Документ № 96330256

Справа № 752/20991/18

Провадження № 1-кп/991/164/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Ткаченка О.В., суддів Коліуша О.Л. та Задорожної Л.І. (надалі - суд),

за участю:

секретаря судового засідання Бендюжик Ю.А.

прокурора Мусіяки В.В.

захисників Винокурова О.В., Гутаріна Я.М., Ненашева Є.В., Білявського Я.М., Бойка П.А., Красовського В.М., Косянчука Д.В.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні під час підготовчого судового провадження клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 , захисників Винокурова О.В. та Гутаріна Я.М., про повернення обвинувального акту прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, а також клопотання захисників Красовського В.М. та Винокурова О.В. про закриття кримінального провадженняу кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 28 листопада 2016 року за № 42016000000003712 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Донецьк, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України,

ОСОБА_2 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Івано-Франківськ, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України,

ОСОБА_3 (народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Київ, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України,

ОСОБА_4 (народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Умань Черкаської області, громадянка України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_6 ,) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України,

ОСОБА_5 (народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Умань Черкаської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_8 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Житомир, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_9 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2019 року до Вищого антикорупційного суду з Печерського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт з матеріалами судового провадження у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28 листопада 2016 року за № 42016000000003712, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12 листопада 2019 року у зазначеному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

19 червня 2020 року обвинувачений ОСОБА_2 подав до Вищого антикорупційного суду клопотання про повернення обвинувального акту прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України.

Своє клопотання обвинувачений обґрунтовує тим, що відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , який на підставі рішення Київської міської КДКА від 28 травня 2009 року №30-13-31 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльність, тобто набув статус адвоката, не був дотриманий особливий порядок кримінального провадження, встановлений вимогами ст. ст. 480 і 481 КПК України, зокрема, не був дотриманий особливий порядок повідомлення про підозру, встановлений вимогами п.1 ч.1 ст.481 КПК України, у зв`язку з чим обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 подане клопотання підтримав та просив задовольнити. Просив повернути обвинувальний акт прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України з підстав зазначених у клопотанні.

Захисники Винокуров О.В., Гутарін Я.М., Ненашев Є.В., Бойко П.А. та Косянчук Д.В. підтримали клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та просили задовольнити.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не заперечували щодо задоволення клопотання.

Захисники Білявський Я.М., Красовський В.М. та обвинувачений ОСОБА_6 просили вирішити клопотання на розсуд суду.

Прокурор Мусіяка В.В. заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 .

Суд дослідив доводи клопотання, заслухав думки учасників судового провадження зі сторони захисту, заперечення прокурора, та дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч.4 ст.110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Відповідно до вимог ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути прокурору обвинувальний акт у разі його невідповідності вимогам КПК України.

Вичерпний перелік обов`язкових вимог до змісту та форми обвинувального акту, а також перелік додатків до нього визначені вимогами ст. 291 КПК України. Будь-яких інших вимог до обвинувального акта норми КПК України не містять.

Судом встановлено, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Суд позбавлений можливості здійснити перевірку наведених у клопотанні обвинуваченого ОСОБА_2 обставин та доводів на стадії підготовчого судового засідання, оскільки це є предметом судового розгляду та процесу оцінки доказів, що може здійснюватися судом під час судового розгляду та ухваленні остаточного судового рішення у цьому кримінальному провадженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що викладені у клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_2 доводи є предметом судового розгляду та процесу оцінки доказів та не можуть бути досліджені та перевірені судом під час підготовчого судового засідання у цьому кримінальному провадженні, а обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, у зв`язку з чим його клопотання про повернення обвинувального акта прокурору задоволенню не підлягають.

16 квітня 2021 року, під час підготовчого судового засідання захисник Винокуров О.В., який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_1 та захисник Гутарін Я.М., який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_3 , заявили клопотання про повернення обвинувального акта.

Свої клопотання захисники обґрунтовують тим, що під час передання обвинувального акта до Голосіївського суду міста Києва прокурором не надано його копію обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та його захиснику Винокурову О.В., що суперечить вимогам ст. 293 КПК України.

ЗахисникиНенашев Є.В., Бойко П.А. та Косянчук Д.В. клопотання захисників Винокурова О.В. та Гутаріна Я.М. про повернення обвинувального акта та просили задовольнити.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не заперечували щодо задоволення клопотання.

Захисники Білявський Я.М., Красовський В.М. та обвинувачений ОСОБА_6 просили вирішити клопотання на розсуд суду.

Прокурор Мусіяка В.В. заперечив проти задоволення клопотання захисників Винокурова О.В. та Гутаріна Я.М.

Суд дослідив доводи клопотань, заслухав думки учасників судового провадження зі сторони захисту, заперечення прокурора, та дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотань з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 293 КПК України, одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо провадження здійснюється щодо юридичної особи, копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування надаються також представнику такої юридичної особи.

Зазначена норма кримінального процесуального закону направлена на забезпечення прав особи бути поінформованою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього та мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту, передбачені ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому, з таким правом особи кореспондується її обов`язок надати розписку про отримання обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування. Як встановлено судом, обвинувачені цими правами під час направлення обвинувального акта до суду не скористалися.

Проте, як вбачається з матеріалів кримінального провадження обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було реалізовано своє право на отримання обвинувального акта 16 червня 2020 року під час підготовчого судового засідання, про що свідчить відповідна розписка, яка міститься у матеріалах справи. Отже, обвинуваченими було реалізовано право щодо інформованості про характер і причини обвинувачення, висунутого проти них, та право мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.

Своє клопотання захисник Гутарін Я.М. мотивує також тим, що прокурором було порушено правила визначення підслідності, відповідно до вимог ст. 216 КПК України та порядку продовження строків досудового розслідування.

Відповідно до вимог ч.4 ст.110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Відповідно до вимог ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути прокурору обвинувальний акт у разі його невідповідності вимогам КПК України.

Вичерпний перелік обов`язкових вимог до змісту та форми обвинувального акта, а також перелік додатків до нього визначені вимогами ст. 291 КПК України. Будь-яких інших вимог до обвинувального акта норми КПК України не містять.

Суд позбавлений можливості здійснити перевірку наведених у клопотанні захисника Гутаріна Я.М. обставин та доводів на стадії підготовчого судового засідання, оскільки це є предметом судового розгляду та процесу оцінки доказів, що може здійснюватися судом під час судового розгляду та ухваленні остаточного судового рішення у цьому кримінальному провадженні.

До того ж, суд зазначає, що зі змісту п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України вбачається, що суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які саме перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

01 лютого 2021 року захисник Красовський В.М., який захищає інтереси обвинуваченого ОСОБА_6 , подав до суду клопотання про закриття кримінального провадження.

Клопотання обґрунтоване тим, що на думку захисника Красовського В.М., строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28 листопада 2016 року за № 42016000000003712, закінчився 04 серпня 2018 року. Разом з тим, 27 серпня 2018 року стороною обвинувачення (прокурором) було затверджено обвинувальний акт та 05 жовтня 2018 року направлено його до суду, тобто вказані процесуальні дії були виконанні поза межами строку досудового розслідування, що суперечить вимогам ст. 113 КПК України. Враховуючи наведене, захисник вважає, що зазначене кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

У підготовчому судовому 16 квітня 2021 року, захисником Винокуровим О.В. було подано клопотання про закриття кримінального провадження. Своє клопотання захисник обгрунтовує тим, що з моменту повідомлення обвинуваченому ОСОБА_1 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України (28 листопада 2017 року), до складення обвинувального акта (27 серпня 2018 року) минуло більше шести місяців, у зв`язку з чим кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

У судовому засіданні захисники Красовський В.М. та Винокуров О.В. свої клопотання підтримали та просили задовольнити.

Захисники Гутарін Я.М., Ненашев Є.В., Білявський Я.М., Бойко П.А. та Косянчук Д.В. підтримали клопотання захисників Красовського В.М. та Винокурова О.В. просили їх задовольнити.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 також просили задовольнити клопотання.

Прокурор Мусіяка В.В. заперечував проти задоволення клопотання захисника Красовського В.М. Зазначив, що стороною обвинувачення жодних порушень строків досудового розслідування не допущено та всі процесуальні дії виконані у строки, передбачені КПК України.

Суд дослідив доводи клопотань, заслухав думки учасників судового провадження зі сторони захисту, заперечення прокурора, та дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотань з огляду на таке.

Стосовно можливості застосування судом у цьому випадку п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у якості норми процесуального права, на підставі якої здійснюється закриття кримінального провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Проаналізувавши вище наведену норму процесуального права, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог підпункту 19 пункту 7 параграфу 1 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі Закон № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), статтю 284 КПК України було доповнено пунктом 10 такого змісту: 10) після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи". Відповідно до вимог пункту 4 параграфу 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017, підпункти 11-27, 45 пункту 7 параграфу 1 розділу 4 вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін. Разом з тим, відповідно до вимог пункту 1 розділу 6 «Прикінцеві положення» Закон № 2147-VIII від 03 жовтня 2017, цей Закон набирає чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», опублікованим у газеті «Голос України».

Постановою Пленуму Верховного Суду від 30 листопада 2017 року №2, днем початку роботи Верховного Суду визначено 15 грудня 2017 року.

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що вимоги п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України вступили в дію 16 березня 2018 року, не мають зворотньої дії в часі та не застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені до ЄРДР до введення в дію даної норми.

Враховуючи те, що відомості про кримінальне провадження № 42016000000003712 внесені до ЄРДР 28 листопада 2016 року, тобто до 16 березня 2018 року, суд приходить до висновку, що вказана норма не підлягає застосуванню.

Захисниками не доведено, а судом не встановлено порушення строків досудового розслідування.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність визначених законодавством підстав для задоволення клопотання, у зв`язку з чим вважає за необхідне у задоволенні клопотань захисників Красовського В.М. та Винокурова О.В. - відмовити.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини як джерела права, суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»).

На підставі наведеного вище, керуючись ст. ст. 219, 284, 291, 314 - 316 КПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про повернення обвинувального акту прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника Винокурова О.В., який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_1 , про повернення обвинувального акту прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника Гутаріна Я.М., який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_3 , про повернення обвинувального акту прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника Красовсього В.М. про закриття кримінального провадження- відмовити.

У задоволенні клопотання захисника Винокурова О.В. про закриття кримінального провадження- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя Ткаченко О.В.

Судді - Коліуш О.Л.

Задорожна Л.І.