Документ № 96230677

Справа № 991/476/19

Провадження1-кп/991/82/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

Головуючої судді ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретаря судового засідання ОСОБА_4

за участі:

прокурора ОСОБА_5,

представника третьої особи, щодо

майна якої вирішується

питання про арешт ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52019000000000355 від 26 квітня 2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Києва, проживає на АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, уродженки м. Тернополя, проживає на АДРЕСА_2,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. ч. 1, 4 ст.358 КК України,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця с. Гопчиця Київської області, проживає на АДРЕСА_3,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст клопотання і позиції учасників судового провадження

Судом здійснюється судовий розгляд кримінального провадження, унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за №52019000000000355 від 26квітня 2019 року стосовно ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

01 квітня 2021року до канцелярії Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання представника третьої особи адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту, накладеного згідно з ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва у справі №760/14440/18 від 12 червня 2018року (кримінальне провадження №52018000000000098 від 12лютого 2018 року) на нерухоме майно машиномісце № НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_4 .

Клопотання мотивовано тим, що арешт на вказаний об`єкт накладено необґрунтовано, оскільки він не є предметом кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 .

Зокрема, адвокатом ОСОБА_6 у клопотанні зазначено, що власником підземного паркінгу № НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_4 на даний час є його довірителька ОСОБА_10 . Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05жовтня 2017року, ОСОБА_10 набула вказане право на підставі Договору купівлі-продажу машиномісця від 05жовтня 2017року, укладеного з ОСОБА_11 та зареєстрованого в реєстрі за № 9473.

У клопотанні також зазначено, що паркомісце № НОМЕР_1 та майнові права на нього ніколи не належали Державному підприємству «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» (далі ДП «УКТФ «Укртелефільм»), яке згідно з обвинувальним актом є потерпілим у кримінальному провадженні №52019000000000355 від злочинних дій ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 . Згідно з обвинувальним актом, їх злочинна діяльність полягала у незаконному відчуженні на користь ТОВ «Лодокс» ряду об`єктів нерухомості в будинку АДРЕСА_4 за договором №28/1-13 від 12 червня 2017 року, зміна власника яких з ДП «УСТФ «Укртелефільм» на ТОВ«Лодокс» відбувалась у листопаді-грудні 2017 року.

Адвокат ОСОБА_6 зазначав, що машиномісце № НОМЕР_1 спочатку належало ЗАТ«Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс», яке отримало 86,5% створеного майна від спільної діяльності з ДП «УСТФ «Укртелефільм», в результаті якої збудовано адміністративно-житловий комплекс за адресою АДРЕСА_4 . У подальшому 29 листопада 2016 року право власності на цей об`єкт перейшло до ОСОБА_11, котрий 05жовтня 2017 року відчужив його ОСОБА_10 .

У зв`язку з наведеним, адвокат стверджував, що паркомісце № 133 ніколи не перебувало у власності ДП «УСТФ «Укртелефільм», тому не може бути предметом кримінального правопорушення. Захисник зробив припущення, що цей об`єкт нерухомості помилково включено до Договору купівлі-продажу № 28/1-13, укладеного 12 червня 2017року між ДП «УСТФ «Укртелефільм» і ТОВ «Лодокс», що свідчить про необґрунтованість арешту. Представник ОСОБА_6 у клопотанні також зазначив про відсутність будь-яких претензій або судових спорів з боку ДП «УСТФ «Укртелефільм» щодо права власності на паркомісце № 133.

У зв`язку з наведеним, адвокат ОСОБА_6 просив суд на підставі ч. 1 ст. 174 КПК України скасувати арешт, який безпідставно накладено на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 12 червня 2018 року.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 підтримав заявлене ним клопотання, просив його задовольнити. Уважав, що у слідчого судді не було підстав для накладення арешту на паркомісце № НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_4 . Зазначав, що цей об`єкт нерухомості не належав до відчуженого майна на підставі Договору купівлі-продажу № 28/1-13 від 12 червня 2017 року, укладеного між ДП «УСТФ «Укртелефільм» і ТОВ «Лодокс», який став предметом дослідження у кримінальному провадженні №52019000000000355 стосовно ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 .

Прокурор ОСОБА_5 також уважав за необхідне скасувати арешт, накладений на паркомісце № НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_4 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 12 червня 2018 року, оскільки даний об`єкт унесено до переліку майна, що підлягає до арешту, помилково та він не належить до предмету кримінального правопорушення у справі стосовно ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 .

Особа, за клопотанням якої було накладено арешт детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_12, повідомлений належним чином про час та місце розгляду клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва у справі №760/14440/18 від 12 червня 2018року, відповідно до вимог ч. 2 ст. 174 КПК України, до Вищого антикорупційного суду не з`явилася. Сторони не заперечували проти розгляду клопотання про скасування арешту майна за відсутності детектива ОСОБА_12 .

2.Оцінки та мотиви суду

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд уважає, що клопотання представника третьої особи ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_10 про скасування арешту майна підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28вересня 2017 року, ОСОБА_11 набув право власності на підземний паркінг № НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_4 29листопада 2016 року.

У подальшому, право власності на цей об`єкт за Договором купівлі-продажу машиномісця від 05жовтня 2017 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 та зареєстрованим в реєстрі за № 9473, перейшло до ОСОБА_10, що підтверджується вказаним договором та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, наданим адвокатом ОСОБА_6 .

Окрім того, судом установлено, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 12 червня 2018 року накладено арешт на паркомісце № НОМЕР_1 та інші об`єкти нерухомості в будинку АДРЕСА_4 . Як слідує зі змісту ухвали, арешт накладався з метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості передачі майна.

На підставі ухвали слідчого судді ОСОБА_10 заборонено відчужувати, розпоряджатись паркомісцем, а також вчиняти з ним дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на зазначене майно.

Судом під час розгляду клопотання адвоката ОСОБА_6 встановлено, що арешт на ці об`єкти накладено у кримінальному провадженні №52018000000000098, яке згідно з п. 5 розділу ІІ реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000355 об`єднано 11 липня 2018 року з кримінальним провадженням №42018100000000258. У подальшому 26 квітня 2019 року із нього виділено кримінальне провадження №52019000000000355 стосовно ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 . По закінченню досудового розслідування провадження №52019000000000355 від 26 квітня 2019 року направлено до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті.

ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 обвинувачуються у тому, що вони у листопаді-грудні 2017 року разом з іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами на підставі підроблених документів переоформили на ТОВ «Лодокс» за заниженою ціною майнові права ДП«УСТФ «Укртелефільм» на 24 квартири, 36паркомісць і 7 нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_4, чим завдали матеріальні збитки у вигляді упущеної вигоди у вигляді недоотриманого доходу на загальну суму 68720460, 00 грн.

У цьому аспекті суд звертає увагу, що згідно з обвинувальним актом зміна власника на вказані об`єкти з ДП «УСТФ «Укртелефільм» на ТОВ «Лодокс» відбулася у листопаді-грудні 2017 року.

Одночасно з цим судом встановлено, що паркомісце АДРЕСА_5 відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05жовтня 2017 року на час ймовірного вчинення інкримінованого правопорушення перебувало у власності ОСОБА_10 .

Це право вона набула 05 жовтня 2017 року на підставі Договору купівлі-продажу, укладеного з ОСОБА_11, який був власником машиномісця з 29 листопада 2016 року до моменту його відчуження.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка № 124506087 від 18травня 2018 року), паркомісце № НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_4 не перебувало у власності ДП «УСТФ «Укртелефільм», тому воно не є предметом кримінального правопорушення у справі стосовно ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 .

Право на захист власності викладено у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), де зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Уст.8Конвенції зазначено, щокожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

У рішенні Європейський суд з прав людини у рішенні від 7 червня 2007 року в справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правовою метою, а з іншого боку вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державною у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Отже враховуючи викладене, позбавлення добросовісного власника майна можливості розпоряджатися власністю, як захід забезпечення кримінального провадження, суперечить змісту ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки у кримінальному провадженні №52019000000000355 стосовно ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 відсутні підстави, які б виправдовували втручання держави у право ОСОБА_10 мирно володіти своїм майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи. Крім того, суд, заслухавши учасників та дослідивши докази, дійшов висновку про наявність підстав для скасування арешту, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України. Відтак, суд, приходить до висновку, що подане клопотання є обґрунтованим, його доводи підтверджені належними доказами, та воно підлягає до задоволення.

Ураховуючи вищезазначенета керуючисьстаттями 174, 369, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_6 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києві від 12 червня 2018 року у кримінальному провадженні №52018000000000098 від 12лютого 2018 року на нерухоме майно підземний паркінг № НОМЕР_1, розташований в будинку АДРЕСА_4 задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва у справі №760/14440/18 від 12 червня 2018року, в частині арешту нерухомого майна підземного паркінгу № НОМЕР_1, розташованого в будинку АДРЕСА_4 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Головуюча суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3