- Головуючий суддя (ВАКС): Ногачевський В.В.
Справа № 991/2445/21
Провадження № 1-кс/991/2490/21
УХВАЛА
12 квітня 2021 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детективів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
підозрюваного ОСОБА_5,
його захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8, про арешт майна у кримінальному провадженні №52021000000000016 від 14.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України.
(1) Короткий виклад змісту поданого клопотання
08.04.2021 Вищим антикорупційним судом отримано зазначене клопотання про арешт майна.
Мотивуючи своє клопотання, детектив зазначає про таке.
Національним антикорупційним бюро України (далі НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000016 від 14.01.2021 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі КК України). Розслідування здійснюється за фактом надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище.
Як вказується у клопотанні, 06.04.2021 було проведено невідкладний обшук (до постановлення ухвали слідчим суддею) у автомобілі марки MAZDA CX-5, д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5 на праві власності.
У ході вказаного обшуку вилучено автомобіль марки MAZDA CX-5, д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5 . У клопотанні зазначається, що вказаний автомобіль використовувався ОСОБА_5 під час отримання ним грошових коштів від ОСОБА_9 та переміщення їх, а тому міг зберегти на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення. Тому на нього необхідно накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів у провадженні.
Крім того, детективом у клопотанні зазначається про можливість застосування до ОСОБА_5 покарання у виді конфіскації майна, що слугує додатковою підставою для арешту автомобіля.
Детектив також вказує на необхідність проведення розгляду клопотання у закритому судовому засіданні, а також просить не розголошувати під час оприлюднення рішення відомості, які містяться у фабулі кримінального провадження, прізвища особи підозрюваного, а також інформацію, що міститься у додатках до клопотання.
(2) Щодо гласності та відкритості судового процесу
Особами, що подали клопотання, жодним чином не обґрунтовано необхідність проведення судового засідання у закритому режимі, у цій частині клопотання детективи не підтримали. Таким чином, розгляд необхідно проводити у відкритому засіданні.
(3) Позиції учасників провадження
У судовому засіданні детективи підтримали доводи, що містяться у клопотанні, просили його задовольнити. Детектив ОСОБА_4 просив долучити до матеріалів копії постанови про визнання речовим доказом зазначеного вище автомобіля від 07.04.2021 та ухвали слідчого судді від 09.04.2021.
Підозрюваний та його захисники просили відмовити у задоволенні клопотання. Адвокат ОСОБА_6 вказав на пропущення строк розгляду клопотання, визначений ч.6 ст.173 КПК. Він також зазначив, що автомобіль належить на праві сумісної власності підозрюваного та його дружини. Вони просили не застосовувати заборону користування автомобілем. ОСОБА_5 звернув увагу, що у постанові вказано, що автомобіль є знаряддям вчинення злочину, однак таке твердження є необґрунтованим.
(4) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні клопотання
У відповідності до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
-може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення або ж підлягає можливій конфіскації.
Для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом, а для забезпечення конфіскації майна - на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (перші абзаци частин 3 та 5 ст.170 КПК).
Згідно з приписами ч.10 ст.170 КПК арешт може бути накладений на рухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч.1 ст.173 КПК). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
До того ж, за змістом ч.2 ст.173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого:
-правову підставу для арешту майна;
-можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність;
-розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
-наслідки арешту майна для, зокрема, підозрюваного, третіх осіб.
Для вирішення поданого клопотання необхідно насамперед встановити статус майна, на яке детектив просить накласти арешт, а також правові підстави його вилучення.
Як вбачається з матеріалів справи, детектив звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про арешт майна, тимчасово вилученого в ході проведення обшуку в автомобілі.
Згідно зі статтею 234 КПК обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Відповідно до частини сьомої статті 236 КПК при обшуку слідчий, прокурор має право, серед іншого, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Підстави тимчасового вилучення майна встановлені статтею 167 КПК і полягають в тому, що майно, яке вилучається слідчим, прокурором, повинно мати певний зв`язок із розслідуваним кримінальним правопорушенням. Зокрема, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, серед іншого, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди (ч.2 ст.167 КПК).
В матеріалах справи відсутні відомості про те, що під час обшуку автомобіль був вилучений з метою виконання одного із завдань, передбачених частиною другою статті 167 КПК. Посилання на те, що він є речовим доказом, теж є необґрунтованим, адже він не відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Хоча й детективом надано постанову про визнання автомобіля речовим доказом, однак не підтверджено, яке значення для встановлення істотних обставин провадження така річ може мати. У постанові вказано, що цей автомобіль використовувався ОСОБА_5 під час вчинення правопорушення, про яке зазначається у клопотанні. Разом з тим, у ньому було проведено невідкладний обшук, однак жодних речей, що мають відношення до обставин, зазначених у клопотанні, відшукано та вилучено не було. У судовому засіданні детективи також підтвердили, що зафіксувати будь-які сліди (інші відомості) у автомобілі не вдалося. Використання особою автомобіля як засобу пересування не може автоматично свідчити, що він має певне доказове значення у провадженні. Також не зрозуміло, як та які особливості цього матеріального об`єкту суд, у випадку розгляду справи по суті, буде оглядати відповідно до ст.357 КПК (дослідження речових доказів).
Крім того, слідчий, прокурор не мають права вилучити під час обшуку майно, яке безпосередньо не зазначено в ухвалі про дозвіл на обшук і воно не має жодних ознак зв`язку з розслідуваним кримінальним правопорушенням. Зокрема, обшук не може проводитися для відшукання не зазначеного в ухвалі про дозвіл на обшук майна з метою його арешту для забезпечення конфіскації такого майна як виду покарання, оскільки це суперечить вимогам статтей 167, 234, 236 КПК.
Для забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання арешт може накладатися на майно підозрюваного, яке виявлене або розшукане за результатами вжитих слідчим, прокурором заходів, передбачених частиною першою статті 170 КПК.
Таким чином, подане клопотання задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
1)у задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погодженого прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8, про арешт майна відмовити;
2)повернути ОСОБА_5 вилучений 06.04.2021 під час обшуку автомобіль марки MAZDA CX-5, д.н.з. НОМЕР_1 .
Копію цієї ухвали вручити детективу та власнику майна негайно.
На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1