- Головуюча суддя (ВАКС): Сікора К.О.
- Суддя (ВАКС): Криклива Т.Г., Танасевич О.В.
- Секретар : Тарана А.В.
- Захисник/адвокат : Трофімова С.С.
- Прокурор : Перов А.В.
Справа № 991/2242/21
Номер провадження 1-кп/991/14/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2021 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сікори К.О.,
суддів Гавриленко Т.Г.,
Танасевич О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Тарана А.В.,
прокурора Перова А.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
його захисника адвоката Трофімова С.С.,
розглянувши у місті Києві у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000013 від 12 січня 2021 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною другою статті 27, частиною четвертою статті 28, частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 27, частиною четвертою статті 28, частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України,
В С Т А Н О В И В :
І. Історія провадження
1. У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
Ухвалою суду від 02 квітня 2021 року у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою
2. 05 квітня 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Перова А.В. про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 днів, визначення застави у розмірі 375 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 851 250 грн, та покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- прибувати до прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
3. В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_1 був учасником (виконавцем) злочинної організації, створеної та очолюваної ОСОБА_11 . За твердженням прокурора, метою діяльності вказаної організації було незаконне заволодіння грошовими коштами, отриманими операторами спільної діяльності ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Карпатнадраінвест» та ТОВ «Фірма «ХАС» за договорами про спільну діяльність з ПАТ «Укргазвидобування».
Прокурор зазначив, що загальна сума, якою заволоділи учасники злочинної організації, складає 740 065 924,96 грн.
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 06 лютого 2018 року щодо ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було застосовано після його затримання ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 січня 2021 року.
Пізніше ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 03 та 09 березня 2021 року було зменшено розмір альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу - застави до 851 250 грн та продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно.
Як зазначено у клопотанні, на теперішній час існує ризик переховування ОСОБА_1 від суду з огляду на суворість можливого покарання, оскільки санкції відповідних статей Кримінального кодексу України, за якими обвинувачується ОСОБА_1 , передбачають покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна.
Крім того, прокурор вказав, що протягом 2014-2015 років ОСОБА_1 регулярно виїздив за кордон, а 28 червня 2016 року його було затримано при спробі перетину державного кордону із Російською Федерацією. Вказані обставини, на думку прокурора, свідчать про неможливість забезпечення контролю за його місцем перебування та його пересуванням.
До того ж, з моменту повідомлення іншим учасникам злочинної організації про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень 16 червня 2016 року він неодноразово ігнорував виклики до Національного антикорупційного бюро України, зрештою виїхав до міста Москва Російської Федерації, у зв`язку з чим 20 лютого 2017 року його було оголошено у розшук.
Прокурор зазначив, що за результатами негласних слідчих (розшуковик) дій по контролю за телефонними розмовами колишнього директора ТОВ «Фірма «ХАС» ОСОБА_3 встановлено, що члени злочинної організації мають намір переховуватися від органів досудового розслідування та суду на території Автономної Республіки Крим - на території, тимчасово окупованій Російською Федерацією.
Ці обставини у їхній сукупності, на думку прокурора, підтверджують наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, - переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду.
Крім того, як зазначив прокурор, після відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту обвинувачений ОСОБА_1 дізнався про обсяг зібраних доказів, у тому числі свідків, показання яких підтверджують його вину у вчиненні злочинів. З огляду на безпосередність дослідження судом показань, як загальну засаду кримінального провадження, у обвинуваченого ОСОБА_1 з`явилась можливість перешкодити кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на свідків та експертів, показання яких мають доказове значення.
За таких обставин, на думку прокурора, більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не здатний запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки ОСОБА_1 вже двічі здійснював спроби переховування від органу досудового розслідування, одна з яких була успішною. Крім того, до нього вже застосовувалися такі запобіжні заходи, як домашній арешт і застава, які не забезпечили належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
При визначенні розміру застави прокурор просив врахувати тяжкість, специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , його роль в складі злочинної організації, суму грошових коштів, якими заволоділа злочинна організація і яка складає понад 740 млн грн, а також майновий стан ОСОБА_1 , який разом із дружиною ОСОБА_17 володіє будинком на території Київської області загальною площею 392 кв. м., у 2014-2015 роках отримував доходи від кількох роботодавців та, можливо, володіє іншими активами, одержаними внаслідок злочинних дій, однак зареєстрованими на інших невстановлених осіб.
Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу
4. 05 квітня 2021 року до Вищого антикорупційного суду також надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Трофімова С.С. про заміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, не пов`язаний із узв`язненням, або, у разі відмови, про зменшення обвинуваченому визначеного розміру застави до мінімального розміру, встановленого пунктом 3 частини 5 статті 182 Кримінального процесуального кодексу України.
5. В обґрунтування свого клопотання захисник вказав, що у грудні 2020 року ОСОБА_1 домовився з прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та детективами Національного антикорупційного бюро України про своє добровільне повернення в Україну за умов, що сторона обвинувачення розгляне питання про можливість застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, однак свою обіцянку не виконала.
12 січня 2021 року обвинувачений ОСОБА_1 був затриманий працівниками прикордонної служби та був переданий працівникам Національного антикорупційного бюро України. Вказана поведінка, а саме - добровільне повернення в Україну, на думку захисника, свідчить про відсутність ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду.
Також захисник зазначав, що обвинувачений ОСОБА_1 є особою похилого віку та страждає на велику кількість захворювань, у тому числі онкологічне захворювання шкіри, що підтверджується доданими до клопотання документами. До того ж, вказане захворювання обумовило скрутне матеріальне становище обвинуваченого ОСОБА_1 , у зв`язку з чим він не може зібрати кошти для внесення застави.
До того ж обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину та надав визнавальні показання, що, на думку захисника, свідчить про суттєве зменшення ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України.
ІІ. Позиції учасників судового засідання
Позиції учасників щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду
6. У підготовчому судовому засіданні прокурор Перов А.В. висловив позицію щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні. На думку прокурора, підстави для складання досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_1 відсутні.
Захисник Трофімов С.С. підтримав позицію прокурора щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні та відсутності підстав для складання досудової доповіді щодо обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.
Позиції учасників щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою
7. Прокурор Перов А.В. підтримав подане ним клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою із зазначених у ньому мотивів та додав, що тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , виключає можливість застосування статей 69, 75 Кримінального кодексу України при призначенні покарання. З огляду на це наявний ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду.
Захисник Трофімов С.С. заперечив проти клопотання прокурора та зазначив, що спроби переховування від органів досудового слідства з боку обвинуваченого дійсно мали місце, однак вони відбувалися у минулому і були обумовлені надвеликим розміром визначеної обвинуваченому застави, розмір якої складав 20 млн грн та сплатити який обвинувачений не мав фінансових можливостей. За твердженням захисника, обвинувачений ОСОБА_1 з того часу змінив своє ставлення і не має наміру перешкоджати кримінальному провадженню.
До того ж, на думку захисника, відсутній ризик впливу на свідків з боку обвинуваченого, оскільки станом на теперішній час розглядається 4 кримінальних провадження стосовно інших осіб з приводу продажу природного газу, свідки дають показання у цих кримінальних провадженнях, тому відсутні підстави вважати, що існує можливість схилити їх до зміни показань чи відмови від давання показань.
Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника та просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити.
Позиції учасників щодо клопотання захисника про зміну запобіжного заходу
8. Захисник Трофімов С.С. підтримав подане ним клопотання із зазначених у ньому мотивів та додав, що обвинуваченому ОСОБА_1 органи досудового слідства гарантували відсутність наміру його затримання та обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак після повернення обвинуваченого в Україну його було затримано.
За твердженням захисника, обвинувачений має бажання знаходитися з родиною, перебуває у скрутному матеріальному становищі, є людиною похилого віку. До того ж обвинувачений хворіє на декілька хворіб, у тому числі онкологічне захворювання шкіри, яке загострилося під час перебування обвинуваченого під вартою. Лікар направив ОСОБА_1 на прийом до лікаря-онколога, який має відбутися 12 квітня 2021 року. До того ж дружина обвинуваченого - ОСОБА_17 також має онкологічну хворобу.
З огляду на вказані обставини, захисник вважав за можливе обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника та зазначив, що після обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту він протягом всього терміну його застосування дотримувався покладених на нього обов`язків, однак, після призначення йому застави у розмірі 20 млн грн, поїхав до Російської Федерації, оскільки не мав можливості сплатити заставу у такому розмірі.
Через деякий час, як повідомив обвинувачений ОСОБА_1 , він повернувся добровільно, оскільки мав намір знаходитися поруч із сім`єю.
За твердженням обвинуваченого, наразі він потребує обстеження в онкологічному центрі та має інші хвороби, у тому числі хворобу суглобів.
Прокурор заперечував проти клопотання захисника Трофімова С.С., оскільки, на його думку, зазначені захисником доводи не є достатньо вагомими для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
ІІІ. Мотиви суду з питань, передбачених частиною третьою статті 314 Кримінального процесуального кодексу України
9. Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вирішуючи питання, передбачені частиною третьою статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, суд виходить із такого.
До суду не надійшла угода про визнання винуватості та сторони кримінального провадження не повідомляли про її досягнення.
Судом під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.
Суд уважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, яка містить вичерпний перелік вимог, які до нього ставляться, та кримінальне провадження підсудне цьому суду.
З огляду на те, що під час підготовчого судового засідання не було встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що на підставі обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні належить призначити судовий розгляд та з цією метою вирішити питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду.
IV. Мотиви суду з питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду
10. Від учасників судового провадження клопотань про здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні не надійшло. Колегією суддів також не встановлені обставини, передбачені частиною другою статті 27 Кримінального процесуального кодексу України, які могли б бути підставою для ухвалення рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні. Судовий розгляд цього кримінального провадження належить здійснювати за участі прокурора, обвинуваченого та його захисника.
У підготовчому судовому засіданні від прокурора та сторони захисту клопотань про виклик свідків, витребування певних речей чи документів, а також інших клопотань, передбачених пунктом 4 частини другої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України, не надійшло.
Як убачається зі змісту обвинувального акта, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною другою статті 27, частиною четвертою статті 28, частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 27, частиною четвертою статті 28, частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України.
Враховуючи положення частини четвертої статті 12 Кримінального кодексу України, яка містить класифікацію злочинів залежно від ступеня тяжкості, кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 255 Кримінального кодексу України, належить до особливо тяжких злочинів, адже санкція цієї норми передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років; кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 27, частиною четвертою статті 28, частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України, також належить до особливо тяжких злочинів, адже санкція цієї норми передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років; кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України, належить до нетяжких злочинів, адже санкція цієї норми передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років.
Зі змісту частини другої статті 314-1 Кримінального процесуального кодексу України вбачається, що досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, відсутні підстави для складання досудової доповіді щодо нього.
V. Мотиви суду щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, клопотання захисника про зміну запобіжного заходу
Встановлені судом обставини
11. Дослідивши подані клопотання та документи, додані до них, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, колегія суддів встановила наступні обставини.
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 06 лютого 2018 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (том № 3 а.с. 78).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 січня 2021 року до ОСОБА_1 застосовано раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 12 березня 2021 року та визначено заставу у розмірі 770 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 747 900 грн (том № 6 а.с. 109-120).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 березня 2021 року зменшено розмір альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу - застави з 770 до 375 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 851 250 грн (том № 6 а.с. 126-127).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 березня 2021 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 продовжено на 45 днів, а саме до 22 квітня 2021 року, визначено заставу у розмірі 375 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 851 250 грн (том № 6 а.с. 128-141).
Оцінка судом доводів прокурора
12. Оцінюючи доводи прокурора Перова А.В., викладені у поданому ним клопотанні, суд керується положенням частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до якої під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до статті 132, частини четвертої статті 199 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
З огляду на положення частини третьої статті 199 Кримінального процесуального кодексу України, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.
Відповідно до частини першої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать, зокрема, про:
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина перша статті 194 Кримінального процесуального кодексу України).
13. Водночас, в силу положень частини другої статті 42 Кримінального процесуального кодексу України ОСОБА_1 наразі перебуває у статусі обвинуваченого, тому колегією суддів не надається оцінка наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень.
14. В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати такі заявлені органом досудового розслідування та попередньо підтверджені судом ризики, що визначені у частині першій статті 177 Кримінального процесуального кодексу України:
- ризик переховування від суду;
- ризик впливу на свідків та експерта.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Ризик переховування обвинуваченого від суду
15. В обґрунтування наявності ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду прокурор наводить наступні доводи:
(1) Тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 .
16. Оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, при цьому положення статті 45 Кримінального кодексу України виключають можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, звільнення від відбуття покарання з випробуванням відповідно до статті 75 цього Кодексу, а також призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, відповідно до статті 69 цього ж Кодексу, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи прокурора, що тяжкість інкримінованих ОСОБА_1 злочинів є вагомим доводом, що збільшує ризик переховування від суду.
При цьому колегія суддів враховує правову позицію ЄСПЛ у рішенні у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому лише тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку.
(2) Невиконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків під час досудового розслідування.
17. Прокурор зазначив, що обвинувачений ОСОБА_1 двічі порушував покладені на нього процесуальні обов`язки, ухилявся від прибуття на виклики детектива, його було оголошено в розшук.
Колегія суддів встановила, що 28 червня 2016 року детектив Національного антикорупційного бюро України Шимко А.П. повідомив ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною п`ятою статті 191, частиною четвертою статті 28, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України (том № 3 а.с. 29-35).
29 червня 2016 року ОСОБА_1 було затримано детективом Національного антикорупційного бюро України Шимко А.П. у пункті пропуску через державний кордон «Бачівськ», Сумська область, Глухівський район (том № 3 а.с. 37-38).
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 09 лютого 2016 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 12 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20 000 000 грн (том № 3 а.с. 41-46).
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 03 серпня 2016 року ОСОБА_1 було змінено запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту (том № 3 а.с. 39-40).
15 лютого 2017 року детектив Національного антикорупційного бюро України Клименко О.В. повідомив ОСОБА_1 про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною п`ятою статті 191, частиною четвертою статті 28, частиною другою статті 364-1, частиною четвертою статті 28, частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України (том № 3 а.с. 47-61).
Вказане повідомлення про підозру направлено на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом (том № 3 а.с. 62) та вручено під розписку ОСОБА_17 (том № 3 а.с. 63).
Відповідно до протоколу допиту свідка від 18 лютого 2016 року ОСОБА_17 , яка є дружиною обвинуваченого, повідомила, що її чоловік після обрання йому запобіжного заходу у вигляді застави поїхав з дому 9-10 лютого та більше не повертався, його місцезнаходження станом на момент допиту їй невідомо (том № 3 а.с. 64-65).
Постановою від 20 лютого 2017 року детектива Національного антикорупційного бюро України Вітковського В.С. підозрюваного ОСОБА_1 оголошено у розшук (том № 3 а.с. 66-67).
ОСОБА_1 неодноразово викликався до Національного антикорупційного бюро України для допиту в якості підозрюваного, зокрема на його адресу направлялися повістки про виклик від 13 січня 2016 року, 01, 07 та 27 червня 2017 року (том № 3 а.с. 69-77, том № 4 а.с. 186).
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18 грудня 2017 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_1 та інших осіб (том № 3 а.с. 79-88).
Відповідно до протоколу затримання від 12 січня 2021 року ОСОБА_1 було затримано у пункті пропуску через державний кордон «Бачівськ» (том № 6 а.с. 2-6).
Зазначені обставини підтверджують доводи прокурора про те, що обвинувачений ОСОБА_1 під час досудового розслідування неодноразово та упродовж тривалого часу порушував покладені на цього процесуальні обов`язки, а також ухилявся від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Вказані обставини підтверджуються як наданими прокурором доказами, так і визнаються самим обвинуваченим.
18. Отже, враховуючи тяжкість інкримінованих ОСОБА_1 злочинів, поведінку обвинуваченого у минулому, зокрема ухилення від органів досудового розслідування протягом тривалого часу, суд вважає наявним ризик переховування ОСОБА_1 від суду. Колегія суддів враховує доводи сторони захисту про наявність у обвинуваченого постійних соціальних зв`язків з родиною, проте бере до уваги той факт, що вказані зв`язки не перешкодили обвинуваченому упродовж кількох років проживати у Російській Федерації, переховуючись від органів досудового розслідування.
Ризик незаконного впливу на свідків та експерта
19. Як зазначив прокурор, після відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту обвинувачений ОСОБА_1 дізнався про обсяг зібраних доказів, у тому числі свідків, показання яких підтверджують його вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, та експерта, який може бути допитаний у судовому засіданні.
Оцінюючи можливість впливу на свідків та експерта, колегія суддів виходить із передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини перша та друга статті 23, стаття 224 Кримінального процесуального кодексу України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 Кримінального процесуального кодексу України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина четверта статті 95 Кримінального процесуального кодексу України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Разом із цим, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, обвинувачений ОСОБА_1 знатиме як їх персональні данні, так і зміст наданих ними показань на стадії досудового розслідування.
Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони ОСОБА_1 на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
До того ж, враховуючи, що відповідно до частини другої статті 84, частини першої статті 95 Кримінального процесуального кодексу України допит експерта є одним із процесуальних джерел доказів, існує ризик незаконного впливу на експерта з метою надання ним заздалегідь узгоджених свідчень на користь обвинуваченого.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ризик незаконного впливу на свідків та експерта у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати, що обумовлює необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.
Колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту про те, що свідки у цьому кримінальному провадженні є свідками ще у чотирьох кримінальних провадженнях, що на думку захисника, виключає можливість впливу на них, оскільки, по-перше, питання щодо переліку осіб, які підлягають допиту в якості свідків в судовому засіданні, ще не вирішувалося, а, по-друге, суду не надано доказів розгляду зазначених кримінальних проваджень та переліку свідків, які можуть допитуватися у вказаних кримінальних провадженнях.
Оцінка судом доводів клопотання захисника про зміну запобіжного заходу
Захисник Трофімов С.С. у своєму клопотанні посилався на поганий стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 та його похилий вік. На підтвердження цих обставин захисник надав суду наступні медичні документи:
- доплерографія екстракраніальних артерій від 17 липня 2014 року (том № 2 а.с. 210);
- багатошарова комп`ютерна томографія від 24 березня 2015 року (том № 2 а.с. 211);
- магнітно-резонансна томографія від 01 квітня 2015 року (том № 2 а.с. 212);
- консультативне заключення Київського міського клінічного онкологічного центру від 30 червня 2016 року (том № 2 а.с. 213);
- консультативна довідка ДУ «Інститут травмотології та ортопедії НАМН України» від 03 лютого 2017 року (том № 2 а.с. 214);
- висновок магнітно-резонансної томографії діагностичного центру ТОВ «ДЦ «Медекс» від 06 лютого 2017 року (том № 2 а.с. 215).
Крім того, захисник надав такі документи:
- талон на прийом до КНП «Київський міський клінічний онкологічний центр» із датою прийому 12 квітня 2021 року, виписаний на прізвище « ОСОБА_1 » (том № 2 а.с. 217);
- рахунок-фактура № ЛС-0005211 від 23 лютого 2021 року на ім`я ОСОБА_17 на суму 59 410 грн за медичні послуги (том № 2 а.с. 218).
Дослідивши вказані докази, колегія суддів зазначає, що документи стосовно стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 датовані 2014-2017 роками і не містять відомостей щодо стану його здоров`я на теперішній час. Талон на прийом від 12 квітня 2021 року також не містить жодних відомостей щодо стану здоров`я обвинуваченого. Рахунок-фактура № ЛС-0005211 від 23 лютого 2021 року є первинним фінансовим документом і не містить медичних відомостей щодо стану здоров`я зазначеної у ньому особи.
Колегія суддів зазначає, що принцип змагальності, як загальна засада кримінального провадження, передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. При цьому сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, суд констатує, що захисником Трофімовим С.С. не підтверджено належними доказами його доводи стосовно стану здоров`я обвинуваченого та його дружини. Водночас, суд враховує доводи захисника щодо похилого віку обвинуваченого, його добровільного повернення з Російської Федерації, де він переховувався від органів досудового розслідування, до України, оскільки ці доводи є очевидними та не спростовуються прокурором. Проте суд не вважає ці доводи такими, що переважають існування ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Щодо обґрунтованості подальшого тримання під вартою
20. Відповідно до частини першої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про продовження або зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує:
- вимоги статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
- правову позицію ЄСПЛ у рішенні у справі «Харченко проти України», відповідно до якої тривале тримання під вартою без визначення в рішенні суду відповідних підстав є несумісним з принципом захисту від свавілля.
Враховуючи викладені обставини, а також наявність ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 днів є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Суд визначає максимально можливий строк дії ухвали про продовження строку тримання під вартою, передбачений статтею 197 Кримінального процесуального кодексу України, з огляду на обсяг висунутого ОСОБА_1 обвинувачення та значну складність справи, яка потребує тривалого часу для її судового розгляду. При цьому відсутні підстави вважати, що зазначені прокурором ризики зникнуть протягом дії ухвали про продовження строку тримання під вартою.
Колегія суддів не вбачає можливості застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, оскільки інші запобіжні заходи не здатні в повній мірі запобігти зазначеним ризикам. При цьому суд враховує, що до обвинуваченого вже застосовувалися більш м`які запобіжні заходи, і вони не забезпечили належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 .
Щодо визначення розміру застави
У своєму клопотанні прокурор просив продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 375 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Згідно з частиною 4 статті 182 Кримінального процесуального кодексу України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_17 належить садовий будинок площею 392 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (том № 5 а.с. 233-234).
Відповідно до витягу з актового запису про шлюб № 2084 ОСОБА_1 перебуває у шлюбі зі ОСОБА_17 з 29 травня 1983 року (том № 5 а.с. 235-236). З огляду на положення статті 60 Сімейного кодексу України наявні підстави вважати вказаний будинок спільною сумісною власністю подружжя. Доказів іншого правового статусу цього майна суду не надано.
Прокурором надано відомості про отримані ОСОБА_1 доходи у сумі близько 2 млн грн протягом 5 років (том № 5 а.с. 229-332). Сторонами не надано суду відомостей про наявність у ОСОБА_1 транспортних засобів.
З огляду на викладені обставини, а також розмір шкоди, спричиненої за версією сторони обвинувачення інкримінованими ОСОБА_1 кримінальними правопорушеннями, який перевищує 740 млн грн, колегія суддів вважає розмір застави 851 250 грн співмірним майновому стану обвинуваченого та таким, який не є для нього непомірним.
Щодо обов`язків, які слід покласти на обвинуваченого у випадку внесення застави
Частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України визначено перелік обов`язків, які можуть бути покладені судом на обвинуваченого за умови доведення прокурором такої необхідності.
Покладення таких обов`язків необхідне для забезпечення дієвості запобіжного заходу та запобігання існуючим ризикам.
Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, проаналізувавши доводи клопотань та доданих до них документів, колегія суддів приходить до висновку про необхідність покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 наступних обов`язків:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Вказані обов`язки, на думку колегії суддів, забезпечать виконання обвинуваченим ОСОБА_1 процесуальних обов`язків у випадку внесення застави.
Керуючись статтями 177, 199, 369, 372 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Закінчити підготовче судове засідання.
2. Призначити у відкритому судовому засіданні судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000013 від 12 січня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною другою статті 27, частиною четвертою статті 28, частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 27, частиною четвертою статті 28, частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України, на 06 квітня 2021 року о 08 годині 30 хвилин у залі судових засідань № 6 у приміщенні Вищого антикорупційного суду (місто Київ, проспект Перемоги, будинок 41).
3. У судовий розгляд викликати прокурора, обвинуваченого та його захисника.
4. Клопотання прокурора Перова А.В. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити. У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Трофімова С.С. про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
5. Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб до 03 червня 2021 року включно.
6. Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу - 375 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 851 250,00 (вісімсот п`ятдесят одна тисяча двісті п`ятдесят) грн.
Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 .
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у визначеному розмірі до 03 червня 2021 року включно.
7. У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
8. Визначити термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
9. Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд протягом п`яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала в частині зміни запобіжного заходу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий суддя К.О. Сікора
Судді Т.Г. Гавриленко
О.В. Танасевич