Документ № 95967010

Справа № 623/261/19

Провадження № 1-кп/991/123/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Коліуша О.Л., суддів Ткаченка О.В. та Задорожної Л.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Паштенко І.О.

прокурора Козачини С.С.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Дульського О.Л., Пархети А.А.,

Войченка С.В., Музики О.Б. Лівочки П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Музики О.Б. про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 березня 2018 року за № 52018000000000291, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дружківка Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дружківка Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

29.03.2021 під час судового розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Музика О.Б. заявила відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду. В обґрунтування заявленого відводу захисник посилалася на п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, а саме, що існують обставини, які викликають сумніви в неупередженості колегії суддів та позбавляють їх права брати участь у цьому кримінальному провадженні. Зазначала, що нею 29.03.2021 завчасно через загальну канцелярію суду було подане клопотання про ознайомлення з матеріалами судової справи № 623/261/19, проте, у задоволенні клопотання було відмовлено, чим грубо порушено її право, гарантоване ч. 4 ст. 324 КПК України, а також право ОСОБА_1 на захист, гарантоване йому Конституцією України, Конвенцією про захист прав і основоположних свобод та КПК України, а отже на думку захисника зазначена обставина свідчить про неможливість колегії суддів Вищого антикорупційного суду у відповідному складі відправляти правосуддя у цій справі.

Захисники Дульський О.Л., Пархета А.А. , Войченко С.В., Лівочка П.В. повністю підтримали заяву про відвід колегії суддів, просили її задовольнити.

Обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підтримали позицію своїх захисників.

Прокурор Козачина С.С. вказував, що захисником не зазначено жодної підстави для заявлення відводу складу суду, а тому просив відмовити у задоволенні заяви.

Розглянувши заяву, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

В силу ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Щодо посилання захисника Музики О.Б. на упередженість суду, яка полягає у відмові в задоволенні її клопотання на ознайомлення з матеріалами справи, суд зазначає таке.

Забезпечення обвинуваченому права на захист згідно зі ст. 129 Конституції України є основною засадою судочинства, а відповідно до ст. 7 КПК України віднесено до загальних засад кримінального провадження.

Стаття 59 Конституції України проголошує право кожного на правову допомогу та вільний вибір захисника своїх прав, а ст. 63 Конституції України закріплює право на захист підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного.

У ст. 20 КПК України, що розкриває зміст забезпечення права на захист як загальної засади кримінального провадження, закріплено право підозрюваного, обвинуваченого, виправданого, засудженого на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення; право збирати і подавати докази; брати особисту участь у кримінальному провадженні; користуватись правовою допомогою захисника; реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК України.

Як убачається з ордеру від 29.03.2021, наданого Музикою О.Ю. , вона здійснює захист ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від 29.01.2021.

29.03.2021 о 09:28 до Вищого антикорупційного суду через канцелярію надійшло клопотання Музики О.Б. про надання матеріалів кримінальної справи на ознайомлення та достатній час для підготовки захисту до судового засідання.

Під час судового засідання адвокат Музика О.Б. оголосила подане нею клопотання та просила відкласти судове засідання на іншу дату. Вказане клопотання було частково задоволено судом в частині ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, які перебувають в розпорядженні суду. В частині відкладення розгляду справи було відмовлено.

Відповідно до ст. 324 КПК України прокурору та захисникові, які раніше не брали участі у кримінальному провадженні, суд зобов`язаний надати час, достатній для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і підготовки до участі в судовому засіданні.

У свою чергу, захисник Музика О.Б. у судовому засіданні зазначила, що безпосередньо з обвинуваченим ОСОБА_1 договір про надання правової допомоги вона не укладала, ордер на надання правничої (правової) допомоги виданий їй адвокатським об`єднанням «Войченко і Дульський» 29.03.2021, з яким обвинувачений ОСОБА_1 уклав договір про надання правової допомоги 29.01.2021. Водночас, захист прав обвинуваченого ОСОБА_1 здійснюють ще три адвокати адвокатського об`єднання «Войченко і Дульський», а саме Войченко С.В. , Дульський О.Л. , Пархета А.А. , які здійснюють захист прав обвинуваченого з початку судового провадження та, як убачається з їхніх попередніх заяв, клопотань, скарг та долучених до них копій документів, мають у своєму розпорядженні певні копії матеріалів кримінального провадження.

Суд також зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Правил адвокатської етики затвердженими рішенням з`їзду адвокатів України 09.06.2017 року (із змінами від 15.02.2019) (далі - Правила), до підписання договору про надання професійної правничої (правової) допомоги у справі адвокат повинен з`ясувати всі відомі клієнту обставини, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та її змісті, та запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Правил, у випадках, коли стороною в договорі про надання правової допомоги є адвокатське бюро, адвокатське об`єднання, в якому договір з клієнтом укладається від імені бюро або об`єднання, воно зобов`язане забезпечити відповідність кандидатури адвоката, якому доручається виконання договору (окремих робіт за договором), вимогам до компетентності, об`єктивно обумовленим характером доручення, а також забезпечити дотримання інших вимог Правил, що стосуються укладення договору про надання правової допомоги, його виконання та припинення.

Отже, до початку надання обвинуваченому ОСОБА_1 правової допомоги, адвокат Музика О.Б. мала можливість та повинна була ознайомитися зі всіма документами, що стосуються вказаного кримінального провадження, які знаходяться в розпорядженні обвинуваченого та АО «Войченко і Дульський», адвокатом якого вона є, для здійснення ефективного захисту під час судового провадження.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, враховуючи необхідність проведення судового розгляду в розумні строки, а також те, що судом в повній мірі було реалізоване право на захист обвинуваченому ОСОБА_1 , враховуючи присутність у судовому засіданні інших трьох його захисників, суд не вбачає обмеження чи порушення права обвинуваченого на захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 59, 63 Конституції України, ст. 20 КПК України, а заявлене клопотання про відкладення судового засідання може свідчити про зловживання стороною захисту процесуальними правами, направленим на безпідставне затягування судового процесу.

Крім того, як вже було зазначено, клопотання захисника Музики О.Б. було задоволено частково і відмовлено лише в частині відкладення судового засідання. Щодо клопотання в частині надання матеріалів на ознайомлення, суд задовольнив дану вимогу та надав адвокату Музиці О.Б. достатній час для ознайомлення та підготовки до участі у судовому засіданні, враховуючи те, що кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, судове засідання не є останнім і ним не завершується судовий розгляд.

Щодо посилань сторони захисту на упередженість складу суду, суд зазначає таке.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Паунович проти Сербії» від 03.12.2019 (заява № 54574/07), зокрема, в пункті 35 зазначив, що безсторонність означає відсутність упередженості або прихильності. Її наявність чи відсутність може бути оцінена за суб`єктивним критерієм, де повинні прийматися до уваги особисті переконання і поведінка певного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість в конкретній справі, та об`єктивним критерієм, який визначає, чи надав відповідний суддя достатні гарантії, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості. Щодо другого критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно виправданим (див. «Мікалеф проти Мальти» [ВП], № 17056/06, § 96, ЄСПЛ 2009). Для того, щоб задовольнити вимогу неупередженості, національний суд повинен дотримуватися як суб`єктивних, так і об`єктивних критеріїв.

Отже, при об`єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (колегії суддів) необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді (колегії суддів). Суб`єктивний критерій, у свою чергу, вимагає оцінки реальних дій окремого судді (колегії суддів) під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у поведінці судді (колегії суддів), які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність.

Заявлений відвід не містить належних та достатніх обставин, які б свідчили про наявність підстав, передбачених ст. 75 КПК України, та обґрунтованих доводів про упередженість суддів. Аналізуючи доводи сторони захисту з точки зору зазначених суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності суду, суд вважає, що відсутні очевидні факти, що можуть поставити під сумнів безсторонність складу суду та свідчити про особисту упередженість в цій справі колегії суддів чи кожного судді окремо. Доводи захисника щодо заявленого відводу у першу чергу зводяться до незгоди останньої з прийнятим рішенням суду за результатами розгляду заявленого нею клопотання.

До того ж, суд зазначає, що письмова заява про відвід колегії суддів була оголошена адвокатом Музикою О.Б. одразу після розгляду клопотання про надання матеріалів кримінального провадження на ознайомлення, що вказує на те, що ця заява була підготовлена захисником заздалегідь та може свідчити про створення штучних підстав для відводу.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає невмотивованими та необґрунтованими доводи, наведені в заяві про відвід, щодо наявності підстав для відводу суддів Коліуша О.Л., Ткаченка О.Л. та Задорожної Л.І., а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 76, 80, 81, 371, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Музики О.Б. про відвід колегії суддів у складі Коліуша Олега Леонідовича, Ткаченка Олега Володимировича та Задорожної Лариси Іванівни відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складений 01 квітня 2021 року.

Головуючий суддя О.Л. Коліуш

Судді - О.В. Ткаченко

Л.І. Задорожна