- Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
- Секретар : Заплатинської К.В.
- Захисник/адвокат : Лагоміна А.А.
- Прокурор : Семак І.А.
Справа № 991/2260/21
Провадження 1-кс/991/2303/21
УХВАЛА
Іменем України
05 квітня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.
за участю:
секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,
прокурора Семака І.А.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисника Лагоміна А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.
За версією органу досудового розслідування, в середині 2016 року ОСОБА_2 створено та очолено злочинну організацію з розподілом на структурні частини в м. Одеса та в м. Києві.
В склад структурної частини в м. Одеса входили ОСОБА_3 , який виступав керівником структурної частини організації, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 - її учасники, та інші особи додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних злочинах встановлюються.
Учасникам вказаної групи ОСОБА_2 визначив такі функції: організація ввезення на територію України текстильних виробів і товарів легкої промисловості; придбання або створення товариств, які б виступали імпортерами таких товарів в Україні, управління рахунками цих товариств; виготовлення (підробка) договорів купівлі - продажу та інвойсів на такі товари із заниженими цінами; організація доставки цих товарів до МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС для розмитнення; підготовки та подання митних декларації та інших документів для розмитнення цих товарів за заниженою митною вартістю, з неповними даними про коди УКТ ЗЕД товарів; надання неправомірної вигоди службовим особами митних органів при розмитненні цих товарів; сплати митних платежів у заниженому розмірі для випуску цих товарів в обіг, отримання для цього коштів товариствами - імпортерами у вигляді безоплатної фінансової допомоги від інших пов`язаних товариств; організації протидії спробам розслідування злочинної діяльності організації, зокрема, переслідування співробітників правоохоронних органів, які здійснювали такі розслідування; організації приховування злочинної діяльності організації; подання додаткових митних декларацій, аналогічних до вказаних тимчасових митних декларацій, для завершення митного оформлення товарів із заниженою митною вартістю; отримання судових рішень про скасування рішень про коригування заниженої митної вартості вказаних товарів.
В склад структурної частини в м. Києві входили керівник на той час Київської міської митниці ОСОБА_5 , його заступник ОСОБА_6 , в.о. начальника відділу митного оформлення № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС ОСОБА_7 , старший державний інспектор ВМО ОСОБА_8 , державні інспектори ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також інші особи, додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних ними злочинах встановлюються.
Також до діяльності злочинної організації було залучено Директора департаменту адміністрування митних платежів ДФС України ОСОБА_11 .
Вказаній структурній частині ОСОБА_2 визначив такі функції: утримуватися від здійснення визначених автоматизованою системою ДФС АСАУР митних формальностей з контролю митної вартості; випускати товари, надані злочинною організацією для митного оформлення, у вільний обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі (виходячи з початкової заниженої митної вартості цих товарів, визначеної за підробленими договорами та інвойсами); замість митних формальностей, необхідних для контролю митної вартості товарів (надсилання запитів, витребування додаткових документів) - відбирати зразки товарів для проведення експертиз, з метою створення передумов для невідкладного випуску товарів в обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі; після отримання результатів експертиз та додаткових митних декларацій, аналогічних за змістом до первісних ТМЦ - приймати рішення про коригування митної вартості з недоліками, завідомо достатніми для скасування цих рішень в судовому порядку; після скасування рішення по коригування митної вартості - завершувати митне оформлення за початковими заниженими даними про митну вартість.
Діючи у складі учасників одеської структурної частини злочинної організації ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інших, створили або придбали чи іншим чином отримали контроль, або почали використовувати з метою вчинення злочинів злочинною організацією ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» та ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ».
Також, для забезпечення функціонування злочинної організації ОСОБА_2 використовувалися іноземні компанії: BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD, бенефіціарним власником яких він був, як контрагентів українських товариств - імпортерів, підконтрольних злочинній організації.
Так, учасники одеської структурної частини злочинної організації, забезпечили доставку товарів за договорами, організували їх доставку до ВМО № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці; використовуючи електронні цифрові підписи компаній-імпортерів, подали в порядку електронного декларування тимчасові митні декларації типу ІМ40ТН зі ставкою мита 8%, вказавши в них занижені відомості про нижчу за мінімальну ринкову вартість цих товарів; подали супровідні документи до вказаних ТМД, зокрема, копії договорів купівлі - продажу та відповідних інвойсів.
Натомість, діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інших, попри дані автоматизованої системи ДФС АСАУР про ризик заниження договірної вартості та необхідність здійснення додаткових митних формальностей для контролю митної вартості, не здійснювала цих формальностей без належних для цього підстав.
Також, діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 відбирали зразки для проведення експертного дослідження товарів з метою визначення їх коду УКТ ЗЕД, що у будь-якому випадку не впливало на ставку митних платежів, тобто не мало жодного практичного сенсу крім, як створити видимість здійснення додаткових митних формальностей (експертиз), протягом яких товар має бути випущено в обіг, а також прикриття протиправних дій учасників київської структурної частини злочинної організації.
Разом з тим, після проведення експертиз із визначення коду УКТ ЗЕД товарів, учасники одеської структурної частини злочинної організації, використовуючи електронні цифрові підписи компаній - імпортерів, подавали в порядку електронного декларування додаткові митні декларації типу ІМ40ДТ, з тією ж ставкою митних платежів і тією ж договірною вартістю (відповідно, тією ж сумою митних платежів), що були вказані у ТМД на відповідний товар.
Після чого, для приховання злочинної діяльності, учасники київської структурної частини злочинної організації, лише на даному етапі, замість етапу подання ТМД, приймали рішення про коригування митної вартості, зазначеної в додаткових митних деклараціях, з недоліками, що ставали підставою для скасування цих рішень в судовому порядку.
В подальшому, учасники одеської структурної частини злочинної організації, подавали позови і отримували рішення судів про скасування рішень про коригування митної вартості.
На підставі зазначених судових рішень, в подальшому завершувалося митне оформлення товарів за договорами купівлі - продажу, у відповідності до вказаних у них заниженої вартості відповідних товарів.
Вказаними діями, Державному бюджету України завдано збитків у вигляді недоотримання митних платежів на суму 63 824 670, 97 гривень.
26.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212; ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України. В подальшому, ОСОБА_1 повідомлено про зміну повідомлення про підозру у вчиненні тих же злочинів.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб із покладенням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
4) утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, а також свідками у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
В подальшому ухвалами слідчих суддів покладені на підозрюваного обов`язки неодноразово були продовжені, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю. Востаннє, обов`язки були продовжені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.11.2020, до 25.01.2021 включно. Після закінчення строку дії зазначеної ухвали та припинення дії відповідних обов`язків, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.02.2021, змінено запобіжний захід та покладено на підозрюваного наступні обов`язки:
1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з території України, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, а також свідками у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.
Строк дії ухвали від 09.02.2021 визначений до 09.04.2021.
В той же час постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні було продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 26.11.2020.
Водночас, 16.11.2020 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Дотепер сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження, що є підставою неможливості закінчення досудового розслідування у строк до 09.04.2021.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, який продовжує існувати, а саме: ризик того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, прокурор просить продовжити строк дії покладених на підозрюваного обов`язків на два місяці, у межах строку досудового розслідування.
Прокурор Семак І.А. у судовому засіданні подане клопотання підтримав у повному обсязі, пояснення надав аналогічні тексту клопотання та зазначив, що не дивлячись на тривалий строк досудового розслідування досі продовжує існувати ризик можливого переховування підозрюваного, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжких кримінальних правопорушень та має фінансову можливість для вчинення таких дій. З огляду на вказане просив продовжити покладені обов`язки строком на два місяці.
Захисник Лагоміна А.А. заперечував проти задоволення клопотання та пояснив, що подане прокурором клопотання є повністю аналогічним усім раніше розглянутим клопотанням про продовження строку дії обов`язків, стороною обвинувачення жодним чином не наводиться нових обставин, а також не доводиться існування ризику переховування. Усі посилання, якими прокурор обґрунтовує існування такого ризику, є сталими та не можуть бути зміненими, а отже захистом вони ніяким чином не можуть бути спростовані. Втім, ОСОБА_1 майже за півтора року, що минули з часу повідомлення йому про підозру, своєю сумлінною поведінкою довів протилежне - відсутність ризику переховування. Разом з цим захисник також послався на вимоги, визначені КПК України, які зобов`язують прокурора доводити не тільки можливі ризики, але і необхідність продовження кожного з покладених на підозрюваного обов`язків, що прокурором не зроблено, необхідність продовження жодного обов`язку не аргументовано та не доведено. На підставі викладеного та посилаючись на необґрунтованість підозри, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисника та просив відмовити у продовження строку дії обов`язків. Зазначив, що на протязі тривалого строку здійснення досудового розслідування ним не було вчинено жодних дій, які могли б свідчити про його наміри вчинити дії щодо переховування від органів досудового розслідування та суду.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, в якому 26.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212; ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України та 11.11.2020 повідомлено про зміну повідомлення про підозру у вчиненні тих же злочинів.
Ухвалою слідчого суді Вищого антикорупційного суду від 09.02.2021, у зв`язку із закінченням строку дії попередньої ухвали, змінено запобіжний захід, застосований до останнього, шляхом покладання на два місяці обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з території України, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, а також свідками у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.
Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 18.08.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 26 листопада 2020 року.
Водночас, 16.11.2020 стороною обвинувачення, на виконання вимог ч. 1 ст. 290 КПК України, стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Дотепер сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованих кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо можливої причетності ОСОБА_12 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) протоколом огляду від 26.02.2020, в ході якого був оглянутий мобільний телефон Xiaomi M1805E10A, вилучений під час затримання ОСОБА_1 , в якому виявлена переписка з підготовки документації для оформлення товарів на таможні; (2) протоколом огляду від 11.10.2018, відповідно до якого був оглянутий ноутбук Asus X555LB-DM142D, вилучений в ході проведення обшуку по АДРЕСА_1 , у якому наявна програма Skype, користувачем якою був ОСОБА_1 . В оглянутому ноутбуці виявлені файли, що містять зображення печаток іноземних компаній, які були контрагентами по договорам купівлі-продажу із заниженими відомостями про вартість товарів, які ставали підставою для заниження самих митних платежів під час підготовки та організації митного оформлення товарів; (3) протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 20.03.2018, а саме, з електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_2 », якою користується ОСОБА_2 , з вмісту якої можливо зробити висновок, що її власник планував та контролював вчинення злочинів злочинною організацією та усував перешкоди у їх вчиненні; (4) матеріалами компетентних органів ОАЕ, надісланими в межах виконання запиту про міжнародну правову допомогу, з яких вбачається, що ОСОБА_2 є бенефіціарним власником компанії INFORT TRADE LTD, за ціною контрактів з якою визначалась занижена митна вартість товарів підконтрольними ОСОБА_2 декларантами та іншими матеріалами провадження у своїй сукупності.
Одночасно з цим, слідчий суддя також звертає увагу на заперечення сторони захисту з приводу необґрунтованості підозри та зазначає, що надані заперечення стосуються саме оцінки доказів, наданих стороною обвинувачення, їх достатності та належності, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного. На цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів для того, щоб допустити можливість, що особа, щодо якої вирішується питання, могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується і чи є підстави для здійснення подальшого досудового розслідування та направлення обвинувального акта до суду. Належну оцінку вказаним доказам має дати суд при розгляді справи по суті, а отже у своїх запереченнях захист ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії досудового розслідування, ніж передбачено законом. За наведених обставин посилання сторони захисту на необґрунтованість підозри розцінюється слідчим суддею безпосередньо як заперечення щодо можливості та необхідності продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Так, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.02.2021 була встановлена наявність існування лише одного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Наявність зазначеного ризику також була встановлена і ухвалою слідчого судді від 29.11.2019 під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу та на протязі усього часу проведення досудового розслідування даний ризик не втрачав своєї актуальності, хоча і поступово зменшувався з часом, що вплинуло на пом`якшення та відмову у продовженні низки обов`язків, які були покладені при застосуванні запобіжного заходу.
На теперішній час, оцінюючи доводи сторони обвинувачення, наведені у клопотанні та надані у судовому засіданні пояснення, слідчий суддя погоджується з твердженням прокурора про продовження існування вищенаведеного ризику, який дотепер не втратив своєї актуальності.
Існування цього ризику, у першу чергу, пов`язано із тяжкістю кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 .
Так, інкриміновані ОСОБА_1 злочини, передбачені ст.ст. 212, 255, 364 КК України, є особливо тяжким та тяжкими кримінальними правопорушення, за найтяжчий з яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років, що на переконання суду само по собі може бути достатнім мотивом для підозрюваного дійти висновку про необхідність вчинення дій з метою уникнення кримінальної відповідальності. Вказане твердження слідчого судді також узгоджується і з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Суворість покарання за вчинення злочину, інкримінованого ОСОБА_1 , разом з обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик переховування останнього від органів досудового розслідування та/або суду.
За наведених обставин слідчий суддя приходить до висновку, що у судовому засіданні була встановлена актуальність існування ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, що разом з майновим станом, доведеністю обґрунтованості підозри, дає слідчому судді можливість дійти висновку про необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного. Продовження строку дії обов`язків забезпечить можливість контролю за поведінкою підозрюваного з боку органу досудового розслідування та надасть змогу досягти мети кримінального провадження.
Разом з цим слідчим суддею береться до уваги й та обставина, що на теперішній час на підозрюваного ОСОБА_1 покладено найменш обтяжливі обов`язки, передбачені чинним кримінальним процесуальним законодавством України, що разом зі стадією кримінального провадження - повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування та надання їм можливості знайомитися з матеріалами провадження, переконує суд про необхідність продовження усіх обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою від 09.02.2021, які головним чином спрямовані на застереження підозрюваного від будь-яких дій на переховування від органів досудового розслідування та суду.
Прокурором також доведена необхідність продовження обов`язку утримуватися від спілкуватися із підозрюваними та свідками, оскільки підозрюваному та його захисникам відкрито весь перелік свідків та зміст їх свідчень. Через це, до безпосереднього допиту свідків у суді, у органу досудового розслідування є необхідність в попередженні будь-яких позапроцесуальних контактів із ними, що може бути забезпечено продовженням обов`язку утримуватися від спілкування. Визначені відповідною ухвалою процесуальні обов`язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, та застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у їх взаємодії, у достатній мірі забезпечують його належну процесуальну поведінку.
На підставі зазначеного приходжу до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків підлягає задоволенню.
Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А., про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 52017000000000636 від 26.09.2017 - задовольнити.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з території України, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, а також свідками у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.
Строк дії ухвали встановити до 05 червня 2021 року, включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С. М. Мойсак