- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
- Секретар : Заплатинської К.В.
- Захисник/адвокат : Янченко С.П.
- Прокурор : Семак І.А.
Справа № 991/1821/21
Провадження 1-кс/991/1858/21
У Х В А Л А
Іменем України
17 березня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4,
захисника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,
у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.
За версією органу досудового розслідування, в середині 2016 року ОСОБА_4 створено та очолено злочинну організацію з розподілом на структурні частини в м. Одеса та в м. Києві.
В склад структурної частини в м. Одеса входили ОСОБА_6, який виступав керівником структурної частини організації, ОСОБА_7, ОСОБА_8 її учасники, та інші особи додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних злочинах встановлюються.
Учасникам вказаної групи ОСОБА_4 визначив такі функції: організація ввезення на територію України текстильних виробів і товарів легкої промисловості; придбання або створення товариств, які б виступали імпортерами таких товарів в Україні, управління рахунками цих товариств; виготовлення (підробка) договорів купівлі продажу та інвойсів на такі товари із заниженими цінами; організація доставки цих товарів до МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС для розмитнення; підготовки та подання митних декларації та інших документів для розмитнення цих товарів за заниженою митною вартістю, з неповними даними про коди УКТ ЗЕД товарів; надання неправомірної вигоди службовим особами митних органів при розмитненні цих товарів; сплати митних платежів у заниженому розмірі для випуску цих товарів в обіг, отримання для цього коштів товариствами імпортерами у вигляді безоплатної фінансової допомоги від інших пов`язаних товариств; організації протидії спробам розслідування злочинної діяльності організації, зокрема, переслідування співробітників правоохоронних органів, які здійснювали такі розслідування; організації приховування злочинної діяльності організації; подання додаткових митних декларацій, аналогічних до вказаних тимчасових митних декларацій, для завершення митного оформлення товарів із заниженою митною вартістю; отримання судових рішень про скасування рішень про коригування заниженої митної вартості вказаних товарів.
В склад структурної частини в м. Києві входили керівник на той час Київської міської митниці ОСОБА_9, його заступник ОСОБА_10, в.о. начальника відділу митного оформлення № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС ОСОБА_11, старший державний інспектор ВМО ОСОБА_12, державні інспектори ОСОБА_13, ОСОБА_14, а також інші особи, додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних ними злочинах встановлюються.
Також до діяльності злочинної організації було залучено Директора департаменту адміністрування митних платежів ДФС України ОСОБА_15 .
Вказаній структурній частині ОСОБА_4 визначив такі функції: утримуватися від здійснення визначених автоматизованою системою ДФС АСАУР митних формальностей з контролю митної вартості; випускати товари, надані злочинною організацією для митного оформлення, у вільний обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі (виходячи з початкової заниженої митної вартості цих товарів, визначеної за підробленими договорами та інвойсами); замість митних формальностей, необхідних для контролю митної вартості товарів (надсилання запитів, витребування додаткових документів) відбирати зразки товарів для проведення експертиз, з метою створення передумов для невідкладного випуску товарів в обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі; після отримання результатів експертиз та додаткових митних декларацій, аналогічних за змістом до первісних ТМЦ приймати рішення про коригування митної вартості з недоліками, завідомо достатніми для скасування цих рішень в судовому порядку; після скасування рішення по коригування митної вартості завершувати митне оформлення за початковими заниженими даними про митну вартість.
Діючи у складі учасників одеської структурної частини злочинної організації ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інших, створили або придбали чи іншим чином отримали контроль, або почали використовувати з метою вчинення злочинів злочинною організацією ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» та ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ».
Також, для забезпечення функціонування злочинної організації ОСОБА_4 використовувалися також іноземні компанії: BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD, бенефіціарним власником яких він був, як контрагентів українських товариств імпортерів, підконтрольних злочинній організації.
Так, учасники одеської структурної частини злочинної організації, забезпечили доставку товарів за договорами, організували їх доставку до ВМО № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці; використовуючи електронні цифрові підписи компаній-імпортерів, подали в порядку електронного декларування тимчасові митні декларації типу ІМ40ТН зі ставкою мита 8%, вказавши в них занижені відомості про нижчу за мінімальну ринкову вартість цих товарів; подали супровідні документи до вказаних ТМД, зокрема, копії договорів купівлі продажу та відповідних інвойсів.
Натомість, діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та інших, попри дані автоматизованої системи ДФС АСАУР про ризик заниження договірної вартості та необхідність здійснення додаткових митних формальностей для контролю митної вартості, не здійснювала цих формальностей без належних для цього підстав.
Також, діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації ОСОБА_13, ОСОБА_14 відбирали зразки для проведення експертного дослідження товарів з метою визначення їх коду УКТ ЗЕД, що у будь-якому випадку не впливало на ставку митних платежів, тобто не мало жодного практичного сенсу крім, як створити видимість здійснення додаткових митних формальностей (експертиз), протягом яких товар має бути випущено в обіг, а також прикриття протиправних дій учасників київської структурної частини злочинної організації.
Разом з тим, після проведення експертиз із визначення коду УКТ ЗЕД товарів, учасники одеської структурної частини злочинної організації, використовуючи електронні цифрові підписи компаній імпортерів, подавали в порядку електронного декларування додаткові митні декларації типу ІМ40ДТ, з тією ж ставкою митних платежів і тією ж договірною вартістю (відповідно, тією ж сумою митних платежів), що були вказані у ТМД на відповідний товар.
Після чого, для приховання злочинної діяльності, учасники київської структурної частини злочинної організації, лише на даному етапі, замість етапу подання ТМД, приймали рішення про коригування митної вартості, зазначеної в додаткових митних деклараціях, з недоліками, що ставали підставою для скасування цих рішень в судовому порядку.
В подальшому, учасники одеської структурної частини злочинної організації, подавали позови і отримували рішення судів про скасування рішень про коригування митної вартості.
На підставі зазначених судових рішень, в подальшому завершувалося митне оформлення товарів за договорами купівлі продажу, у відповідності до вказаних у них заниженої вартості відповідних товарів.
Вказаними діями, Державному бюджету України завдано збитків у вигляді недоотримання митних платежів на суму 77 719 040, 72 гривень.
26.11.2019 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, яке того ж дня, у зв`язку з неможливістю його вручення через не встановлення місцезнаходження ОСОБА_4, засобами поштового зв`язку надіслано на адресу мешкання останнього.
27.11.2019 при встановленні місцезнаходження ОСОБА_4, йому вручено письмове повідомлення про підозру у скоєнні вищевказаних кримінальних правопорушень. В подальшому, ОСОБА_4 повідомлено про зміну повідомлення про підозру у вчиненні тих же злочинів.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 36 440 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В результаті внесення застави, ОСОБА_4 звільнено з-під варти через, що до нього застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. В подальшому, строк дії обов`язків було продовжено ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду до 23.05.2020, включно.
У зв`язку із порушенням підозрюваним покладеного на нього обов`язку, ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.04.2020, збільшено розмір застави, застосованої до підозрюваного ОСОБА_4 та ухвалою слідчого судді від 02.06.2020 змінено запобіжний захід, шляхом покладання на нього процесуальних обов`язків, а саме:
1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду за першим викликом;
2) не відлучатися із м. Одеси та Одеської області без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді (суду);
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
В подальшому, ухвалами слідчих суддів, покладені на підозрюваного обов`язки неодноразово були продовжені. Востаннє, обов`язки були продовжені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.01.2021, до 21.03.2021 включно.
Постановою заступника Генерального прокурора керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні було продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 26.11.2020.
16.11.2020 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Дотепер сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження, що є підставою неможливості закінчення досудового розслідування у строк до 21.03.2021.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: ризик того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи що з часу повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування, строк досудового розслідування перестав спливати та не рахується у загальний строк розслідування, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного обов`язків на два місяці.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні подане клопотання підтримав та зазначив, що сторона обвинувачення дотепер продовжує ознайомлювати захист з матеріалами досудового розслідування, що є перешкодою для закінчення досудового розслідування. Водночас, за час проведення досудового розслідування, було встановлено не виконання підозрюваним одного з покладених на нього обов`язків, результатом чого стало звернення частини застави в дохід держави та водночас збільшення розміру застави. Вказаною поведінкою ОСОБА_4 довів, що встановлені відносно нього ризики з часом не зменшуються та продовжують існувати. Аргументацію наявності ризикам навів аналогічну тексту клопотання. У сукупності викладеного просив клопотання задовольнити та продовжити строк дії процесуальних обов`язків на два місяці.
Захисник ОСОБА_5 надав пояснення з приводу того, що досудове розслідування у кримінальному провадженні було завершено 4 місяці назад, а всього досудове розслідування триває понад три роки. Як за час досудового розслідування, так і на стадії ознайомлення з матеріалами провадження ОСОБА_4 не вчинено жодних дій, які б підтверджували існування наведених прокурором ризиків. Прокурором на протязі майже 16 місяців зазначаються одні й ті ж обставини, як підстави для продовження строку дії процесуальних обов`язків. Втім, такі обставини ніяк не доводяться. З огляду на що, захисник стверджує, про відсутність ризиків, передбачених КПК України, обов`язкова наявність яких необхідна для продовження строку дії запобіжного заходу. Разом з цим захисник зазначив, що ОСОБА_4 має проблеми медичного характеру, а тому потребує проходження лікування за кордоном. Необхідність отримання відповідного лікування, на переконання адвоката, є підставою для відмови у продовженні строку дії обов`язків, оскільки саме останні і не дозволяють ОСОБА_4 отримати лікування. Належну процесуальну поведінку останнього буде забезпечувати застава, яка є досить великою сумою. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків:
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, в якому ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст.212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України та 11.11.2020 повідомлено про зміну повідомлення про підозру у вчиненні тих же злочинів.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 36 440 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В результаті внесення застави, ОСОБА_4 звільнено з-під варти через, що до нього застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. В подальшому, строк дії обов`язків було продовжено ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду до 23.05.2020, включно.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.04.2020 постановлено рішення, яким в дохід держави звернено частину від загального розміру застави, внесеної за ОСОБА_4, а саме в частині 35 000 620 гривень та збільшено розмір застави до суми у 76 598 982 гривень.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.06.2020 змінено запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4, шляхом покладання на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду за першим викликом;
2) не відлучатися із м. Одеси та Одеської області без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді (суду);
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
В подальшому ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду вищезазначені обов`язки, покладені на підозрюваного, неодноразово були продовжені за виключенням обов`язку не відлучатися із м. Одеси та Одеської області без дозволу уповноваженої особи, який змінено та ОСОБА_4 розширено територію за межі якої йому заборонено відлучатися без відповідного дозволу, до території України. Востаннє, обов`язки були продовжені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.01.2021, до 21.03.2021 включно.
Постановою заступника Генерального прокурора керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 18.08.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 26 листопада 2020 року.
16.11.2020 стороною обвинувачення, на виконання вимог ч. 1 ст. 290 КПК України, стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Дотепер сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовуються з метою досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_4, слідчий суддя має врахувати необхідність продовження строків дії обов`язків, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_4 вищезазначених кримінальних правопорушень, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) протоколом огляду від 11.02.2020 мобільного телефону ОСОБА_15, в ході якого виявлена листування між електронними поштами « ІНФОРМАЦІЯ_2 », як власником телефону та « ІНФОРМАЦІЯ_3 », щодо надання інформації про перевірку Департаменту ДФС з приводу схеми митного оформлення товарів; (2) протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 20.03.2018, а саме, з електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_3 », якою користується ОСОБА_4, з якого вбачається, що ОСОБА_4 планував та контролював вчинення злочинів злочинною організацією та усував перешкоди у їх вчиненні; (3) протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 25.06.2018, щодо вищенаведеної електронної скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відповідно до якого ОСОБА_15 (на той час ОСОБА_16 ) надавала ОСОБА_4 інформацію про перевірку очолюваного нею Департаменту ДФС, яка стосувалася схеми митного оформлення товарів за тимчасовими митними деклараціями по заниженій вартості; (4) матеріалами виконання запиту про міжнародну правову допомогу, отриманими НАБУ 26.05.2020 від компетентних органів ОАЕ, з яких вбачається, що ОСОБА_4 є бенефіціарним власником компанії INFORT TRADE LTD, за ціною контрактів з якою визначалась занижена митна вартість товарів підконтрольним ОСОБА_4 підприємтсв та іншими матеріалами провадження в своїй сукупності.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст.212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Попередніми ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду була встановлена наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який на твердження прокурора дотепер продовжує існувати.
Так, стосовно загрози переховування підозрюваного, практика ЄСПЛ виходить з того, що тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, чи обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати останнього до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою (застосування запобіжного заходу). При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для підозрюваного/обвинуваченого перетнути державний кордон. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв`язки, будь-які зв`язки з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.
На переконання слідчого судді, відсутність з боку сторони обвинувачення нарікань на процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 на протязі майже року, вказує на свідоме дотримання останнім покладених на нього обов`язків. Однак при вирішенні питання про продовження строку дії покладених процесуальних обов`язків, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, за найтяжчий з яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, що на думку слідчого судді, разом з достатнім майновим станом сім`ї підозрюваного, наявністю у нього нерухомого майна поза межами України та громадянства іншої країни (відповідно до записів ОСОБА_4 в анкеті клієнта банку), у своїй сукупності може бути мотивом та підставою для нього, у разі прийняття відповідного рішення, здійснити виїзд за межу території України з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності. З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що ризик переховування продовжує мати місце, втім він дещо зменшився з часу затримання підозрюваного та обрання йому запобіжного заходу, що і знайшло своє відтворення у пом`якшенні деяких покладених обов`язків.
Також слідчий суддя вважає, що залишається актуальним і ризик можливого незаконного впливу ОСОБА_4 на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, який ґрунтується на ролі ОСОБА_4 в інкримінованих злочинах, повідомленні про підозру іншим учасникам злочинної організації та обізнаністю ОСОБА_4, щодо ролі кожного у скоєних злочинах. Водночас, актуальність ризику впливу на свідків, з дати відкриття стороні захисту матеріалів досудового розслідування продовжує існувати з огляду на надану останнім можливість встановити усіх осіб, які надавали свідчення під час досудового розслідування. Відповідні обставини з огляду на приписи кримінального процесуального законодавства, щодо необхідності суду безпосередньо сприйняти свідчення осіб, залишають ризик впливу актуальним і дотепер.
Разом з цим вважаю, що прокурором у судовому засіданні доведено і продовження існування ризиків можливого перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального провадження, що підтверджується протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у відношенні ОСОБА_4 та кримінальним провадженням № 42017000000003518, за обвинуваченням ОСОБА_4 у спробі підкупу співробітника правоохоронного органу за зміну ним правової кваліфікації кримінального правопорушення.
З огляду на викладене, у судовому засіданні була встановлена актуальність існування ризиків, на які посилається прокурор, як правову підставу для продовження строку дії обов`язків, що разом з доведеністю обґрунтованості підозри, дає слідчому судді можливість дійти висновку про необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 . Продовження строку дії обов`язків забезпечить можливість контролю за поведінкою підозрюваного з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження.
Водночас, посилання сторони захисту на необхідність ОСОБА_4 отримати медичне лікування поза межами України, як підставу для відмови у задоволенні клопотання, що в свою чергу скасує обов`язок здачі паспортів для виїзду за кордон та обов`язку не відлучатися за межі України без дозволу детектива, прокурора і надасть підозрюваному можливість виїхати для проходження лікування, критично сприймається слідчим суддею з огляду на доведеність прокурором у судовому засіданні факту продовження існування ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду поза межами України. Саме наявність зазначеного ризику була підставою покладання на ОСОБА_4 таких обов`язків і значного розміру застави. Відповідні обов`язки унеможливлюють вільний виїзд підозрюваного з території України, що в свою чергу забезпечує мету кримінального провадження. Крім того захистом у судовому засіданні не було надано ніяких відомостей, з яких суд міг би встановити дійсну необхідність підозрюваному отримати лікування саме за кордоном і неможливість отримання такого лікування на території України. З огляду на вказане, відповідні доводи сторони захисту відхиляються слідчим суддею.
Беручи до уваги вищевикладене, оскільки покладені на ОСОБА_4 обов`язки в достатній мірі та повно забезпечують його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, з метою мінімізації визначених ризиків, враховуючи особу підозрюваного, вважаю за можливе клопотання прокурора задовольнити та продовжити дію обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки саме визначені обов`язки у взаємодії між собою в достатній мірі гарантують його належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування та скасування кожного з них може завдати шкоди досудовому розслідуванню та судовому розгляду справи по суті.
Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, по кримінальному провадженню № 52017000000000636 від 26.09.2017 задовольнити.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду за першим викликом;
2) не відлучатися за межі території України без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді (суду);
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Строк дії ухвали встановити до 17 травня 2021 року, включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1