Документ № 95884661

Справа № 991/1989/21

Провадження1-кс/991/2032/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В., за участю секретаря Волощенко С.В., захисника Заруцького О.В., прокурорів Макара О.І., Броневицького С.С., розглянувши скаргу захисника Заруцького О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019 року,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Заруцького О.В., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000000522 від 21.06.2019, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений Кримінальним процесуальним кодексом України строк, а саме, однієї із дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, в якій адвокат просить:

- визнати протиправною бездіяльність прокурора САП, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000000522 від 21.06.2019, та яка пов`язана із настанням обставин, передбачених ч. 7 ст. 295-1 КПК України і полягає у нездійсненні однієї із дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, та зобов`язати вчинити одну із дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України.

Скарга мотивована тим, що слідчим суддею відмовлено у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000522, однак на виконання вимог ч. 7 ст. 295-1 КПК України прокурор не вчинив одну з дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, яку зобов`язаний був чинити протягом п`яти днів, а саме: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Адвокат Заруцький О.В. вимоги скарги підтримав, просив задовольнити із викладених у ній підстав.

Прокурор САП Макар О.І. заперечував проти доводів скарги, зазначив, що 17.03.2021 прокурором у провадженні надано детективу доручення повідомити підозрюваних, їх захисників, потерпілих про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, розпочато ознайомлення сторін із матеріалами досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України, строк якого не включається у тому числі у строки, визначені ч. 7 ст. 295-1 КПК України, перебіг яких фактично призупиняється. Крім того, відкриття матеріалів іншій стороні (ст. 290 КПК України) є одним з елементів звернення до суду з обвинувальним актом. Просив відмовити у задоволенні скарги.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового засідання, дійшов до наступних висновків.

Судовим розглядом встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснювалося досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 52019000000000522 від 21.06.2019, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 351-2 КК України.

У рамках вказаного кримінального провадження захисником підозрюваного ОСОБА_1 - адвокатом Заруцьким О.В. подану дану скаргу.

Статтею 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.03.2021 (справа № 991/1761/21 провадження № 1-кс/991/1797/21) відмовлено у задоволенні клопотання детектива про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000522 від 21.06.2019.

Відповідно до ч. 7 ст. 295-1 КПК України, у разі відмови слідчим суддею у продовженні строку досудового розслідування прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, зобов`язаний протягом п`яти днів здійснити одну з дій, передбачених частиною другою статті 283 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 283 КПК України, прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Звернення до суду з обвинувальним актом врегульовано параграфом 3 Глави 24 КПК України, який передбачає, що звернення з обвинувальним актом до суду складається з кількох етапів: відкриття матеріалів кримінального провадження (ст. 290 КПК України), складання обвинувального акту (ст. 291 КПК України) та передання його до суду (ст. 293 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Як вбачається із копії Доручення від 17.03.2021, у зв`язку з тим, що зібрані під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019 докази є достатніми для складання обвинувального акту, на підставі ст. 290 КПК України, прокурор САП Макар О. доручив детективу НАБУ Шмітьку В.В. повідомити підозрюваних, їх захисників, потерпілих про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Крім того, в цей же день (17.03.2021) потерпілй ОСОБА_2 почав знайомитись з матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, прокурором доведено, що 17.03.2021 ним прийнято рішення про звернення до суду з обвинувальним актом, на виконання якого, в порядку передбаченому параграфом 3 Глави 24 КПК України, виконуються вимоги ст. 290 КПК України, без виконання яких передання обвинувального акту до суду не можливе з дотриманням вимог законності .

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Отже, закон пов`язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення - постанови про закриття кримінального провадження, або вчиненням комплексу процесуальних дій, пов`язаних з направленням до суду обвинувального акту чи відповідного клопотання. У Параграфі 1 Глави 24 КПК України розкриваються відповідні форми закінчення досудового розслідування.

Згідно з ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

За ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Враховуючи, що після відмови слідчого судді у продовженні строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000522 прокурор у п`ятиденний строк, прийняв рішення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, що є складовою процесуальної дії, пов`язаної зі зверненням до суду із обвинувальним актом, слідчий суддя дійшов до висновку, що прокурором не допущено бездіяльність щодо невиконання вимог ч. 7 ст. 295-1 КПК України.

Зазначені обставини свідчать про те, що права та законні інтереси підозрюваного ОСОБА_1 , в інтересах якого подана скарга, прокурором не порушені, а тому підстави для задоволення скарги відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 5, 306- 307, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні скарги захисника Заруцького О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ А.В. БІЦЮК