Документ № 95972488

Справа № 991/2053/21

Провадження1-кс/991/2095/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н. В., за участю секретаря судового засідання Черевач І.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Барбула О.О., прокурора Семака І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Барбула Олега Олеговича про зміну запобіжного заходу,

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому адвокат Барбул О.О. просив змінити застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід та застосувати до останнього запобіжний захід у виді застави у розмірі 793 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 800 110, 00 грн.

Клопотання обґрунтовує тим, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.

26.11.2019, у межах цього кримінального провадження, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави в розмірі 18 057 400 грн та покладенням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Слідчий суддя при визначенні розміру застави керувалася, у тому числі, наявністю чотирьох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на думку слідчого судді доведені прокурором під час розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Сторона захисту зазначає, що після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу від 29.11.2019 виникли нові обставини, які свідчать про зменшення встановлених ризиків кримінального провадження, та як наслідок необхідність перегляду розміру первісної застави в бік його зменшення.

Так, 21.01.2020 під час розгляду клопотання прокурора про продовження дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження наявність таких ризиків: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для досудового розслідування; вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 . Також слідчий суддя зазначив про відсутність підстав продовження обов`язку носити електронний засіб контролю та розширив територію пересування підозрюваного без дозволу детектива/прокурора до меж Овідіопольського району Одеської області.

Існування цих ризиків не знайшло свого підтвердження також і в ухвалі слідчого судді від 20.03.2020. Разом з цим, слідчий суддя розширив територію пересування підозрюваного без дозволу детектива/прокурора до меж Одеської області, а 17.07.2020, з огляду на належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя розширив територію пересування - до меж України.

21.08.2020 під час розгляду клопотання прокурора про продовження дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , прокурор не довів продовження існування ризику незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні. Відсутність цього ризику встановлена також при постановленні ухвал від 20.10.2020 та 23.11.2020.

Крім того, 16.11.2020 підозрюваному ОСОБА_1 вручене повідомлення про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636.

На думку сторони захисту завершення досудового розслідування і, як наслідок, вичерпання ризику знищення, приховування або спотворення підозрюваним речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, а також будь-якого протиправного впливу на кримінальне провадження є новою обставиною, яка перебуває у безпосередньому взаємному зв`язку із застосованим до ОСОБА_1 запобіжним заходом.

До нових обставин, які виникли після винесення ухвали про застосування запобіжного заходу від 29.11.2019 захисник також відносить той факт, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалою від 18.12.2019 у справі № 991/2177/19 встановила, що повідомлена ОСОБА_2 підозра є необґрунтованою.

Згідно з Витягом з ЄРДР від 10.03.2021, який надавався прокурором до клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , кількість підозрюваних у кримінальному провадженні № 52017000000000636 становила шість осіб. Зі змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.01.2021 у справі № 991/10400/20 вбачається, що 11.11.2020 з цього кримінального провадження виключено п`ять підозрюваних ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ).

Захисник зазначає, що підозра є фактично зміненою в частині учасників злочинної організації в бік суттєвого їх зменшення щодо кількісного складу, а також є неспроможною щодо опису механізму вчинення інкримінованих злочинів. Відсутність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 вказує на недостатність кількісного складу осіб організації для кваліфікації дії за ст. 255 КК України.

Враховуючи вказані нові обставини, продовження існування лише одного ризику переховування, продовження дії обов`язку здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України паспорт (паспорти) та інші документів, що дають право для виїзду за кордон, обумовленого лише тяжкістю інкримінованих правопорушень, застава у розмірі 793 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 800 110 грн, на думку сторони захисту, здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є помірним для підозрюваного та залишається необхідно високим для забезпечення ризику втрати цих коштів у разі невиконання підозрюваним покладених обов`язків.

Захисник Барбул О.О., з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_1 , у судовому засіданні клопотання підтримали, просили задовольнити.

Прокурор Семак І.А. у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що доводи клопотання зводяться до того, що з часу застосування запобіжного заходу відпали окремі ризики, про що свідчать ухвали про продовження строку дії процесуальних обов`язків підозрюваного. Натомість, розмір застави не визначається за кількістю ризиків, а залежить від майнового стану підозрюваного і ступеню найвагомішого з констатованих ризиків. Найбільш вагомим ризиком, який зумовлює застосування застави у відповідному розмірі і який має безпосередній зв`язок із заставою, є саме ризик переховування, який на даний час продовжує існувати. Виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків не свідчить про відсутність потреби у запобіжному заході чи його надмірність, а навпаки свідчить про його ефективність. Крім того, звертаючись із клопотанням сторона захисту не вказує на зміну обставин щодо майнового стану підозрюваного. Щодо складу учасників кримінального провадження, то виділення матеріалів досудового розслідування щодо частини учасників у інше кримінальне провадження не суперечить вимогам процесуального закону та не впливає в цілому на склад осіб, яким інкриміновано вчинення одного злочину. Щодо обґрунтованості підозри повідомленої ОСОБА_2 зазначив, що після постановлення Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду ухвали від 18.12.2019 органом досудового розслідування здобуті додаткові докази, які є достатніми для обґрунтованості підозри щодо ОСОБА_2 , що було предметом оцінки слідчим суддею при розгляді клопотань.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Згідно із частиною 4 цієї статті слідчий суддя розглядає дане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вирішуючи заявлене стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя виходить з того, що кримінальне процесуальне законодавство не визначає підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що під час кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 у справі № 991/2177/19 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів. Визначенопідозрюваному розмір застави - 9400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 18 057 400 грн, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти. У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави, зобов`язано підозрюваного прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора у кримінальному провадженні та суду, залежно від стадії кримінального провадження, та покладено на нього такі обов`язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - місто Одеса, Україна, - без дозволу детектива, прокурора або суду;

2) повідомляти детектива (слідчого), прокурора про зміну свого місця проживання;

3) утримуватися від спілкування зі свідками, експертами та іншими підозрюваними в цьому кримінальному провадженні щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 поза межами процесуальних дій;

4) здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

5) носити електронний засіб контролю.

Того ж дня на рахунок Вищого антикорупційного суду у якості застави за ОСОБА_1 внесені кошти у сумі 18 057 400,00 грн, що підтверджується довідкою від 29.11.2019.

У судовому засіданні підозрюваний пояснив, що застава внесена заставодавцем - юридичною особою.

Встановлено, що у подальшому слідчі судді Вищого антикорупційного суду неодноразово продовжували строк дії обов`язків покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю. Підозрюваному також збільшувались межі території, з якої заборонено відлучатись без дозволу детектива, прокурора або суду, що підтверджується ухвалами від 21.01.2020, від 20.03.2020, від 19.05.2020, від 17.07.2020, від 21.08.2020, від 20.10.2020, від 23.11.2020, від 19.01.2021, від 16.03.2021.

Слідчий суддя, до повноважень якого належить здійснення у передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень Кримінальним процесуальним кодексом України (ч. 3 ст. 26 КПК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Стверджуючи про наявність підстав для зміни запобіжного заходу застосованого до ОСОБА_1 шляхом зменшення розміру застави, захисник зазначає, що після постановлення ухвали слідчого судді від 29.11.2019 виникли нові обставини.

На підтвердження цього до клопотання надано копії: ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18.12.2019 у справі № 991/2177/19, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.01.2021 у справі № 991/10400/20.

За версією сторони захисту відомості, що містяться в них свідчать про те, що пред`явлена ОСОБА_1 підозра фактично змінилася у зв`язку зі зменшенням кількості учасників злочинної організації, а саме: визнанні необґрунтованою підозри повідомленої ОСОБА_2 та виділенні матеріалів досудового розслідування в окреме провадження щодо п`яти підозрюваних співробітників митниці.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, сформованого станом на 10.03.2021, у кримінальному провадженні № 52017000000000636 внесено відомості щодо шести підозрюваних, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 .

Тому, враховуючи вимоги статей 26 та 94 КПК України, а також предмет розгляду поданого клопотання, слідчий суддя приймає до уваги відомості, які містяться у витягу з ЄРДР.

Разом з цим, частинам 3, 4 ст. 217 КПК України передбачено, що у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень. Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Прокурор у судовому засіданні пояснив, що у кримінальному провадженні № 52017000000000636 вчинення кримінальних правопорушень інкримінується одинадцятьом особам. При цьому, виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження не впливає на склад осіб, яким інкримінується вчинення одного злочину. Виділення пов`язане з необхідністю звернення з запитом в порядку міжнародної правової допомоги щодо обставин вчинення кримінального правопорушення саме службовими особами митниці.

Тому слідчий суддя критично відноситься до доводів сторони захисту про зміну кількісного складу учасників кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 .

Оцінку обґрунтованості підозри ОСОБА_1 надано у рішенні слідчого судді, яким застосовано до останнього запобіжний захід. Разом з цим, обґрунтованості підозри неодноразово надаваль оцінка слідчими суддями під час розгляду клопотань про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 .

У ході розгляду цього клопотання стороною захисту не спростовано попередні висновки слідчих суддів, не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваного до кримінальних правопорушень, у вчиненні яких йому повідомлено про підозру, або вказували на необґрунтованість повідомленої підозри.

Разом з цим, як пояснив у судовому засіданні захисник Барбул О.О. після того, як з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 виділено матеріали щодо співробітників Київської міської митниці, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_1 не вручалося.

Щодо доводів сторони захисту про те, що частина заявлених під час застосування до ОСОБА_1 ризиків перестала існувати є новою обставиною, яка перебуває у безпосередньому зв`язку із розміром застави, застосованої щодо ОСОБА_1 , слідчий суддя зазначає таке.

Так, обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення або скасування, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Такими підставами є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.

Частиною 4 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

В ухвалі від 29.11.2019, визначаючи розмір застави 9 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, слідчий суддя врахував тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , становище підозрюваного у складі злочинної організації, відомості про його майновий стан та його дружини, а також майновий стан осіб, у групі з якими було вчинено злочин, та дійшов висновку, що саме такий розмір може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків. Також слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити дії, передбачені пунктами 1 - 3, 5 ст. 177 КПК України.

У подальшому, під час розгляду клопотань про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчі судді дійшли висновку про те, що з часом стороною обвинувачення не надано нових доказів на підтвердження наявності ризиків, передбачених п. 2, 3, 5 ст. 177 КПК України та заявлених детективом під час застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 . Зокрема, слідчими суддями враховано тривалість досудового розслідування.

Зі змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.03.2021, якою востаннє продовжено строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, вбачається, що у судовому засіданні слідчий суддя встановив актуальність існування ризику, на який посилався прокурор як на підставу для продовження строку дії обов`язків, а саме: ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, що зумовило необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 .

У той же час, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України однією з обставин для застосування запобіжного заходу є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу.

Тому, враховуючи норми ч. 4 ст. 182, ч. 1 ст. 194 КПК України, належна процесуальна поведінка підозрюваного, актуальність існування одного ризику - ризику переховування, не свідчить про зміну обставин, на які посилається сторона захисту, як підставу для зміни розміру застави. Натомість підтверджує, що визначений слідчим суддею розмір застави є таким, що достатньою мірою гарантує виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, забезпечує його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні.

Посилання сторони захисту на завершення досудового розслідування як на підставу, що зумовлює зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу в контексті зменшення його розміру слідчий суддя вважає недоречним, враховуючи, що наближення досудового розслідування до завершальної стадії не зменшує ризик переховування, а навпаки збільшує вірогідність його можливого настання внаслідок усвідомлення неминучості відповідальності за вчинений злочин.

Таким чином, обставини, на які посилається сторона захисту, як на підставу для зміни розміру застави, визначеної ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді від 29.11.2019, не є новими в розумінні ст. 201 КПК України. Будь-яких інших обставин, що не досліджувались слідчими суддями та не були враховані при застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 чи при продовженні дії процесуальних обов`язків, покладених на нього, стороною захисту при розгляді цього клопотання не повідомлено, як і не надано доказів змін в майновому чи сімейному стані підозрюваного, чи в інших даних про його особу, які б могли бути підставою для зміни розміру застави.

Слідчий суддя звертає увагу, що у клопотанні захисник Барбул О.О. не ставить питання про зміну застосованого запобіжного заходу на більш м`який, а лише порушує питання про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення суми застави, тому, враховуючи вимоги ст. 26 КПК України, та встановлені у судовому засіданні обставини, це питання слідчим суддею не досліджується.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для задоволення клопотання захисника підозрюваного відсутні.

Керуючись ст. 2, 7, 177, 178, 182, 193, 194, 201, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Барбула Олега Олеговича про зміну запобіжного заходу - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Н. В. Мовчан