обшуку від 24.02.2021 зазначено, що на планшеті iPad 64 gb IMEI НОМЕР_5 знаходилася ксерокопія паспорта громадянки України ОСОБА_20 . Особа, яка займала приміщення, де проводився обшук за адресою: АДРЕСА_1, - ОСОБА_18 забезпечити доступ до інформації, яка знаходиться на планшетах і телефоні не змогла, з огляду на що детектив зробив висновок, що такими діями остання обмежила доступ до носіїв інформації (т. 2 а.с. 163). Під час перегляду у судовому засіданні відеозапису обшуку встановлено, що три планшети та мобільний телефон віднайдено у кімнаті загального користування, власників не ідентифіковано, а особа, яка займала приміщення, - ОСОБА_18 доступ до віднайдених планшетів та мобільного телефону не обмежувала, вони були у вимкненому стані.
Детективом в ході обшуку не встановлено чи містять iPad 64 gb IMEI НОМЕР_5, мобільний телефон Samsung galaxy SIII, sn НОМЕР_7 інформацію, зазначену в ухвалі слідчої судді про обшук, а відтак через відсутність очевидних підстав вважати, що вони є такими, дозвіл на відшукання яких надано слідчим суддею за результатами розгляду клопотання про обшук, слід вважати, що вони вилучені як тимчасово вилучене майно.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як вбачається із дослідженого протоколу обшуку, який узгоджується із дослідженим відеозаписом слідчої дії, вилучення планшетів і телефону було здійснено о 12 год 17 хв 24.02.2021 та в межах вимог ч.7 ст. 236 КПК України. Додаток до протоколу обшуку від 24.02.2021 містить опис вилучених документів та тимчасово вилучених речей, які було вилучено в ході обшуку, запаковано та опечатано, в тому числі, мобільний телефон та три планшети із ідентифікаційними даними, відомості про ознайомлення учасників зі змістом протоколу та зміст зауважень з боку учасника обшуку (т. 2 а.с. 161-167).
Клопотання від 26.02.2021 прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт тимчасово вилученого майна, вилученого під час обшуку житла ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_9,за адресою: АДРЕСА_1 у межах кримінального провадження № 12017040000000531 від 06.03.2017, подано до Вищого антикорупційного суду 26.02.2021 о 11 год 30 хв.
При обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години, відповідно до ч. 2 ст. 115 КПК України.
Отже, на виконання вимог абзацу першого ч. 5 ст. 171 КПК України прокурор звернувся із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна протягом 48 годин після його вилучення.
Згідно зі статтею 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Відповідно до частини сьомої статті 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право, серед іншого, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Підстави та порядок тимчасового вилучення майна встановлені статтями 167, 168 КПК України. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (ч. 2 ст. 168 КПК України).
Зокрема, тимчасове вилучення майна, яке не зазначене в ухвалі слідчого судді, можливе у випадку, коли слідчий або прокурор під час проведення обшуку встановить, що майно, яке вилучається має певний зв`язок із розслідуваними кримінальними правопорушеннями. Зазначені норми стосуються і мобільних терміналів систем зв`язку, планшетних комп`ютерів.
Ухвалою слідчого судді про обшук від 22.02.2020, серед іншого, надавався дозвіл на відшукання комп`ютерної техніки, ноутбуків, накопичувачів флеш-пам`яті, жорстких дисків, переносних носіїв інформації, засобів зв`язку (мобільних телефонів, планшетних комп`ютерів) та сім-карт (ідентифікаційних модулів абонента мобільного зв`язку), які належать ОСОБА_14 та/або які вона використовує і на яких міститься інформація в електронному вигляді (у тому числі приватне спілкування, що здійснювалося із використанням каналів зв`язку мережі Інтернет, електронної пошти, а також мобільних терміналів систем зв`язку) щодо діяльності компаній Claresholm Marketing LTD, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, Louis Dreyfus Commodities Asia, Drovale Limited, Pointex Sale LLP, способу використання грошових коштів зазначених компаній, їх листування між особою (т. 2 а.с. 160).
Встановити з протоколу обшуку від 24.02.2021 чи виявив детектив у мобільному телефоні та планшетах зазначену в ухвалі інформацію неможливо у зв`язку з її відсутністю (т.2 а.с. 161-167).
За результатами перегляду у судовому засіданні відеозапису обшуку не вбачається, що детектив проводив огляд, в тому числі, планшета iPad 64 gb IMEI НОМЕР_5 та мобільного телефона Samsung galaxy SIII, sn 256691432604524407. Вказані ідентифікаційні ознаки планшета та мобільного телефона зафіксовані у протоколі обшуку, відеозаписі та частково узгоджуються із даними у протоколах огляду вказаних носіїв інформації (т. 2 а.с.161-173, т. 3 а.с. 2-41)
Отже, за встановлених обставин слідча суддя дійшла висновку, що вилучення планшета iPad 64 gb IMEI НОМЕР_5 та мобільного телефона Samsung galaxy SIII, sn НОМЕР_7 здійснено на підставі рішення детектива, прийнятого в ході проведення ним обшуку в порядку, передбаченому ч.7 ст. 236 КПК України.
Вилучення речей та документів, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 236 КПК України).
Щодо встановлення можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. Правилами ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що в такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. У статті 98 КПК України визначені такі критерії щодо речових доказів: матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Під час проведення обшуку слідчий має право вилучати речі, які мають значення для досудового розслідування, відповідно до ст. 234, 236 КПК України.
Вимоги до змісту протоколу слідчої дії (в тому числі обшуку) встановлені ч. 3 ст.104 КПК України. Так, протокол складається з вступної частини, із описової частини, яка повинна містити відомості про: послідовність дій, отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи, та із заключної частини, яка повинна містити відомості про: вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації, спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу, зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії. При цьому, відповідно до вимог абзацу другого ч. 1 ст. 107 КПК України, виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов`язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. За правилами абзацу третього ч. 2 ст. 104 КПК України дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.
Тобто, норми КПК України вимагають зазначати у протоколі обшуку відомості про послідовність дій та про отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для кримінального провадження, які мають були зафіксовані у відеозаписі.
У протоколі огляду від 25.02.2021 зазначено, що мобільний телефона Samsung galaxy SIII, sn 256691432604524407 перебував у користуванні ОСОБА_14 . З огляду на великий об`єм інформації, яка зберігається на мобільному телефоні, подальше її вивчення необхідно провести із залученням спеціаліста (судового експерта). Зміст вказаної інформації має зв`язок із обставинами кримінального провадження (т. 2 а.с. 168-169, т. 3 а.с. 2-41).
Також матеріали клопотання містять постанову про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи від 25.02.2021, відповідно до якої мобільний телефонSamsunggalaxySIII,sn256691432604524407надано длядослідження експертам (т.2а.с.176-184).Прокурором доведено,що вилученнязазначеного мобільноготелефона разоміз наявноюв ньомуінформацією єнеобхідним дляпроведення експертногодослідження,відповідно довимог ч.2ст.168КПК України.Тобто, сторона обвинувачення обґрунтувала можливість використання виявлених на мобільному телефоні даних як доказу в кримінальному провадженні.
Отже,орган досудовогорозслідування довів необхідність арешту мобільного телефона Samsung galaxy SIII, sn 256691432604524407.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження про який просить прокурор. Також адвокатом ОСОБА_4 не наведено розумних та достатніх підстав вважати, що вилучений мобільний телефон належить іншій особі, ніж визначено органом досудового розслідування. На неодноразові пропозиції забезпечити явку ОСОБА_14 у судові засідання, посилався на поважність причин її неприбутя. Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає за можливе накласти арешт на мобільний телефон.
Поряд з цим, слідча суддя зазначає, що у ході розгляду судової справи органом досудового розслідування не було доведено наявність інформації, у планшеті iPad 64 gb IMEI НОМЕР_5, як доказу факту чи обставин, що є предметом доказування у даному кримінальному провадженні. З огляду на зазначене, в цій частинні клопотання прокурора задоволенню не підлягає.
Посилання адвоката на порушення, допущені під час проведення обшуку, які, на його думку, унеможливлюють накладення арешту на вилучене майно, слідчою суддею не можуть бути враховані, оскільки виявлені під час вивчення протоколу обшуку та його відеозапису порушення проведення вказаної слідчої дії в частині ідентифікації вилучених об`єктів, з урахуванням дотримання вимоги про використання звуко- та відеозаписувальноних технічних засобів, свідчать про недоліки такої фіксації, а не про очевидну неможливість використання його результату як доказу у кримінальному провадженні. З огляду на такі обставини, слідча суддя вважає, що оцінка допустимості результатів слідчої дії - обшуку має бути здійснена судом під час розгляду кримінального провадження по суті, з урахуванням усіх обставин його проведення, змісту поданих зауважень тощо.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Отже, враховуючи те, що в судовому засіданні сторона обвинувачення на основі належних і допустимих доказів довела наявність достатніх підстав вважати, що вилучене майно, а саме - мобільний телефон Samsung galaxy SIII, sn 256691432604524407, відповідає критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, а також, що мають місце обставини, передбачені ст. ч. 2 ст. 168, ст. 171 КПК України, в слідчої судді наявні визначені КПК України необхідні і достатні підстави для часткового задоволення клопотання прокурора.
Керуючись статтями 98, 167-173, 309, 372, 392 КПК України, слідча суддя,
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання прокурора - задовольнити частково.
Накласти арешт з метою збереження речових доказів на майно, а саме - мобільний телефон Samsung galaxy SIII, sn НОМЕР_7, який вилучено 24.02.2021 під час обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині клопотання відмовити.
Майно, на яке накладено арешт, залишити на зберіганні в органі досудового розслідування Національному антикорупційному бюро України.
Ухвала підлягає негайному виконанню детективом із письмовим інформуванням заінтересованих осіб.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити детективу тапредставнику особи щодо майна якої вирішувалось питання про арешт - адвокату ОСОБА_4 .
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати відсутнім під час оголошення прокурору та особі,щодомайнаякої вирішувалосьпитанняпроарешт,- ОСОБА_14 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1